Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №438/1073/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1073/26

Провадження № 3/438/388/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 серпня 2026 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з Львівського управління Департаменту Внутрішньої безпеки Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав, Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , місце роботи (проходження служби) до 14 січня 2025 року сержант служби цивільного захисту пожежного-рятувальника 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (поза межами суду) та прокурора Городницької А.І.,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи звільненим 14 січня 2025 року з пожежний-рятувальник 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП, в порушення норм абз.2 ч.2. ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 12 травня 2026 року о 11 год.28 хв. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав повністю. Просив застосувати мінімальну міру покарання.

Прокурор Городницька А.І. підтримала поданий висновок та зазначили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Просять обрати покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Заслухавши пояснення участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та прокурора Городницьку А.І., вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.1 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 75 від 17 червня 2026 року вбачається , що ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади 14 січня 2025 року з посади пожежника-рятувальника 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління ДСНС України у Львівській області, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», (після звільнення) лише 12 травня 2026 року 0 11 год.28 хв. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною; 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно копії витягу із наказу (по особливому складу) від 02 лютого 2015 року за №28 о/с начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ОСОБА_1 прийнятий на службу на посаду пожежного-рятувальника 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області з 03 лютого 2015 року (а.с.16).

Наказом ГУ ДСНС України у Львівській області від 30 вересня 2015 року №258 о/с ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання «молодший сержант служби цивільного захисту». (а.с.17)

Наказом ГУ ДСНС України у Львівській області від 11 липня 2022 року № 299 о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту».

Відповідно копії витягу із наказу (по особливому складу) від 14 січня 2025 року за №18 начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ОСОБА_1 звільнено зі служби з посади пожежного-рятувальника 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області з 14 січня 2025 року (а.с.19).

Відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особи, які перебувають на службі в органах і підрозділах цивільного захисту та мають звання «сержант служби цивільного захисту» відносяться до начальницького складу.

Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на осіб начальницького складу служби цивільного захисту.

Таким чином, пожежний-рятувальник 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону та суб`єктом відповідальності відповідно до Примітки до ст. 172-6 КУпАП, і він зобов`язаний виконувати вимоги Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

Згідно Закону України № 3384-ІХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, та п.п. 27 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022- 2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

На виконання вищезазначених вимог, пожежний-рятувальник 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого 'самоврядування, зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за -2025 рік не пізніше 31 квітня 2026 року.

Також на виконання вищезазначених вимог, пожежний-рятувальник 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила 14 січня 2025 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2026 рік не пізніше 31 березня 2026 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 та пункту 27 розділу XIII Закону, подав відповідну декларацію, лише 12 травня 2026 року о 11 годині 28 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З приводу несвоєчасності подання декларацій ОСОБА_1 надав пояснення, в яких вказав, що поважних причин для несвоєчасної подачі декларації не було, йому не було відомо про відновлення декларування та встановлені строки додання декларацій.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді пожежного-рятувальника 37 державного-рятувального поста 5 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення частини першої статті 45 та пункту 27 розділу XIII Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав 12 травня 2026 року о 11 годині 28 хвилин шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст.172-6, 245, 252, 280 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав, Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та застосовувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав, Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Копію постанови направити Департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України - для відому.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Андрій СЛИШ