Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №759/7575/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/7575/24 Головуючий у 1 інстанції Журибеда О.М

Провадження №22-ц/824/11193/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Борисової О.В., Голуб С.А.,

за участі секретаря Кононової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Верховного Суду України - Романківа Ігоря Петровича на рішення Святошинського районного суд м. Києва від 04 вересня 2024 року та на додаткове рішення Святошинського районного суд м. Києва від 10 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» про стягнення належних при звільненні сум, визнання незаконним та скасування наказів про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» (далі - ДП «Автобаза Верховного Суду України») про стягнення належних при звільненні сум, визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, в якому просив суд:

- стягнути з Верховного Суду України на його користь заборгованість із виплати належних при звільненні сум у розмірі 1 744 327,02 грн;

- визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романківа І. П. від 09 лютого 2024 року № 42-к «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з припинення ДП «Автобаза Верховного Суду України» ОСОБА_3 від 12 лютого 2024 року № 2 «Про звільнення з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства»;

- зобов`язати Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» ОСОБА_3 внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_2 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня 2023 року № 174-К та видати трудову книжку.

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 04 вересня 2024 року (у складі судді Журибеди О. М.) позов ОСОБА_2 задовольнив.

Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_2 заборгованість із виплати належних при звільненні сум у розмірі 1 744 327,02 грн.

Визнав незаконним та скасував наказ Голови комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Верховного Суду України Романківа І. П. від 09 лютого 2024 року № 43-к (42/0/3-24) «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Визнав незаконним та скасував наказ Голови ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» ОСОБА_3 від 12 лютого 2024 року № 2 «Про звільнення з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства».

Зобов`язав Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» ОСОБА_3 внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_2 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня 2023 року № 174-К.

Зобов`язав Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» ОСОБА_3 видати ОСОБА_2 трудову книжку НОМЕР_1 із внесеним до неї записом про звільнення ОСОБА_2 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня 2023 року № 174-К.

Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнув з ДП «Автобаза Верховного Суду України» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року стягнуто з Верховного Суду України на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Романків І. П. в інтересах Верховного Суду України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду просив скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, відповідно, й скасувати додаткове рішення та відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.

Київський апеляційний суд постановою від 28 липня 2025 року апеляційну скаргу Верховного Суду України в особі комісії з припинення Верховного Суду України задовольнив частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково.

Змінив підставу звільнення ОСОБА_2 з пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України «ліквідація підприємства» на «розірвання контракту за власним бажанням працівника», що відповідає вимогам частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України.

Зобов`язав Голову комісії з припинення Верховного Суду України Романківа І. П. внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_2 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 09 лютого 2024 року № 42-к.

Зобов`язав Голову комісії з припинення Верховного Суду України Романківа І. П. видати ОСОБА_2 трудову книжку НОМЕР_1 зі внесеним до неї записом про звільнення ОСОБА_2 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 09 лютого 2024 року № 42-к.

Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнув з ДП «Автобаза Верховного Суду України» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду.

Залишаючи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення без розгляду, апеляційний суд керувався тим, що за результатом апеляційного перегляду справи на користь позивача з відповідачів вже стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, понесені позивачем у суді першої інстанції, пропорційно до задоволених позовних вимог, отже, питання розподілу судових витрат, понесених сторонами у суді першої інстанції, вже вирішене судом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатка Гончар Людмила Вікторівна, задовольнив частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2025 року в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу скасував, справу в цій частині направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У решті постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2025 року залишено без змін.

Київський апеляційний суд ухвалою від 29 квітня 2026 року прийняв справу до свого провадження та призначив судове засідання на 24 червня 2026 року.

26 травня 2026 року представник Верховного Суду України - Романків І.П. подав до Київського апеляційного суду додаткові пояснення по справі, в яких просив залишити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ВСУ витрат на професійну правничу допомогу без задоволення, розгляд справи проводити за відсутності представника. Зазначив, зокрема, що заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Верховного Суду України на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року вже було вирішено питання розподілу вказаних витрат та стягнуто з ВСУ на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, які на думку заявника є достатніми та розумними з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи.

В подальшому судове засідання у даній справі було відкладено на 22 липня 2026 року.

У судове засідання 22 липня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток до електронних кабінетів учасників справи системи «Електронний суд».

Керуючись частиною другою статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін, з огляду на їх належне повідомлення та враховуючи, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Апеляційний суд переглядає справу виключно в частині вирішення питання за заявою ОСОБА_2 , від 06.09.2024 року, поданою в його інтересах представником Гончар Л.В. , про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Верховного Суду України на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Оцінюючи доводи заяви, колегія суддів виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частини перша, третя статті 134 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 зазначав, що за складення позовної заяви він частково поніс судові витрати у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується договором про надання консультативної послуги у сфері права від 05 квітня 2024 року № 69.10/24-00, укладеним між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством з іноземною інвестицією «СОФІЯ - ЦІННІ ПАПЕРИ» (далі - АТ «СОФІЯ - ЦІННІ ПАПЕРИ»); актом приймання-передавання послуг від 11 квітня 2024 року; звітом про складення проєкту позовної заяви від 11 квітня 2024 року; квитанцією на суму 20 000,00 грн № 0.0.3575671356.1.

У наступній заяві до суду від 05 червня 2024 року ОСОБА_2 зазначив, що під час розгляду справи очікує ще понести судові витрати орієнтовно у розмірі 10 000,00 грн, пов`язані з представництвом його інтересів у судових засіданнях Адвокатським бюро «Гончар та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги від 04 червня 2024 року № 04/06.

06 вересня 2024 року представник ОСОБА_2 - Гончар Л.В. , разом із заявою про стягнення з Верховного Суду України на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7500 грн, подала документи, підтверджуючі такі витрати.

З доданих до заяви документів вбачається, що 04.06.2024 року між Адвокатським бюро «Гончар та партнери» та ОСОБА_2 було укладено договір №04/06 про надання правничої (правової) допомоги.

Згідно п. 1.2 Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року, Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання здійснювати представництво прав та інтересів Клієнта по цивільній справі пр. №2/759/3219/24 ун. №759/7575/24 за позовом ОСОБА_2 до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України», про стягнення належних при звільненні сум, визнання незаконним та скасування наказів про звільнення.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено, що вартість правничої допомоги, передбаченої пунктом 1.2 даного Договору, становить 2500,00 грн за 1 (одне) судове засідання, незалежно від того, чи відбулось судове засідання, але за умови явки адвоката у судове засідання.

Згідно Акту надання послуг, загальна вартість за надання послуг згідно Договору №04/06 за представництво прав та інтересів Клієнта у судових засіданнях 05.06.2024, 23.07.2024, 27.08.2024 по цивільній справі пр. №2/759/3219/24 ун. №759/7575/24 за позовом ОСОБА_2 до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України», про стягнення належних при звільненні сум, визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, становить 7500, 00 грн.

Позивачем було здійснено оплату у сумі 7500,00 грн згідно квитанції від 05.09.2024 р. На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано:

копія Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року;

копія рахунку №46 від 28.08.2024 року;

копія Акту надання послуг №46 від 28.08.2024 року;

детальний опис робіт (надання послуг) по Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року;

копія квитанції від 05.09.2024 р. про оплату витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн;

копія виписки за період з 05.09.2024 по 05.09.2024 про зарахування коштів у розмірі 7500 грн.

Як вбачається з Детального опису робіт (надання послуг) по Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року, позивачу були надані наступні послуги:

05.06.2024 - представництво прав та інтересів Клієнта у Святошинському районному суді м. Києва у судовому засіданні 05.06.2024 р. (10:30) по справі №759/7575/24 - 2500,00 грн;

23.07.2024 - представництво прав та інтересів Клієнта у Святошинському районному суді м. Києва у судовому засіданні 23.07.2024 р. (12:00) по справі №759/7575/24 - 2500,00 грн;

27.08.2024 - представництво прав та інтересів Клієнта у Святошинському районному суді м. Києва у судовому засіданні 27.08.2024 р. (12:00) по справі №759/7575/24 - 2500,00 грн;

всього вартість правової (правничої) допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.2 Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року становить 7500,00 грн.

З огляду на вказане, матеріалами справи підтверджується, що послуги, які надавались ОСОБА_2 по Договору №04/06 про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 року та по Договору №69.10/24-00 про надання консультативної послуги у сфері права від 05.04.2024 року, є відмінними.

З наведеного убачається, що витратами позивача на професійну правничу допомогу, понесеними у суді першої інстанції, на підтвердження яких ОСОБА_2 надав необхідні докази, є оплата послуг за складення та подання до суду позовної заяви, наданих АТ «СОФІЯ - ЦІННІ ПАПЕРИ», на суму 20 000,00 грн, та оплата послуг з представництва інтересів позивача у трьох судових засіданнях, наданих Адвокатським бюро «Гончар та партнери» на суму 7 500,00 грн.

Питання розподілу витрат на правничу допомогу за Договором №69.10/24-00 про надання консультативної послуги у сфері права від 05.04.2024 року, понесених ОСОБА_2 , вирішено Київським апеляційним судом у постанові від 28 липня 2025 року шляхом часткового задоволення та стягнення з кожного із відповідачів на користь позивача 10 000,00 грн.

Водночас, невирішеним залишається питання щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн, наданих Адвокатським бюро «Гончар та партнери», які входять до складу судових витрат, понесених ОСОБА_2 під час розгляду справи та охоплюються наданням правничої допомоги за договором, укладеним між ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Гончар та партнери».

З огляду на те, що наслідком апеляційного перегляду справи є скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає розумним покласти на кожного з відповідачів частину витрат на користь ОСОБА_2 у розмірі по 1875,00 грн, що у сукупності становить 3500,00 грн. Такий розподіл є справедливим, відповідає вимогам процесуального закону та відображає кінцевий результат розгляду справи, згідно з яким позовні вимоги задоволено частково.

Апеляційний суд відхиляє доводи представника Верховного Суду України - Романківа І.П., наведені у письмових поясненнях від 27.05.2026 року, про безпідставність вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, оскільки рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року вже було вирішено питання розподілу вказаних витрат та стягнуто з ВСУ на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, які на думку заявника є достатніми та розумними з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи.

Так, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року скасовано постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2025 року та за результатами апеляційного перегляду справи ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Однак питання компенсації позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн, наданих Адвокатським бюро «Гончар та партнери», за наслідками перегляду справи судом касаційної інстанції, залишилось невирішеним.

Про орієнтовний розмір понесення цих судових витрат позивач заявляв у відповідній заяві, поданій до суду першої інстанції 04 червня 2024 року, яка також направлена відповідачам у справі. Заявлення стороною про орієнтовний розмір судових витрат, які вона очікує понести під час розгляду справи, відповідає положенням статей 134, 137 ЦПК України.

Таким чином, відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, заява ОСОБА_2 , подана в його інтересах представником Гончар Л.В. 06.09.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу по 1875,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 134, 137, 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Верховного Суду України - Романківа Ігоря Петровича задовольнити частково.

Заяву адвоката Гончар Людмили Вікторівни в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Верховного Суду України (адреса: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика 4, ЄДРПОУ 00019034) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п`ять) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» (адреса: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика 4, ЄДРПОУ 32308304) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п`ять) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді : О.В. Борисова

С.А. Голуб