Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №456/4210/26
Суддя: Янів Н. М.
Справа № 456/4210/26
Провадження № 3/456/1693/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
04 серпня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , -
за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
13.07.2026 року о 12 год. 15 хв. у м. Стрий, по вул. Заньковецької, 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не вибрав безпечну швидкість руху, недотримався бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Renault Megane» НОМЕР_2 , завдавши йому механічних пошкоджень, з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР, п.2.3.б., п.1.5 ПДР.
Крім того, 13.07.2026 року о 12 год. 15 хв. у м. Стрий, по вул. Заньковецької, 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не вибрав безпечну швидкість руху, недотримався бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Renault Megane» НОМЕР_2 , та залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР.
Правопорушник свою вину у судовому засіданні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та просить суворо не карати.
Суд, заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Відповідно до п.1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п.2.10.а ПДР У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Так, диспозицією статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В свою чергу, диспозицією статті 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушення доведена протоколами серії ЕПР1 №721857 від 17.07.2026 року, серії ЕПР1 №721866 від 17.07.2026 року, схемою місця ДТП, поясненнями.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
А відтак, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративних правопорушень, передбаченихст. 124, ст. 122-4 КУпАП, оскільки останній вчинив дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до пошкодження транспортного засобів та після дорожньо-транспортної пригодизалишив місце події.
Враховуючи наведене, особу порушника, вбачаю в його діях ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАПта відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушник користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, його звільняється від сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушника ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн..
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua