Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №212/11013/25 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 212/11013/25

Провадження № 2/947/2312/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

за участю:

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Тільненко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Короткий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ЄАПБ») звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 16862,19 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 04.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 467970819, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 14100,00 грн.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував на платіжну картку відповідача вказані кошти.

Відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконала, кредит не повернула, проценти не сплатила.

14.01.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладений Договір факторингу №МВ-ТП/17, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛЮН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» - приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у тому числі і за договором, укладеного з відповідачкою.

Відповідачка заборгованість не погасила, яка на момент звернення до суду становить 16862,19 грн, яка складається з 14100,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 2762,19 грн - заборгованості за процентами.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

ОСОБА_1 з заявленими позовними вимогами не згодна, вважає, що пред`явлені позовні вимоги є безпідставними, оскільки грошових коштів за кредитним договором вона не отримувала, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

04.02.2022 року ОСОБА_1 повідомила банк про виявлену нею протиправну дію відносно її банківського акаунту та крадіжку коштів у неї з рахунку. Проте, банк залишив поза увагою зазначене звернення. 17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Сектору дізнання Бахмутського районного відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просила провести перевірку за фактом крадіжки з її банківської картки грошових коштів.

Відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022053150000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 ККУкраїни.

ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 04.02.2022 щодо отримання коштів на її картковий рахунок та перерахування з її карткового рахунку грошових коштів у загальному розмірі 14100 грн, що є підставою для притягнення саме її до цивільно-правової відповідальності.

Заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідь на відзив

Зауважує, що для укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Кредитний договір був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.

Звертає увагу суду, що без здійснення вказаних дій відповідачем зазначений договір не був би укладений між сторонами.

ТОВ «ФК ЄАПБ» зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариств, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора.

Кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до платіжного доручення, кредитні кошти за кредитним договором № 467970819 було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .

Представник позивача звертає увагу суду, що перерахування коштів на платіжну карту Відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

Тобто, перерахування коштів на платіжну карту відповідачки за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Щодо номеру карти № НОМЕР_1 , на яку було зараховано кошти, та доказ, що ця карта належить ОСОБА_1 . BIN ( ОСОБА_2 ) - перші шість цифр на пластиковій картці, за якими можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти, тобто банківський ідентифікаційний номер. Звертаємо увагу суду, що відповідно до даних отриманих за допомогою сервісу визначення банку за номером картки: № НОМЕР_1, а саме за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) відомо.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомив суд, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Позивач у відповіді на відзив просив витребувати з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МОНОБАНК) інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1, а також виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за період: з 04.02.2022 по 07.02.2022 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період: з 04.02.2022 по 07.02.2022.

Позивач повідомив, що надав суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу № 27/0225-01.

Щодо переходу прав вимоги до позивача, останній зазначив, що надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу права вимоги до Відповідача.

Заперечення на відповідь на відзив

ОСОБА_1 не погоджується із викладеними обставинами позивачем у відповіді на відзив, з наступних підстав.

Позивач, посилаючись на обґрунтування своїх позовних вимог зазначав про те, що 04.02.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого, остання отримала грошові кошти у сумі 14100 грн, проте, у результаті невиконання взятих на себе позичальником зобов`язань утворилася заборгованість у сумі 16862,19 грн.

Проте, поза увагою позивача залишився факт звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» із заявою про викрадення коштів із її рахунку, відповіді на яку не надано. Окрім того, ОСОБА_1 звернулася до Сектору дізнання Бахмутського районного відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просила провести перевірку за фактом крадіжки з її банківської картки грошових коштів. Відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022053150000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.

ОСОБА_1 у своєму зверненні до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зазначала про те, що вона не підписувала кредитний договір, у тому числі за допомогою електронного цифрового підпису, не вчиняла дій щодо ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі, в якій укладено договір, та не приймала пропозицію щодо отримання кредиту; матеріали справи не містять доказів перерахування їй кредитних коштів; у кредитному договорі відсутні численні істотні умови, а Умови надання та обслуговування кредитів вона не підписувала та з ними не погоджувалася, тому вони не є складовою частиною кредитного договору.

Відповідачка вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчать про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, застосування саме нею одноразового ідентифікатора, а тому зобов`язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем не виникало. Отже, у позивача відсутні будь-які належні та допустимі докази, що телефон, на який приходив одноразовий ідентифікатор належить саме ОСОБА_1 та відповідний правочин укладено саме нею, а не будь-якою іншою особою.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19.09.2025 звернулось до Покровського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 16 862,19 гривень, судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Ухвалою судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 22.09.2025 матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з матеріалами справи відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 справу № 212/11013/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.03.2026 до суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити.

Також сторона відповідача подала до суду клопотання, у якому просить суд продовжувати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.03.2026 задоволено клопотання представника відповідачки: постановлено подальший розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 02.04.2026.

13.03.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

17.03.2026 до суду від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.04.2026 представником відповідачки подане клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати у АТ «Універсал Банк» (Монобанк):

- інформацію про те, чи проводилася службова перевірка за фактом звернення ОСОБА_1 про протиправну дію відносно її банківського акаунту та крадіжку коштів з її банківського рахунку від 21.07.2022 року, та повідомити результати розгляду такої заяви та належно завірені копії матеріалів зазначеної вище службової перевірки;

- інформацію щодо номеру телефону, на який надходили відомості про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою НОМЕР_4 , за період з 04.02.2022 по 07.02.2022 рік;

- належним чином завірені копії матеріалів, що підтверджують факт належності платіжної картки на яку здійснювалося зарахування кредитних коштів, ОСОБА_1 ; та факт зарахування грошових коштів на платіжну картку належну ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 30.04.2026 задавлено вказане клопотання та витребувано з банку запитувану інформацію та докази. Судове засідання відкладене 02.06.2026.

20.05.2026 на електронну пошту суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла інформація.

У судовому засіданні 02.06.2026 представник відповідачки зазначила, що у відповіді на ухвалу суду від 30.04.2026 банком не надано відповіді на всі питання, порушенні в ухвалі суду, з метою підготовки нового клопотання про витребування доказів, з урахуванням отриманої інформації з банку, представник відповідачки клопотала про оголошення перерви у судовому засіданні.

Суд задовольнив вказане клопотання та оголосив перерву у судовому засіданні до 15.06.2026.

05.06.2026 до суду від представника відповідачки - адвоката - Тільненко О.С. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить суд повторно витребувати у АТ «Універсал Банк»:

- інформацію про те, чи проводилася службова перевірка за фактом звернення ОСОБА_1 про протиправну дію відносно її банківського аккаунту та крадіжку коштів з її банківського рахунку від 05.02.2022 року, повідомити про результати розгляду такої заяви, надати належно завірені копії матеріалів зазначеної вище службової перевірки.

- докази, у тому числі електронні, що підтверджують факт відкриття платіжної картки позичальником ОСОБА_1 (в який спосіб та за яким номером телефону) на яку здійснювалося зарахування кредитних коштів; докази зарахування грошових коштів 04.02.2022 року на платіжну картку належну ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.06.2026 задоволено вказане клопотання.

Судове засідання відкладене на 16.07.2026.

02.07.2026 та 07.07.2026 до суду з банка надійшла відповідь на ухвалу та витребувана інформація.

Судове засідання 16.07.2026 за клопотанням представника відповідачки відкладене на 28.07.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника. Інші заяви/клопотання від сторони позивача до суду не надійшли.

У судовому засіданні 28.07.2026 відповідачка та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог. Також зазначили, що окрім того, що відкриття від імені відповідачки банківського рахунку (за платіжною. карткою) та отримання нею кредитних коштів вчинені внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений у 2022 році, а верифікація відповідачки первісним кредитором здійснено ще у 2021 році, тобто у той період, коли у відповідачки були попередні договірні відносини та які вона викоала належним чином. Докази верифікації ОСОБА_1 під час укладання саме договору від 02.04.2022 відсутні. Відповідачка, дізнавшись про відкриття від її імені кредитної картки та зарахування й одночасного зняття кредитних коштів, повідомила про це банк, при цьому жодних даних іншим особам вона не передавала. Вхід до її логіну та паролю було здійснено з іншого пристрою - мобільного телефону iPhone 6s, натомість відповідачка користується мобільним телефоном Galaхy M12. Стороною позивача також не спростований факт того, що ідентифікацію особу та надсилання одноразового ідентифікатора направлено на інший пристрій. Позивачем не доведений факт переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача за кожним факторинговим ланцюгом. Зокрема не доведено належними доказами перехід прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс». Позивач надав договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» не в повній редакції, копія договору містить лише першу та останню сторінку, тобто з пунктів 1.1. до пункту 3.3 та з п. 11.4 до пункту 11.6.2.3. При цьому представник позивачки послалася на парову позицію Верховного Суду у справі № 727/2790/25, у якій була надана правова оцінка пункту п. 4.1Договору факторингу укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Представник відповідачки, окрім аргументів щодо відсутності доказів на укладання саме відповідачкою кредитного договору, отримання саме нею кредитних коштів, ураховуючи наявне кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій, повідомлення банку про вчинення шахрайських дій з використанням її даних, які вона жодній з осіб не передавала, також посилається на недоведеність позивачем порушеного права, оскільки право вимоги до нього від первісного кредитора не перейшло.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Встановлені фактичні обставини

З позовної заяви та доданих стороною позивача доказів вбачається, що 4 лютого 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 467970819, згідно з умовами якого позичальник отримує кредит у розмірі 14100,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 126 днів, та згідно з Графіком платежів - з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 червня 2022 року.

Також з п. 3.7 договору вбачається, що верифікацію споживача здійснено у системі BankID НБУ 19.11.2021, тією ж датою створений ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації.

Тобто за рік до укладання вказаного договору.

14.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МП-ТП/17, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс»

Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а останній зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

Дослідженням Вказаного договору, встановлено, що позивач надав копію лише першої та останньої його сторінки, тобто з п. 1.1 по п. 3.3 та з п. 11.4 по п. 11.6.2.3.

У наданих сторінках цього договору відсутні пункти, якими визначений момент набуття новим кредитором прав вимог.

При цьому до вказаної копії Договору факторингу, Реєстр прав вимог, платіжна інструкція, акт приймання-передачі тощо не долучені.

З наданого Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, укладеного між ТОВ «Таліон Плючс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» та доданого до нього витягу з Реєстру боржників № 2 від 27.02.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним догвором від 04.02.2022 № 467970819 із заборгованістю, яка становить 16862, 19 грн, з яких: 14100 грн - сума заборгованості по основному боргу; 2762,19 грн - сума заборгованості по процентам.

Згідно з наданою платіжною інструкцією, 04.02.2022 року здійснено переказ коштів згідно з договору №467970819 від 04.02.2022 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_4 .

Також з наданих відповідачкою доказів встановлено, що 04.02.2022 ОСОБА_1 повідомила банк про виявлену нею протиправну дію відносно її банківського акаунту та крадіжку коштів у неї з рахунку. Проте, банк залишив поза увагою зазначене звернення.

17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Сектору дізнання Бахмутського районного відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просила провести перевірку за фактом крадіжки з її банківської картки грошових коштів.

Відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022053150000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 ККУкраїни.

Відповідно до Витягу з ЄРДР, 17.02.2022 до ЄРДР внесені відомості про те, що у період часу з 04.02.2022 по 05.02.2022 невстановлена особа, шляхом обману, з корисливих мотивів, оформила грошовий кредит на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кредитних компаніях з мікрозаймів ТОВ «Манівео», «Інфінанс», «Інвест Фінанс», «Ірбіс», «Авентус Україна», «Кіф», « Воллєт», «Ріальто», «Укр кредит фінанс», «Швидко гроші».

Згідно з наданими суду відповідачкою поясненнями, досудове розслідування у вказаній справі триває, про підозру особам не повідомлялось.

Згідно з витребуваної з АТ «Універсал банк» інформації встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 , номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення фінансових операцій за вказаною платіжною карткою в період з 04.02.2022 по 07.02.2022 є номер НОМЕР_6 .

На вказану платіжну картку 04.02.2022 було зараховані кошти у розмірі 14100,00 грн. Проведенню операції 05.02.2022 передував успішний вхід у мобільний застосунок monobank із коректно введеним ПІН-кодом та за допомогою цифрового ОТП-пароля, який був надісланий того ж дня на номер телефону, який зазначений в банку як особистий номер Клієнта, при зміні довіреного пристрою на iPhone 6s.

05.02.2022 до банку надійшло від клієнта звернення, в якому зазначено інформацію про вірогідні шахрайські дії, здійснені невідомими особами, за результатами яких були здійснені операції за рахунком клієнта. Звернення зафіксоване та банком відправлено повідомлення до банків, отримувачів коштів щодо вірогідних шахрайських дій з боку їх клієнтів за вказаними платіжними операціями. Додатково в цілях безпеки після отримання звернення відповідачки, 05.02.2022 о 22-15 годині банком заблоковані рахунки клієнта для запобігання можливих наступних шахрайських операцій.

