Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №552/7297/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7297/26

Провадження № 1-кп/552/1003/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510001243 від 09.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, маючого середню-спеціальну освіту, працюючого електромеханіком ТОВ «СДС-Схід», який неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 30.07.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026052510001243 від 09.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом відповідно до угоди про визнання винуватості.

Установлено, що влітку 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в с. Рай-Олександрівка, Миколаївської ТГ, Краматорського району, Донецької області, більш точного місця в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, придбав у невстановленої особи запал до ручної гранати типу УДЗ (1 од.). В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, а саме: запалу до ручної гранати типу УДЗ (1 од.).

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Положення про дозвільну систему України», наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, взяв запал до ручної гранати типу УДЗ (1 од.) та переніс до своєї квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та заховав, тим самим здійснив незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Крім того 09.05.2026 приблизно о 14:30 годині ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі ТОВ «СДС-Схід», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пров. Світлодарський 6-А, від невстановлених в ході досудового розслідування осіб, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з вибуховими пристроями, умисно незаконно придбав корпус гранати типу HGO115M-3,5 і запал до неї.

У подальшому реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Положення про дозвільну систему України», наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, від`єднавши від корпусу гранати запал, залишив корпус гранати типу HGO115M-3,5 на столі біля входу до приміщення ТОВ «СДС-Схід» з метою подальшого перенесення за місцем свого мешкання, тим самим здійснив незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

09.05.2026 в період часу з 20 год 26 хв до 20 год 52 хв слідчим СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, в ході проведення обшуку у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , на тумбі у спальній кімнаті було виявлено та вилучено:

- засіб підриву (засіб детонування) ударно-дистанційним запалом УДЗ (1 од.), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною. Запал УДЗ (1 од.) до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболоні). Конструктивно передбачено спорядження детонаторів даних запалів вибуховими речовинами: групи ініціюючих та групи бризантних.

Крім того 09.05.2026 в період часу з 19 год 20 хв по 20 год 10 хв слідчим СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, в ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, пров. Світлодарський 6-А, було виявлено та вилучено:

- корпус наступальної ручної гранати типу HGO115M-3,5 (1 од.) виготовлену промисловим (заводським) способом, яку споряджено вибуховою речовиною. Корпус гранати HGO115M-3,5 (окремо без запала) до категорії бойових припасів не відноситься. Вибухове спорядження корпусу гранати є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, «PBXN-110 вибуховою речовиною групи бризантних «Comp B масою – 115 грам» або масою 130 грам.

Кваліфікація дій обвинуваченого, відповідно до угоди про визнання винуватості.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Позиції сторін у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив, що 03 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510001243 від 09.05.2026 укладена угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 .

Згідно з угодою ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Окрім того, сторонами враховано обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, шкода у кримінальному провадженні завдана лише державним та суспільним інтересам, а також те, що повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та зобов`язується:

а) беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні;

б) співпрацювати зі стороною обвинувачення під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні;

в) сприяти здійсненню досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень стосовно відомих йому мешканців міста Слов`янська Краматорського району Донецької області, які причетні до вчинення злочинів у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_5 , щиро розкаявся у вчиненому та негативно відноситься до скоєного, під час досудового розслідування та судового розгляду сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки.

При визначенні узгодженої міри покарання враховано: наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують; відсутність тяжких наслідків від вчиненого; наявність суспільного інтересу, який полягає у швидкому судовому провадженні, призначенні справедливого покарання, розгляді кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів, зменшенні навантаження на органи прокуратури та суд.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Також, сторони погоджуються, що з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки за місцем мешкання, відсутності тяжких наслідків від вчиненого, його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим відповідно до ст. 75 КК України узгоджено звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, визначить суд.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено зміст статей 473, 476 КПК України щодо обмеження права на оскарження вироку та наслідків невиконання угоди.

Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену у ній міру покарання.

Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості від 03 серпня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у зазначеному кримінальному правопорушенні визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, запевнив суд про своє виправлення та неповторення подібних випадків у майбутньому. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.

Крім того, пояснив, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру покарання.

Мотиви затвердження угоди судом та призначення узгодженого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до статті 12 КК України віднесене до тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення частини 5 статті 474 КПК України, відповідно до якої:

1) має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розуміючи це, він погоджується на призначення узгодженого покарання, а також на застосування інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд обставиною, що пом`якшує покарання, вважає щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування.

Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

З урахуванням усіх даних в їх сукупності, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене угодою про визнання винуватості покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення вчиненого, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії – тяжких злочинів, особу винного, наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання, позитивну характеристику обвинуваченого, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання.

Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення встановленої ст. 50 КК України мети покарання.

Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону та мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним (обвинуваченим) та прокурором.

Суд встановив відсутність порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, у зв`язку із чим підстави для його вирішення судом відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експерта на проведення судової експертизи складають 19254,04 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на користь держави згідно з частиною 2 статті 124 КПК України, оскільки їх розмір підтверджений довідкою експертної установи та не вбачає підстав для їх зменшення.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 468-469, 471, 473-475 КПК України,

ухвалив:

Угоду від 03 серпня 2026 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510001243 від 09.05.2026 про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 , затвердити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.

На підставі ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 19254,04 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні чотири копійки).

Речові докази, а саме:

-залишки корпусу наступальної гранати HGO115v-3,5 та частина запала; залишки корпусу оборонної ручної гранати РГО, засоби підриву ударно-дистанційного запалу УДЗ, імітаційно-тренувальна граната П-67-М, підлягають знищенню.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1