Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №495/2349/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2349/26

№ провадження 2/495/2417/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайоний суд Одеської області у складі

головуючої – одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.,

справа № 495/2349/26,

особисто відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

представника позивача – адвоката Каланжова В.І.

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року позивач ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, просить суд: розірвати шлюб зареєстрований 16 березня 2018 року у Білгород – Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 85; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дітьми повноліття; стягнути судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 березня 2016 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано у Білгород – Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 85.

Від вказаного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згодом їх стосунки з чоловіком поступово погіршувалися, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, вони стали дуже напруженими, ставлення один до одного змінилося, шлюбні відносини припинилися, шлюб існує лише фактично, спільне господарство не ведеться. Примирення між нею та чоловіком не можливе.

Між ними не досягнено домовленості щодо утримання дітей.

З урахуванням вищевикладеного,вона і звернулася з вказаним позовом до суду.

Відповідач надав заяву до суду, відповідно до якої з позовними вимогами згодний частково, просить суд в частині розміру аліментів врахувати, що він не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню доньку.

Представник відповідача надав письмові пояснення відповідно до яких зазначив, шо надані відповідачем індивідуальні відомості за формою ОК-5 та ОК-7 не доводять неможливості сплати аліментів у розмірі 1/3 частини на утримання дітей.

Посилання на необхідність утримання іншої дитини може враховуватися судом лише як одна з обставин з усіма іншими доказами.

Воно не скасовує та не зменшує автоматично обов`язку відповідача утримувати дітей.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

26 березня 2026 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомлення сторін та вона призначена до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовних вимогах представник позивача зазначив про можливість розглядати справу за відсутність позивача та її представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні з позовними вимогами погодився.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 16 березня 2018 року між позивачем та відповідачем укладений шлюб, який зареєстрований у Білгород – Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 85, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . /а.с. 5/

Від вказаного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 9-10)

Відповідно довідки № 11.1-10/50 від 06.02.2025 виданою Старокозацькою сільською радою, зазначено, що за адресою: по АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як зазначає позивач, їх стосунки з чоловіком поступово погіршувалися, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, вони стали дуже напруженими, ставлення один до одного змінилося, шлюбні відносини припинилися, шлюб існує лише фактично, спільне господарство не ведеться. Примирення між нею та чоловіком не можливе.

Між ними не досягнено домовленості щодо утримання дітей.

Відповідач погодився з вимогами щодо розірвання шлюбу, відповідно до заяви частково погоджується з розміром аліментів.

Нормативне обґрунтуванням. Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до стаття 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, суд вважає, що можливість збереження сім`ї втрачена, подальше сумісне життя подружжя суперечило б інтересам позивача, тому її позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 5 ст.183 СК України, визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Постанови ВС від 16 червня 2021 року, справа № 643/11949/19, провадження № 61-2698св21, ВС зазначив, що обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Заперечуючи проти позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, відповідач зазначив, що не має постійного джерела доходу, має на утриманні неповнолітню доньку; надав до суду довідку форми ОК-5 та договір від 02.04.2025 засвідчений приватним нотаріусом Білгород – Дністровського нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі № 419, між ним та ОСОБА_5 стосовно місця проживання, виховання та утримання спільної малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дослідивши надані відповідачем докази щодо не можливості сплачувати аліменти у розмірі зазначеному позивачем, суд зазначає наступне.

Відсутність офіційних доходів у батьків не звільняє їх від обов`язку утримувати неповнолітню дитину.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що відсутність доходів не знімає з боржника обов`язки по сплаті аліментів.

До того ж, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц, провадження № 61-46794св18.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Отже, батьки рівні не тільки в правах на дитину, але і в обов`язках щодо її забезпечення.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 15.05.2018 року по справі № 234/6207/17, провадження № 61-7802св18 зроблено наступний висновок: «Відповідач Особа5 не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища.

Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу».

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Поряд з цим, згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.

В цьому контексті зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

Так, дійсно матеріалами справи підтверджено, що у відповідача є на утриманні неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.

В цьому контексті зміна сімейного стану позивача, а саме: наявність у нього неповнолітньої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Окрім того, в договорі наданому відповідачем не зазначено розмір аліментів, які ним сплачуються на утримання дитини, зазначено: п.1.3.батьки домовилися, що дитина постійно проживає за адресою місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходиться на повному матеріальному забезпеченні батька.

Відповідачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання ним обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини за даним договором.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітніх дітей, враховуючи, що ст. 180 СК України покладає обов`язок утримувати дитину на обох батьків, прийнявши до уваги, що чинним законодавством чітко передбачений розмір аліментів, що вираховується від заробітку /доходу/ платника аліментів, виходячи з кількості дітей, прийнявши до уваги матеріальне становище платника аліментів, вікову категорію дітей, їх потреби, з урахуванням не надання відповідачем доказів сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до договору, суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільним буде стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку /доходу/ ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 23 березня 2026 року і до досягнення повнолітня дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно, потім з 16.06.2036 року аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви про стягнення аліментів, в зв`язку з частковою обґрунтованістю її позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн; на користь позивача витрати по сплаті судового збору щодо подання заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184,191 СК України, ст.ст. 12, 13, 83, 263-265,280 - 281, 354, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити частково.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які мають на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 березня 2018 року у Білгород – Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 85 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку /доходу/ ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 23 березня 2026 року і до досягнення повнолітня дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно, потім з 16.06.2036 року аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 , суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати за подачу до суду позову про стягнення аліментів у розмірі 665,60 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та проголошений 07 серпня 2026 року.

Суддя: