Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №760/7991/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/7991/26

провадження № 33/824/3660/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г. М.,

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року в складі судді Казмиренко Л. В., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

установив:

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

23 червня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що лист НАЗК від 12.11.2024 за № 47-06/92286-25, який містить відомості про ознаки імовірного адміністративного правопорушення, надійшов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 14.11.2025 року, а протокол № 431 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП було складено 20.03.2026 року, тобто після спливу більш ніж шести місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому, сам факт складення та направлення зазначеного листа НАЗК до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України свідчить про те, що обставини можливого правопорушення стали відомі органу, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, ще станом на 14.11.2025 року, отже саме з цієї дати слід обчислювати момент виявлення адміністративного правопорушення у розумінні ст. 38 КУПАП.

Таким чином, працівникам Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції було відомо про всі істотні ознаки імовірно вчиненого адміністративного правопорушення задовго до складання протоколу, що не виключає можливість штучного перенесення моменту виявлення на більш пізню дату.

Отже, на день розгляду справи № 760/7991/26 встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення, однак не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Лист НАЗК від 12.11.2024 року за № 47-06/92286-25 містить відомості про ознаки імовірного адміністративного правопорушення, надійшов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 14.11.2025 року. Однак, оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України протокол № 431 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, було складено 20.03.2026 року.

За встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, слід вважати 14.05.2026 року (14 листопада 2025 року + 6 місяців з моменту виявлення адміністративного правопорушення = 14 травня 2026 року).

Щодо спливу 2 річного строку притягнення до відповідальності з моменту вчинення адміністративного правопорушення зазначає, що відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій, щорічну декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 було подано 10 квітня 2024 року.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, днем вчинення адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання без поважним причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є наступний день після дня завершення строку подання щорічної декларації, а саме 01 квітня 2024 року.

20 березня 2026 року складено протокол № 431 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Справа надійшла до Подільського районного суду міста Києва 16 квітня 2026 року, тобто з пропуском дворічного строку накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що унеможливило б її розгляд у межах 2 років із дня вчинення адміністративного правопорушення (01 квітня 2024 року - 01 квітня 2026 року).

Отже, на день ухвалення судом першої інстанції постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив. Разом з тим, на день ухвалення оскаржуваної постанови сплив дворічний строк з моменту вчинення адміністративного правопорушення, що було відхилено судом першої інстанції під час розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Прокурор відділу Київської міської прокуратури Кузьо Н. В. проти доводів апеляційної скарги щодо закінчення на день ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови строку накладення адміністративного стягнення по суті не заперечував.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку прокурора, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно з наказом Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2024 №106-к «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з 20.07.2021.

ОСОБА_1 20.07.2021 прийняла Присягу державного службовця.

Відповідно до наказу Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.08.2024 №122-к «Про присвоєння рангу державного службовця ОСОБА_1 » ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця, посада якої віднесена до категорії «В» посад державної служби з 20.08.2021.

ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Наказом Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2023 №78-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з 31.07.2023.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Отже, ОСОБА_1 31.07.2023 припинивши діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов`язана подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію (ідентифікатор документа - b0714d9d-4е11-47b6-b524-а41f7f48a2ee), лише 10.04.2024 о 10:36, а отже не своєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд відхилив доводи ОСОБА_1 у частині спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, зважаючи на наступне.

Частиною 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов`язаним з корупцією.

У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 431 від 20 березня 2026 року зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 (провадження №К/9901/4274/18) зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

14 листопада 2025 року до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов лист щодо несвоєчасного подання, зокрема ОСОБА_1 , декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

10 березня 2026 року Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією на запит Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України були скеровані завірені копії: наказу про призначення, Присяги державного службовця; витягу із особової картки ОСОБА_1 без персональних даних, наказу про присвоєння рангу державного службовця, посадової інструкції, наказу про звільнення.

16 березня 2026 року оперуповноважений 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенант поліції Шкурацький М.А. отримав пояснення від ОСОБА_1 , відповідно до яких остання свою вину визнала.

Отже станом на 16 березня 2026 року оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенантом поліції Шкурацьким М.А. були отримані всі необхідні відомості та документи, які містили достатні дані, необхідні для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Суд вважав, що днем завершення збору доказів слід вважати день надання ОСОБА_1 пояснень від 16 березня 2026 року, з якого і необхідно обраховувати строк накладення адміністративного стягнення.

Тому у даному випадку за встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, слід вважати 16 вересня 2026 року.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, окрім, як для триваючих правопорушень.

Судом встановлено, що днем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є 10.04.2024, оскільки саме з фактичного, хоча й несвоєчасного подання декларації склад цього правопорушення є закінченим.

Виявленим у розумінні ч. 4 ст. 38 КУпАП може бути лише те правопорушення, яке на момент виявлення вже є вчиненим (закінченим); правопорушення не може вважатися виявленим раніше, ніж воно фактично відбулося.

Як убачається з матеріалів справи, відомості про вчинене ОСОБА_1 правопорушення надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 14.11.2025, вх. №85308-2025 (а.с.15).

За результатами проведеної на підставі цього повідомлення перевірки, оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 20 березня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення №431.

Саме дата надходження до органу, який склав протокол, відомостей про правопорушення є днем його виявлення в розумінні частини 4 ст. 38 КУпАП.

Відтак, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення , обчислений з 14.11.2025, на момент постановлення оскаржуваної постанови ( 16.06.2026) сплив, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

З огляду на те, що з дня вчинення адміністративного правопорушення (10.04.2024) до моменту постановлення оскаржуваної постанови (16.06.2026) пройшло більше двох років, висновок суду першої інстанції про те, що строк накладення адміністративного стягнення не закінчився також є помилковим.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржувана постанова Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк