Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №753/1561/23 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1561/23

провадження № 1-кп/753/549/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 21 жовтня 2022 року приблизно о 21 год. 33 хв., керуючи технічно справним автомобілем «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах другої (середньої) смуги проїзної частини вул. Дарницький міст у м. Києві зі сторони вул. Дніпровська набережна в напрямку вул. Наддніпрянське шосе, зі швидкістю щонайменше 148,89 км/год., яка понад вдвічі перевищувала максимально дозволену на даній ділянці 50 км/год.

В цей час, попереду, в другій (середній) смузі попутного напрямку руху проїзної частини вул. Дарницький міст, з увімкненою аварійною світловою сигналізацією, один за одним відповідно, стояли автомобілі марки «Seat Leon» р.н. НОМЕР_2 та «Volkswagen Bora» р.н. НОМЕР_3 , поза задньою частиною якого перебували їх водії ОСОБА_10 (біля правого борту транспортного засобу) та ОСОБА_11 (біля лівої задньої фари цього ж транспортного засобу), очікуючи приїзду працівників поліції, з метою оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення по ДТП.

Під час руху, ОСОБА_2 грубо порушуючи вимоги пунктів 1.5, 2.3б, 10.1, 12.2, 12.3, 12.4 ПДР України, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи, що на даній ділянці дороги максимально дозволена швидкість складає 50 км/год., маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість руху в межах дозволеної, будучи зобов`язаним уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, а також обирати таку швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, наближаючись до транспортних засобів, на яких була увімкнена аварійна світлова сигналізація та які розташовувались у другій (середній) смузі попутного напрямку руху, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку, не переконався, що зміна напрямку руху ліворуч не створить небезпеки іншим учасникам, застосував гальмування та маневр перестроювання ліворуч, під час виконання якого, навпроти електроопори № 367 проїзної частини вул. Дарницький міст у м. Києві, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який перебував біля задньої лівої частини автомобіля марки «Volkswagen Bora» р.н. НОМЕР_3 , спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, які настали у ДТП, а саме, заподіянні потерпілому ОСОБА_11 наступних тілесних ушкоджень: переломи ребер праворуч та ліворуч, множинні розриви плеври та легень, скупчення крові в плевральних порожнинах, множинні переломи кісток нижніх та верхніх кінцівок; малокрів`я внутрішніх органів, смугоподібні крововиливи під ендокардом лівого шлуночка (плями Мінакова).

Виявлені тілесні ушкодження в сукупності об`єднані механізмом травмування, обумовили виникнення небезпечного для життя явища - крововтрати яка привела до смерть, в зв`язку з чим мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Крім того, ОСОБА_2 після скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_11 , у порушення вимог пункту 2.10 «а», «б», «г», «д» та «е» ПДР України, яке виявились у тому, що він, маючи об`єктивну змогу усвідомити, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_11 опинився в небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан та небезпечний для життя стан, достеменно знаючи, що після наїзду потерпілий отримав тілесні ушкодження та залишився на проїзній частині, де в будь-яку мить на нього може бути скоєно наїзд іншим транспортним засобом, маючи можливість організувати об`їзд місця пригоди, викликати швидку медичну допомогу та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, будучи зобов`язаним надати допомогу та піклуватись про потерпілого, який перебуває в безпорадному стані, в результаті отриманих тілесних ушкоджень та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, намагаючись уникнути покарання за скоєне правопорушення, не зупиняючись, зник з місця ДТП в невідомому напрямку, переховуючись від працівників поліції, залишивши без допомоги потерпілого ОСОБА_11 в небезпечному для життя стані.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України не визнав та пояснив, що 21 жовтня 2022 року приблизно з 21 по 22 год. він рухався на автомобілі «BMW» по Дарницькому мосту в правому ряді. На мосту освітлення не було взагалі. Вдалині побачив авто, тому завчасно почав перестроюватися у середню полосу де побачив авто. Тоді він перестроївся лівіше і відбулося зіткнення з пішоходом.

Надаючи відповіді на питання, ОСОБА_2 зазначив, що не знає, з якою швидкістю він рухався, але думає, що її не перевищував. Після того як відбулося зіткнення у крайній лівій смузі, ОСОБА_2 почав зупинятись, але злякався і поїхав на заправку, де залишив авто, а його забрав друг. ОСОБА_2 усвідомлював, що збив людину, але не вважає себе винуватим, оскільки потерпілий закрив собою аварійний сигнал, він їх не бачив. Стверджував, що коли він рухався у середній смузі, то почав пригальмовувати, так як побачив авто, які стояли. Оскільки ліворуч було вільно, він перестроївся туди.

Не дивлячись на такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 та не визнання вини, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується наступним.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він їхав в той день приблизно о 22 год. по Дарницькому мосту у крайній лівій смузі зі швидкістю приблизно 70 км/год.. У середній полосі стояло 2 транспортних засоби на «аварійках». Аварійні сигнали він побачив приблизно за 1 км., а самі авто приблизно за 300 м. Видимість була погана, оскільки освітлення не було, але аварійні сигнали було видно добре. Під`їжджаючи до автомобілів, приблизно за 500 метрів, він побачив чорне БМВ, яке проїхало у крайній правій смузі, а потім перестроївся у центральну (середню) полосу, де стояли авто. Вказані дії водія для свідка були незрозумілими, а швидкість його була, можливо, 100 км/год. Так, перед самим авто, яке стояло, водій БМВ вирулив ліворуч, відбувся наче спалах і збиття. Водій БМВ вивернув у ліву полосу, після удару зупинився секунд. на 10 та поїхав.

Також, свідок зазначив, що водій БМВ перестроївся дуже різко перед самою машиною, що стояла. Хоч людей він, також, не бачив, але аварійні сигнали було видно чітко.

Свідок ОСОБА_10 у суді пояснив, що 21 жовтня 2022 року приблизно о 21-21.30 він рухався на службовому авто по Дарницькому мосту, коли відчув удар, відбулося ДТП. Він зупинився, вийшов із авто і побачив інший автомобіль, який стояв у лівій смузі, були незначні пошкодження бамперу. Винуватець ДТП запропонував роз`їхатися, але оскільки свідок був проти, вони залишились на місці ДТП. Поки свідок пересилав фото ДТП керівництву, то він стояв позаду свого авто, а винуватець ДТП вирішив переставити своє авто позаду його, і тоді вони вдвох вже стояли позаду авто, яке належало загиблому. В якийсь момент ОСОБА_10 почув вереск шин, озирнувся і побачив як на великій швидкості летить автомобіль БМВ. Свідок заціпенів, оскільки думав, що авто летить на нього, але приблизно за 1 м. авто змінило траєкторію та здійснив наїзд на потерпілого. Рухаючись до потерпілого, свідок побачив, що ознак життя не було. Водій автомобіля БМВ з місця події поїхав.

Також, свідок зазначив, що хоча ліхтарі були вимкнені, але їх авто було видно за 150-200 метрів точно. На його автомобілі були увімкнені габаритні вогні, на іншому аварійна сигналізація. На його переконання, водій БМВ їхав зі швидкість більше 100 км/год, а побачив він його приблизно за 20 м до наїзду. Коли відбувся наїзд, то потерпілий знаходився на роздільній смузі руху, а водій БМВ не здійснював екстреного гальмування.

Суд ураховує, що показання вказаних свідків були послідовними, логічними, переконливими, не мають ніяких істотних суперечностей, які б давали підстави для сумнівів. Підстав обмовляти обвинуваченого у останніх не має, оскільки вони раніше не мали ніяких конфліктних ситуацій з ОСОБА_2 та взагалі його не знали.

Крім того, такі показання свідків узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з:

-показаннями свідка ОСОБА_12 , який в суді пояснив, що в той день, приблизно о 22 год. він їхав по Дарницькому мосту у крайній лівій полосі. У центральній полосі стояли транспортні засоби на аварійках. Видимість не дуже добра була через відсутність освітлення, але аварійку було видно. Приблизно за 1 км до вказаних авто він побачив позаду свого авто чорне БМВ. Свідок їхав приблизно 70 км/год. Авто БМВ, рухався, напевно, зі швидкістю 100 км/год., обігнав його та перестроївся у центральну полосу, де стояли авто на аварійках. Перед самими автомобілями водій БМВ різко вивернув ліворуч, але все одно збив людину. Водій БМВ після збиття зупинився сек. на 10 та продовжив рух;

-показаннями свідка ОСОБА_10 , який у суді пояснив, що 21 жовтня 2022 року ввечері він рухався на службовому авто по Дарницькому мосту і відчув удар, сталось ДТП. Зупинився, вийшов і побачив, що в лівій смузі стояло авто. Винуватець ДТП запропонував роз`їхатись, але він відмовився, оскільки авто службове. На його автомобілі були включені габаритні вогні. Поки він перекидав фото ДТП своєму керівнику, винуватець ДТП сказав, що переставить своє авто у середню смугу за його авто щоб звільнити крайню ліву полосу. Вони обидва стояли позаду авто свідка. Потерпілий стояв поруч з ним. В якийсь момент свідок почув виск від шин, озирнувся і побачив на великій швидкості автомобіль БМВ. Оцінивши ситуацію, свідок думав, що БМВ влетить в нього, але водій трохи змінив траєкторію і здійснив наїзд на потерпілого на його очах. Рухаючись до потерпілого, свідок побачив, що той не проявляє ознак життя. Поруч зупинилось авто і комусь телефонував, сказавши, що викликав поліцію та швидку. Авто, яке здійснило наїзд не було на місці. Також, зазначив, що водій БМВ не здійснював екстрене гальмування. Стверджував, що їх було видно, перешкод попереду них ніяких не було;

-показаннями свідка показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив у суді, що він був товаришем загиблого. Коли йому стало відомо про дану пригоду, він приїхав і його запросили у якості понятого. За його участі працівники поліції заміряли лазером різні відстані (де були запчастини від авто, де було тіло та інше), після чого він та інший понятий розписувалися у документах. Ліхтарі (освітлення) не працювало, було темно, світло було від фар авто. Також, останній зазначив, що його та іншого понятого по черзі працівники поліції садили за кермо їх авто, від`їжджали на якусь дистанцію і так встановлювали видимість. Коли свідок казав, що йому все видно, від`їжджали ще далі, робили так декілька разів. Крім того, ОСОБА_13 зазначив, що коли він тільки під`їжджав до місця ДТП, то бачив як горіли габарити на автомобілях, що потрапили у ДТП;

-показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , який зазначив, що загиблий є його молодший брат. Він приїхав на місце пригоди 21 жовтня 2022 року приблизно о 21 год. 25 хв. Брата він побачив біля крайньої лівої фари автомобіля «Volkswagen Bora», а перед автомобілем брата лежав його кросівок. Потерпілий також зазначив, що видимість встановлювали за умов, коли ліхтарі не горіли;

-даними, які містяться у протоколі огляду місця ДТП від 21 жовтня 2022 з додатками до нього (т. 1 а.с. 133-148), з якого вбачається, що ДТП сталося на Дарницькому мосту в темну пору доби. Загальна видимість з робочого місця водія з увімкненим ближнім світлом фар становить приблизно 50м. Транспортний засіб, який здійснив наїзд на пішохода, на місці події відсутній. Вилучено 14 фрагментів фарби чорного кольору, 2 уламки тримача номерного знаку, 2 уламки скла, 4 фрагменти декоративної решітки радіатора, а тіло загиблого знаходиться у середній смузі руху;

-даними, які містяться у протоколі огляду транспортного засобу від 22 жовтня 2022 року з фототаблицями до нього (т. 1 а.с. 149-154), з якого вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_1 чорного кольору, на якому вбачаються зовнішні механічні пошкодження з правої передньої сторони та розбите вітрове скло, на якому наявні сліди біологічного походження бурого кольору;

-даними, які містяться у висновку експерта № 022-3056-2022 (т. 1 а.с. 159-163), з якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа виявлені такі ушкодження як переломи ребер, множинні розриви плеври та легень, множинні переломи кісток нижніх та верхніх кінцівок, малокрів`я внутрішніх органів, смугоподібні крововиливи під ендокардом лівого шлуночка. Виявлені ушкодження заподіяні тупим предметом, незадовго до настання смерті. Характер та особливості виявлених тілесних ушкоджень, їх локалізація та взаємне розташування вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті ДТП - наїзд легкового автомобіля на пішохода. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких за критерієм небезпеки для життя. В момент первинного контакту з автомобілем, що рухався, потерпілий знаходився в вертикальному чи близькому до нього положенні, та був розвернутий лівою задньо-бічною поверхнею тіла до транспортного засобу. Судово-медичних даних, які б дозволяли встановити знаходився потерпілий в статичному положенні чи рухався, в момент наїзду транспортного засобу не виявлено;

-даними, які містяться у висновку експертного дослідження № 051-1572-2022 (т. 1 а.с. 164), відповідно до якого у ОСОБА_11 не знайдено метиловий та етиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери;

-даними, які містяться у протоколі про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки відеозапису з додатком до нього (цифрового диску для лазерних систем зчитування) та протоколу перегляду відеозапису від 7 листопада 2022 року (т. 1 а.с. 175-186), відповідно до яких слідчим було здійснено зняття показів з камери відеоспостереження, в ході якого вилучено відеозапис на якому зафіксовано обставини моменту наїзду автомобілем БМВ на пішохода ОСОБА_11 , з якого, зокрема вбачається, що автомобіль спочатку рухається у крайній правій смузі по Дарницькому мосту, переміщує його у другу смугу руху та наближається до автомобілів, які зупинились через ДТП, при цьому них ввімкнено аварійну світлову сигналізацію. Коли автомобіль наближається до учасників ДТП, то в нього загоряються стоп-ліхтарі і він зміщується у крайню ліву смугу руху і в цей момент здійснює наїзд на людину;

-даними, які містяться у висновку експерта від 23 грудня 2022 року № СЕ-19/111-22/48399-ІТ (т. 1 а.с. 189-193), відповідно до якого на момент огляду авто БМВ його гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані;

-даними, які містяться у висновку експерта від 14 листопада 2022 року № СЕ-19/111-22/48388-ТР (т. 1 а.с. 196-204), з якого вбачається, що 2 уламки полімерного матеріалу з 13, які було вилучено при ОМП, складали раніше єдине ціле з фарним розсіювачем автомобіля «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 ;

-даними, які містяться у висновку експерта від 2 грудня 2022 року № СЕ-19/111-22/50641-ФП з додатком до нього (т. 1 а.с. 207-213), відповідно до яких, при досліджені відеофайлу на якому зафіксовано обставини моменту наїзду автомобілем БМВ на пішохода ОСОБА_11 , експертом встановлено, що швидкість автомобіля «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 складає 148,89 км/год +/- 2,98 км/год. Час з моменту появи автомобіля марки «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 в полі зору відеокамери до моменту наїзду на пішохода складає 2,6+/- 0,05с. Час, коли пішохід закриває задню ліву блок-фару автомобіля «Volkswagen Bora» до моменту наїзду автомобіля «BMW М550ХІ» на пішохода 6,84+/- 0,14с. Час з моменту увімкнення стоп-сигналів на автомобілі «BMW М550ХІ» до моменту наїзду автомобіля на пішохода 1,32с +/- 0,03с.;

-даними, які містяться в протоколі додаткового огляду місця події від 29 листопада 2022 року (т. 1 а.с. 234), під час якого було проведено заміри дорожньої розмітки 1.5 ПДР України;

- даними, які містяться у висновку експерта від 17 січня 2023 року № СЕ-19/111-22/53966-ІТ (т. 1 а.с. 216-222), відповідно до якого ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п. 12.2,12.3,12.4,10.1 ПДР України; мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п. 10.1, 12.4 ПДР України; в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.2,12.4,10.1 ПДР України; з технічної точки зору, причиною виникнення даної ДТП є невідповідність дій водія автомобіля «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 вимогам 10.1, 12.4 ПДР України.

Отже, у процесі дослідження і оцінки вказаних доказів, суд не встановив істотних процесуальних порушень при їх збиранні, які б ставили під сумнів обґрунтованість доводів сторони обвинувачення про доведеність вини ОСОБА_2 .

Версія ж ОСОБА_2 , висунута на свій захист, щодо невизнання своєї вини в пред`явленому обвинуваченні, були проаналізовані судом і визнані неспроможними, оскільки вони носять непослідовний, плутаний і суперечливий характер, повністю спростовуються наведеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою і викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Щодо доводів сторони захисту про те, що в протоколі ОМП від 21 жовтня 2022 року відсутнє розташування автомобілей марки «Seat Leon» р.н. НОМЕР_2 та «Volkswagen Bora» р.н. НОМЕР_3 , то суд їх не приймає до уваги, оскільки вказані авто не були безпосередньо причетні до даної ДТП. Між тим, слід звернути увагу на те, що до вказаного протоколу долучено фототаблиці, з яких можна визначити місце розташування таких транспортних засобів, зокрема, у середній полосі максимально наближені до роздільної полоси з крайньою лівою полосою.

Щодо доводів сторони захисту, що наїзд на пішохода відбувся, коли автомобіль БМВ, який рухався у крайній лівій смузі, його задні стоп-сигнали порівнялися з задніми покажчиками аварійної світлової сигналізації автомобіля, що стояв посередині, то, на переконання суду, це є вільне тлумачення захисником відеозапису. Крім того, з даного запису видну, що водій БМВ здійснює наїзд при перестроюванні у крайню ліву частину, а його задня права частина авто ще знаходиться у середній полосі (21:33:03). Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 упевнено стверджував, що наїзд на пішохода відбувся на роздільній полосі, а не у крайній лівій.

Щодо пояснень ОСОБА_2 , що він не бачив автомобілі, які стояли у середній полосі, то суд їх розцінює як такі, що спрямовані на уникнення останнім кримінальної відповідальності. Зокрема, суд звертає увагу, що останній у своїх поясненнях зазначав, що коли він рухався по Дарницькому мосту у крайній правій полосі і побачив, що в цій полосі подалі стоїть авто, то завчасно перестроївся у середню полосу. Дійсно, як убачається з оглянутого в судовому засіданні відео, у крайній правій полосі стоїть авто з увімкненими сигналами, однак воно знаходиться значно далі аніж автомобілі, які стояли у середній полосі. При цьому, чітко видно як в автомобілів, що в середній полосі, блимають аварійні сигнали праворуч.

Також, суд не погоджується з твердженнями сторони захисту, що показання свідків мають протиріччя з матеріалами справи.

Зокрема, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні чітко пояснив яким чином відбувалось замірювання видимості з робочого місця водія. Те, що останній зі сплином часу вже не пам`ятає певних обставин, не може свідчити про те, що його показання протирічать матеріалам справи.

Разом з тим, твердження захисника про те, що свідок вказував про освітлення дороги іншими машинами, коли відбувалося таке замірювання, є перекручуванням показань ОСОБА_13 , який зазначив, що інші машини освітлювали місце пригоди, коли він тільки приїхав, а не коли відбувалось замірювання.

Доводи сторони захисту про те, що наїзд на пішохода відбувся вже у крайній лівій смузі через порушення останнім вимог п. 4.4 та 9.10 ПДР України, оскільки він у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, рухався проїзною частиною, не маючи на зовнішньому одязі світлоповертальних елементів, а також був відсутній знак аварійної зупинки, то суд уважає, що вони спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом камери відеоспостереження, відповідно до якого видно, що потерпілий в момент під`їзду автомобіля БМВ не перебуває на лівій полосі. Так видно, що перед самим зіткненням (21:33:02) ліфа фара ще закрита ним, та лише в момент наїзду (21:33:03) починає блимати. Отже, захисником не було в судовому засіданні доведено, що потерпілий рухався по лівій крайній проїзній частині. Разом з тим, для суду є незрозумілим посилання захисника як на причину даної ДТП відсутність знаку аварійної зупинки, оскільки згідно показань обвинуваченого, він не бачив, що стояли авто з аварійними сигналами, а тому яким чином наявність вказаного знаку йому могло покращило оглядовість даної ділянки та попередити про небезпеку.

Крім того, стороною захисту було заявлено клопотання про необхідність проведення слідчого експерименту, оскільки незрозуміло яким чином при ОМП встановлювалась загальна видимість 50 м. з робочого місця водія, а також використовувався автомобіль Toyota Prius, який не є ідентичним автомобілю БМВ, на схемі не зафіксовано місце зіткнення пішохода, під час заміру були присутні інші авто, які робили додаткове освітлення, порушення пішоходом вимог п. 4.4, 9.10 ПДР України.

Однак, судом було відмовлено у задоволенні такого клопотання як необґрунтованого, виходячи з наступного.

Як свідчать надані та досліджені судом матеріали провадження, обвинувачений та його захисник з моменту оголошення підозри своїм правом заявити клопотання про проведення слідчих дій протягом усього періоду досудового розслідування не скористалися. Жодних підстав та доказів того, що об`єктивно позбавило обвинуваченого, який до того ж користувався правовою допомогою, можливості під час досудового розслідування скористатися правом надати додаткові показання чи заявити клопотання про проведення слідчих дій, в тому числі проведення слідчого експерименту, суду не надано.

Посилання захисника на те, що пояснення свідків протирічать письмовим доказам, не є підставою для проведення слідчого експерименту в порядку ст. 333 КПК України, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення підлягають доказуванню не тільки слідчим експериментом, а сукупністю інших належних та допустимих доказів, оцінка яким має бути надана судом у нарадчій кімнаті при постановлені вироку.

Крім того, слідчий експеримент повинен проводитися в умовах, максимально приближених до умов, в яких сталося ДТП, в тому числі за участю тих же транспортних засобів, з тими ж приладами освітлення, у тих же погодних та сезонних умовах. З обвинувального акту вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася 21 жовтня 2022 року, тобто з моменту події минуло більше року. На даний час змінився технічний стан автомобілів, що приймали участь у ДТП та отримали пошкодження.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_2 про його невинуватість, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії:

за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги потерпілого ОСОБА_11 , який перебував в небезпечному для життя стані, був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якому він мав змогу надати допомогу та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан;

за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким, а інший нетяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (не визнання вини), особу обвинуваченого, який несудимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивні характеристики за місцем роботи та від БО.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, думки потерпілого, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Також, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або без такого.

Ураховуючи наведене та дані про особу обвинуваченого, що не зменшує його суспільної небезпеки та вчинених ним кримінальних правопорушень, а в результаті порушення ним ПДР України спричинені тяжкі наслідки потерпілому у вигляді смерті, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до відповідальності за порушення ПДР, суд уважає за необхідне призначити останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 вимог ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, хоч і характеризується необережною формою вини, проте, слід зауважити, що носить високий ступінь суспільної небезпечності, оскільки вчинений ОСОБА_2 при застосуванні джерела підвищеної небезпеки.

Слід зважати на те, що поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення характеризується як негативна.

Обвинувачений після скоєння наїзду на потерпілого, не вчинив жодних дій, спрямованих на можливе усунення загрози для його здоров`я та життя, залишив без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані (таким чином, одразу вчинив ще одне кримінальне правопорушення, умисно).

Обвинувачений не намагався викликати медичну допомогу для потерпілого, повідомити про вчинене поліцію, натомість залишив на автомобілі місце кримінального правопорушення.

Вказані дії обвинуваченого суттєво підвищують ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень.

Також, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 потягли тяжкі і невідворотні наслідки у вигляді смерті потерпілого, який був особою молодого віку, мав батьків та брата.

Також, хоч думка потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому не є визначальною для суду при призначенні покарання, проте у даному випадку суд, крім вже зазначено в сукупності, враховує позицію потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, зокрема, з приводу того, що він заперечував можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Вказані обставини, надають підстав прийти до висновку про те, що застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у даному конкретному випадку положень ст. 69,75 КК України не є доцільними та виправданими в аспекті визначеної законом мети покарання, і не тільки щодо виправлення та перевиховання обвинуваченого, а й щодо превенції вчинення кримінальних правопорушень.

Щодо доводів захисника про визнання пом`якшуючою обставиною - щире каяття, то суд зазначає наступне.

Так, протягом усього судового розгляду ОСОБА_2 своєї вини не визнав і лише під час судових дебатів зазначив про визнання вини, але не вказував про щире каяття, не попросив вибачення у потерпілого.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого кримінального правопорушення, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину після дослідження усіх доказів для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова ВС від 9 червня 2022 року справа № 161/2844/20, провадження № 51 - 6079 км 21).

Проте, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 під час судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України не визнав взагалі, а визнання вини в судових дебатах після дослідження всіх доказів, суд розцінює як спосіб уникнення справедливого покарання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У зв`язку з тим, що за вироком до обвинуваченого не застосовується спеціальна конфіскація та обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд уважає за необхідне скасувати арешт на майно, а саме, на транспортний засіб «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 28 жовтня 2022 року.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

-Згідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня фактичного затримання - 31 липня 2026 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 31 липня 2026 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати - вартість проведеної експертизи в сумі 5734 грн. 90 коп.

Скасувати арешт на майно, а саме, на транспортний засіб «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 28 жовтня 2022 року.

Речові докази по справі: транспортний засіб «BMW М550ХІ» р.н. НОМЕР_1 - повернути власнику, CD-R диск - залишити зберігати при матеріалах провадження; 14 фрагментів фарби чорного кольору, 2 уламки рамки тримача н.з., 2 уламки скла фарби, 4 фрагменти декоративної решітки радіатора, фрагмент тканини зеленого кольору, змиви речовини бурого кольору, 2 змиви дистильованою водою на стерильний тампон, речові докази, зазначені у постанові про залучення предмету як речового доказі від 25 листопада 2022 року (т. 1 а.с. 172) - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1