Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №285/3957/26
Суддя: Літвин О. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/3957/26
провадження № 3/0285/1515/26
06 серпня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О. при секретарі Клечковській М. М.,
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
уродженця с. Рясне Ємільчинського району Житомирської області,
який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
та проживає в АДРЕСА_2 ,
працює робітником в садочку №16 м. Звягель, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 18.06.2026 о 21:04 год по вул Шевченка, 66 в м. Звягель керував транспортним засобом, електоромопедом «CROSSER», без реєстраційного номера, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом тесту №60, проведеного цього ж дня на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру Драгер 6820. З останнього слідує, що в крові ОСОБА_1 було виявлено 0,66 проміле алкоголю при допустимій нормі 0,2 проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся.
Заслухавши пояснення учасника, дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан такого сп`яніння.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі по тексту – ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться за наявності підстав вважати, що він перебуває у такому стані. Порядок проведення огляду визначено Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, згідно з якою підставою для такого огляду є виявлення у водія однієї чи кількох ознак сп`яніння. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров`я.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696672 від 18.06.2026;
актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер 6820 з результатом самого тесту від 18.06.2026;
направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявні ознаки сп`яніння: запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів;
розписками про інформування ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та роз`яснення прав та обов`язків та відсторонення водія від керування від транспортним засобом;
даними диску з відеозаписом оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 за своїми зовнішніми конструктивними ознаками є електромопедом. Зокрема, він має характерні для мопеда конструктивні елементи, які об`єктивно відрізняють його від велосипеда та свідчать про те, що він призначений для руху за допомогою електричного двигуна.
На відео зафіксовано момент руху транспортного засобу та спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який зупинився на вимогу працівників поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено в нього ряд ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився та повідомив, що дійсно вживав алкогольні напої. До медичного закладу для повторного огляду на стан сп`яніння їхати відмовився.
На відео зафіксовано реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, зокрема, видно, що під час складання протоколу ОСОБА_1 вину у скоєному визнавав в повному обсязі, поводив себе спокійно, жодних зауважень щодо дій поліцейських не висловлював.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданому до нього відеоматеріалу вбачається, що працівниками поліції були озвучені ОСОБА_1 ті ознаки алкогольного сп`яніння, які помітили поліцейські, і які надавали їм право вимоги від водія проходження огляду на стан такого сп`яніння, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції у даному випадку не було.
В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Згідно Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023 (зі змінами) електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами і з набуттям його чинності керування такими транспортними засобами в стані або з ознаками сп`яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП. Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати електричним транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення на транспорті, та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення.
Обставиною, що пом`якшує відповідаьність, є щире розкаяння.
Обставитн, що обтяжують відповідальність, не встановлено.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або з його ознаками, створює загрозу життю та здоров`ю, як собі, так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, – що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,–
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.
Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua