Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №378/578/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 378/578/26 Головуючий в суді І інстанції Марущак Н.М.

Провадження № 33/824/3687/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщука Романа Анатолійовича на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який проживає АДРЕСА_2 , працюючого консультантом роботодавця в Тетіївському центрі Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 29 квітня 2026 о 20:45 в селищі Ставище по вул. Паланського керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 26 червня 2026 року ОСОБА_1 та 29 червня 2026 року його захисник - адвокат Поліщук Р.А. подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 266 КУпАП та Порядку № 1103, оскільки дійшов помилкового висновку про відсутність правового значення тієї обставини, що працівники поліції направили його для проходження медичного огляду до закладу охорони здоров`я, який на той момент уже не проводив таких оглядів, про що поліцейським було завчасно відомо. Вказує, що суд фактично підмінив предмет спору, не перевірив дотримання встановленої законом процедури проведення огляду та не надав належної оцінки направленню на медичний огляд як процесуальному документу, натомість виправдав допущені працівниками поліції порушення, зазначивши, що такий документ взагалі не повинен був складатися.

Суд першої інстанції не дослідив належним чином докази сторони захисту, зокрема офіційну відповідь лікарні про припинення проведення медичних оглядів та повідомлення про це поліції. Суд визнав наведені обставини встановленими, однак не пояснив, яким чином направлення до закладу, який фактично не здійснював оглядів, відповідає вимогам закону, а також не звернув уваги на відсутність будь-яких доказів вжиття працівниками поліції заходів для направлення до іншого уповноваженого медичного закладу.

Суд фактично перебрав на себе функції сторони обвинувачення, оскільки не перевірив законність дій працівників поліції, а усунув допущені ними процесуальні порушення. Зазначає, що суд визнав неістотними недоліки оформлення направлення на медичний огляд, хоча саме цей документ був долучений поліцією як доказ, а також залишив поза увагою суперечності між направленням, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

У справі залишилися неусунуті суперечності між доказами, а також не було належним чином оцінено медичні документи, які підтверджували перенесену ним черепно-мозкову травму та її наслідки, що могли впливати на зовнішні прояви його фізичного стану. Вважає, що суд безпідставно поклав в основу постанови відомості, наведені у протоколі та поясненнях працівників поліції, фактично переклавши обов`язок спростування цих обставин на сторону захисту.

ОСОБА_1 також звертає увагу на порушення порядку оформлення адміністративних матеріалів, зазначаючи, що з відеозапису вбачається складання протоколу раніше, ніж направлення на медичний огляд. Стверджує, що суд не надав оцінки цим обставинам, не перевірив їх вплив на допустимість доказів та залишив без належної оцінки показання свідка, яка підтвердила відсутність вживання алкоголю, повідомляла працівників поліції про стан здоров`я ОСОБА_1 та звертала увагу на порушення процедури оформлення матеріалів.

Наголошує, що судовий розгляд відбувався за відсутності представника поліції та прокурора, однак суд самостійно навів мотиви на підтвердження правомірності дій працівників поліції та фактично сформував правову позицію сторони обвинувачення, чим, на думку захисту, порушив принцип змагальності та безсторонності суду.

Також вказує на формальний характер дослідження матеріалів справи, зазначаючи, що адміністративні матеріали та сама постанова містять численні неточності щодо його анкетних даних, адреси проживання та ініціалів, яким суд не надав жодної оцінки. Крім того, звертає увагу на інші процесуальні обставини, зокрема відсутність технічного запису судового засідання, дії головуючого під час розгляду справи та окремі пояснення працівників поліції, які, на його думку, свідчать про формальний підхід до документування події та розгляду справи.

Щодо доводів апеляційної скарги адвоката Поліщука Р.А., то їх значна частина аргументів є аналогічною, однак вони більше зосереджені на неправильному визначенні судом предмета доказування та помилковому застосуванні норм права.

Захисник наголошує, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет апеляційного перегляду та предмет доказування у справі.

Вказує, що сторона захисту не заперечує окремі фактичні обставини, зокрема факт зупинки транспортного засобу, спілкування з працівниками поліції чи наявність відеозапису, а ставить під сумнів виключно дотримання працівниками поліції процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП, Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735, а також правильність застосування цих норм судом першої інстанції.

Стверджує, що суд фактично звів предмет доказування лише до встановлення факту відмови від проходження огляду, не перевіривши законність самої процедури цієї відмови.

20 липня 2026 року від адвоката Поліщука Р.А., а 22 липня 2026 року від ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані тим, що в період з 26 липня 2026 року по 26 серпня 2026 року адвокат Поліщук Р.А. перебуватиме у щорічній запланованій відпустці.

Зазначені клопотання суд залишає без розгляду і без задоволення з огляду на наступне.

Клопотання адвоката Поліщука Р.А. подано шляхом надсилання на офіційну електронну адресу суду, хоча відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати зобов`язані подавати процесуальні документи до суду через підсистему «Електронний суд» або в інший передбачений законом спосіб, зокрема поштовим зв`язком.

Клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки до нього не додано жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо перебування його захисника у щорічній відпустці. Крім того, усі доводи апеляційної скарги викладені письмово, а сам ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто з`явитися в судове засідання та надати свої пояснення.

З огляду на те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Поліщук Р.А. не з`явилися у судове засідання суду апеляційної інстанції без поважних причин, а про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).

Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2025 року серії ЕПР1 № 653196, ОСОБА_1 29 квітня 2026 року о 20:45 в селищі Ставище по вул. Паланського керував автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із вказаного протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі.

Як убачається з відеозапису, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та повідомили йому, що у транспортному засобі не працює ліва лампа підсвітки. Після цього працівники поліції попросили водія подихати та повідомили, що вбачають у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а також запропонували виконати відповідні дії для проходження огляду на стан сп`яніння.

Надалі працівники поліції запитали ОСОБА_1 , чи готовий він пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager». На це останній відповів, що не бажає проходити огляд на місці. У цей момент із автомобіля вийшла цивільна дружина ОСОБА_1 , яка висловлювала зауваження щодо дій працівників поліції.

Під час подальшого спілкування працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 , що у разі відсутності факту вживання алкоголю підстав для хвилювання немає та повторно запропонували пройти огляд. У відповідь ОСОБА_1 зазначив, що їм залишилося проїхати близько 200 метрів до місця проживання.

Надалі працівник поліції приніс прилад «Drager», повідомив його модель та зазначив про наявність повірки. ОСОБА_1 висловив невдоволення діями працівників поліції, зазначивши: «ви нас зупинили, оштрафували, тепер що?». Його дружина повідомила про відмову від проходження огляду. У зв`язку з цим працівники поліції неодноразово роз`яснювали водію правові наслідки такої відмови.

На 08:00 хвилині відеозапису працівник поліції повторно звернувся до ОСОБА_1 із пропозицією пройти огляд, зазначивши: «пане водій, востаннє пропоную вам пройти тест», на що останній відповів відмовою. Надалі працівники поліції також запропонували йому проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду, однак ОСОБА_1 відмовився.

Після цього ОСОБА_1 почав зазначати, що не чує працівників поліції та що вони незрозуміло говорять. На 11:15 хвилині відеозапису йому було роз`яснено права, після чого працівники поліції розпочали оформлення матеріалів справи. На запитання щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 повідомив, що воно зазначене у його документах.

На 40:11 хвилині відеозапису працівники поліції запропонували ОСОБА_1 ознайомитися із заповненими матеріалами. Його цивільна дружина взяла до рук направлення на огляд до закладу охорони здоров`я та почала з ним ознайомлюватися. Після прочитання відомостей про найменування закладу охорони здоров`я - «Ставищенська ЦРЛ», вона зазначила, що вони у цьому закладі не перебували і це направлення викликає питання. Також було висловлено зауваження щодо зазначеної у направленні адреси. ОСОБА_1 зазначив, що за вказаною адресою він не проживає, на що працівник поліції відповів, що адресу було внесено відповідно до інформації, повідомленої водієм раніше, а саме так як у документах. У свою чергу дружина ОСОБА_1 зазначила «ну згідно документів воно вже перестановлено, треба дивитися уважніше».

Крім того, о 34:37 хвилині відеозапису ОСОБА_1 запитав працівників поліції, чи мають вони сертифікат для визначення запаху алкоголю.

Вказаний відеозапис містить відомості щодо обставин зупинки транспортного засобу, дій працівників поліції та поведінки ОСОБА_1 до складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення справи та є допустимим доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП.

Сукупність відомостей, зафіксованих на відеозаписі, свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, що відповідно до частини першої статті 130 КУпАП утворює склад адміністративного правопорушення.

Окрім цього, матеріали даного провадження також містять дані протоколу про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 653196 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та зазначено що ОСОБА_1 від підпису відмовився (а. с. 1).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.

Щодо доводів апеляційних скарг про неналежне оформлення направлення на медичний огляд та зазначення у ньому закладу охорони здоров`я, який нібито не проводив відповідних оглядів, апеляційний суд зазначає, що такі доводи не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як убачається з матеріалів справи та відеозапису події, ОСОБА_1 спочатку відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а надалі також відмовився від пропозиції працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду. При цьому така відмова була висловлена ним до оформлення направлення до медичного закладу та до моменту ознайомлення з направленням на медичний огляд.

Таким чином, посилання скаржників на те, що у направленні було зазначено заклад охорони здоров`я, який, за твердженням сторони захисту, не проводив оглядів, не має правового значення для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки він не виявив волевиявлення пройти такий огляд та фактично відмовився від його проведення.

Сам факт оформлення направлення на медичний огляд не змінює обставин події та не може розцінюватися як порушення прав водія, оскільки працівники поліції діяли з метою виконання вимог законодавства та забезпечення можливості проходження ОСОБА_1 огляду у закладі охорони здоров`я.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 та особа, яка перебувала разом із ним у транспортному засобі, неодноразово перешкоджали проведенню процесуальних дій, перебивали працівників поліції, висловлювали зауваження щодо порядку їх проведення та фактично провокували конфліктну ситуацію. Водночас така поведінка не звільняє водія від обов`язку виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи щодо неправильного зазначення адреси у направленні на медичний огляд також не можуть бути прийняті до уваги. Як убачається з відеозапису, спочатку на запитання працівника поліції щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 повідомив, що воно зазначене у його документах. Лише після ознайомлення з направленням та обговорення його змісту він почав зазначати про допущену, на його думку, помилку у графі щодо адреси. Вказана обставина не впливає на факт відмови водія від проходження огляду та не свідчить про порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, посилання сторони захисту на поведінку працівників поліції та окремі висловлювання під час спілкування не свідчать про незаконність їхніх дій, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд, роз`яснювали йому наслідки відмови та надали можливість пройти огляд як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я.

Отже, наведені в апеляційних скаргах доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів судом першої інстанції та спрямовані на виправдання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, однак не містять обставин, які б свідчили про недоведеність його вини або істотне порушення процедури оформлення матеріалів справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у цих доказах, не встановлено.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, всупереч доводам апеляційних скарг, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.

За таких обставин постанова Ставищенського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв`язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщука Романа Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб