Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №464/1073/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1073/26

пр.№ 1-кп/464/329/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, з професійно-технічною освітою, яка неодружена, не працює, судимості не має, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, –

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_5 18.02.2026 приблизно об 11:15 год, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 14, помітила на землі банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , після чого, впевнившись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, розуміючи, що вказана банківська картка за сукупністю норм ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1, ст. 36 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 2, ч. 2 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та відповідно до примітки ст. 358 КК України, є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «Приват Банк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою надалі незаконного використання, шляхом здійснення покупки товару з вказаної картки, привласнила знайдену нею банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_6 . Надалі, 18.02.2026 о 12:16 год обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Напої та тютюн», що за адресою: м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича, 10, здійснила одну платіжну операцію щодо купівлі товару на загальну суму 211,90 грн, використовуючи при цьому для розрахунку вищевказану банківську картку, яка належить потерпілому ОСОБА_6 .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винуватість у вчиненому визнала та повністю підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини щодо привласнення нею 18.02.2026 у Сихівському районі м. Львова офіційного документа, а саме банківської картки, з корисливих мотивів, за допомогою якої надалі здійснила купівлю товарів на суму 211,90 грн. У вчиненому щиро розкаялася, запевнила, що зробила належні висновки та просила суд суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, щодо речових доказів, оскільки докази щодо інших обставин ніким не оспорювалися. Наслідки визначення саме такого обсягу доказів, що підлягають дослідженню, учасникам судового провадження роз`яснені.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 357 КК України є правильною, оскільки остання вчинила привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом враховано те, що нею вчинено кримінальний проступок, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом`якшують покарання, особу обвинуваченої, яка неодружена, не працює, на медичних обліках не перебуває, судимості не має.

Суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду у межах санкції інкримінованої їй статті КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Вищевказане покараннявідповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень КПК України.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).

Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі, а саме:

-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 – залишити потерпілому ОСОБА_6 ;

-компакт-диск з відеозаписом, долучений до матеріалів кримінального провадження, – залишити у таких матеріалах.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо такий не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_7