Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №149/2610/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2610/26

Провадження №3/149/889/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Гончарук-Аліфанова О. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із вищою освітою, непрацюючої, розлученої, на утриманні якої перебуває одна неповнолітня дитина, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 171886, 12 липня 2026 року о 20:00 год. по вул. Муравського в м. Хмільник, ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , який 12 липня 2026 року близько 20:00 год. в м. Хмільник по вул. Муравського висловлювався нецензурною лайкою до ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 12 липня 2026 року донька сусідів ОСОБА_3 ображала нецензурною лайкою її сина.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

З положень ч. 1 ст. 184 КУпАП слідує, що особа несе відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано сам протокол про адміністративне правопорушення ГР № 171886 від 12 липня 2026 року, протокол прийняття заяви від ОСОБА_1 , рапорт від 12 липня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 , електронний протокол реєстрації виклику 102.

Так, із протоколу прийняття заяви та наданих письмових пояснень слідує, що малолітня ОСОБА_3 ображала нецензурною лайкою ОСОБА_2 .

Відповідно до електронного протоколу реєстрації виклику служби 102, заявником є саме ОСОБА_1 .

При цьому, апорт поліцейського є лише внутрішнім службовим документом і сам по собі не може вважатися належним та достатнім доказом вчинення особою правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Таким чином, доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй діяння суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП суду не надано, відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 251, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: