Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №761/22256/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22256/26

Провадження № 3/761/4641/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Хардіна О.П., розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4,124 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 серії ЕПР1 № 672745, 14.05.2026 року о 14.17 год. у м. Києві на вул. Коцюбинського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась бокового інтервалу до автомобіля «КІА» д.н.з. НОМЕР_2 , яка випарковувалась праворуч по напрямку руху транспортного засобу із частковим виїздом правими колесами автомобіля на тротуар, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобіль «КІА» отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Такі дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 124 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 серії ЕПР1 № 672749, 14.05.2026 року о 14.17 год. у м. Києві на вул. Коцюбинського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , була учасником ДТП за участю автомобіля «КІА» д.н.з. НОМЕР_2 , місце ДТП залишив, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 122-4 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2026 року вказані протоколи про адміністративне правопорушення об`єднані в одне провадження.

Захисник Павленко О.В. заперечували обставини викладені у протоколі за статтею 122-4 КУпАП. Вказав, що ОСОБА_1 не відчула зіткнення, через гучну музику, неповнолітню дитину в салоні автомобіля, просив закрити справу за відсутністю складу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення водіїв, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доведеною та підтверджується зібраними матеріалами в сукупності, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення, додатком до протоколу, а саме схемою місця ДТП, в якій відображено місце зіткнення, зафіксованою локалізацією пошкоджень транспортного засобу, відео з місця події, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які містять дані про обставини ДТП.

Доводи захисника Павленка О.В. про те, що ОСОБА_1 не відчула моменту зіткнення у зв`язку з гучним звучанням музики в салоні автомобіля та перебуванням у ньому неповнолітньої дитини, суд відхиляє як такі, що не спростовують встановлених у справі обставин.

Відповідно до пункту 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Зазначений обов`язок виникає у водія у зв`язку з його причетністю до дорожньо-транспортної пригоди та не залежить від того, чи вважає водій зіткнення істотним, чи відчув він його фізично або суб`єктивно усвідомив факт пригоди.

За змістом статті 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, у тому числі невиконання обов`язків, передбачених пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України.

При цьому суб`єктивне пояснення особи про те, що вона не відчула моменту зіткнення, саме по собі не є доказом відсутності події адміністративного правопорушення та не може бути покладене в основу висновку про відсутність складу правопорушення без оцінки його у сукупності з іншими доказами.

Посилання захисника на гучну музику в салоні автомобіля також не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначена обставина може характеризувати лише суб`єктивне сприйняття водієм дорожньої обстановки, однак не змінює встановленого Правилами дорожнього руху обов`язку водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та у разі дорожньо-транспортної пригоди виконати передбачені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України обов`язки.

Так само перебування в салоні автомобіля неповнолітньої дитини не може визнаватися обставиною, яка сама по собі звільняє водія від виконання вимог Правил дорожнього руху або виправдовує залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Матеріали справи не містять об`єктивних даних про виникнення будь-якої невідкладної обставини, яка б створювала реальну необхідність залишити місце ДТП саме у спосіб, несумісний із виконанням установлених законом обов`язків водія.

Крім того, суд звертає увагу, що для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не має визначального значення те, наскільки гучним було зіткнення або чи відчула особа його фізично. Визначальним є встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причетності до неї водія та залишення ним місця пригоди з невиконанням передбачених законодавством обов`язків.

Оцінивши зазначені доводи захисника у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вони є лише версією сторони захисту щодо причин, з яких ОСОБА_1 могла не усвідомити моменту зіткнення, однак не спростовують встановлених обставин дорожньо-транспортної пригоди та факту залишення місця її вчинення.

Таким чином, посилання на гучну музику, а також перебування в автомобілі неповнолітньої дитини не свідчать про відсутність вини ОСОБА_1 , не спростовують її причетності до дорожньо-транспортної пригоди та не є підставами для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не спростовують висновку про наявність у діях

Згідно зі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує відсутність обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи особу винного, відносно якого відсутні відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ст.122-4 КУпАП.

З урахуванням вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 36, 122-4, 124, ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн.60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або місцем знаходження його майна.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суду м. Києва.

Суддя: О.П. Хардіна