З витребуваної з банку інформації не вбачається відомостей про проведення банком за цими обставинами службової перевірки, відповідних документів та відомостей банк не надав.

Згідно витребуваним з банку Рухом коштів по картці (виписка), 04.02.2022 о 22:05 годині відбулось зарахування грошових коштів у розмірі 14100,00 грн та 04.02.2022 о 22:13 годині їх перераховано на іншу платіжну картку, яка не належить відповідачці - в деталях операції зазначено « ОСОБА_3 ».

Оцінка аргументів та Мотиви суду

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Відповідно до пунктів 7-9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 19-21.03.2020), емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Ураховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Суд бере до уваги доводи відповідачки, що 4 лютого 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та невідомою особою, яка шахрайським шляхом заволоділа його фінансовим мобільним номером, за допомогою цього ж номеру НОМЕР_6 було укладено кредитний договір№ 467970819.

Зазначений договір було підписано за допомогою одноразового ідентифікатору. Зазначена інформація також знаходить своє підтвердження у наявному в матеріалах справи копії Витягу з ЄРДР, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 звертався до органу поліції з приводу того, що невідома особа, шляхом обману, з корисливих мотивів, оформила грошовий кредит на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кредитних компаніях з мікрозаймів ТОВ «Манівео», «Інфінанс», «Інвест Фінанс», «Ірбіс», «Авентус Україна», «Кіф», « Воллєт», «Ріальто», «Укр кредит фінанс», «Швидко гроші».. Відомості про цю подію внесені до ЄРДР за № 12022053150000137.

Слід зауважити, що позивачем не було доведено, що відповідачка не зверталась до кредитора із усною заявою про несанкціоноване списання коштів у спірний період 04.02.2022-05.02.2022), матеріали справи підтверджують протилежне, оскільки ОСОБА_1 на електронну пошту первісного кредитора надіслала лист про вчинення шахрайських дій.

Також позивач не довів, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, списання коштів чи отримання кредиту.

Саме позивач, як правонаступник ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 як користувач певного банківського рахунку, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей за банківським рахунком на який було перераховано грошові кошти за спірним кредитним договором № 467970819.

Окрім цього, суд звертає увагу на недоведеність позивачем порушеного у нього права, з огляду на відсутність доказів, які б доводили перехід прав вимог від первісного кредитора до позивача.

Зокрема надаючи оцінку Договору факторингу, укладеного 14.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»№ МП-ТП/17, суд дійшов висновку, що дослідженням вказаного договору, встановлено, що позивач надав копію лише першої та останньої його сторінки, тобто з п. 1.1 по п. 3.3 та з п. 11.4 по п. 11.6.2.3.

У наданих сторінках цього договору відсутні пункти, якими визначений момент набуття новим кредитором прав вимог.

При цьому до вказаної копії Договору факторингу, Реєстр прав вимог, платіжна інструкція, акт приймання-передачі тощо не долучені.

За таких обставин надана частина договору факторингу не є належним доказом підтвердження факту переходу прав вимог від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та набуття останнім прав вимог, що як наслідок ставить під сумнів можливість відступлення права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача, оскільки надані докази не підтверджують факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за кредитним договором.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.02.2022 з ОСОБА_1 через недоведеність укладання саме нею кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також через недоведеність позивачем порушеного права, оскільки суд вважає недоведеним факт переходу права вимоги за вказаним кредитним договором від первісного кредитора до позивача.

Таким чином суд виснував про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Також суд зазначає, що при вирішенні цієї справи суд не враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25, на яку посилалась представник відповідачки, оскільки хоча у справі Судом надавалась оцінка Договору факторингу, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», водночас цей договір був укладений 28 листопада 2018 року, натомість як у цій справі позивач посилається та надає копію Договору факторингу, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 14.01.2025 за № МВ-ТП/17.

Отже обставини справи, яким надавалась правова оцінка Верховним Судом у справі № 727/2790/25 не є релевантними до обставин у справі, що розглядається.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст. ст. 509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, сул. Лісова, 2, e-mail: 35625014eapb@gmail.com.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 07.08.2026.

Суддя Ю. А. Скриль