Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №165/4046/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 165/4046/25 Провадження №33/802/751/26 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М. М.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 та його захисника Данилюк Я.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 – адвоката Данилюк Яни Петрівни на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.11.2025 о 12:02 год. по вул. Заводська в м. Нововолинську керував транспортним засобом марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із таким рішення суду захисник Данилюк Я.П. подала апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на її думку незаконного рішення. Вказує, що матеріали справи не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а будь яких доказів, які б вказували на протилежне матеріали справи не містять. Звертає увагу, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан спяніння у закладі охорони здоров`я, що підтверджується відеозаписами. Таким чином на думку сторони захисту порушення процедури огляду, зазначення неіснуючих ознак алкогольного спяніння в протоколі, незабезпечення проходження огляду в медичному закладі, є підставою для визнання таких доказів недопустимими, що тягне за собою визнання недопустимими всіх інших доказів у цій адміністративній справі.

З огляду на вищевикладене просить оскаржуване судове рішення в даній справі скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Данилюк Я.П., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №503038 від 04 листопада 2025 року, за змістом якого ОСОБА_1 04.11.2025 о 12:02 год. по вул. Заводська в м. Нововолинську керував транспортним засобом марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився. З протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також ознайомлено із змістом протоколу, про що свідчать його підписи (а.с.1);

- рапортом від 04.11.2025 року, з якого вбачається що 04.11.2025 року о 12 год. 35 хв. під час патрулювання в м. Нововолинську по вул. Заводській працівниками поліції було зупинено т.з. марки Фіат д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , водій якого має ознаки алкогольного спяніння (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, про що засвідчив власноручним підписом (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного та підписаного поліцейським ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Сачуком Д.Ю., з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився і від проходження такого огляду останній відмовився, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом на направленні (а.с.4);

- розпискою від 04.11.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язується передати керування транспортним засобом марки «Фіат», д.н.з. НОМЕР_1 тверезому водієві, який має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущений до керування. Більше того, ОСОБА_1 зобов`язується не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. (а.с.5);

- довідкою інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Баранської Т., з якої зокрема вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 10.01.2014 року (а.с.8).

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доводиться і відеозаписами наданими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції у зв`язку із пошкодженим бампером. В подальшому в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівником поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, що ОСОБА_1 і не заперечував та повідомив працівникам поліції, що дійсно вчора вживав алкоголь. В подальшому на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 – відмовився. Водночас працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 можливість проходження такого огляду на стан спяніння в медичному закладі, проте ОСОБА_1 такого бажання не виявив та на проходженні такого огляду не наполягав. Разом з тим, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з складеними щодо нього адміністративними матеріалами, зокрема протоколом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з якими останній був ознайомлений про що свідчать його підписи в цих процесуальних документах. Більше того, в акті огляду та направленні ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан спяніння, що засвідчив своїми підписами, як в акті огляду так і в направленні на медичний огляд. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів винуватості ОСОБА_1 та грубе порушення працівниками поліції процедури проведення огляду є безпідставними та повністю спростовуються дослідженими судом доказами з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи зокрема з наданих працівниками поліції відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фіат Добло» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та був правомірно зупинений поліцейськими. Під час спілкування у водія було виявлено чіткі ознаки алкогольного сп`яніння. Стан наявності таких ознак підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому ОСОБА_1 особисто та добровільно визнав факт вживання алкогольних напоїв напередодні.

Згідно з Порядком направлення водіїв для проведення огляду, затвердженим Постановою КМУ № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, правоохоронці послідовно та в повному обсязі дотрималися встановленої процедури:

Водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, від чого ОСОБА_1 відмовився.

Після цього працівники поліції належним чином роз`яснили ОСОБА_1 можливість та порядок проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я та склали відповідне направлення.

Твердження захисту про те, що водієві не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, спростовуються наявними у справі письмовими доказами та відеофіксацією. Здійсненим апеляційним судом переглядом відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 був детально ознайомлений зі змістом протоколу, актом огляду та направленням до медичного закладу.

Більше того, ОСОБА_1 особисто поставив підписи у вказаних процесуальних документах. В акті огляду та направленні на медичний огляд водій власноручним підписом засвідчив свою остаточну відмову від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров`я. Жодних зауважень, незгоди з діями поліції чи наполягань на поїздці до медичного закладу ОСОБА_1 під час складання матеріалів не висловив, і цього не заперечив при апеляційному розгляді справи.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, сам факт фіксації такої відмови за наявності законних підстав у поліцейського є закінченим складом правопорушення.

За таких обставин, процедура фіксації правопорушення відбулася без порушень чинного законодавства. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали є допустимими, належними та достатніми доказами. Альтернативного та законного трактування поведінки водія, крім як свідомої відмови від законної вимоги поліцейського, судом не встановлено. Кумулятивний ефект теорії «отруєного дерева», на яку посилається захист, у цьому випадку незастосовний, оскільки першочергові докази отримані у законний спосіб.

Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та на ведені в ході розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить захисник, апеляційний суд не вбачає.

А тому, постанова судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2026 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 – адвоката Данилюк Яни Петрівни залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк