Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №509/4939/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4939/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707303 від 30.06.2026 року – гр. ОСОБА_1 30.06.2026 року о 19:05 год. в Одеській області, Одеському районі, с. Лиманка, вул. Будівельників, керував транспортним засобом «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом повторно пртягом року, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху (ПДР), за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707314 від 30.06.2026 року – гр. ОСОБА_1 30.06.2026 року о 19:05 год. в Одеській області, Одеському районі, с. Лиманка, вул. Будівельників, керував транспортним засобом «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10. а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Постановою суду від 07.08.2026 року матеріали об`єднані на підставі ст. 36 КУпАП в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, провину в адміністративному правопорушенні передбаченого ст. 122-4 КУпАП визнав, викладене в протоколі підтвердив. Адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП не визнав, пояснив суду, що водійського посвідчення його не було позбавлено, водійське посвідчення знаходиться у нього.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч. 5 ст. 126 КУпАП, обов`язково мають містити у собі відомості або документи, які б підтверджували те, що особа не має права керувати транспортним засобом, та те, що особа повторно протягом року керувала транспортним засобом без права на це.

Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, як повторність правопорушення, а саме: до матеріалів справи не додано постанови посадової особи поліції на підтвердження факту повторності правопорушення, а саме, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП протягом року.

Таким чином, в матеріалах справи недостатньо доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а сам по собі протокол не може бути єдиним належним доказом винуватості особи.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності матеріали справи та відсутність об`єктивних доказів винуватості особи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення в цій частині слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707314 від 30.06.2026 року, у якому зафіксовано місце, спосіб та обставини вчиненого, письмовими поясненнями, схемою місця ДТП, яка мала місце 30.06.2026 року, та показами наданими особою в суді.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

На момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність та є повнолітнім, обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст.17 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Судовий збір, відповідно до ст.40-1 КУпАП, підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. 33, 36, ч.5 ст. 126, ст.124, 122-4, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП і притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (триста тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно визначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (триста тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу – 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є. М. Панасенко