Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №145/447/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №145/447/26

Суддя: Іванець В. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. с-ще Тиврів 145/447/26

2/145/630/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ в натурі належної частки у праві власності на будівлі та споруди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ в натурі належної частки у праві власності на будівлі та споруди.

Позов мотивований тим, що вона є власником 1/2 частини 1325/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ "АТП-10565", площею 1933,0 кв.м., відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.01.2025 у справі № 145/872/21.

Іншими співвласниками є відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вступили в права на спадщину 1/2 частини 1325/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ "АТП-10565", площею 1933,0 кв.м., однак не зареєстрували за собою право власності, оскільки не отримали у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

Вона має бажання виділити свою частину в натурі, однак цього зробити не може, оскільки для цього потрібно, щоб всі співвласники зареєстрували своє право в єдиному державному реєстрі нерухомого майна.

Просить виділити в натурі належні їй 1/2 частини 1325/5000 частки у праві власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , які належать ТОВ "АТП-10565", площею 1933,0 кв.м., припинивши право спільної часткової власності на її частку.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.04.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.04.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами позовного загального провадження. Надано строк відповідачам для подання відзиву на позовну заяву.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися.

22.07.2026 представник позивача - адвокат Пограничний А.М. надав до суду висновок щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 17.07.2026 № 101, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.07.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Пограничний А.М. не з`явились. Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, надала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, надала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, надала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Норми ч. 1-3 ст. 358 ЦК України визначають, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що визначальним для виділу частки нежитлових приміщень у натурі, які перебувають у спільній частковій власності є розмір часток співвласників, технічна можливість виділу частки, коли кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом з дотриманням при цьому чинних будівельних норм, наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Нормами ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини 1325/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ "АТП-10565", площею 1933,0 кв.м., що підтверджується рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.01.2025 у справі № 145/872/21 (а.с.13-22), яке набрало законної сили 08.05.2026. Відповідно до вказаного рішення позов позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про поділ майна задоволено, виділено їй 1/2 частини 1235/5000 частки спірного майна, яке вона набула під час шлюбу з чоловіком ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власниками часток виробничих будівель та приміщень ТОВ "АТП-10565" за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (25/100 та 67/1000 часток) та ОСОБА_8 (14/1000 та 1325/5000 часток) (а.с.153).

Крім позивача, право на нерухоме майно - нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 мають спадкоємці ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які звернулись до нотаріуса з метою отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 14/1000 частки у праві власності на майновий комплекс, належний ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л.С. від 19.12.2025 № 700/02-31 їм відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки неможливо зареєструвати право власності на частку померлого у цьому майні за ними, адже відкрито два розділи на це нерухоме майно та частка у праві власності померлого ОСОБА_8 не погашена в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Нотаріус зазначив, що вказане питання може бути вирішено виключно в суді (а.с.147-149).

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 17.07.2026 № 101 виконаного ФОП ОСОБА_9 , 1325/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , складаються з: приміщення 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 в будівлі агрегатного цеху літ. "І" площею 197,2 кв.м., будівля гаража (профілакторій "Краз") літ. В з підвалом літ. "П/В" загальною площею 550,7 кв.м, будівля гаража (профілакторій "Краз") літ. "Р" загальною площею 424,1 кв.м., будівля контрольно-пропускного пункту літ. "А" загальною площею 13,5 кв.м., приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 в будівлі адміністративного корпусу літ. "Б" площею 308,0 кв.м, будівля майстерні літ. "Д" загальною площею 439,5 кв.м. Унаслідок поділу склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси, що можуть бути виділені ОСОБА_1 : будівля гаража (профілакторій "Краз") літ. "В" з підвалом літ. "П/В" загальною площею 550,7 кв.м, будівля гаража (профілакторій "Краз") літ. "Р" загальною площею 424,1 кв.м. (а.с.133).

Суд враховує, що ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Заявляючи вимоги про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 надала суду докази, які підтверджують, що такий виділ можливий з технічної точки зору.

При цьому суд зазначає, що визнання відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позову у цьому випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб.

Отже, на основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються позивач та його представник, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, а також достатність доказів, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити.

Враховуючи позицію позивача щодо залишення за ним судових витрат, суд вважає за доцільне судові витрати залишити за ним.

Керуючись ст. 4, 7, 10, 13, 18, 76, 81, 206, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 15,16, 317, 319, 321, 356, 368 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 в окрему інвентарну одиницю належну їй 1/2 частини 1325/5000 частки у праві власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , які належать ТОВ "АТП-10565", а саме будівлю гаража (профілакторій "Краз") літ. "В" з підвалом літ. "П/В" загальною площею 550,7 кв.м, будівлю гаража (профілакторій "Краз") літ. "Р" загальною площею 424,1 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , які належать ТОВ "АТП-10565", а саме: приміщення 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 в будівлі агрегатного цеху літ. "І" площею 197,2 кв.м., будівлю контрольно-пропускного пункту літ. "А" загальною площею 13,5 кв.м., приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 в будівлі адміністративного корпусу літ. "Б" площею 308,0 кв.м, будівлю майстерні літ. "Д" загальною площею 439,5 кв.м. з іншими співвласниками нерухомого майна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 06 серпня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя Іванець В. Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua