Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №285/6007/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/6007/23 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Номер провадження №33/4805/1262/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

ПОСТАНОВА

06 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Волкова Н.Я., перевіривши апеляційну скаргу захисника Сабури Світлани Олександрівни на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 листопада 2023 року по справі про адміністративне правопорушення №285/6007/23 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У провадження Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Сабури Світлани Олександрівни на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 листопада 2023 року по справі про адміністративне правопорушення №285/6007/23 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 02.08.2026 захисник притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Сабура С.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Одночасно із апеляційною скаргою захисник подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивував тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України та у зв`язку з виконанням службових обов`язків тривалий час перебував поза місцем свого зареєстрованого та фактичного проживання, що позбавило його можливості своєчасно отримати копію постанови суду першої інстанції та ознайомитися з її змістом. Зазначає, що неотримання ОСОБА_1 копії постанови суду було зумовлене виключно об`єктивними та незалежними від нього обставинами, пов`язаними з проходженням військової служби в умовах воєнного стану, а не небажанням брати участь у розгляді справи чи умисним ухиленням від отримання судової кореспонденції. Про існування постанови та її зміст ОСОБА_1 дізнався після ознайомлення з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень, після чого без невиправданої затримки реалізував своє право на її апеляційне оскарження.

Посилаючись на те, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а копію постанови суду у строки, передбачені ст.294 КУпАП, ОСОБА_1 вручено не було, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк.

Перевіривши доводи апелянта щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оглянувши матеріали справи, встановлено наступне:

За змістом ст.294 ч.2 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Як вбачається з матеріалів справи, то оскаржена постанова судом направлялась для виконання до підрозділу поліції та Державної виконавчої служби і, згідно отриманої судом інформації, (а.с.38-48) виконана у повному обсязі (відповідь керівника Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області від 22.12.2023 (позбавлення права керування), постанови про закінчення виконавчого провадження №73820656 від 27.03.2024 року (сплата судового збору) , ВП №73820773 від 27.08.2024 року (сплата штрафу), що підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про прийняте судом рішення, оскільки його виконання без його участі не було можливим.

Зазначені обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також про наявність у нього реальної можливості своєчасно оскаржити постанову суду першої інстанції.

При цьому посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з виконанням службових обов`язків тривалий час перебував поза місцем свого зареєстрованого та фактичного проживання, а про існування постанови суду та її зміст дізнався лише після ознайомлення з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. В

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 винесена 30.11.2023 року, на час подання апеляційної скарги виконана у повномі обсязі, відповідно до положень ст.39 КУпАП застосоване стягнення вважається погашеним, а особа - такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Відповідно до вимог ст.294 ч.2КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 листопада 2023 року є 10 грудня 2023 року.

Разом з тим, апелянт не надав суду жодних належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому протягом більш ніж трьох років ні особисто, ні через свого представника Березніцький В.О. не вжив заходів для своєчасного оскарження зазначеного судового рішення.

Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежали від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З урахуванням викладеного, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Сабурової Світлани Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 листопада 2023 року по справі №285/6007/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовити.

Апеляційну скаргу захисника Сабурової Світлани Олександрівни на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 листопада 2023 року по справі №285/6007/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.