Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №554/7879/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 04.08.2026Справа № 554/7879/26

Провадження № 2/554/4134/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Шевченківськийрайонний суд міста Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 4686,91 грн., 3% річних у розмірі 745,26 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331,20 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15.04.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави було ухвалено рішення у справі №554/15109/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошових коштів. Згідно з вказаним рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 12 025 грн. 64 коп.

11.05.2026 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м.Полтаві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76771655 у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду. Таким чином, рішення суду було виконано лише 11.05.2026 року, тобто із тривалим простроченням виконання грошового зобов`язання. Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, відтак відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 16.04.2024 року (наступний день після ухвалення рішення суду) по 10.05.2026 року включно.

Розмір трьох процентів річних становить: 10 123,37грн *3%*754дні/365=745 грн. 26 коп.

Розрахунок інфляційних втрат здійснено на підставі офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з травня 2024 року по квітень 2026 року.

А саме: травень 2024 100,6% 1,006; червень 2024 102,2% 1,022; липень 2024 100,0% 1,000; серпень 2024 100,6% 1,006; вересень 2024 101,5% 1,015; жовтень 2024 101,8% 1,018; листопад 2024 101,9% 1,019; грудень 2024 101,4% 1,014; січень 2025 101,2% 1,012 лютий 2025 100,8% 1,008; березень 2025 101,5% 1,015; квітень 2025 100,7% 1,007; травень 2025 101,3% 1,013; червень 2025 100,8% 1,008; липень 2025 99,8% 0,998; серпень 2025 99,8% 0,998; вересень 2025 100,3% 1,003; жовтень 2025 100,9% 1,009; листопад 2025 100,4% 1,004; грудень 2025 100,2% 1,002; січень 2026 100,7% 1,007; лютий 2026 101,0% 1,010; березень 2026 101,7% 1,017; квітень 2026 101,4% 1,014. Сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,389740112.

Таким чином, розмір інфляційних втрат складає: 12 025,64 грн. (1,389740112 – 1) = 4 686 грн. 91 коп.

Отже, загальна сума штрафних санкцій становить: інфляційні втрати – 4 686 грн. 91 коп.; 3% річних – 745 грн. 26 коп. Загальна сума: 5 432 грн. 17 коп.

Позивач також поніс витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із підготовкою та поданням даної позовної заяви, аналізом судової практики, здійсненням розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також формуванням правової позиції у справі.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач та представник позивача до суду не з`явилися, в наданій заяві просять справу розглянути у відсутність сторони позивача, на задоволенні позову наполягають, не заперечують проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав відзив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 серпня 2026 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст. ст. 280,281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави було ухвалено рішення у справі №554/15109/22, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 12 025 грн. 64 коп. (а.с.10).

11.05.2026 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м.Полтаві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76771655 у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з рішення суду. Таким чином, після набрання рішенням суду законної сили між сторонами виникло грошове зобов`язання, боржником за яким є відповідач.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/13238/18; від 30 березня 2016 у справі №6-2168цс15.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року в справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16 листопада 2018 року в справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року в справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року в справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду у добровільному порядку відповідачем виконано не було. Також встановлено, що рішення суду було виконано лише 11.05.2026 року, тобто із тривалим простроченням виконання грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми, нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, спрямованою на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та компенсацію за користування утримуваними грошовими коштами.

Суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, а право кредитора на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних виникає з моменту порушення зобов`язання і до моменту його фактичного виконання.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Позивачем надано детальний розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період прострочення з 16.04.2024 року (наступний день після ухвалення рішення суду) по 10.05.2026 року включно, відповідно до офіційних показників індексу інфляції та вимог чинного законодавства.

Згідно з поданим розрахунком: сума інфляційних втрат становить 4 686 грн. 91 коп.; сума трьох процентів річних - 745 грн. 26 коп., загальний розмір заявлений до стягнення - 5432 грн. 17 коп.

Відповідно до поданого розрахунку, встановивши його відповідність вимогам закону, арифметичну правильність, суд дійшов висновку, що зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання рішення суду, чим порушено майнові права позивача, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331,20 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4000 грн. витрат за професійну правничу допомогу.

На підтвердження факту наданих послуг правничої допомоги до матеріалів справи долучено: довіреність, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), Договір про надання правової допомоги від 01.11.2022 року, додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 22.05.2026 року, платіжну інструкцію про перерахунок коштів в сумі 4000 грн.

Отже, заявлена представником позивача сума витрат на правову допомогу підлягає відшкодуванню, враховуючи обсяг робіт наданих представником позивача по даному спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст11,612,625 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 -282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , заборгованість за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №554/15109/22, а саме: інфляційні втрати у розмірі 4686,91 грн., 3% річних у розмірі 745,26 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331,20 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Чуванова