Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №369/24649/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/24649/25

Провадження № 1-кп/369/1465/26

В И Р О К

іменем України

06.08.26 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю потерпілої ОСОБА_7 ,

за участю обвинуваченої ОСОБА_8 ,

та її захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025116450000155 від 26.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Здорівка Васильківського району Київської області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, працює на посаді вчителя-логопеда в закладі дошкільної освіти (ясла-садочок) «Котигорошко» Боярської міської ради, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

21 липня 2025 року, приблизно о 12 год. 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час проходила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході розмови у ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , яка перебувала біля під`їзду № 1 буд. АДРЕСА_3 .

21 липня 2025 року приблизно о 12 год. 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 , перебуваючи біля під`їзду № 1 буд. № 3 по вул. Шевченка Тарасівка Фастівського району Київської області, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, схопивши лівою рукою за верхній одяг ОСОБА_7 , а в правій руці тримаючи пластикову миску, якою нанесла до п`яти ударів в область лобно-тім`яної ділянки голови зліва ОСОБА_7 . Від вказаних ударів ОСОБА_7 короткочасно втратила свідомість, а ОСОБА_8 , при втручанні сторонніх осіб, припинила свої противоправні дії.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 згідно з висновком експерта спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синця лобно-тім`яної ділянки зліва, струс головного мозку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, шо спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для регресу неврологічної симптоматики при струсі головного мозку необхідний термін більше 6, але менше 21 дня.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 вину у пред`явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі і дала показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення нею кримінального проступку, пояснивши, що 21.07.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин нанесла декілька ударів пластиковою мискою по голові потерпілій. Через деякий час викликали швидку

допомогу та поліцію.

ОСОБА_8 у вчиненому щиро розкаялась, запевнила, що зробила належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просила суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею обставин вчиненого, добровільності та істинності її позиції.

Тому суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку доведена повністю та її дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку; ОСОБА_8 раніше не судима; за місцем проживання негативних характеристик немає; на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні, що полягає у критичній оцінці обвинуваченою своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення; а також перебування на утриманні матері похилого віку, яка потребує сторонньої допомоги у зв`язку зі станом здоров`я.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_7 пред`явила до ОСОБА_8 цивільний позов про відшкодування 8 906, 03 грн матеріальної та 100 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні потерпіла підтримала цивільний позов у повному обсязі та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Обвинувачена цивільний позов визнала у частині відшкодування матеріальної шкоди, у частини моральної шкоди просила суд відмовити у задоволенні цих вимог. Захисник у цьому питанні покладався на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні щодо вирішення цивільного позову також поклався на розсуд суду.

Даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Суд констатує, що обвинуваченою було визнано вимоги позову в частині відшкодування матеріальної шкоди. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Стосовно відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла, та з огляду на вимоги розумності і справедливості, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати потерпілій, становить 10 000 гривень.

У задоволені іншої частини позовних вимог цивільного позову слід відмовити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , із цивільного відповідача – ОСОБА_8 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) 8 906 (вісім тисяч дев`ятсот шість) грн 03 коп. матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) грн моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_10