Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №495/4238/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/4238/26

№ провадження 2/495/3653/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря – Чибукової О.В.,

справа № 495/4238/26

особисто позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

представника позивача – адвоката Каланжова В.І.,

представника відповідача – адвоката Сороколет С.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчання, тобто до 30.06.2027 року, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є її батьком, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

Відповідно до довідки № 107/01-17 від 07 квітня 2026 року, виданої Білгород – Дністровським економіко – правовим фаховим коледжем Полтавського університету економіки і торгівлі, вона є студенткою денної форми навчання спеціальності 081 Право Білгород – Дністровського економіко – правового коледжу Полтавського університету економіки і торгівлі, термін навчання до 30.06.2027.

Відповідач є людиною працездатного віку, має можливість сплачувати аліменти, проте ухиляється від сплати аліментів на її утримання, тому вона і змушена звернутися до суду.

Не погоджуючись з позовними вимогами 08.07.2026 представник відповідача надав відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовних вимог позивачу у повному обсязі, зазначаючи, що в теперішній час він не має постійної роботи, офіційно не працевлаштований, існує за рахунок випадкових заробітків, знайти собі роботу не може, внаслідок похилого віку та незадовільного стану здоров`я – хвороби серця.

Так, внаслідок хвороби серця він перебував на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній клінічній лікарні у відділені інтервенційної кардеології і реперфузіонної терапії з 22.03.2017 по 30.03.2017 з діагнозом: ішемічна хвороба серця, гострий Q – нижньо-діафрагмальний інфаркт міокарда від 21.03.2017. Стенозирующий коронаросклероз (КВГ від 22.-3.2017). Біфуркаційна ангіопластика ПКА від 22.03.2017. Гіпертонічна хвороба ІІІст, 2 ст., ризик 4 СН ІІА ст NYHA ІІІ.

Крім того, у відповідності до заочного рішення від 08.08.2023 Білгород – Дістровського міськрайонного суду Одеської області у справі №495/ 2809/23, яке ним не оскаржувалось у зв`язку з незадовільним станом здоров`я та скрутним матеріальним становищем, з нього стягуються аліменти на утримання іншої неповнолітньої доньки, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, щомісячно.

Отже з врахуванням стану здоров`я, віку, неможливості знайти більш – менш пристойну роботу, наявності аліментів у розмірі 5000 грн на утримання іншої дитини, покладання ще одного аліментного обов`язку у розмірі 5000 грн поставить його у скрутне становище.

Відповідь на відзив позивачем не надана.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

26 травня 2026 року Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити.

Представник позивача зазначив, що позивачка навчається за денною формою навчання, є повнолітньою, однак не досягла 23-річного віку; навчання триває до 30 червня 2027 року; у зв`язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги; відповідач не довів повної відсутності можливості надавати таку допомогу, до відзиву надано довідку, яка стосується лікування у березні 2017 року, тобто подій майже дев`ятирічної давності, ця довідка не підтверджує його стан здоров`я у 2026 році, того, що сьогодні він повністю позбавлений можливості працювати або щомісячно надавати дочці матеріальну допомогу.

Відповідач не просить визначити пропорційний і посильний розмір аліментів, а просить відмовити Христині, переклавши всі витрати на її матір та фактично на саму студентку.

Відповідач не надав до суду повної картини свого матеріального становища, відомості про доходи, пенсійні або соціальні виплати, рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, банківські рахунки та фактичні щомісячні витрати. То ствердження про повну неможливість надавати допомогу дитині є недоведені.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки відповідач за станом здоров`я та наявності аліментних зобов`язань на утримання неповнолітньої дитини не може надавати допомогу своїй повнолітній дочці.

Фактичні обставини встановлені судом.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши всі надані сторонами докази по справі, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 . (а.с. 10)

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 набула повноліття.

Відповідно довідки № 107/01-17 від 07 квітня 2026 року, виданої Білгород – Дністровським економіко – правовим фаховим коледжем Полтавського університету економіки і торгівлі, ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання спеціальності 081 Право Білгород – Дністровського економіко – правового коледжу Полтавського університету економіки і торгівлі, термін навчання до 30.06.2027.

Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 12)

Відповідно виписки з історії хвороби ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікування з 22.03.2017 по 30.03.2017.

Відповідно до платіжних інструкцій, ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини по ВП 73647110.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У відповідності до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на утримання виникає за умови продовження навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється, якщо відпадає хоча б одна з умов, сукупність яких є необхідною для його виникнення.

Таким чином, цей обов`язок припиняється у разі: а) досягнення дочкою, сином двадцяти трьох років; б) припинення дочкою, сином навчання; в) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; г) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; д) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов`язання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У ч. 1 коментованої статті міститься відсильна норма, згідно з якою суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. У ч. 2 коментованої статті вказано, що суд також бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина суд враховує такі обставини:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати : стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, відповідно до якої стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення, одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 (провадження № 61-2065св23), де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, висловлену у Постанові від 16 лютого 2022 року, справа № 381/2423/20, провадження № 61-17937 св 21, відповідно до якої зазначено: «Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.»

«Колегія суддів наголошує на тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання, до чого зводилися основні доводи апеляційної скарги відповідача.

Такий виникає за обов`язкової сукупності юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 592/2798/16-ц (провадження № 61-19463св18), від 05 червня 2019 року у справі № 754/866/18 (провадження № 61-7125св18)».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи матеріали справи, суд виходить із того, що позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування визначення аліментів саме у розмірі 5000 грн.

З матеріалів справи, а саме наданих до суду платіжних інструкцій, судом встановлено, що відповідач має обов`язок зі сплати аліментів у ВП №73647110.

Доказів щодо наявності достатнього матеріального забезпечення у відповідача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у визначеному стороною позивача розмірі, з урахуванням вищевикладених обставин, матеріали справи не містять.

Разом з тим, матеріали справи не містять і підтверджень повної неможливості сплати аліментів відповідачем, зокрема його важкого матеріального стану, наявності витрат на лікування станом на час розгляду справи, повної втрати працездатності.

Враховуючи все вищевикладене, а саме те, що донька відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягнувши повноліття, дійсно навчається на денній формі навчання спеціальності 081 Право Білгород – Дністровського економіко – правового фахового коледжу Полтавського університету економіки і торгівлі, у зв`язку з чим не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги, з урахуванням наявності зобов`язань щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, однак не доведення належними та допустимими доказами неможливості надання такої допомоги своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн щомісячно.

На глибоке переконання суду, задоволення позовних вимог в зазначеному розмірі не поставить відповідача в скрутне матеріальне становище та забезпечить допомогою дитину батьком якої він є.

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 22 травня 2026 року.

Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити датою закінчення ОСОБА_1 навчання – 30.06.2027.

Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання нею освіти, граничний термін сплати аліментів, визначений ст. 199 СК України, змістом позовних вимог.

Внаслідок чого, вважає за необхідне призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки до дати закінчення навчання, а за умови продовження останньою навчання - до досягнення 23 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви про стягнення аліментів, частковою обґрунтованістю її позовних вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 185, 191,199,200 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 279,354, 430 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн, щомісяця, починаючи з дня подання заяви, а саме з 22 травня 2026 року та до закінчення навчання, а саме: до 30.06.2027, а за умови продовження останньою навчання - до досягнення 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений та проголошений 07 серпня 2026 року.

Суддя: