Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №757/42982/23-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 757/42982/23-п Апеляційне провадження № 33/824/26/2026Головуючий у суді першої інстанції - Константінова Е.Е. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Нежури В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Головатюком Владиславом Олеговичем на постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 19.09.2023 о 16 год. 40 хв. в м. Києві на мосту Патона ел. опора № 2 ( в напрямку лівого берега), керуючи автомобілем Нісан, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.п. 13.1, 2.3 б Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Нісан, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який в свою чергу від удару здійснив наїзд на автомобіль Міцубісі, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим було порушено вимоги пункту 2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України) та вчинено адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2023 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 , через свого захисника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити за малозначністю, а у випадку визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення застосувати адміністративне стягнення не пов`язане із позбавленням права керування транспортним засобом.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до тексту протоколу ОСОБА_1 , фактично, обвинувачується у тому, що є винуватцем усіх зіткнень, що описані у протоколі, проте такі висновки не підтверджуються та навпаки - спростовується доказами (схемою ДТП, пояснення усіх чотирьох водіїв), які свідчать про те, що водій автомобіля 2 (Mitsubisi Lancer НОМЕР_3 ) здійснював перестроювання у лівий ряд, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з автомобілем 1 (Honda Civic НОМЕР_4 ), як наслідок автомобіль 3 (Nissan X-TRAIL НОМЕР_2 ) здійснив аварійне гальмування та здійснив зіткнення із автомобілем 2 (Mitsubisi Lancer НОМЕР_3 ), внаслідок чого автомобіль 4 (Nissan X-TRAILНОМЕР_1 ) водій ОСОБА_1 здійснив аварійне гальмування та допустив легке торкання із задньою частиною автомобіля 3 (Nissan X-TRAIL НОМЕР_2 ).

Вказує, що пошкодження виявлені у автомобіля 1 (задній бампер), автомобіля 2 (з обох боків) і 3 (передній бампер) не виникли внаслідок дій водія автомобіля 4.

Зазначає, що захисник ОСОБА_1 направляв адвокатський запит до Національної поліції про надання відеозапису із нагрудних бодікамер поліцейського, що складав протокол, відеозапису події ДТП, проте такі дані надані не були, а в подальшому знищені.

Посилається на малозначність діяння ОСОБА_1 , адже його дії не призвели до пошкоджень всіх автомобілів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Карлін О.В. підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_3 та його представник Володарський В.Л. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дійшов висновку, що останній, керуючи автомобілем Nissan, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який унаслідок удару зіткнувся з автомобілем Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Водночас суд визнав недоведеним причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та пошкодженням автомобіля Honda, державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , у зв`язку із чим виключив відповідні наслідки з фабули адміністративного правопорушення та призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Апеляційний не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в повному обсязі з огляду на таке.

Статтею 124 КУпАП передбачають відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 «б» ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з пунктом 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Nissan, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Факт зазначеного зіткнення фактично не заперечував і сам ОСОБА_1 , який пояснив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування, унаслідок чого він не мав можливості запобігти зіткненню.

Зазначене свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між недотриманням ОСОБА_1 безпечної дистанції та зіткненням із автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , а також його механічним пошкодженням.

Водночас апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у спричиненні пошкоджень автомобілю Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_2 пояснив, що, керуючи автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , він дотримувався дистанції до автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та не здійснював із ним первинного зіткнення, натомість автомобіль Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 в`їхав у задню частину керованого ним автомобіля, унаслідок чого останній зіткнувся з автомобілем Mitsubishi.

Водночас ОСОБА_3 пояснив, що, керуючи автомобілем Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , відчув один поштовх у задню частину свого автомобіля, після чого допустив зіткнення з автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_3 стверджував, що зіткнення відбулося безпосередньо між керованим ним автомобілем Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Натомість із письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що, керуючи автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_5 , він спочатку відчув потужний поштовх у задню частину свого автомобіля та побачив у дзеркало, як у нього в`їхав автомобіль сірого кольору, і лише після цього почув ще один гучний удар, який, як він зрозумів, був пов`язаний зі зіткненням інших транспортних засобів.

Отже, пояснення ОСОБА_4 свідчать про те, що зіткнення автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , з автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , відбулося раніше, ніж зіткнення транспортних засобів, які рухалися позаду.

За такої послідовності подій зіткнення автомобіля Mitsubishi з автомобілем Honda не могло бути наслідком удару автомобіля Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в автомобіль Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди щодо її механізму та послідовності зіткнень не є узгодженими між собою.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди відображає розташування автомобіля Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Honda, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , після події, а також зафіксовані на них механічні пошкодження, однак не дає можливості достовірно встановити послідовність усіх зіткнень та підтвердити, що автомобіль Mitsubishi був пошкоджений саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України.

За таких обставин наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом, що саме недотримання ОСОБА_1 , який керував автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , безпечної дистанції та допущене ним зіткнення з автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , спричинили пошкодження автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та завдання матеріальної шкоди його власнику.

Отже, прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та пошкодженням автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , належними й достатніми доказами не встановлений, у зв`язку із чим відповідний висновок підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції.

Разом із тим установлені апеляційним судом обставини не є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

У цьому випадку порушення ОСОБА_1 вимог пункту 13.1 ПДР України призвело до дорожньо-транспортної пригоди та механічного пошкодження автомобіля Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що виключає можливість визнання вчиненого правопорушення малозначним.

Водночас апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності зміни призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції врахував, зокрема, кількість транспортних засобів, пошкоджених унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Однак з огляду на недоведеність вини ОСОБА_1 у спричиненні пошкоджень автомобілю Mitsubishi зазначена обставина не може бути врахована в тому обсязі, в якому вона була покладена судом першої інстанції в основу обрання більш суворого виду адміністративного стягнення.

Ураховуючи характер установленого порушення, ступінь вини ОСОБА_1 , фактичні наслідки його дій, дані про його особу та відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, апеляційний суд доходить висновку, що мета адміністративного стягнення може бути досягнута шляхом накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно з пунктом четвертим частинивосьмоїстатті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у спричиненні пошкоджень автомобілю Mitsubishi, , д.н.з. НОМЕР_3 , та заміни призначеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Головатюком Владиславом Олеговичем задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року в частині призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців змінити на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Виключити з постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 рокувисновок про доведеність вини ОСОБА_1 у завданні шкоди власнику автомобіля Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_3 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду