Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №752/8069/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/283/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Київ

Справа № 752/8069/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», яка подана представником Поляковою Інною Юріївною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Слободянюк А.В.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2024 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1184-7446 від 06 квітня 2023 року в розмірі 75 000 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 15 000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 60 000 грн., покласти на відповідача судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 06 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1184-7446.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 15 000 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 день, тобто проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом; знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день.

Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, вказаний ним в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «Приватбанк».

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 в загальній кількості 20 разів оформлював кредитні відносини з ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

В подальшому відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем, внаслідок чого станом на 07 березня 2024 року виникла заборгованість в сумі 148 950 грн., а саме прострочена заборгованість за кредитом 15 000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 133 950 грн., разом з тим, кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73 950 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75 000 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1184-7446 від 06 квітня 2023 року у розмірі 20 250 грн. та судовий збір у розмірі 817 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Полякова І.Ю. надіслала засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 75 000 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 15 000 грн., за нарахованими процентами - 60 000 грн., покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме інформацію щодо належного строку договору, а також не з`ясував природу процентів, які просив стягнути позивач, результатом чого стало часткове задоволення позову та прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до п. 4.8. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 30.01.2024 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з п. 4.8. кредитного договору визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору (кредитування) погодженому між сторонами, а саме в межах 300 календарних днів (до 30.01.2024), що було здійснено позивачем та відображено в розрахунку заборгованості.

Вважає, що судом першої інстанції помилково було зазначено в рішенні суду, що умовами договору встановлено строк дії кредитного договору - 14 днів, а не 300 календарних днів (до 30.01.2024 року) згідно п. 4.8. договору.

Зазначає, що базовий період - строк, протягом якого боржник (позичальник) бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку 14 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів, а строк кредитування - строк, на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися, в даному випадку 300 днів до 30.01.2024 року.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.4.6 та п. 10.1 кредитного договору - нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою - 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою).

Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставками:

- пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця;

- знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Вказує, що між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 4.8. договору, а саме - 300 календарних днів (до 30.01.2024), протягом якого позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 4.6 та п. 10.1 договору, а відтак судом першої інстанції помилково було визначено, що строк договору є саме - 14 днів, а не 300 календарних днів, як це визначено згідно умов договору, що мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Крім того, Законом України «Про захист прав споживачів» та п. 6.9 договору передбачено право споживача (позичальника) протягом 14 днів з моменту укладення договору відмовитись від нього в односторонньому порядку. Проте ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Посилаючись на ст. 6, 627, 626, 628, 638, 526, 610, 1048, 1056-1 ЦК України, вказав, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредиту, що була доведена до відома відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що позивачем не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно з наданого розрахунку заборгованості, позивач здійснює лише нарахування по процентам (згідно п. 4.6., та п. 10.1. договору) за користування кредитом в строк договору (згідно п. 4.8. договору), що погоджений між сторонами.

Вважає помилковим ототожнення процентів за користування кредитом (правове регулювання яких передбачено ст. 1048, 1056-1 ЦК України), що нараховуються протягом строку договору (п. 4.8 договору) з неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором. Такі проценти не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором

Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору.

Крім того, вказує, що позивачем дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», а тому жодних штрафних санкцій ОСОБА_1 за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором не нараховувались.

Зазначає, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами згідно договору, а тому таке нарахування є правомірним з боку кредитора.

Також вказала, що суд першої інстанції неправильно встановив правову підставу для нарахування процентів за кредитним договором та застосував ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливості нарахування непропорційно великої суми компенсації за невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині відмови у стягненні простроченої заборгованості по відсоткам, з частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи наступне.

Як встановлено судом та з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 06.04.2023 о 17:03 год з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1184-7446.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання відкрити для відповідача невідновлювальну кредитну лінію для задоволення особистих потреб на умовах, визначених договором, надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: розмір кредитного ліміту 15 000,00 грн, дата надання кредиту 06.04.2023, базовий період 14 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Згідно з п. 4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:

- стандартна процентна ставка становить 3 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою).

Згідно з п. 4.8 договору строк кредитування 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 30.01.2024.

У кредитному договорі сторони погодили розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну вартість кредиту.

Так, відповідно до п.4.9 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1 139 965, 00 %.

Відповідно до п. 4.10 орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 150 000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 135 000,00 грн.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу - пункт 4.2. договору.

Відповідно до пункту 7.1, 8.1 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору та Правил.

Відповідно до п. 10.1 позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти(відсотки) за користування кредитом за наступними ставками:

- промо-ставка становить % за кожен день користування кредитом протягом перших календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позивальника спробувати скористатися послугами кредитодавця;

- пільгова процентна ставка становить 2.5 % за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позивальника спробувати скористатися послугами кредитодавця;

- знижена процентна ставка становить 2.5% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позивальника до сумлінного виконання умов договору.

Складовими кредитного договору № 1184-7446 від 06.04.2023 є підписаний електронним підписом відповідача графік платежів за договором, у якому указано розмір процентів за користування кредитними коштами за кожний базовий період (14 день) у розмірі 6300,00 грн, тобто у розмірі 3,00% на день.

До позовної заяви позивач також додав правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) від 23.11.2022 та підписаний 06.04.2023 електронним підписом відповідача паспорт споживчого кредиту, у якому викладена інформація про істотні умови споживчого кредиту, аналогічна інформації, яка міститься у договорі про відкриття кредитної лінії № 1184-7446 від 06.04.2023.

Довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1184-7446 від 06.04.2023 року підтверджується здійснення (перерахування) позивачем коштів 06.04.2023 року ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 15 000 грн., платіж №2272182636.

Відповідно до листа АТ «Приватбанк» було здійснено перерахування коштів від ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay, в тому числі за договором №1184-7446 від 06.04.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» здійснило перерахування кредитних коштів 06.04.2023 року у розмірі 15 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , який був зазначений ОСОБА_1 під час укладання договору.

Відповідно до довідки, складеної ТОВ «Укр Кредит Фінанс», про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 07.03.2024 року, розмір загальної заборгованості 148 950 грн., яка складається з основного боргу 15 000 грн., залишку відсотків 133 950 грн.

З наданого розрахунку вбачається, що відповідачу щоденно нараховувалися відсотки за ставкою 2,5% у перший базовий період з 06.04.2023 по 19.04.2023, а в період з 20.04.2023 до 30.01.2024 - щоденно за ставкою 3,00%

Крім того, позивач зазначав, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73950 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75000 грн., а тому сума заборгованості по процентам склала 60 000 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що кредитним договором встановлювалося два типи періоду заборгованості: активний - процентна ставка 2,5% та прострочений - процентна ставка 3%. Станом на 07 березня 2024 року загальна заборгованість становить 148 950,00 грн., з яких: основний борг - 15 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 133 950,00 грн. (а.с. 51-55).

Згідно умов договору при визначенні базового періоду 14 днів (п.4.4.), проценти, нараховані позивачем у період строку дії договору після спливу першого базового періоду, більш ніж у 8 разів перевищили заборгованість за наданим кредитом (133950:15000).

Отже, сума процентів за користування кредитом після першого базового періоду з 20 квітня 2023 року неспівмірно зростала з 5250,00 грн. до 133 950,00 грн.

В пунктах 4.4, 4.8, 4.9, 4.10 кредитного договору вказано, що базовий період складає 14 календарних днів з дня отримання кредиту; строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення - 30 січня 2024 року, строк договору є рівним строку кредитування, а в частині виконання зобов`язань договір діє до повного виконання; реальна річна процента ставка на дату укладення цього договору складає 1 139 965, 00 %; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 150 000,00 грн.

Таким чином, умовами договору встановлено два строки кредитування: 14 днів і 300 днів, що у свою чергу призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору щодо строку його дії 14 календарних днів згідно з пунктами 2.3, 4.4 договору чи 300 календарних днів згідно з пунктом 4.8 договору, то судом застосовувано правило тлумачення contra proferentem, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав «Contra proferentem».

Суд не прийняв до уваги посилання позивача у позовній заяві щодо можливості застосуванню до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання нарахованих процентів в сумі 73 950,00 грн., оскільки у кредитора залишається можливість стягувати з споживача надмірні грошові кошти у вигляді процентів.

За наведених обставин, виходячи з умов договору, позичальник мав сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у сумі 15 000,00 грн протягом 14 днів у розмірі 2,5 % на день. Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог : стягнення суми кредиту - 15 000 грн. та процентів на суму 5250 грн.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме помилкової оцінки умов кредитного договору № 1184-7446 від 06.04.2023 року та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Підписанням договору № 1184-7446 від 06.04.2023 року та паспорту споживчого кредиту без будь-яких застережень відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування; підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, згідно п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1184-7446 від 06.04.2023 року

«Визначення термінів», базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця; проценти за користування кредитом - грошові кошти, які згідно договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю за користування кредитом; нарахування процентів здійснюється за процентними ставками, що визначені у договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.3 договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового період строку кредитування згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 06.04.2023 року, останній календарний день першого базового періоду - 19.04.2023 року, сума кредиту - 15 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 5250 грн., разом до сплати 20 250 грн.

Згідно п. 4.1, 4.2 договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 15 000 грн. Дата видачі кредиту 06.04.2023 року.

Згідно п. 4.3 договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом всього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності) може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентною ставкою.

Згідно п. 4.4, 4.5 договору, базовий період складає 14 календарних днів. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду.

Згідно п. 4.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 3 % за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 4.8 договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту - 30.01.2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

Згідно п. 4.10 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 150 000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно п. 11.3 договору, позичальник даним підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Таким чином, аналіз наведених умов договору дає підстави для висновку, що базовим періодом є період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 21 день) (пункт 4.8 договору), а строк кредитування - строк, на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (пункт 4.12 договору).

Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно розрахунку у вигляді таблиці, відображеній у договорі (п. 2.3 договору), однак строк кредитування визначено у п. 4.8 договору і він складає 300 календарних днів до 30.01.2024 року, а орієнтовна загальна вартість кредиту передбачена у п. 4.10 договору і за весь строк кредитування складає 150 000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 135 000 грн.

Таким чином, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 06 квітня 2023 року по 30 січня 2024 року за користування кредитними коштами.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Вказані умови відповідачем ОСОБА_1 не оскаржувались, є чинними і підлягають виконанню.

Згідно з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 06 квітня 2023 року по 19 квітня 2023 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2,5 % в день, з 20 квітня 2023 року по 30 січня 2024 року - за стандартною процентною ставкою 3,0 % в день (а. с. 51-55).

Апеляційний суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Наведені умови не є нікчемними відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів».

У межах розгляду цієї справи зустрічної вимоги про визнання недійсними певних умов договору або усього договору не заявлено.

Оскільки умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 у судовому порядку не оспорювались, відтак у суду першої інстанції не було підстав для визнання умов кредитного договору несправедливими за власною ініціативою, безпідставно звільнивши відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором.

З наявних у справі матеріалів, зокрема, розрахунку заборгованості, вбачається, що штраф або пеня позичальнику не нараховувалися. При цьому кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73 950 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75 000 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, оскільки будь-яких зустрічних позовних вимог про визнання договору недійсним в межах даного спору відповідачем не заявлялось, висновки суду першої інстанції про несправедливість умов договору та зменшення розміру відсотків до тіла кредиту, є передчасними, помилковими та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення заборгованості за відсотками.

Також, оскільки заявлені до стягнення кошти є платою за кредит в межах строку кредитування, судом першої інстанції безпідставно враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів враховує та погоджується з доводами позивача в апеляційній скарзі, що Законом України «Про захист прав споживачів» та п. 6.9 договору передбачено право споживача/позичальника протягом 14 днів з моменту укладення договору відмовитись від нього в односторонньому порядку, проте ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Також враховує, що ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 06 квітня 2023 року по 19 квітня 2023 року відсотки нараховувались за процентною ставкою 2,5 %, з 20 квітня 2023 року по 30 січня 2024 року відсотки нараховувались за процентною ставкою 3,0 %, в цілому розмір відсотків за період з 06 квітня 2023 по 25 грудня 2023 року позивачем нараховано в розмірі 117 300 грн. (а. с. 54).

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, тобто по 375 грн. щодня замість 450 грн., нарахованих позивачем, а тому загальний їх розмір повинен становити 14 250 грн. замість 17100 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за процентами становить 131 550 грн (за період з 06.04.2023 року по 24.12.2023 року - 117 300 грн., а за період з 25.12.2023 року по 30.01.2025 року за ставкою 2,5%, - 14 250 грн.).

При цьому, колегією суддів враховується, що позивачем (кредитором) було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме - часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73 950 грн.

Отже, в межах заявлених позивачем вимог в частині складової боргу за нарахованими процентами за період з 06 квітня 2023 року по 30 січня 2024 року, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 57 600 грн ( 131 550 грн. - 73 950 грн.).

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення суду вбачається, що судом першої інстанції стягнуто проценти на суму 5250 грн., а тому вказана сума процентів підлягає зменшенню на розмір процентів, що стягнутий оскаржуваним рішенням : 57 600 грн. - 5250 грн. = 52 350 грн.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення процентів за кредитом ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в цій частині, а також в частині стягнення судового збору, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс», стягнувши з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі за процентами в сумі 52 350 грн.

В іншій частині рішення слід залишити без змін, оскільки доводів щодо неправильності ухваленого рішення в іншій частині ( про стягнення суми кредиту 15 000 грн. та процентів на суму 5250 грн.) апеляційна скарга позивача не містить.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно загальній сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., за подання апеляційної скарги - в розмірі 3633,60 грн., всього на суму 6056 грн., а позовні вимоги задоволено на 96,8%, то сума судового збору, що пропорційна розміру задоволених позовних вимог , становить 6056 грн. х 96,8% = 5862 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами та в частині стягнення судового збору, та ухвалити в цій частині нове судове рішення:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за процентами за кредитним договором № 1184-7446 від 06 квітня 2023 року на суму 52 350 ( п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят) гривень

В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами - відмовити.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5862 грн. 08 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.