Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №462/6793/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6793/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 22.07.2026 року близько 22 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , 1972 року народження, що виразилось у вчиненому конфлікті в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, завдавши шкоди психологічному здоров`ю потерпілої та наносив удари в обличчя не заподіявши тілесних ушкоджень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 139317 від 22.07.2026 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких потерпіла вказала про вчинення її сином ОСОБА_1 відносно неї домашнього насильства, що мало місце 22.07.2026 року близько 22.30 год.; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, якою поліцейським визначено високий рівень небезпеки; терміновим заборонним приписом серії ЕТ №112618 від 22.07.2026 року, яким ОСОБА_1 було заборонено на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та зобов`язано залишити місце проживання; рапортами поліцейського Р.Саноцького, з якого встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення і зазначенням про це, що правопорушник поводив себе агресивно.

Наведене узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення винуватості особи, відносної якої складений протокол по адміністративне правопорушення, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із врахуванням особи правопорушника, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті правопорушення.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи наведене, а також особу кривдника, судом не встановлені обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання про відсутність, на даний час, необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Згідно п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 як учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст. 23, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 /триста сорок/ гривень.

На підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.