Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №563/881/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/881/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю:представника позивача, адвоката Ткачука В.М.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягуваних аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що рішенням суду від 13.03.2018 року з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі чатистини заробітку але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, судовим наказом від 15 травня 2026 року з нього на користь ОСОБА_5 також стягуються аліменти на утримання ще однієї неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, на даний час половина його заробітку (доходу) стягується в рахунок погашення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. Водночас, він проходить службу в ЗСУ та перебуває в зоні проведення бойових дій, тому багато витрачає на придбання різної військові амуніції. При цьому, часто хворіє та постійно вживає ліки. Відповідно, його майновий стан та стан здоров`я суттєво погіршились. Вказує, що після сплати половини свого заробітку в рахунок аліментів на двох дітей йому залишається зовсім незначна сума, якої не вистачає на найнеобхідніші потреби. З огляду на зазначені обставини, звертається до суду та просить змінити призначений розмір аліментів, що стягуються на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 – до 1/6 частини його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач в судове засідання не прибув, від його представника, адвоката Ткачука В.М. до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні, 26.06.2026 року просив врахувати, що його довіритель перебуває на службі в ЗСУ, тому значуща частина його доходу витрачається на купівлю різного військового спорядження. Також частина витрат пов`язана з закупівлею необхідних ліків. Тому розмір аліментів на утримання сина, що становить 1/4 його заробітку, а разом з іншими аліментними зобов`язаннями - половину доходу, є для нього непосильним тягарем.

Відповідачка в судових засіданнях заперечувала щодо позову, вказуючи на те, що позивач ніколи не бачив сина та не цікавився його життям. Аліменти сплачуються частково, у зв`язку з чим наявна заборгованість в розмірі понад 90 тисяч гривень. Водночас, її витрати пов`язані з утриманням та навчанням сина суттєво зросли. ОСОБА_4 виповнилось 16 років та він навчається в Звягельському політехнічному фаховому коледжі на державній формі навчання, проте, стипендії не отримує. В цей час вона має ще одну п`ятирічну дитину та її заробітної плати, що в середньому становить сім з половиною тисяч гривень (довідки про доходи додає), не вистачає щоб повноцінно забезпечити всі побутові потреби сім`ї, в тому числі численні матеріальні витрати пов`язані з утриманням дітей. Тому вважає, що призначений розмір аліментів у розмірі частини доходу відповідача справедливим.

Враховуючи позиції сторін та комплексно дослідивши письмові докази, що долучені до матеріалів справи, суд приходить до таких висновків.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 22 серпня 2012 року у справі № 1709/938/2012, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано та спільну дитину сторін, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено проживати з матір`ю.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 13.03.2018 року (дата набрання законної сили:13 квітня 2018 року) у справі № 563/1498/17, було змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , на утримання сина ОСОБА_6 (за рішенням Корецького районного суду Рівненської області №1709/937/2012 від 29.11.2012 року), із твердої грошової суми в розмірі 200 грн. на 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до Довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за виконавчим листом № 563/1498/17, станом на 15.06.2026 року склала 93 870,26 грн.

Також, 15.05.2026 року судом було винесено судовий наказ у справі № 563/835/26, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 13 травня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з Довідкою № 2486/13424, що була видана 29 листопада 2025 року, солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

За змістом ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з статями 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 183 СК України, той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Стаття 192 СК України, регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

За змістом положень ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 192 СК України, наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені судом обставини, при зменшенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів ще однієї дитини, на утримання якої з позивача також стягуються аліменти. При цьому, стороною позивача не долучено жодних доказів на підтвердження твердження про погіршення його матеріального становища, пов`язаного з численними фінансовими витратами на купівлю військової амуніції та погіршення стану здоров`я.

Водночас, батьки не мають компенсувати зменшенням розміру аліментів на утримання однієї дитини за рахунок збільшення аліментів на утримання іншої.

Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.

У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19 зазначено, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Адже, позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на викладене та виходячи із закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та при взаємному обов`язку батьків утримувати дитину (ч.1 ст.141 СК України), матеріального та сімейного стану платника, суд дійшов висновку про можливість з меншення розміру аліментів, що стягуються з позивача на утримання його сина до 1/5 частки його заробітку.

Тому, суд вважає за потрібне, задоволити позовні вимоги частково, зменшивши розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , до 1/5 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст. 150, 180-184, 192 СК України, ст. 10-13, 76, 80, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, стягуваних рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 563/1498/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття - на 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: