Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №369/2564/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2564/25

Провадження № 2/369/3018/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченко А.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи № 369/2564/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний у м. Київ відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві (зараз Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), у якому прохала суд: визнати ОСОБА_2 батьком повнолітньої дитини ОСОБА_1 ; зобов`язати Святошинський районний у м. Київ відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві внести зміни до актового запису про народження дитини.

Свої позовні вимоги Позивачка обґрунтовувала тим, що з травня 1992 року її мати ОСОБА_3 проживала з її батьком ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідком спільного проживання її матері ОСОБА_3 та її батька – Відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач народилась у незареєстрованому шлюбі.

Так, позивачка зазначає, що під час державної реєстрації акту цивільного стану про народження, за вказівкою її матері на підставі ст. 55 КпШС України, запис про батька в Книзі записів народження проведено за прізвищем матері, ім`я, по – батькові та національність батька зазначено зі слів матері про, що зроблено відповідний актовий запис у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1 від 01.11.2006. Запис зі слів матері зазначили, як: дитина – ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_3 .

Позивачка зазначає, що з пояснень батьків, відомості про батька у актовому записі було зазначено зі слів матері з метою подальшого отримання соціальної допомоги, як мати – одиначки у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем родини на той момент. При цьому, Позивачка звертає увагу, що ім`я та по – батькові Відповідача, як батька дитини було зазначено дійсне. Відповідач, як батько утримував, піклувався та займався вихованням Позивача протягом всього часу та сьогодення, Позивач та Відповідач є однією сім`єю, які зареєстровані та проживали однією родиною за адресою: АДРЕСА_2 .

В той же час, за період спільного проживання матері Позивача – ОСОБА_3 та її батька Відповідача – ОСОБА_2 з 1992 по 2019 роки однією сім`єю, вони не перебували у зареєстрованому шлюбі та будь – якому іншому шлюбі, мешкали однією родиною, вели спільне господарство, набули у власність земельну ділянку та побудували будинок, у якому зареєстровані, зокрема Позивач її мати та Відповідач. Крім того, у паспорті Відповідача в особливих відмітка зазначено про дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (доньки від попереднього шлюбу) та ОСОБА_8 28.07.1993 (Позивач).

Також позивач вказує, що наявність спільного проживання її батьків, ведення господарства, виховання та утримання Позивача може бути підтверджено показами свідків, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також спільними світлинами на яких зображені Позивач і Відповідач з моменту народження та по сьогодення.

Як на підставу звернення до суду, Позивач посилається на те, що внесення змін до актового запису про батька обумовлено тим, що Відповідач з осені 2019 року залишив родину та зареєстрував шлюб з іншою жінкою, оскільки у Позивача відсутній юридичний зв`язок з Відповідачем як з батьком, для уникнення в подальшому порушення її прав, вона прохає визнати Відповідача її батьком та зобов`язати Святошинський районний у м. Києві відділ ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві внести зміни до актового запису № 1795 від 01.11.2006, Серія НОМЕР_2 , вказавши у графі батько – ОСОБА_2 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », інші відомості залишити без змін.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 27.02.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

17.06.2025 від Позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у якій позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.

Третя особа, Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві (зараз Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.09.2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Враховуючи визнання відповідачем позову в порядку ст. 206 ЦПК України, суд вирішив ухвалити рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутися кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши надані суду докази, вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 01.11.2006 р., виданого Святошинським районним управлінням юстиції м. Києва відділом реєстрації актів цивільного стану, зазначені відомості про дитину: ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, батьком ОСОБА_4 , визначено ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_3 про, що в Книзі реєстрації народжень від 25.08.1993 року зроблено актовий запис за № 1795. Відомості щодо батька Позивача в Книзі реєстрації народжень зазначено зі слів матері – ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Також судом встановлено, що батьки Позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у незареєстрованому шлюбі у період з 1992 по 2019 однією сім`єю, вели спільний побут та спільно виховували дитину.

На підтвердження зазначеного Позивачем було надано суду разом з позовною заявою спільні фотографії Позивача та Відповідача, а також їх родини.

Крім того, на підтвердження проживання батьків Позивача однією родиною, останньою також надано суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. У відомостях з державного реєстру речових прав зазначається про спільну часткову власність у розмірі частки ОСОБА_2 - Відповідача та ОСОБА_3 (матері Позивача) за рішенням Києво – Святошинського районного суду у справі № 369/11822/20 від 20.01.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104353513) на: земельну ділянку площею 0,1503 га кадастровий номер 3222484001:01:020:5020, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок загальною площею 194, 7 кв. м з господарськими будівлями та побутовими спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого Вишнівським МВМ ГУ МВС України в Київській області 21.04.2000 року, в особливих відмітках діти зазначено про: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 06.01.2025, Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_4 від 09.01.2015 ОСОБА_4 (Позивач) уклала шлюб із ОСОБА_15 , та після державної реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_16 ».

З підстав того, що батьком Позивача є Відповідач, вона звернулась до суду про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.

При цьому, Відповідач погоджується і не заперечує проти встановлення батьківства на доньку і зміну актового запису в свідоцтві про народження запису про батька на ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Основного Закону України).

Згідно статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається , зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до ст. 134 Сімейного Кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №757/26284/14-ц.

Крім того, за правилами частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Як вбачається із позовної заяви метою визнання батьківства є підтвердження спорідненості.

Суд, дослідивши матеріали судового провадження, оцінивши докази у справі та враховує їх при винесенні рішення як належні і допустимі, якими в цілому підтверджуються факти та обставини, викладені позивачем у його позовній заяві про визнання батьківства.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Судом враховано, що встановлення батьківства Позивача та відповідні зміни до актового запису про народження дитини спрямовані на реалізацію права дитини знати своїх батьків та на визначення її правового статусу відповідно до дійсного походження, що відповідає найкращим інтересам дитини.

З огляду на викладене та з приводу порядку внесення змін до актового запису цивільного стану, про що просить позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Згідно з підпунктом 20 пункту 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (у відповідній редакції), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з пунктом 2.13.1 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пункту 2.16.4 розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до усталеної судової практики, яка віддзеркалює принцип, пов`язаний із належним відправленням правосуддя, судові рішення повинні повно відображати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення ЄСПЛ у справі «Морейра Феррейра проти Португалії»).

При цьому судом враховується, що згідно з пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обовязок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обовязку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи, що позивачем не заявлено вимоги про розподіл судових витрат у справі, суд відповідний розподіл не здійснює.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 126, 128, 129, 134 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 109, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний у м. Київ відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця ст – ця Архангельська Тихорецького р – н., Краснодарського кр., громадянина України, (РНОКПП НОМЕР_5 ), батьком ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Києва, громадянки України.

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис № 1795 від 25.08.1993 року, виконаний Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва) відомості про батька, зазначені як « ОСОБА_5 ».

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис № 1795 від 25.08.1993 року, виконаний Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва):

-у графі «батько» (відомості про батька) зазначити: батько ОСОБА_2 , уродженець ст – ця Архангельська Тихорецького р – н., Краснодарського кр., громадянин України, (РНОКПП НОМЕР_5 );

-у розділі «відомості про дитину»: прізвище дитини « ОСОБА_13 » змінити на прізвище « ОСОБА_14 », ім`я та по батькові « ОСОБА_17 »; місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 07.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко