Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №461/3192/26
Суддя: Стрельбицький В. В.
Справа №461/3192/26
Провадження №3-в/461/54/26
П О С Т А Н О В А
06 серпня 2026 року суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., представника митного органу – Лубоцького Б.І. розглянувши заяву Білецької І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду,
в с т а н о в и в:
Білецька І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 року, яка залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10.07.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 36019 гривні 80 копійок. Вилучені, згідно протоколу №0153/UA209000/2026 від 05.02.2026 року, товари (предмети) повернуто ОСОБА_1 , для вивезення за межі митної території України або ввезення на територію України після сплати всіх належних митних платежів. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил, у розмірі 1811,32 гривень та на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень - судового збору.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи безтерміново (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ). Його соціальний статус вимагає підвищеної уваги з боку держави, відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Фізичні обмеження довірителя зумовлюють постійну потребу у витратах на медикаменти та підтримуючу терапію. Примусове стягнення суми, що перевищує 40 тисяч гривень, за відсутності доходів, поставить особу з інвалідністю на межу бідності та позбавить доступу до базового медичного забезпечення, що суперечить ст. 3 та ст. 49 Конституції України. З матеріалів справи та офіційного витягу з Реєстру застрахованих осіб ПФУ (форма ОК-5 від 16.04.2026 р.), ОСОБА_1 протягом тривалого часу не має жодного офіційного доходу, заробітної плати чи відрахувань. Останні фіксації в органах зайнятості (код підстави ЗП3056А3 за формою БСВ) підтверджують статус особи, яка шукає роботу, але через стан здоров`я він не може знайти джерело заробітку. Єдиним джерелом існування є мінімальні соціальні виплати, які законодавчо захищені від повного вилучення. Негайне стягнення штрафу є технічно неможливим через повну відсутність грошових коштів у боржника. Надання відстрочки на 1 рік дозволить забезпечити баланс між публічним інтересом держави (стягнення штрафу до бюджету) та приватним інтересом особи (збереження базових умов для життя та здоров`я).
Адвокат Кузьмич Р.Р. подала заяву про слухання справи за її відсутності.
Представник митного органу ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ч.2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Варто зазначити, що відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, адміністративне стягнення не має на меті лише кару, воно не має стати для особи непосильним тягарем, адже в такому разі справжня його мета не буде досягнута.
Відстрочка виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Суд приходить до переконання, що сам факт звернення ОСОБА_1 з даною заявою до суду вказує на те, що останній не ігнорує наявних у нього зобов`язань, а лише клопоче про те, щоб відстрочити виконання судового рішення задля належного його виконання. У свою чергу, цілком очевидним для суду є те, що оголошення воєнного стану та військова агресія по відношенню до України має істотний вплив на кожного громадянина нашої держави і цей факт не може не відобразитись на матеріальному становищі особи, адже загальновідомими є ті обставини, що ці події негативно відобразились на економічних можливостях країни в цілому, і таких можливостях кожного громадянина, зокрема. Суд також приймає до уваги те, що ОСОБА_1 є особою з 3-ою групою інвалідності, пенсіонером, відсутність у останнього офіційного доходу, заробітної плати чи відрахувань
Враховуючи викладені обставини, зокрема наявність об`єктивних та поважних причин, які перешкоджають негайному виконанню рішення суду та стягненню усієї суми штрафу одноразовим платежем, суд приходить до висновку, що є підстави для відстрочення виконання постанови суду, оскільки ОСОБА_1 на даний час об`єктивно не має можливості виплатити повну суму штрафу в розмірі 36019 гривень 80 копійок.
Із врахуванням вищенаведеного, приходжу до переконання про можливість відстрочення сплати штрафу на 10 місяців, що на думку суду є достатнім строком для виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності виконання постанов зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Керуючись ст. 304 КУпАП, ст. 33 Закону України " Про виконавче провадження",
п о с т а н о в и в:
Заяву Білецької Інни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відстрочку сплати штрафу задовольнити частково.
Відстрочити виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10.07.2026 року у справі №461/3192/26 в частині сплати ОСОБА_1 штрафу в розмірі 36019 гривень 80 копійок на 10 місяців, тобто до 06 травня 2027 року.
В задоволені решти вимог заяви відмовити.
Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити Галицький районний суд м. Львова про сплату відповідної штрафу шляхом пред`явлення відповідного платіжного документу.
Зупинити перебіг строку давності звернення постанови до виконання до закінчення строку відстрочки, визначеного судом.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати платежу постанова про накладення адміністративного стягнення буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Стрельбицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua