Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №154/2585/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/2585/26 Провадження №33/802/747/26 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Тетерук М.А. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Тетерук Марини Андріївни на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 02 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 665 грн. 60 коп. судового збору.

Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19 червня 2026 року о 07:00 год., перебуваючи по вул.Левінцова в м.Устилуг Володимирського району Волинської області, розбив лобове скло в автомобілі марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив громадський порядок, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Тетерук М.А. подала апеляційну скаргу в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі.

Апелянт зазначає про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд справи місцевим судом, оскільки будь-яких повідомлень на вказаний ним номер мобільного телефону він не отримував, що ставить під сумнів те, що такі взагалі судом надсилались, оскільки з цього приводу матеріали справи доказів не містять. При цьому, у період, що передував розгляду справи, ОСОБА_1 перебував за межами України, а до України повернувся лише 02.07.2026 близько 23:00 год., тобто вже після постановлення судового рішення. З цього приводу надає скріншот авіаквитка. Вказане свідчить про порушення місцевим судом його прав на захист, що й є підставою для скасування судового рішення.

З приводу обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення зазначає таке. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Дійсно, 19.06.2026 близько 07:00 год. ОСОБА_1 перебував у черзі на перетин державного кордону, де також в черзі стояв автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого намагався проїхати поза чергою, чим спровокував конфлікт з іншими особами, які також перебували у черзі. Сам же ОСОБА_1 стояв перед цим автомобілем приблизно 10-15 хв., не вчиняючи жодних дій, а лише з метою недопущення проїзду поза чергою цього автомобіля. Водій вказаного транспортного засобу перебуваючи в стані роздратованості через неможливість проїхати поза чергою, усвідомлюючи, що перед його транспортним засобом стоять люди, свідомо і цілеспрямовано почав рух транспортним засобом вперед, а саме здійснив «ривок» у бік ОСОБА_1 . Саме ці умисні дії водія, який використав транспортний засіб як засіб тиску на людей у черзі і стали безпосередньою причиною контакту ОСОБА_1 з автомобілем та подальшого пошкодження лобового скла. Тобто не внаслідок удару кулаком з хуліганських мотивів, а внаслідок вимушеного фізичного контакту зі склом під час наїзду автомобіля на ОСОБА_1 . Такі обставини додатково підтверджуються тим, що на лінію «102» надійшло два окремі звернення, а саме від ОСОБА_1 – про наїзд на нього транспортного засобу і отримання травм, та від водія ОСОБА_2 – про умисне пошкодження майна. Але звернення ОСОБА_1 фактично залишилось без реагування працівниками поліції. Місцевий суд таких обставин не зясував та не надав цьому жодної оцінки. При цьому. В основу винуватості ОСОБА_1 поклав виключно відібрані працівниками поліції письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є пасажирами автомобіля марки ««Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , тому вони є заінтересованими особами. Однак, в матеріалах справи є інші докази – пояснення осіб, які фактично виправдовують ОСОБА_1 . Тому захисник вважає, що наявність у справі двох взаємовиключних версій подій на кордоні вимагала виклику в судове засідання свідків для безпосереднього їх допиту та усунення суперечностей, чого місцевим судом зроблено не було.

Апелянт переконана, що пошкодження скла транспортного засобу сталось не внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , спрямованих на порушення громадського порядку, а внаслідок вимушеного контакту з автомобілем, спричиненого свідомим наїздом на нього ОСОБА_2 . Тому дії ОСОБА_1 жодним чином не можуть кваліфікуватись за ст.173 КУпАП. Однак, місцевий суд на вищевикладене належної уваги не звернув у зв`язку з чим прийшов до неправильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні такого проступку.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду не з`явився. При цьому, будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду до суду не подавав. А тому, апеляційний суд враховуючи такі обставини та положення ст.268 КУпАП, вважає за можливе апеляційний розгляд провести у відсутності цієї особи, але за участі її захисника.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката Тетерук М.А., яка апеляційні доводи підтримала та просила задовольнити скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

Водночас, справу щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції розглянуто у його відсутності, хоча відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, з наступних підстав.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП «Дрібне хуліганство», об`єктом якого є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, а об`єктивна сторона виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме у тому, що він 19.06.2026 о 07:00 год., перебуваючи по вул.Левінцова в м.Устилуг Володимирського району Волинської області, розбив лобове скло в автомобілі марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим, як зазначено у судовому рішенні, порушив громадський порядок, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №206925 від 19.06.2026, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від 19.06.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_1 під час конфліктної ситуації у черзі до державного кордону наніс удар по лобовому склу автомобіля, внаслідок чого воно розбилось.

ОСОБА_1 через свого захисника у поданій апеляційній скарзі не визнаючи вини у вчиненні правопорушення, яке йому ставиться у провину в протоколі про адміністративне правопорушення і, яке вважав доведеним суддя, зазначає, що він жодним чином не вчиняв таких дій, які б порушували громадський порядок і спокій громадян та відповідно підпадали під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 , про відсутність в його діях складу вказаного адміністративного проступку знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Так, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували те, що він вчинив дії, які підпадають під кваліфікацію цієї норми закону.

Так, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення ВБА №206925 від 19.06.2026 на думку апеляційного суду не може вважатись належним та допустимими доказом його винуватості, оскільки складений (оформлений) з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а саме - у ньому не сформульовано суті правопорушення (дрібного хуліганства), як визначено диспозицією ст.173 КУпАП.

Зі змісту цього протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зрозуміти об`єктивну сторону правопорушення, яка повинна бути чіткою, зрозумілою та не викликати сумнівів.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає, що об`єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії; і це за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма ст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з`ясування і конкретизації.

Всупереч цьому, матеріалами справи не підтверджується обов`язкова складова об`єктивної сторони - порушення громадського поряду і спокою громадян, як і не підтверджується хуліганський мотив.

Не підтверджують на думку апеляційного суду таких обставин і письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на які послався суд першої інстанції у своїй постанові.

Більш того, з цих пояснень вбачається, що між водієм автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, як встановлено з усіх матеріалів, з приводу проїзду черги на кордоні, під час якого і було пошкоджено лобове скло автомобіля.

На думку апеляційного суду не є також доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП й інші докази, які наявні в матеріалах справи.

Будь-яких інших фактичних даних в розумінні ст.251 КУпАП про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення в матеріалах справи немає.

Виявлену істотну неповноту судового розгляду, яка унеможливлює повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, неможливо виправити під час вирішення суддею провадження, адже суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи належних, допустимих і достатніх доказів, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Тетерук Марини Андріївни задовольнити.

Постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 02 липня 2026 року в даній справі скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк