Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №369/6864/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4427/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Справа № 369/6864/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Чунжиним Вадимом Сергійовичем , на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Волчка А.Я.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» до ОСОБА_1 про розірвання договору бронювання та витребування квартири,

встановив:

У червні 2020 року позивач ТОВ «Укргаз» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив розірвати договір бронювання об`єкта будівництва від 11.12.2007 № 8/2/11/138/Ж та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що 11 грудня 2007 року між ТОВ «Укргаз» і ОСОБА_1 укладено договір бронювання об`єкта будівництва № 8/2/11/138/Ж, за умовами якого позивач, який виступав зі сторони забудовника, зобов`язався забронювати за замовником, зі сторони якого виступала відповідач, об`єкт будівництва - квартиру АДРЕСА_2 , а замовник - зобов`язався купити та повернути для погашення лот облігацій протягом строку, визначеного цим договором.

Пункт 2.4. договору передбачав, що об`єкт будівництва передається замовнику протягом строку, зазначеного в цьому договорі, однак в будь-якому випадку з дотриманням порядку та умов погашення облігацій, передбачених Інформацією про випуск облігацій ТОВ «Укргаз» (серія облігацій «С»), зареєстрованою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, опублікованою в офіційному виданні «Бюлетень. Цінні папери України» за № 239-240(2169-2170) від 22.10.2007 року та цим договором.

Умовами пунктів 3.1. і 3.2. договору передбачалося також те, що об`єкт будівництва передається ОСОБА_1 тільки після передачі відповідачем повністю оплаченого лоту облігацій для погашення. Передача лоту облігацій ТОВ «Укргаз» здійснюється шляхом перерахування лоту облігацій на рахунок в цінних паперах товариства упродовж терміну, визначеного Інформацією про випуск облігацій як термін погашення облігацій (лот облігацій). Лот облігацій за цим договором складається з 5482 штук облігацій, емітованих ТОВ «Укргаз» іменних бездокументарних цільових облігацій серії С.

За пунктом 3.13. договору, строк погашення лоту облігацій наведений в інформації про випуск, дата закінчення погашення, визначена в інформації про випуск залишається незмінною.

Відповідно до пункту 3.10. Інформації про випуск облігацій, дата початку облігацій - 01 грудня 2009 року, дата закінчення погашення - 01 червня 2010 року, але не раніше дати введення об`єкта будівництва (фактична адреса після введення будинку в експлуатацію - буд. АДРЕСА_3 .

Згідно з пунктом 14.4. Інформації, у разі, якщо власник облігацій не перерахував їх на рахунок емітента, то погашення облігацій здійснюється протягом одного місяця з дати закінчення погашення облігацій.

Об`єкта будівництва введено в експлуатацію 11 червня 2013 року, тож датою закінчення строку для погашення облігацій є 11 червня 2013 року.

Відповідач порушила зобов`язання, оскільки не погасила облігації протягом строку, встановленого договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» до ОСОБА_1 про розірвання договору бронювання задоволено частково.

Розірвано договір бронювання об`єкта будівництва від 11.12.2007 № 8/2/11/138/Ж, укладений між ТОВ «Укргаз» і ОСОБА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укргаз» судовий збір у розмірі 2102 грн.

05 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення, яку ухвалою суду першої інстанції від 20 жовтня 2025 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - Чунжин В.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції істотно порушив процесуальне право, оскільки неналежним чином повідомив відповідача про судовий розгляд, яка не отримувала копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та судових повісток, зокрема, усі надіслані судом листи поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З посиланням на постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20 апелянт вказує на те, що така відмітка не є доказом належного інформування про судовий розгляд.

Внаслідок недотримання норм процесуального права відповідача було позбавлено можливості взяти участь у засіданнях, подати відзив, надати власні докази та заявити про застосування наслідків спливу позовної давності.

Крім цього, апелянт зазначає, що викладені в позовній заяві аргументи про порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості облігацій не доведено, оскільки відповідач повністю сплатила договірну вартість лоту облігацій емітента ТОВ «Укргаз» на суму 359 619,20 грн. за рахунок кредитних коштів, отриманих у ВАТ КБ «Надра», а тому забудовник повністю отримав кошти.

Апелянт зауважує, що прострочення зобов`язання відбулося з вини забудовника, оскільки за умовами договору будинок мав бути введений в експлуатацію у 1 кварталі 2009 року, а фактично - лише 11 червня 2013 року. Передбачений умовами договору строк погашення облігацій (до 01 червня 2010 року) сплив з вини самого забудовника.

Скаржник вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ «УКРГАЗ» офіційно інформувало інвестора про введення будинку в експлуатацію та можливість погашення облігацій.

Крім цього, відповідач зазначає, що умовами договору передбачалося зарахування облігацій на рахунок ТОВ «Укргаз» у ВАТ КБ «Надра», проте у 2015 році ліцензію банку відкликали, а забудовник не повідомив нові реквізити в іншій установі, відповідач була позбавлена технічної можливості перерахувати облігації.

Твердження ТОВ «Укргаз» про неоплату додаткових 0,28 кв.м площі спростовуються рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.09.2014 по справі № 369/7060/14-ц, яким цю суму вже було примусово стягнуто на користь позивача.

Апелянт посилається на статтю 651 ЦК України та на постанову Верховного Суду від 27.07.2025 у справі № 369/5027/19 щодо «принципу збереження договору», за змістом якого договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Відповідач зазначає, що оскільки ТОВ «Укргаз» отримало гроші за нерухомість у повному обсязі, воно не позбавилося того, на що розраховувало при укладенні договору. Сам по собі факт неповернення бланків облігацій є формальним та не змінює майнового стану забудовника.

Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 27.07.2025 у справі № 369/5027/19 за позовом того самого ТОВ «Укргаз» до іншого замовника, де Суд зазначив, що ні договір бронювання, ні договір купівлі-продажу цінних паперів не передбачають такого наслідку, як розірвання договору внаслідок прострочення пред`явлення облігацій до погашення.

На думку апелянта, метою позову ТОВ «Укргаз» є не захист прав, а спроба невиправданого збагачення шляхом подвійного продажу квартири через суттєве зростання цін на ринку нерухомості з 2013 року.

Відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності з огляду на те, що позов пред`явлено у 2020 році, хоча сам позивач стверджує, що його права були порушені ще у 2013 році, з моменту введення будинку в експлуатацію.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Укргаз» - Сіньков В.Г. просить відмовити в її задоволенні, заочне рішення - залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що в цьому судовому провадженні суди трьох інстанцій вжили вичерпних заходів для інформування ОСОБА_1 , а її неявка є проявом процесуального недбальства або небажання брати участь у процесі, оскільки судові повістки та копії процесуальних документів систематично направлялись за її двома відомими адресами: за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_4 , та адресу, вказану самим відповідачем у договорі бронювання - АДРЕСА_5 .

Позивач зауважує, що в договорі про правничу допомогу, укладеного з адвокатом Чунжиним В.С., ОСОБА_1 вказала ту саму адресу на вул. Межигірській, куди раніше й направлялися повернуті поштою листи.

Оскільки поштові відправлення поверталися «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній», суд апеляційної інстанції у червні-липні 2024 році додатково викликав відповідача через оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та намагався зв`язатися за допомогою телефону, проте номер не приймав дзвінки.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги про те, що механізм погашення облігацій є суто «формальним», оскільки відповідно до ст. 629 ЦК України та п. 3.1., 3.2. умов договору бронювання, факт купівлі лоту облігацій сам по собі не створює права власності на квартиру.

Передумовою передачі нерухомості є саме процедура погашення шляхом зарахування 5482 штук облігацій серії «С» на рахунок ТОВ «Укргаз» (емітента) у визначений договором строк. Оскільки облігації не були повернуті позивачу як забудовнику, умови договору з боку відповідача як замовника, вважаються суттєво порушеними.

Позивач вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про «безстроковість» процесу погашення після введення будинку в експлуатацію, оскільки згідно з проспектом емісії, строки погашення серії «С» були чітко обмежені до 01 червня 2010 року, а з урахуванням подальших публікацій у пресі «Урядовий кур`єр» - граничний термін закінчився 10 грудня 2013 року. Відповідач не вчинила дій для погашення протягом понад 12 років.

Позивач наголошує, що ОСОБА_1 не передала облігації не через відсутність інформації, а через те, що вони перебували й перебувають під обтяженням як забезпечення під кредит у ВАТ «КБ «Надра». Більше того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.04.2014 у справі № 369/11992/13 на ці папери було звернуто стягнення на користь ВАТ КБ «Надра».

Позивач заперечує проти аргументів відповідача, що ліквідація банку «Надра» унеможливила виконання договору відповідачем, оскільки рахунок ТОВ «Укргаз» у цінних паперах як емітента спочатку був відкритий у ВАТ «МФС», а у 2013 році автоматично переданий до ПАТ «Національний депозитарій України». Позивач стверджує, що ліквідація банку «Надра» не впливала на цей рахунок.

Крім цього, актуальні реквізити для інвесторів будинку АДРЕСА_3 були опубліковані на офіційному сайті забудовника ще 09 липня 2014 року і відтоді не змінювалися. Окрім цього, за бездокументарної форми процедура списання відбувається взаємодією депозитарію та банку-тримача, тому особисте знання точних реквізитів власником не є обов`язковим.

Позивач заперечує проти застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки предметом спору є не лише розірвання договору, а й витребування майна з чужого незаконного володіння. Позивач зазначає, що строк обчислюється не з 2013 року, в якому закінчився обіг облігацій, а з моменту «протиправного самовільного захвату квартири» з відповідачем ОСОБА_1 , коли майно фактично вибуло з володіння Товариства. Окрім того, вимога про витребування майна є захистом від триваючого порушення.

Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 754/517/15-ц, яка стосувалася спроби виконавця звернути стягнення на цю ж квартиру за борги ОСОБА_1 . У тій справі ВС чітко констатував, що до погашення облігацій їх власник не набуває права власності на квартиру; облігації ОСОБА_1 забезпечені під кредит у ВАТ КБ «Надра» і не були пред`явлені до погашення; доводи про те, що відповідач мала право пред`явити їх у будь-який час після введення будинку в експлуатацію, судом відхилені.

23 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - Чунжина В.С. , у яких стверджується, що зі сторони відповідача не було порушено істотні умови договору бронювання, з якими ст. 651 ЦК України пов`язувала б існування підстав для його розірвання.

Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 повністю оплатила кошти за квартиру та понесла відповідні витрати на виконання умов договору бронювання. Позовні вимоги забудовника розцінюються як спроба «подвійного збагачення» - і привласнити інвестовані гроші, і забрати квартиру.

Строк для погашення облігацій з 01 грудня 2009 року по 01 червня 2010 року було прострочено саме забудовником, нового фіксованого періоду сторони не погоджували, тому строк вважається триваючим з 11 червня 2013 року і не є завершеним досі.

Позивач жодного разу офіційно не повідомив відповідача про здачу об`єкта в експлуатацію. Крім того, після закриття рахунку в цінних паперах у ВАТ КБ «Надра», забудовник не надав нових реквізитів рахунку для зарахування облігацій.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухомість виникають з дня державної реєстрації, проте ТОВ «Укргаз» ніколи не реєструвало за собою право власності на спірну квартиру. Апелянт посилається на рішення Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2026 у справі № 369/13988/23 (на момент подачі пояснень не набрало законної сили), яким ТОВ «Укргаз» вже було відмовлено у задоволенні позову про витребування цього майна з чужого незаконного володіння.

Апелянт вважає безпідставним посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 754/517/15-ц, оскільки предмет спору в цій справі відмінний від предмету спору у справі № 754/517/15-ц; зазначена справа розглядалася за поданням приватного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника; питання наявності чи відсутності підстав для розірвання договору бронювання у справі № 754/517/15-ц не було предметом дослідження.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - Чунжин В.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «Укргаз» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через систему «електронний суд» представник позивача Сіньков В.Г. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Укргаз» в частині розірвання договору бронювання приміщення, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору бронювання об`єкту будівництва №8/2/11/138/Ж від 11 грудня 2007 року, не пред`явивши з дати введення об`єкта інвестування в експлуатацію лот придбаних облігації відповідний вартості збудованої квартири, що призводить до порушення прав позивача ТОВ «Укргаз», яке вимушено несе додаткові витрати.

Звертаючись до суду з даною апеляційною скаргою, відповідач ОСОБА_1 посилалась на неналежне повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрито ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року, а у звязку наявністю підстав для повторного автоматизованого розподілу, справу передано у провадження іншого судді - Волчко А.Я. Ухвалою від 23 грудня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 25 березня 2021 року.

Даних про належне повідомлення відповідача про дату та час підготовчого судового засідання матеріали справи не містять, оскільки надіслана судова повістка повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у зв`язку з чим 25 березня 2021 року засідання було відкладено на 11 червня 2021 року.

11 червня 2021 року сторони в судове засідання не з`явились, направлена ОСОБА_1 повістка також повернулась із відміткою «за закінченням терміну зберігання», ухвалою суду від 11.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання на 19 жовтня 2021 року.

19 жовтня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, при цьому даних про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи матеріали справи не містять, а 10 лютого 2022 року та 13 травня 2022 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 13 липня 2022 року.

З матеріалів справи встановлено, що 13 липня 2022 року сторони в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення ( а.с. 161, т. 1).

Даних про направлення повістки в судове засідання на 13 липня 2022 року та повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи матеріали справи не містять.

Однак, суд першої інстанції, незважаючи на відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду, розглянув справу та ухвалив заочне рішення.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Ухвалюючи оскаржуване заочне рішення, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу без належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, чим позбавив відповідача права на реалізацію та здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, порушивши вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

З огляду на наведене, та зважаючи на те, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі відповідача ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 22 жовтня 2007 року в Бюлетені цінних паперів було розміщено оголошення про випуск ТОВ «Укргаз» проспекту емісії облігацій, зокрема серії з «С» починаючи з 11 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року (п.3.6.1). згідно з п. 3.8.1 «облігації розміщуються шляхом відкритого продажу. Особи, які бажають отримати об`єкт нерухомості (житлове приміщення (квартиру) купують облігації серії С, які відповідають площі обраного об`єкта нерухомості. Згідно до пункту 3.10 Строк погашення облігацій серії «С» з 01 грудня 2009 року по 01 червня 2010 року, але не раніше здачі об`єкта нерухомості в експлуатацію. (а.с. 19, т.1 ) .

11 грудня 2007 року між ТОВ «Укргаз» і ОСОБА_1 укладено договір бронювання об`єкту будівництва №8/2/11/138/Ж. За умовами вказаного договору забудовник бронює за замовником об`єкт будівництва - квартиру АДРЕСА_2 , а замовник зобов`язався купити та повернути для погашення лот облігацій в строк визначений цим договором.

Згідно п. 2.4. договору, об`єкт будівництва передається замовнику у строки, зазначені у цьому договорі, однак в будь-якому випадку з дотриманням порядку та умов погашення облігацій, передбачених Інформацією про випуск облігацій ТОВ «Укргаз» (серія облігацій «С»), зареєстрованою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку опублікованою в офіційному виданні «Бюлетень. Цінні папери України» за №239-240 від 22.10.2007 року та цим договором.

Умовами договору, а саме п. 3.1 та п. 3.2. передбачено, що об`єкт будівництва передається ОСОБА_1 тільки після передачі ОСОБА_1 повністю оплаченого лоту облігацій для погашення. Передача лоту облігацій ТОВ «Укргаз» здійснюється шляхом перерахування лоту облігацій на рахунок в цінних паперах товариства, упродовж терміну визначеного Інформацією про випуск облігацій як термін для погашення облігацій. Лот облігацій за цим договором складається з 5482 штук облігацій емітованих ТОВ «Укргаз» іменних бездокументарних цільових облігацій серії С.

В п. 3.13 договору вказано, що строк погашення лоту облігацій наведений в Інформації про випуск; дата закінчення погашення, визначена в Інформації про випуск залишається незмінною.

Відповідно до пункту 3.10 Інформації про випуск облігацій, дата початку погашення облігацій - 01 грудня 2009 року, дата закінчення погашення - 01 червня 2010 року, але не раніше дати введення об`єкту будівництва (фактична адреса після введення будинку в експлуатацію - буд АДРЕСА_3 в експлуатацію.

Пунктом 14.4 цієї Інформації про випуск облігацій передбачено, що у разі, якщо власник облігацій не перерахував їх на рахунок емітента, то погашення облігацій здійснюється впродовж одного місяця з дати закінчення погашення облігацій.

Відповідно до умов п. 7.2. договору бронювання об`єкту будівництва передбачено, що цей договір діє до моменту передачі замовнику об`єкту будівництва за актом прийому-передачі об`єкту будівництва. Дія договору може бути достроково припинена з одночасним припиненням усіх прав замовника на об`єкт будівництва у випадках, передбачених договором та/або чинним законодавством. Датою припинення договору вважається дата поштового відправлення відповідного листа про припинення дії договору забудовником.

Відповідно до пункту 5.4 договору бронювання об`єкту будівництва у випадку невиконання замовником своїх зобов`язань, передбачених цим договором, дія цього договору припиняється.

19 грудня 2007 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Ексінор», від імені якого та за дорученням якого діє ВАТ «Комерційний банк «Надра» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони уклали договір купівлі-продажу облігацій №Б-309/81-06-5/2007/001 за умовами якого продавець ТОВ «КУА «Ексінор» продав, а ОСОБА_1 за рахунок коштів отриманих у кредит набула у власність лот облігацій у бездокументарній формі випуску, емітованих ТОВ «Укргаз» кількістю 5 482 штук, загальною договірною ціною 359619,20 грн (а.с. 205,206 т.1).

27 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №308/П/35/2007-840, відповідно до якого остання отримала грошові кошти в розмірі 65115,16 дол. США для придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску, емітованих ТОВ «Укргаз» кількістю 5482 штук, номінальною вартістю 38,00 грн кожна, номінальна вартість лоту облігацій - 208 316,00 грн з метою фінансування будівництва нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 19 грудня 2007 року № 5-509/81-06-5/2007/001.

27 грудня 2007 року між ВАТ«КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладений договір застави цінних паперів. Предметом застави є цінні папери, які зберігаються (обліковуються) на рахунку у цінних паперах і належать ОСОБА_1 на праві власності та перебувають під обтяженням - заблоковані під забезпечення кредиту.

Внаслідок укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 19 грудня 2007 року № Б-509/81-06-5/2007/001 та сплати за них 359 619,20 грн договірної вартості, що була здійснена за рахунок одержаного кредиту, ОСОБА_1 вступила в інвестиційні відносини із забудовником ТОВ «Укргаз», придбавши цінні папери в кількості 5482 штук (лот облігацій), які зберігались на рахунку ОСОБА_1 та належали її на праві власності, але перебували у заставі ВАТ «КБ «Надра».

Об`єкт будівництва введено в експлуатацію 11 червня 2013 року, що підтверджується відповідним сертифікатом відповідності IV №165131630086 від 11 червня 2013 року.

Таким чином, датою закінчення строку для погашення облігацій є 11 липня 2013 року.

В п.п. 4.2.10 договору зазначено, що сторони повинні виконувати обов`язки, передбачені Інформацією про випуск облігацій.

Відповідно до умов п. 4.2.4 договору участі у будівництві об`єкту замовник зобов`язаний передати забудовнику лот облігацій до погашення упродовж терміну, визначеного Інформацією про випуск, з урахуванням положень п. 3.10 та п.3.11 договору.

На підставі п. 4.2.4. договору ОСОБА_1 зобов`язана передати ТОВ «Укргаз» лот облігацій до погашення упродовж терміну, визначеного Інформацією про випуск, тобто у термін не пізніше 11 липня 2013 року. Однак облігації до погашення ОСОБА_1 не пред`явила.

Обґрунтовуючи підставу позову про розірвання договору бронювання приміщення, позивач вказував, що незважаючи на закінчення строку погашення облігацій 11.06.2013 року ОСОБА_1 і по сьогодні не пред`явила облігації до погашення, чим продовжує порушувати умови пункту 4.2.4 договору. В порушення умов договору відповідач не перерахувала емітенту лот облігацій для погашення, позивач несе витрати на подачу обов`язкової звітності, вимушений наймати аудиторську компанію з метою проведення аудиту, позбавлений можливості протягом більше 10 років отримати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків про скасування реєстрації випуску облігацій серії С та анулювати свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, вимушене здійснювати плату за обслуговування і зберігання облігацій до погашення.

Також підставою для розірвання договору бронювання позивач зазначав ту обставину, що до дня пред`явлення позову ОСОБА_1 не провела остаточний розрахунок за квадратні метри, не придбала додаткових облігацій, у неї наявний борг за додаткові квадратні метри - 0,28 кв.м., що становить 1836 грн. 80 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 липня 2025 року у справі № 369/5027/19, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 06 жовтня 2021 року в справі № 910/7250/18, від 22 грудня 2021 року у справі № 910/237/21, у кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року в справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17 зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору. Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є перевірка дотримання балансу інтересів сторін, зокрема, сторони, яка чекає на виконання умов договору, та сторони, яка порушила договір, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди, у разі, якщо вона допустила незначне порушення.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 липня 2025 року у справі № 369/5027/19, розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач ОСОБА_1 взяла участь в інвестуванні будівництва багатоквартирного будинку через придбання облігацій із залученням кредитних коштів для оплати вартості таких облігацій, у зв`язку з чим за нею було зарезервовано/заброньовано вказану квартиру.

У підпунктах 4.2.2, 4.2.3 та 4.2.4 пункту 4 договору бронювання об`єкта будівництва від 11 грудня 2007 року № 8/2/11/138/Ж ОСОБА_1 як замовник зобов`язалася самостійно і за власні кошти відкрити рахунок у цінних паперах у зберігача для обліку та зберігання придбаного за договором купівлі-продажу облігацій та у строк 30 календарних днів з дня укладення цього договору укласти відповідний договір купівлі-продажу облігацій і здійснити оплату за лот облігацій за ним відповідно до умов договору купівлі-продажу облігацій; оплатити повну вартість облігацій лоту у строк, передбачений договором купівлі-продажу облігацій; передати забудовнику лот облігацій до погашення упродовж терміну, визначеного Інформацією про випуск.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у грудні 2013 року ПАТ комерційний банк «Надра» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом ОСОБА_1 про звернення стягнення та визнання права власності на майно.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2014 року у справі № 369/11992/13-ц встановлено наступні обставини:

Відповідно до кредитного договору від 27.12.2007 року № 308/П/35/2007-840 відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надав ОСОБА_1 кредит у тимчасове користування у сумі 65 115,16 доларів США строком до 26.12.2017 року на умовах сплати відповідачем 12,79 % річних за користування кредитними коштами.

27.12.2007 року Банк виконав зобов`язання з надання кредиту відповідачу, що підтверджується заявою про видачу готівки № 866 від 27.12.2007 року, меморіальними ордерами № 637, 639 від 27.02.2008 року.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість: по основній сумі кредиту - 63 133,39 доларів США (за курсом НБУ становить 504 625,19 грн.), за відсотками - 34 154,83 доларів США (за курсом НБУ становить 272 999,56 грн.).

Відповідно до п.1.2 кредитного договору цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску, емітованих товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаз» кількістю 5482 шт., номінальною вартістю 38,00 грн. кожна, номінальна вартість лоту облігацій - 208 316,00 грн. Зазначене придбання облігацій мало відбутись з метою фінансування будівництва нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.12.2007 року № Б-509/81-06-5/2007/001, що укладений між відповідачем в якості покупця та продавцем цінних паперів ВАТ КБ «Надра», що діє в якості повіреного від імені товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Ексінор», яке в свою чергу, діє від імені та в інтересах і за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду «Ексінор 1» недиверсифікованого виду закритого типу.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу, предметом договору є наступні цінні папери: найменування, форма випуску - облігації звичайні іменні цільові, емітент - ТОВ «Укргаз», код ЄДРПОУ емітента - 32209081, форма існування - бездокументарна, серія - С, код ISIN - UA4000022313, загальна кількість цінних паперів - 5482, номінальна вартість 1 ЦП - 38,00 грн., договірна вартість 1 ЦП - 65,60 грн., загальна договірна вартість ЦП (сума договору) - 359 619, 20 грн.

З метою визначення в натурі об`єкту нерухомого майна, будівництво, якого інвестується за рахунок придбання за кредитні кошти цільових облігацій, 11.12.2007 року між відповідачем та ТОВ «Укргаз» було укладено договір бронювання об`єкту будівництва № 8/2/11/138/Ж.

Предметом цього договору є бронювання за відповідачем індивідуально визначеної нерухомості, а саме: квартира загальною площею 54,82 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (будівельна адреса). Реальна адреса згідно рішення Петропавлівсько Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 18.01.2008 року - АДРЕСА_7 . Зазначена нерухомість має стати власністю відповідача після завершення її будівництва та за умови придбання лоту цільових облігацій, що відповідає метражу нерухомості та існування права власності відповідача на зазначений лот облігацій на момент їх погашення.

27.12.2007 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави цінних паперів, за яким в якості забезпечення зобов`язань відповідача за кредитним договором в заставу передано в повному обсязі лот цільових облігацій.

Вказаним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 02 квітня 2014 року позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Укргаз», компанія з управління активами «Ексінор» про звернення стягнення та визнання права власності на майно - задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , в сумі 882 895 грн. 43 коп. звернуто стягнення на належні ОСОБА_1 цінні папери - звичайні іменні цільові облігації, емітовані ТОВ «Укргаз», код ISIN UA 4000022313, серія С, форма існування - бездокументарна у кількості 5482 , загальною номінальною вартістю 208 316 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ комерційний банк «Надра» відхилено. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 квітня 2014 року - залишено без змін.

Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2014 року у справі № 369/7060/14-ц за позовом ТОВ «Укргаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було встановлено наступні обставини.

11.12.2007 між сторонами укладено договір № 8/2/11/138/Ж участі у будівництві об`єкту, згідно умов якого відповідач (інвестор) мав повністю виконати умови з остаточного розрахунку за об`єкт будівництва, а позивач збудувати, ввести в експлуатацію та передати після остаточного розрахунку за актом прийому-передачі відповідачу (інвестору) об`єкт будівництва.

Позивач свій обов`язок щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єкту будівництва виконав, а відповідач свого обов`язку щодо проведення остаточного розрахунку не виконав.

Відповідно до 2.4. договору об`єкт будівництва розташований за адресою, визначеною у п.1.2. договору: будинок АДРЕСА_8 . Загальна площа 54,82 кв.м., згідно рішення виконавчого комітету Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 18.01.2008 р. було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.3.10. договору у випадку, якщо за результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об`єкту будівництва буде більшою за проектну, визначену у п. 2.4 договору, замовник зобов`язується протягом строку обігу облігацій до моменту підписання акту прийому-передачі об`єкта будівництва, додатково придбати необхідну кількість облігацій (за ринковою ціною облігацій на момент їх придбання) на ту частину площі, на яку фактична площа об`єкту будівництва більша від запланованої ( по 1 облігації за 0,01 кв.м) або внести на поточний рахунок емітента суму, яка дорівнює вартості додаткової площі за ринковою ціною придбання облігацій.

Відповідно до п.4.2.7. договору замовник зобов`язаний провести остаточні розрахунки з забудовником у повному обсязі та належним чином до моменту передачі об`єкту будівництва та підписання акту прийому-передачі об`єкту будівництва у випадку, якщо за результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об`єкту будівництва буде більшою за проектну (пп. 3.10. договору).

Відповідно до п.1.5. договору лот облігацій має відповідати загальній площі об`єкту будівництва. Договором зазначено, що загальна площа об`єкту будівництва, зазначена в договорі є проектною та після завершення будівництва може бути як більшою так і меншою від проектної (п.3.8. договору). Встановлено процедури остаточних розрахунків у випадках коли загальна площа є більшою від проектної так і коли загальна площа є меншою від проектної (п.3.10., п.3.11. договору).

Відповідно до п.14.2. Інформації про випуск облігацій (проспект емісії) у випадку коли загальна площа об`єкту будівництва за даними міського БТІ перевищує загальну площу зазначену у лоті, на яку надає право лот, власник лоту зобов`язаний внести на поточний рахунок емітента суму, яка дорівнює вартості додаткової площі.

Після обмірів збудованого об`єкта будівництва, його площа виявилась фактично більшою на 0,28 кв.м. Оскільки відповідачем до закінчення строку обігу облігацій не було додатково придбано лот облігацій на додаткову площу об`єкту будівництва (0,28 кв. м.), позивач розрахував вартість 0,28 кв.м. виходячи з ціни, за які відповідач придбав основний лот, а саме: 28 облігації х 70 грн.00 коп. = 1960 гривень. Загальна заборгованість за об`єкт будівництва становить 1960 гривень.

Вказаним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2014 року позов ТОВ «Укргаз» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укргаз» 1960 грн. заборгованості, 243 грн. 60 коп. судового збору, а всього 2203 грн. 60 коп.

Таким чином, з викладеного встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у строки та спосіб, визначені положенням договору № 8/2/11/138/Ж бронювання об`єкта будівництва, частково виконані зобов`язання за договором бронювання. Тобто відповідачем були виконані умови договору щодо сплати лоту облігацій, однак після обмірів житлового приміщення було встановлено заборгованість у розмірі 1960 грн., яка стягнута рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укргаз». Також відповідачем не виконано обов`язку щодо пред`явлення лоту облігацій до погашення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 02 квітня 2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , в сумі 882 895 грн. 43 коп. звернуто стягнення на належні ОСОБА_1 цінні папери - звичайні іменні цільові облігації, емітовані ТОВ «Укргаз», код ISIN UA 4000022313, серія С, форма існування - бездокументарна у кількості 5482, загальною номінальною вартістю 208 316 грн.

Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4 договору бронювання об`єкта будівництва від 11 грудня 2007 року № 8/2/11/138/Ж ТОВ «Укргаз» як забудовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку порушення замовником строків та порядку оплати лоту облігацій, які визначені у договорі купівлі-продажу облігацій, та у разі виникнення порушень виконання договору купівлі-продажу облігацій.

У позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_1 не придбала додаткову кількість облігацій, тоді як відповідно до п. 2.2. договору загальна площа об`єкту будівництва 54,82 кв.м., а відповідно до даних Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 25.06.2013 року, загальна площа квартири складає 55,1 кв.м. тому у ОСОБА_1 наявний борг за додаткові квадратні метри - 0,28 кв.м., що складає 1 836 грн. 80 коп.

Разом з тим, звертаючись до суду у червні 2020 року з даним позовом, позивач не зазначав про наявність рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2014 року у справі № 369/7060/14-ц про стягнення заборгованості та про пред`явлення рішення до виконання.

Тому в цій частині підстав позову колегія суддів дійшла висновку, що наявність заборгованості за 0,28 кв.м. у розмірі 1836 грн. 80 коп. не може бути підставою для розірвання договору бронювання об`єкту будівництва від 11.12.2007 року, оскільки позивач вже скористався іншим способом захисту порушеного права у вигляді стягнення заборгованості.

Щодо підстави для розірвання договору - порушення строку пред`явлення лоту облігацій до погашення, то виходячи зі змісту умов п. 4.3.3 договору, підставою розірвання договору бронювання об`єкта будівництва є порушення замовником строків та порядку оплати лоту облігацій, а не строку пред`явлення лоту облігацій до погашення.

Договір бронювання об`єкта будівництва від 11 грудня 2007 року № 8/2/11/138/Ж не передбачає такого наслідку, як розірвання договору внаслідок прострочення пред`явлення лоту облігацій до погашення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 липня 2025 року у справі № 369/5027/19, що виникла з аналогічних правовідносин, за позовом ТОВ «Укргаз», «підставою розірвання договору бронювання об`єкта будівництва є порушення замовником строків та порядку оплати лоту облігацій, а не строку пред`явлення лоту облігацій до погашення. Ні договір бронювання об`єкта будівництва від 03 березня 2008 року 8/1/11/55/Ж, ні договір купівлі-продажу цінних паперів від 13 березня 2008 року № Б-263/81-06-5/2002/001 не передбачає такого наслідку, як розірвання договору внаслідок прострочення пред`явлення лоту облігацій до погашення. Відповідно до вказаних договорів набуття права власності на квартиру здійснюється шляхом погашення повного пакету облігацій у встановленому ними порядку та обміну облігацій на певну площу у будинку у вигляді завчасно зарезервованої квартири. До погашення облігацій їх власник не набуває права власності на квартиру, а залишається лише власником облігацій та здійснює свої права як їх власник, виходячи із умов їх розміщення.»

У частині другій статті 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У даній справі не встановлено, що ТОВ «Укргаз» значною мірою позбавлено того, на що розраховувало під час укладення договору бронювання об`єкта будівництва, з огляду на повний розрахунок замовника за вартість облігацій.

Посилання ТОВ «Укргаз» на те, що товариство позбавлене можливості протягом більше 10 років отримати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків про скасування реєстрації випуску облігацій серії С та анулювати свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, вимушене до завершення процедури оплачувати послуги аудитора та здійснювати плату за обслуговування і зберігання облігацій до погашення, є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору в судовому порядку, оскільки це порушить баланс інтересів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання по фінансовим розрахункам з ТОВ «Укргаз» виконала - за рахунок кредитних коштів придбала емітовані облігації у визначеній сторонами кількості та за визначену вартість, тобто інвестувала у майбутній об`єкт нерухомості, набуття у власність частини якого гарантувалось їй лотом облігацій.

ТОВ «Укргаз», випустивши згідно проспекту емісії облігацій та реалізувавши частину їх ОСОБА_1 у кількості 5482 шт., загальною номінальною вартістю 208 316,00 грн через ТОВ «Компанія з управління активами «Ексінор», що діяла за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду «Ексінор-1» отримало погоджену сторонами компенсацію вартості збудованого об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , тому доводи позивача про порушення його прав внаслідок прострочення пред`явлення до погашення лоту облігацій неможливо вважати істотним порушенням умов договору, яке тягне за собою його розірвання.

Враховуючи ту обставину, що ТОВ «Укргаз» отримав від ОСОБА_1 грошові кошти за продані в його інтересах лот облігацій кількістю 5482 шт., загальною номінальною вартістю 208 316 грн, договірною вартістю 359 619, 20 грн., що відповідало вартості збудованого об`єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1 , а порушення строку пред`явлення лоту облігацій до погашення не визначено договором як підстава для його розірвання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 220/421/17 вказано, що «позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову. […] Частиною першою, шостою статті 367 та частиною першою статті 368 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги та в межах заявлених позовних вимог. Змінювати за власним розсудом предмет і підставу позову суд апеляційної інстанції не уповноважений.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 446/155/16-ц (провадження № 61-40461св18) зроблено висновок про застосування частин першої, третьої статті 13 ЦПК України та зазначено, що «кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не вправі змінювати заявлені позивачем вимоги, предмет та підстави позову.»

Таким чином, з підстав, викладених у позовній заяві ТОВ «Укргаз», позовні вимоги про розірвання договору бронювання об`єкту будівництва № 8/2/11/138/Ж від 11 грудня 2007 року задоволенню не підлягають.

Доводи позивача щодо самовільного зайняття відповідачем квартири, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у даній справі не вирішується питання про долю квартири АДРЕСА_1 , а предметом заявлених вимог є розірвання договору бронювання об`єкта будівництва від 11 грудня 2007 року, укладеного між ТОВ «Укргаз» і ОСОБА_1 .

Посилання представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу на обставини та судові рішення, що стосуються спірних правовідносин, які мали місце після ухвалення оскаржуваного рішення, зокрема, щодо звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1 у примусовому порядку, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки апеляційний суд перевіряє рішення суду, виходячи із обставин, які мали місце на час пред`явлення позову та ухвалення оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності застосування наслідків спливу строку позовної давності колегія суддів відхиляє, оскільки у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог, тоді як наслідки спливу позовної давності можуть бути застосовані лише у тому випадку, якщо вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Враховуючи, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, підстав для задоволення позовних вимог колегією суддів не встановлено, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача ТОВ «Укргаз» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2522 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Чунжиним Вадимом Сергійовичем , - задовольнити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року - в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» до ОСОБА_1 про розірвання договору бронювання об`єкта будівництва від 11.12.2007 року - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2522 грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.