Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №450/2127/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2127/26 Провадження № 3/450/1338/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

28.04.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 212801 від 22.04.2026 року, ОСОБА_1 , 14.04.2026 року о 15:24 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ухилився від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо вихованні своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не створив належних умов для проживання та виховання дитини, не займався вихованням доньки.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції були кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровував.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статтею 184 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Як вказано у рапорті ст. інспектора СЮП ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області 22.04.2026 року Ангеліни Кубай, що нею спільно з працівниками Служби у справах дітей Солонківської сільської ради, здійснено виїзд за адрсою АДРЕСА_3 , де проживає гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з малолітньою донькою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що батько ухилився від виконання передбачених ст.150 СКУ батьківських обов?язків, що проявилось у тому, за вище вказаною адресою антисанітарні умови проживання, що може загрожувати життю та здоров?ю малолітньої дитини. Будинок потребує ремонту, в дитячій кімнаті розкиданий брудний одяг, наявний неприємний запах, просила зареєструвати дану подію в ІКС ІНП ВП №3 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області для прийняття рішення згідно чинного законодавства. До матеріалів справи також додано дві світлини.

Відповідальність за ч. 1ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення, що складений за вказане порушення, в обов`язковому порядку зазначається, від виконання яких саме обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухиляються батьки чи особи, що їх замінюють, тобто протокол має містити конкретизацію діяння особи.

Разом з тим, переданий на розгляд до суду протокол про адміністративне правопорушення від ВБА № 212801 від 22.04.2026 року, не містить даних, які саме обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання не виконав ОСОБА_1 по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надані до матеріалів справи докази є недостатніми для встановлення доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а подія адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та ін.

Відповідно до абзацу 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дослідивши протокол та матеріали справи, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити всі достовірні обставини справи та суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суд не наділений правом самостійно змінювати суть та кваліфікацію правопорушення, а тому, розглядаючи справу у межах складеного протоколу і доданих до нього матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

А, відтак, враховуючи, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251, 283, 284 КупАП,-

п о с т а н о в и в:

справу про адміністративне правопорушення № 450/2127/26 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – закрити в зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук