Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №754/3034/26 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Сенюта В.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 754/3034/26

провадження № 33/824/3181/2026

28 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Счастлівцевою Аллою Леонідівною, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., зі стягненням судового збору на користь держави 665,60 грн. Згідно постанови суду, 16 лютого 2026 року о 20 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухаючись по вул. Радунська, буд. 22 у м. Києві, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не надав перевагу в русі транспортному засобу Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, в наслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 16.6 ПДР України - порушення водіями транспортних засобів умов повороту/розвороту при зеленому сигналі основного світлофора, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник Счастлівцева А.Л. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та неналежну оцінку доказів, просила скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року, провадження у справі закрити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Счастлівцева А.Л. зазначила, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено вимоги статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП, оскільки суд фактично обмежився дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення та не надав належної оцінки іншим доказам, наявним у матеріалах справи. Зокрема, під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції не були опитані всі очевидці ДТП, у тому числі дружина ОСОБА_1 , яка на момент події перебувала в його автомобілі. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою долучені стороною захисту фотоматеріали, на яких зафіксовано пошкодження транспортних засобів. Також не надав оцінки відповіді Київської міської державної адміністрації від 20 лютого 2026 року. У зазначеній відповіді повідомлялося про наявність відеозапису з місця дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку із чим працівники поліції мали можливість своєчасно його отримати та долучити до матеріалів справи, однак відповідних заходів не вжили. У судовому засіданні Счастлівцева А.Л. підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року з викладених у ній підстав. Додатково зазначила, що працівниками поліції не було повно та всебічно встановлено обставини ДТП, зокрема не з`ясовано особу, яка на момент події перебувала у транспортному засобі іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги. Суду пояснив, що рухався прямо вулицею Радунською зі швидкістю близько 30-40 км/год, зважаючи на складні погодні умови та ожеледицю на проїзній частині. За його словами, ОСОБА_1 намагався швидко виконати маневр, однак через увімкнений зелений сигнал світлофора для пішоходів не встиг його завершити та різко загальмував. Побачивши, що авто під керуванням ОСОБА_1 раптово виїхало на проїзну частину, ОСОБА_2 був змушений також різко загальмувати, проте уникнути зіткнення не вдалось. Вислухавши пояснення захисника та іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, ґрунтується на досліджених судом доказах, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593322, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди та письмових поясненнях учасників ДТП.

Так, у письмових поясненнях, що надав водій ОСОБА_2 під час оформлення адміністративних матеріалів останній зазначив, що рухався прямо на зелений сигнал світлофору зі швидкістю 35-40 км/год. У цей час із зустрічного напрямку раптово виїхав автомобіль, водій якого, виконуючи поворот ліворуч, не надав йому переваги в русі, чим порушив вимоги пункту 16.6 ПДР України та спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Водій ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив: «Через дуже слизьку дорогу не зміг завершити маневр, унаслідок чого в`їхав інший учасник ДТП».

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, складеної відповідно до вимог пункту 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, та підписаної ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , вбачається розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямки їхнього руху, місце дорожньо-транспортної пригоди, а також локалізація механічних пошкоджень автомобілів. Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини правопорушення та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Доводи сторони захисту фактично зводяться до посилань на недоліки постанови суду першої інстанції та допущені, на її переконання, процесуальні порушення, однак будь-яких конкретних пояснень щодо обставин ДТП, які б спростовували висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.16.6 ПДР України, захисником не наведено. Зокрема, стороною захисту не заперечується, що ОСОБА_1 намагався проскочити вліво через перехрестя, а ОСОБА_2 рухався прямо, не наводяться інші відомості щодо напрямку або швидкості руху транспортних засобів, місця їх зіткнення чи послідовності дій учасників ДТП, а також не пропонується альтернативний механізм виникнення ДТП. Натомість доводи апеляційної скарги мають переважно загальний характер, ґрунтуються на абстрактних посиланнях на процесуальні недоліки та не містять конкретних даних, здатних поставити під сумнів установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи. Із письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів, вбачається, що він не заперечував фактичних обставин ДТП та зазначав, що через слизьке дорожнє покриття не зміг своєчасно завершити маневр, унаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем іншого учасника ДТП. Таким чином, зміст цих пояснень не узгоджується з позицією сторони захисту, викладеною в апеляційній скарзі. Варто зазначити, що ОСОБА_1 , під час складання схеми місця ДТП, жодних зауважень щодо відображених у ній обставин не висловив та підписав власноруч складену схему. Матеріали справи також не містять відомостей про те, що сторона захисту заявляла клопотання про виклик очевидців події або відібрання у них письмових пояснень щодо обставин ДТП. Водночас, судом першої інстанції було вжито необхідних заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема частково задоволено клопотання Счастлівцевої А.Л. та витребувано відеозаписи з камер зовнішнього спостереження ТОВ «Люксоптика Холдінг» і ТОВ «Інтероко». В свою чергу, на виконання відповідного запиту ТОВ «Люксоптика Холдінг» повідомило про відсутність технічної можливості надати запитувані відеозаписи з камер спостереження за день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, що не може свідчити про неповноту судового розгляду або невжиття судом належних заходів для перевірки доводів сторони захисту.

Будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стороною захисту не наведено, та апеляційним судом не встановлено. В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 33 КУпАП. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Счастлівцевою Аллою Леонідівною, залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Шкоріна