Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №459/975/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/975/26

Провадження № 2/459/379/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Жураковського А.І.

за участю секретаря судового засідання Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

16.03.2026 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1168009 від 14.08.2019 та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14.08.2019 між ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, укладено Договір, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою 1,35 % на день (знижена ставка) та 1,80 % на день (стандартна ставка), що застосовується у разі порушення строків виконання зобов`язань.

Позивач вказав, що право вимоги за Договором послідовно передавалося на підставі договорів факторингу (відступлення права вимоги): від 08.04.2020 № 08042020 - від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; від 23.12.2021 № 23/12/21 - від ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ТОВ «Вердикт Капітал»; від 20.01.2023 № 20-01/2023 - від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр», у зв`язку з чим позивач вважає себе належним кредитором за спірним зобов`язанням. Тому просить стягнути з відповідача загальний розмір заборгованості за договором №1168009 від 14.08.2019 у сумі 33860 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 5400 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами- 18460 грн.

Ухвалою від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

20.04.2026 представник відповідача – адвокат Калінін С.К. подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на таке. Щодо укладення Договору, то категорично заперечив факт укладення такого та отримання кредитних коштів, вказуючи, що надані позивачем докази не дозволяють дослідити цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора. Звернув увагу, що доданий до позову pdf-файл договору не містить у властивостях документа інформації про дату створення файлу, а в полі «виробник PDF» зазначено «PyPDF2» - бібліотеку для програмного створення/редагування pdf-файлів, що, на його думку, свідчить про можливість стороннього втручання у зміст документа. Також вказав на відсутність у матеріалах справи оферти, акцепту оферти, протоколу створення та перевірки електронного підпису, а також на неможливість перевірки підпису кредитодавця через сайт Центрального засвідчувального органу. Щодо ланцюга відступлення права вимоги, вважав недоведеним факт набуття позивачем права вимоги, оскільки позивачем не надано доказів оплати за жодним з договорів факторингу (платіжних інструкцій, підтверджень зарахування коштів), а наданий «витяг з реєстру боржників» виготовлений заінтересованою особою одноособово і не може вважатися належним доказом. Щодо отримання коштів, заперечив факт отримання ним кредитних коштів у розмірі 10 000 грн, зазначивши, що надане позивачем повідомлення ТОВ ФК «Вей Фор Пей» не відповідає вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку (не містить назви банку, посади відповідальної особи, відбитку печатки банківської установи) та не підтверджує підстави (призначення) перерахування коштів. Щодо розміру процентів, вважає, що визначений Договором розмір процентів (492,75 % та 657,00 % річних) є непропорційно високим, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, а також вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», указуючи на слабку договірну позицію споживача. Крім того, зазначив, що строк кредитування за Договором становив 30 днів (до 13.09.2019), а матеріали справи не містять доказів продовження цього строку, у зв`язку з чим нарахування процентів після 13.09.2019 є, на його думку, безпідставним. Щодо штрафних санкцій, вказав на невідповідність поданого позивачем розрахунку вимогам закону та Графіку платежів, оскільки з позовної заяви незрозуміло, яку саме неустойку (штраф чи пеню) та в якому порядку нараховано на суму 18 460,00 грн, а розрахунок первісного кредитора взагалі не містить відомостей про нарахування такої неустойки. З огляду на викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, понесені на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/26 від 30.03.2026, укладеного з Адвокатським бюро «Калінін і Партнери».

23.04.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, в якому вказала, що заперечення відповідача є необґрунтованими, зазначивши таке. Щодо форми Договору послалася на стале правозастосування Верховного Суду (зокрема постанови у справах № 524/5556/19 від 12.01.2021, № 127/33824/19 від 07.10.2020, № 404/502/18, № 732/670/19, № 234/7298/20, № 234/7160/20, № 234/8084/20), відповідно до якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним аналогом власноручного підпису, а договір, укладений шляхом введення позичальником коду, надісланого на вказаний ним номер телефону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. На підтвердження факту ідентифікації відповідача було надано Довідку про ідентифікацію ТОВ «Авентус Україна», відповідно до якої Договір підписано Дехановим В.С. одноразовим ідентифікатором «118984», а також Правила надання коштів у позику ТОВ «Авентус Україна», якими визначено порядок укладення договорів через особистий кабінет на веб-сайті. Щодо отримання коштів надано копію листа ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6152-ВП від 07.11.2025, згідно з яким 14.08.2019 на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 10 000 грн (код авторизації 659537, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-2978016), а також розрахунок заборгованості первісного кредитора, з якого вбачається, що 16.09.2019 та 16.10.2019 відповідач здійснював платежі на погашення нарахованих процентів у сумах 4 050,00 грн та 5 400,00 грн відповідно, що, на її переконання, є вчиненням дій, які свідчать про визнання боргу та згоду з умовами Договору. Щодо ланцюга відступлення права вимоги було надано щодо кожного з трьох договорів факторингу копії актів прийому-передачі реєстрів боржників (у паперовому та електронному вигляді), докази оплати ціни продажу (платіжне доручення № 0315590000 від 24.12.2021, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023), а також витяги з відповідних реєстрів боржників, що містять відомості виключно щодо ОСОБА_1 під порядковими номерами «595» (договір № 08042020), «2678» (договір № 23/12/21) та «80840» (договір № 20-01/2023), пояснивши подання витягів (а не повних реєстрів) необхідністю дотримання вимог законодавства про захист персональних даних третіх осіб, які не є учасниками цієї справи. Щодо розміру заборгованості, зазначила, що загальна сума заборгованості 33 860,00 грн складається з: 10 000,00 грн — тіла кредиту; 18 860,00 грн — процентів за користування кредитними коштами; 5 000,00 грн — штрафу, нарахованого відповідно до п. 4.4, 4.5 Договору з урахуванням передбаченого Договором обмеження сукупного розміру неустойки 50 % від одержаної позичальником суми.

Ухвалою суду від 11.05.2026 розгляд справи було відкладено для витребування доказів від АТ «ПриватБанк» та замінено позивача у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43520773).

31.07.2026 у судовому засіданні представник позивача пояснила, що надала пояснення щодо розбіжностей між структурою заборгованості, наведеною в первісному розрахунку та в реєстрах боржників за договорами факторингу (де фігурували суми 10 000 грн тіла кредиту, 5 400 грн та 18 460 грн), і структурою, уточненою у відповіді на відзив (10 000 грн тіла кредиту, 18 860 грн процентів, 5 000 грн штрафу). Пояснила, що показник 5 400 грн, який дублювався в подальших реєстрах боржників, є технічною опискою первісного кредитора, допущеною під час формування реєстру, а фактичний розрахунок нарахованих процентів є таким: 4 050 грн — проценти за перший період користування кредитом (30 днів) за зниженою ставкою 1,35 % на день; 24 260 грн - проценти, нараховані за подальший період (продовження/автопродовження строку користування) за стандартною ставкою 1,80 % на день; разом - 28 310 грн нарахованих процентів за весь період кредитування. З цієї суми віднято 9 450 грн - загальну суму платежів, фактично внесених відповідачем на погашення процентів за Договором, унаслідок чого залишок заборгованості за процентами становить 18 860 грн (28 310 – 9 450 грн = 18 860 грн). Загальна сума заявленої до стягнення заборгованості (33 860,00 грн) при цьому не змінилася.

Представник відповідача у своєму відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 07.08.2026 о 10:00 год.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, а електронний правочин прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі, у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 6 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір може прийматися шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, зокрема введенням одноразового ідентифікатора; електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що Договір № 1168009 від 14.08.2019 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «118984», що підтверджується Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Авентус Україна», та відповідає порядку укладення договорів, визначеному розділом 5 Правил надання коштів у позику ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом директора № 34-ОД від 15.03.2019, з якими Договір є нерозривно пов`язаним.

Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується копією листа ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6152-ВП від 07.11.2025 про перерахування 14.08.2019 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 з наведенням коду авторизації та номера транзакції в платіжній системі WayForPay, а також тим, що відповідач у подальшому 16.09.2019 та 16.10.2019 добровільно здійснив часткові платежі на погашення нарахованих за Договором процентів у сумах 4 050,00 грн та 5 400,00 грн відповідно.

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-260518/97917-БТ від 25.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 14.08.2019 було зарахування коштів в сумі 10000 грн.

Такі послідовні, добровільні та безумовні дії відповідача щодо часткового виконання грошового зобов`язання суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20, розцінює як дії, що свідчать про визнання відповідачем факту укладення Договору, отримання ним кредитних коштів та згоду з умовами кредитування, і які він, будучи обізнаним з умовами Договору, не оспорював протягом тривалого часу після його укладення.

Доводи відповідача про відсутність у метаданих доданого до позову pdf-файлу інформації про дату його створення та про використання при його формуванні бібліотеки «PyPDF2» суд відхиляє, оскільки ці обставини самі по собі, без спростування наведених вище доказів отримання коштів та часткового виконання зобов`язання відповідачем, не є достатньою підставою для висновку про недоведеність факту укладення Договору. Формат зберігання електронного документа та технічний засіб, використаний для формування його паперової (візуальної) копії, доданої до матеріалів справи, не тотожні самому факту вчинення сторонами правочину, який у цьому випадку підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Договору № 1168009 від 14.08.2019 в електронній формі та факту отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 18.10.2023 у справі № 905/306/17).

На відміну від первісно наданого позивачем «витягу з реєстру боржників» за договором факторингу № 08042020 від 08.04.2020, у відповіді на відзив позивачем додатково надано щодо кожного з трьох послідовних договорів факторингу: акти прийому-передачі реєстрів боржників у паперовому та електронному вигляді, докази здійснення оплати ціни продажу (платіжне доручення № 0315590000 від 24.12.2021 - за договором № 23/12/21; акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 -за договором № 20-01/2023) та витяги з відповідних реєстрів боржників, що містять ідентифікаційні відомості саме щодо ОСОБА_1 (порядкові номери «595», «2678» та «80840» відповідно), номер та дату спірного Договору.

Суд визнає таке подання витягів, а не повних реєстрів боржників, обґрунтованим з огляду на вимоги Закону України «Про захист персональних даних» щодо неприпустимості розголошення персональних даних третіх осіб, які не є учасниками цієї справи, за умови, що надані витяги містять усі відомості, необхідні для встановлення факту переходу права вимоги саме за спірним кредитним договором.

Оцінивши подані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безперервний ланцюг переходу права вимоги за Договором № 1168009 від 14.08.2019 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Коллект Центр» (а в подальшому - до його правонаступника ТОВ «Гармонія Фінанс»), а відтак ТОВ «Гармонія Фінанс» є належним позивачем (кредитором) у вказаній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн відповідачем не погашена. Одночасно, оцінивши наданий позивачем розрахунок заборгованості та пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні 31.07.2026, суд встановив, що первісно зазначена в реєстрах боржників сума 5 400,00 грн є технічною опискою, а достовірний розрахунок заборгованості за процентами є таким: 4 050,00 грн (проценти за перший тридцятиденний період за зниженою ставкою 1,35 % на день) + 24 260,00 грн (проценти за подальший період користування кредитом за стандартною ставкою 1,80 % на день) = 28 310,00 грн нарахованих процентів, за вирахуванням 9 450,00 грн, фактично сплачених відповідачем 16.09.2019 та 16.10.2019, що в підсумку становить 18 860,00 грн заборгованості за процентами, які залишились непогашеними.

Суд бере до уваги, що зазначений уточнений розрахунок узгоджується з умовами п. 1.1–1.3, 1.6, 1.7 Договору щодо порядку продовження строку користування позикою за ініціативою клієнта (шляхом сплати нарахованих процентів) та не суперечить загальній ціні позову (33 860,00 грн), яка залишилася незмінною, а лише зазнала уточнення щодо внутрішньої структури (розподілу на тіло кредиту, проценти та штраф). За таких обставин суд приймає уточнений розрахунок заборгованості за процентами в розмірі 18 860,00 грн як обґрунтований та таким, що відповідає наданим у справу доказом.

Доводи відповідача про те, що проценти нараховувались поза межами початкового тридцятиденного строку кредитування (після 13.09.2019) і тому є необґрунтованими, суд відхиляє, оскільки, як встановлено вище, саме відповідач своїми діями - шляхом сплати нарахованих процентів 16.09.2019 та 16.10.2019 - ініціював продовження строку користування позикою на умовах, визначених п. 1.6, 1.7 Договору, а тому нарахування процентів за стандартною ставкою в подальші періоди відповідало погодженим сторонами умовам Договору.

Щодо доводів відповідача про непропорційно високий розмір процентної ставки (492,75 % та 657,00 % річних) суд зазначає, що встановлений Договором розмір процентів є значним, однак відповідач добровільно погодився з такими умовами під час укладення Договору, не заявляв заперечень щодо їх змісту на момент укладення чи в межах строку кредитування, а також частково виконував відповідне грошове зобов`язання, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню. Зважаючи на це, а також на те, що предметом цього спору є вимога про стягнення заборгованості за вже нарахованими (а не майбутніми) процентами в межах суми, добровільно погодженої сторонами та частково самим відповідачем виконаної, суд не знаходить правових підстав для зменшення заявленої до стягнення суми процентів у розмірі 18 860,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості договором №1168009 від 14.08.2019 за основною сумою боргу у розмірі 10 000 грн та процентами в розмірі 18 860,00 грн, всього на суму 28 860 грн. Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 5000 грн, задоволенню не підлягає, оскільки згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 13000 грн, суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

До позовної заяви додано копію договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової (правничої) допомоги, прайс – лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №198 від 02.02.2026, витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у цій справі, що включає в себе надання усної консультації, ознайомлення із матеріалами справи, складання позовної заяви про стягнення боргу та її подачі до суду в сумі 13 000 грн є завищеним, враховуючи категорію та складність справи. А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 5 000 грн.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2269,25 грн., виходячи з наступного розрахунку 28860 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 33860 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» (ЄДРПОУ 43520773, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення12) заборгованість за Договором №1168009 від 14.08.2019 у сумі 28 860 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 18 860 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» 2269,25 грн судового збору та 5 000 грн витрат понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.08.2026

Суддя: А. І. Жураковський