Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №370/3519/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/3519/25 Головуючий у І інстанції Косенко А.В.

Провадження № 22-ц/824/3777/2026 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича на постанову Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 рокупро притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно постанови 31 жовтня 2025 року о 20:10 год., 48 км + 980 м а/д м-06 Київ - Чоп в напрямку м. Київ, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Suzuki NEW SX4», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1, п. 13.1 ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Абакаров М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такий висновок суперечить встановленим самим судом обставинам справи.

Зокрема, з мотивувальної частини постанови вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись на висновки судової автотехнічної експертизи, які покладенні в основу оскаржуваної постанови, встановив, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а допущене ним порушення перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП та пошкодженням транспортних засобів, також зазначив, що наведені обставини свідчать про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Незважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції без будь-якого правового обґрунтування дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

При цьому потерпілий не заперечував, що на момент ухвалення постанови сплинули строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, однак закінчення таких строків не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення та не може бути підставою для відповідного висновку суду.

За таких обставин, на думку представника ОСОБА_1 - адвоката Абакарова М.М., суд першої інстанції мав закрити провадження у справі на підставі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, а не з мотивів відсутності складу адміністративного правопорушення, що суперечить установленим ним же фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Абакаров М.М. порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Зокрема зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови був доставлений до Електронного кабінету представника потерпілого лише 01 липня 2026 року, саме тому ОСОБА_1 та його представник - адвокат Абакаров М.М. були об`єктивно позбавлені можливості реалізувати право на її своєчасне апеляційне оскарження.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Абакарову М.М. строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник - адвокат Абакаров М.М. всудове засідання не з`явились.

В той же час, 03 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - адвоката Абакарова М.М., в якому останній просить постанову Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а також просить здійснювати розгляд даної справи за його відсутності та відсутності свого довірителя.

Належним чином повідомлений ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Бевза М.О., приймаючу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, висловив свої заперечення щодо апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року залишити без змін, у разі задоволення апеляційної скарги просив закрити провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката Бевзи М.О, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу, не дотримався.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши дану справу, апеляційний суд визнає слушними доводи скарги щодо незаконності та необґрунтованості постанови суду, оскільки вказане рішення прийняте з недотриманням вимог діючого КУпАП, за результатами неповного дослідження доказів, та без врахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).

ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).

Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст.6 Конвенції не ставить в залежність виведення з-під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду даної справи суду першої інстанції слід було керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Однак, вимоги КУпАП та практики ЄСПЛ під час розгляду справи в суді першої інстанції виконані не були, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи.

Ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Диспозиція норми ст.124 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до правил дорожнього руху.

Відповідно п. 2.3.б. ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

При цьому, для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення необхідна наявність всіх складових, а саме: суб`єкта, водія, що керує транспортним засобом, об`єкта, суб`єктивної сторони та об`єктивної сторони правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії НПР1 №499694 від 31 жовтня 2025 року, з якого вбачається, що 31 жовтня 2025 року о 20:10 год., 48 км + 980 м а/д м-06 Київ - Чоп в напрямку м. Київ, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Suzuki NEW SX4», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1, п. 13.1 ПДР України;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 жовтня 2025 року, яка відбувалася на 48 км+ 980 м а/д м-06 Київ - Чоп в напрямку м. Київ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31 жовтня 2025 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31 жовтня 2025 року;

- відеозаписами з відеореєстратора з автомобіля, яким керував ОСОБА_2 ;

- висновком експерта від 20 квітня 2026 року№СЕ-19/111-25/1179-ІТ за результатами судової інженерно - транспортної експертизи, яким встановлено:

1. За даних дорожніх умов водій автомобіля Suzuki NEW SX4, д.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

2. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Suzuki NEW SX4, д.н.з. НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 шляхом виконання вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.

3. В діях водія автомобіля Suzuki NEW SX4, д.н.з. НОМЕР_1 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

4. Правила дорожнього руху України не регламентують дії водія автомобіля «лідера», щодо запобігання попутних зіткнень з транспортним засобом, що рухається позаду, окрім випадків безпідставних дій водія, а тому обов`язок запобігання попутних зіткнень полягає на водіїв транспортних засобів, що рухаються позаду об`єкта можливої небезпеки.

5. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем Suzuki NEW SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , одноосібними діями водія автомобіля Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , не визначалась, оскільки Правила дорожнього руху України не регламентують дії водія автомобіля «лідера», щодо запобігання попутних зіткнень з транспортним засобом, що рухається позаду.

6. Відповідність (невідповідність) дій водія автомобіля Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 вимогам Правил дорожнього руху України, не визначалась, оскільки Правила дорожнього руху України не регламентують дії водія автомобіля «лідера», щодо запобігання попутних зіткнень з транспортним засобом, що рухається позаду.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається та під час апеляційного перегляду не зазначалось.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною «поза розумним сумнівом».

Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши, що в діях водія автомобіля «Suzuki NEW SX4», д.н.з. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності технічним вимогам п.13.1 ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, без жодних обґрунтувань дійшов помилкового висновку про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що захисник ОСОБА_2 - адвокат Бевза М.О. - фактично заперечує не оцінку дій та висновки щодо наявності вини свого підзахисного, а вказує на те, що суд першої інстанції не надав оцінки діям іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія ОСОБА_1 .

На думку захисника, ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, оскільки, змінюючи напрямок руху для здійснення повороту ліворуч, різко зменшив швидкість аж до повної зупинки, при цьому, перед початком зміни напрямку руху він не переконався, що такий маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Вказує на те, що перед виконанням повороту ліворуч він повинен був завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, як це передбачено пунктами 10.1, 10.4 та підпунктом «г» пункту 12.9 Правил дорожнього руху України.

Також, звертав увагу апеляційного суду на те, що на ділянці дороги АДМ 06 Київ-Чоп, 48 км 980 м в напрямку м. Київ відсутня можливість здійснити поворот ліворуч та встановлено знак 4.1 «Рух прямо».

Однак, оцінка дій водія ОСОБА_1 не є предметом розгляду вказаної справи. Доводи захисника не спростовують факт порушення ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України, яке призвело до ДТП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року підлягає скасуванню, а відповідно до ст. 294 КУпАП необхідно ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, адміністративне правопорушення ОСОБА_2 вчинено 31 жовтня 2025 року, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 надійшла до апеляційного суду 13 липня 2026 року.

Відповідно до положень ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на час розгляду апеляційної скарги, а саме 03 серпня 2026 року, пройшли передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи та прийняття постанови про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Абакарову Мураду Мавлетхановичу строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича задовольнити.

Постанову Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - на підставі п.1 ст. 247 КУпАП скасувати та постановити нову.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній