Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №758/5540/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5540/26

Провадження № 1-кп/758/1514/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102050000235 від 17.12.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Маневичи Маневицького району, Волинської області, громадянки України, яка має вищу освіту, сімейний лікар загальної практики амбулаторії №2 КНП «Центр первинної медико-санітарної мадицини №3» Шевченківського району м.Києва, заміжня, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2, ч1 ст.362 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Згідно ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років вищого офіцерського складу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в?їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, може бути встановлено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого

2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Надалі, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Відповідно до Закону України № 2105-IX від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено організувати та забезпечити в установленому порядку здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

З урахуванням вказаних норм законодавства на усій території України з 24.02.2022 під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації діє заборона на виїзд за межі державного кордону України військово зобов?язаних чоловіків громадян України призовного віку за винятком окремих категорій.

Разом з тим, на початку грудня 2025 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустрівся із невстановленою під час досудового розслідування особою, яка повідомила інформацію про можливість оформлення та подальшого отримання медичних документів, які нададуть право виїзду за кордон в умовах діючого на території України воєнного стану.

В подальшому, 15.01.2026 року ОСОБА_7 за рекомендацією невстановленої особи звернувся до сімейного лікаря загальної практики КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району міста Києва ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для отримання консультації з даного приводу. В ході особистої зустрічі у ОСОБА_6 , виник умисел, спрямований на сприяння у незаконному переправленні громадян України через державний кордон України, з корисливих мотивів. На його реалізацію ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час особистої зустрічі та розмови із громадянином України ОСОБА_7 повідомила, що забезпечить йому документи, які будуть слугувати підставою для виїзду за кордон України за плату в розмірі 6000 доларів США, а саме: пакету медичних документів, що посвідчують третю групу інвалідності, які нададуть право виїзду за кордон в умовах діючого на території України воєнного стану, роз`яснила процедуру оформлення відповідних документів. В ході розмови ОСОБА_6 зазначила, що процес оформлення медичних документів буде запущено після часткової передачі ОСОБА_7 грошових коштів від раніше оговореної суми.

Так, в ході зустрічі у ОСОБА_6 , знаючи порядок перетину державного кордону України та про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років за кордон України на період дії воєнного стану, продовжуючи свої злочинні дії, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , який є особою призовного віку, військовозобов`язаний, не мав підстав відстрочки від мобілізації чи виїзду за кордон, вирішила реалізувати виниклий злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні в цьому, шляхом надання порад та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

У подальшому, 16.01.2026 року в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_7 , що вона порадилась з невстановленими на момент досудового розслідування особами та визначилась, що ОСОБА_8 необхідно буде передати їй неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США для початку оформлення відповідних медичних документів, а залишок у вигляді 5000 доларів США необхідно буде сплатити по готовності медичних документів щодо оформлення третьої групи інвалідності.

23.01.2026 року в ході особистої зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США у кількості 10 штук), з метою документування факту вчинення злочину ОСОБА_6 . Надалі, в ході зустрічі ОСОБА_6 зазначила, що з моменту отримання нею неправомірної вигоди починається процес оформлення зазначених вище медичних документів, що включає в себе поміщення ОСОБА_8 на стаціонарне лікування до медичного закладу, проведення медичних процедур без фактичної його присутності.

Протягом 25-26 січня 2026 року ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 у месенджері «Viber» надіслав їй фотографії паспорту громадянина України, витягу з ІС «Резерв+» та довідки про місце проживання на його ім`я.

Після чого, 07.02.2026 року в ході особистої зустрічі ОСОБА_6 , у месенджері «Viber» з належного їй мобільного номеру телефону: НОМЕР_1 надіслала ОСОБА_8 фотографії медичних документів, а саме: виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 28, підписану лікарями Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска», зі змісту якої вбачається інформація щодо анкетних даних ОСОБА_7 , поставленого йому діагнозу, дат проходження ним стаціонарного лікування в період часу з 05.01.2026 року по 14.01.2026 року, зданих них аналізів та проведених ним процедур, рентгенографії, в якому зазначено інформацію щодо його анкетних даних, опису знімка, відображення знімка суглобів. З рентгенографії вбачається, що його підписав лікар ОСОБА_9 та встановлено штамп медичного закладу, саме: філія № 5 КНП «КДЦ» Шевченківського району міста Києва. Також, в ході зустрічі ОСОБА_6 висловила вимогу щодо передачі їй неправомірної вигоди, а саме: залишкової суми грошових коштів, у вигляді 5000 доларів США.

19.02.2026 року, приблизно о 14 год 00 хв, на виконання свого злочинного умислу, в черговий раз зустрілась з ОСОБА_7 біля магазину «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Тираспільська, 56, та на реалізацію свого злочинного наміру направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, передала ОСОБА_7 раніше підготовлені медичні документи на його ім`я, та діючи на виконання раніше узгодженої домовленості щодо організації, надання порад та вказівок у незаконному переправленні через державний кордон України, ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 , раніше обговорену суму грошових коштів в розмірі 5000 (п`яти тисяч) доларів США, за сприяння у виготовлені офіційних документів, що мають надати право на безперешкодний виїзд за межі України, після чого, останню відразу було затримано в порядку ст. 208 КПК України, працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин, ОСОБА_6 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

Крім цього, встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місце, але не пізніше 15.01.2026, ОСОБА_6 вступила у злочинну змову з невстановленими на даний час працівниками закладів системи охорони здоров`я, у тому числі, експертних команд, розташованими у м. Києві з метою вчинення умисного корупційного кримінального правопорушення.

Так, 15.01.2026 року ОСОБА_7 за рекомендацією невстановленої особи звернувся до сімейного лікаря загальної практики КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району міста Києва ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для отримання консультації з приводу оформлення медичних документів необхідних для отримання третьої групи інвалідності, з метою подальшого безперешкодного виїзду за межі України. В ході особистої зустрічі у ОСОБА_6 , виник умисел, спрямований одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, а саме виготовлення медичних документів необхідних для отримання третьої групи інвалідності.

На його реалізацію ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час особистої зустрічі та розмови із громадянином України ОСОБА_7 повідомила, що забезпечить йому формальне перебування на лікуванні у закладах системи охорони здоров`я та експертних команд, розташованими у м. Києві, для набуття статуту інваліда третьої групи ОСОБА_7 за плату в розмірі 6000 доларів США. В ході розмови ОСОБА_6 зазначила, що процес оформлення медичних документів буде запущено після часткової передачі ОСОБА_7 грошових коштів від раніше оговореної суми.

В подальшому, 16.01.2026 року в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_7 , що вона порадилась з невстановленими на момент досудового розслідування особами та визначилась, що ОСОБА_8 необхідно буде передати їй неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США для початку оформлення відповідних медичних документів, а залишок у вигляді 5000 доларів США необхідно буде сплатити по готовності медичних документів щодо отримання третьої групи інвалідності.

23.01.2026 року в ході особистої зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США у кількості 10 штук), з метою документування факту вчинення злочину ОСОБА_6 . Надалі, в ході зустрічі ОСОБА_6 зазначила, що з моменту отримання нею неправомірної вигоди починається процес оформлення зазначених вище медичних документів, що включає в себе поміщення ОСОБА_8 на стаціонарне лікування до медичного закладу, проведення медичних процедур без фактичної його присутності.

Протягом 25-26 січня 2026 року ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 у месенджері «Viber» надіслав їй фотографії паспорту громадянина України, витягу з ІС «Резерв+» та довідки про місце проживання на його ім`я.

Після чого, 07.02.2026 року в ході особистої зустрічі ОСОБА_6 , у месенджері «Viber» з належного їй мобільного номеру телефону: НОМЕР_1 надіслала ОСОБА_8 фотографії медичних документів, а саме: виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 28, підписану лікарями Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска», зі змісту якої вбачається інформація щодо анкетних даних ОСОБА_7 , поставленого йому діагнозу, дат проходження ним стаціонарного лікування в період часу з 05.01.2026 року по 14.01.2026 року, зданих них аналізів та проведених ним процедур, рентгенографії, в якому зазначено інформацію щодо його анкетних даних, опису знімка, відображення знімка суглобів. З рентгенографії вбачається, що його підписав лікар ОСОБА_9 та встановлено штамп медичного закладу, саме: філія № 5 КНП «КДЦ» Шевченківського району міста Києва. Також, в ході зустрічі ОСОБА_6 висловила вимогу щодо передачі їй неправомірної вигоди, а саме: залишкової суми грошових коштів, у вигляді 5000 доларів США.

19.02.2026 року, приблизно о 14 год 00 хв, на виконання свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , в черговий раз зустрілась з ОСОБА_7 біля магазину «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Тираспільська, 56, та отримала від ОСОБА_7 обговорену суму грошових коштів в розмірі 5000 (п`яти тисяч) доларів США, за сприяння у виготовлені офіційних документів для оформлення третьої групи інвалідності, після чого, останню відразу було затримано в порядку ст. 208 КПК України, працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин, ОСОБА_6 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.

Крім цього, пунктом 1 порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України № 587 від 28.02.2020 року встановлюються особливості ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, порядок його формування, перелік відомостей, що вносяться до Реєстру, та права доступу до них.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» на території України діє єдина електронна система охорони здоров`я.

Це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс.

Також, пунктом 40 постанови Кабінету Міністрів України № 411 від 25.04.2018 року постановлено, що доступ користувачів до інформації у центральній базі даних здійснюється через електронні кабінети.

Електронні кабінети керівників та уповноважених та уповноважених осіб суб`єкта господарювання у сфері охорони здоров`я, медичних працівників функціонують в електронних медичних інформаційних системах, оператори яких уклали з адміністратором договір про підключення до центральної бази даних, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

На початку лютого 2026 року, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, у сімейного лікаря загальної практики КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району міста Києва ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виник умисел, направлений на несанкціоновані зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до них за грошову винагороду.

З цією метою ОСОБА_6 розробила злочинний план, згідно якого вона повинна була вносити несанкціоновані зміни до автоматизованої системи «eHealth» щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, 19.02.2026 о 10:08 ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: КНП «Центр первинної медико-санітарної медицини № 3» Шевченківського району міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 70, маючи право доступу до автоматизованої системи «eHealth», здійснила вхід у свій особистий кабінет зазначеної системи, внесла завідомо неправдиві відомості щодо ОСОБА_7 , а саме: встановлення попереднього діагнозу -«L86 Спинний синдром з ірадіацією болю», «K76 ІХС без стенокардії», «L94 Остеохондроз».

За таких обставин, ОСОБА_6 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, здійснила несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі «eHealth», маючи до неї доступ.

За таких обставин, ОСОБА_6 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 362 КК України, а саме несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчинені особою, яка має до неї доступ, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.

Між стороною обвинувачення та стороною захисту укладено угоду про визнання винуватості 04 серпня 2026 року у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до умов угоди, прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 на підставі ст.ст. 468-472 КПК України, у присутності захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, погоджену заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч ч.3 ст.332, ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2, ч1 ст.362 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_6 визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких (ч.3 ст. 332, ч.2 ст.28 ч.3 ст. 369-2КК України) та нетяжких (ч.1ст. 362 КК України) злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою винуватість під час досудового розслідування і зобов`язується визнавати свою винуватість під час судового розгляду у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях та, перебуваючи у статусі обвинуваченого, зобов`язується:

1. Надати правдиві і визнавальні покази щодо вчинених злочинів у межах кримінального провадження під № 42025102050000235 від 17.12.2025.

2. Беззастережно визнати обвинувачення в обсязі, встановленому в ході досудового розслідування та викладеному в обвинувальному акті, у судовому провадженні, а також не вчиняти інших кримінальних правопорушень.

3. Обвинувачена ОСОБА_6 перерахувала внесок на офіційний рахунок, відкритий Управлінням 1 Корпусу Національної гвардії України «АЗОВ», у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підтримку Збройних Сил України: Банк МФО 820172, Рахунок № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7, Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_4» (військова частина НОМЕР_3 ). Про здійснення внеску надано на адресу Шевченківської окружної прокуратури міста Києва підтверджуючу квитанцію.

Сторони узгодили клопотати перед судом про призначення ОСОБА_6 покарання враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання:

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна;

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, без конфіскації майна;

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, - штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначення остаточного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскацією майна, та без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна, з урахуванням положення ст. 77 КК України, практики Верховного Суду та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003, до ОСОБА_6 не застосовувати.

Звільнення ОСОБА_6 в порядку, визначеному ч. 2 ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, термін іспитового строку якого встановить суд.

Покладення відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_6 обов`язків, які визначить суд.

У сторін угоди відсутні будь-які заперечення щодо виду і розміру покарання. Також, у даній угоді роз`яснені обвинуваченій наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Заслухавши прокурора, захисника, з`ясувавши у обвинуваченого обставини на виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України, дослідивши зміст угоди, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що укладена угода відповідає встановленим ст. 472 КПК України вимогам, умови угоди не суперечать КПК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб, вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин пред`явленого обвинувачення визнана; узгоджена сторонами угоди вид та міра покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідає загальним засадам призначення покарання із врахуванням ст.ст. 50, 65-67 КК України та особи обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, із вищою освітою, офіційно працевлаштована.

Отже, переконавшись у добровільності та усвідомленості позиції сторін угоди, відповідно до вимог ч. 4 ст. 474 КПК України, не встановивши передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у затвердженні угоди, наявність підстав для застосування судом ст. 69, 77 КК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості.

Суд зауважує, що стаття 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною у судових рішеннях.

Також суд враховує положення ч.2 ст. 69 КК України, відповідно до яких, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд, повною мірою врахувавши усі обставини в сукупності, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: при розгляді справи суд встановив у діях обвинуваченої прояви щирого каяття у вчинених злочинах, активне сприяння розкриттю злочинів, а тому визнає ці факти як обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання; крім того судом враховуються внесення благодійних внесків, відповідно до платіжної інструкції №1771 від 29.06.2026 року, здійснений перерахунок застави на допомогу ЗСУ відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 23.06.2026 року за ОСОБА_6 .

Вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 значно впливають на суспільну небезпечність вчиненого нею діяння та відповідно, суттєво знижують ступінь тяжкості вчинених нею злочинів.

Крім того, суд враховує положення ст. 77 КК України, відповідно до яких у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, конфіскація майна не входить до переліку додаткових покарань, які можуть бути призначені за статтею 77 КК України, тому вона не може застосовуватися одночасно зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за статтею 75 КК України.

За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характеру і ступені суспільної небезпечності злочину обставинам його скоєння та особистості винного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення винного, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, (ст.ст. 50 п. 2, 65 п. 2 КК України), суд, з урахуванням позиції прокурора та сторони захисту затверджує укладену між ними угоду.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що сторонами угоди про визнання винуватості передбачено звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, при цьому іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

За таких обставин, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявності передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, й відсутності обставин, передбачених ст. 67 КК України, що його обтяжують, про що зазначено в угоді про визнання винуватості, висловленої думки сторін, враховуючи особу ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про необхідність встановлення ОСОБА_6 іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Така тривалість іспитового строку, на думку суду, буде достатньою для того, щоб винна в умовах здійснення контролю за її поведінкою, довела своє виправлення.

Крім того, суд вирішує питання щодо застосованого запобіжного заходу.

Так, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2026 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 1 925 400,00 грн.

Враховуючи думку прокурора та сторони захисту, які вважали за можливе скасувати запобіжний захід у виді застави, та наявні дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка сумлінно виконує покладені на неї обов`язки, не перешкоджає кримінальному провадженню будь-яким чином, суд вважає, що даний запобіжний захід є дієвим та необхідним процесуальним інструментом, призначеним для запобігання ризикам у кримінальному провадженні, а тому до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді застави ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили.

Крім того, встановлено, що 02 березня 2026 року на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві внесено заставу за підозрювану ОСОБА_6 у сумі 376 400,00 грн. - заставодавцем ОСОБА_11 ; у сумі 500 000,00 грн. - заставодавцем ОСОБА_11 ; у сумі 500 000,00 грн. - заставодавцем ОСОБА_12 ; у сумі 399 000,00 грн. - заставодавцем ОСОБА_12 ; у сумі 150 000,00 грн. - заставодавцем ОСОБА_12 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2026 року, запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025102050000235 від 17.12.2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.02.2026 року (справа №756/2468/26), змінений в частині суми застави, а саме: зменшено підозрюваній ОСОБА_6 розмір застави з 1 925 400 (один мільйон дев`ятсот двадцять п`ять тисяч чотириста) до розміру, що становить 925 400 (дев`ятсот двадцять п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Заставу у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон) гривень, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_12 РНОКПП НОМЕР_4 , на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.02.2026 року (справа №756/2468/26) перераховано на рахунок № НОМЕР_2, банк МФО 820172, код ЄДРПОУ НОМЕР_7, отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_4» (військова частина НОМЕР_3 ).

Згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. З врахуванням наведеного, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 374 КПК України, після набрання вироком законної сили дані кошти слід повернути заставодавцю.

У кримінальному провадженні потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.

Прокурор у судовому засіданні просив грошову купюру номіналом 100 долларів США HB94423039A, яка перебуває у користуванні Головного управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області та була залучена для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42025102050000235, що була виявлена у ОСОБА_6 під час проведення особистого обшуку 19.02.2026 року, повернути до Головного управління Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області.

Так, відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Стосовно належності грошової купюри HB94423039A номіналом 100 долларів США Головному управлінню Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області, сторона захисту не заперечувала, а тому вказана грошова купюра підлягає поверненню законному володільцю Головному управлінню Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 75, 76, 77, 332 ч. 3, 28 ч. 2 , 369-2 ч. 3, 362 ч. 1 КК України, ст. ст. 100, 124, 370, 374, 474, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити погоджену заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 угоду про визнання винуватості від 04 серпня 2026 року, укладену в кримінальному провадженні № 42025102050000235 від 17.12.2025 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 362 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна;

-за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, без конфіскації майна;

-за ч. 1 ст. 362 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскацією майна, та без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях.

Згідно зі ст. 77 КК України не застосовувати щодо ОСОБА_6 конфіскацію майна як додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1, п. 2,4 ч.2 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набуття вироком законної сили обраний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2026 року (756/2468/26) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, у розмірі 1 925 400,00 грн., який змінений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2026 року в частині розміру застави до розміру 925 400,00 грн., - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили грошові кошти:

- в розмірі 376 400 (триста сімдесят шість тисяч чотириста) гривень, сплачені 02.03.2026 року ОСОБА_11 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, як оплата застави за ОСОБА_6 згідно ухвали від 21.02.2026року справа 756/2468/26, повернути заставодавцю ОСОБА_11 НОМЕР_8, паспорт НОМЕР_9;

- в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, сплачені 02.03.2026 року ОСОБА_11 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, як застава за ОСОБА_6 згідно ухвали справа 756/2468/26 від 21 лютого 2026 року, повернути заставодавцю ОСОБА_11 НОМЕР_8, паспорт НОМЕР_9;

- в розмірі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) гривень, сплачені 02.03.2026 року ОСОБА_12 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, як застава за ОСОБА_6 згідно ухвали справа 756/2468/26 від 21 лютого 2026 року, повернути заставодавцю ОСОБА_12 НОМЕР_4, паспорт НОМЕР_10;

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведені у справі експертизи від 30.03.2026 року СЕ-19/111-26/9671-КТ в дохід держави у сумі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яності шість) грн. 80 коп., .

Застосований ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02.03.2026 року у справі 756/2548/26 арешт майна скасувати.

Застосований ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 03.03.2026 року у справі 756/2859/26 арешт майна скасувати.

Застосований ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 05.03.2026 року у справі 756/2547/26 арешт майна скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:

-грошові кошти на загальну суму 1400 доларів США (купюрами по 100 доларів США у кількості 14 купюр) з серійними номерами: PF24479463F, PB89542506A, PD41754609C, PF24479416F, PF24479409F, PF24479499F, LB37344983F, PF24479464F, PB89542509A, PF24479410F, PF24479415F, PF24479495F, PG75631980B; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A05s», білого кольору, IMEII: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 повернути ОСОБА_6 ;

-моноблок марки «Acer» с/н DQVKGME00164203DE9300, зарядний пристрій, клавіатура, комп`ютерна мишка, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м.Києві, повернути ОСОБА_6 ;

- грошові кошти на загальну суму 100 доларів США купюра з серійним номером HB94423039A повернути законному володільцю Головному управлінню Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області.

-імітаційні кошти на загальну суму 5000 доларів США з серійним номером KF33008773С (у кількості 50 купюр); копії медичних документів, а саме: 2 аркуші паперу з чорновими записами; копія виписки № 439 на ім`я ОСОБА_13 (видана: КНІ «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги») на 2 арк.; копія виписки № 28 на ім`я ОСОБА_7 (видана: ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М. Д. Стражеска НАМН України" на 2 арк., з чорновими записами на зворотному боці 2 сторінки; файл з 2 аркушами паперу на яких роздруковані фотографії екрану з інформацією щодо ОСОБА_13 в системі «HELSI»; файл з: довідкою ЛКК КНП «ЦІМСД № 3 Шевченківського району міста Києва» на ім`я ОСОБА_14 на 1 арк.; огляд сімейного лікаря на ім`я ОСОБА_14 (видано: «ЦІМСД №3 Шевченківського району міста Києва», лікар ОСОБА_6 ) на 1 арк.; виписка № 2353/26 на ім`я ОСОБА_14 (видано: КНП «КМКЛ №18») на 2 арк.; виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 170/02 на ім`я ОСОБА_14 (видано: КНПІ «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР) на 1 арк.; файл з: не заповненим бланком довідки ЛКК «ЦПМСД № з Шевченківського району міста Києва» з підписом члена ЛКК ОСОБА_15 , на 1 арк.; не заповнений Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду з підписом члена ЛКК ОСОБА_15 , на 1 арк.; файл з незаповненою картою профілактичних щеплень на ім`я ОСОБА_16 (видано: КНП «ЦІМСД № 3 Шевченківського району міста Києва») з підписом та печаткою ОСОБА_6 , на 2 арк.; файл з: висновком про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду на ім`я ОСОБА_17 з підписами членів ЛКК ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , на 1 арк.; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 078497 на ім`я ОСОБА_17 , на 1 арк.; довідка ЛКК КНП «ЦІМСД № 3 Шевченківського району міста Києва» № 446 на ім`я ОСОБА_17 , на 1 арк.; висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду КНП «ЦПМСД № 3 Шевченківського району міста Києва» на ім`я ОСОБА_17 , на 1 арк.; висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує соціальних послуг КНП «ЦПМСД № 3 Шевченківського району міста Києва» на ім`я ОСОБА_17 , на 1 арк. з додатком «Показники за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, на 10 арк., які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м.Києві, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Подільський районний суд міста Києва з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: ОСОБА_1