Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №369/15650/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/1485/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 369/15650/24

14 травня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_14 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року, ухвалене у складі колегії під головуванням судді Фінагеєвої І. О., присяжних: Буханенко О.О., Шупик В.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Боярська державна нотаріальна контора, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 ,про оголошення фізичної особи померлою,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: заінтересовані особи: Боярська державна нотаріальна контора, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою.

Заява обгрунтована тим, що вона є матір`ю ОСОБА_5 .

19 березня 2022 року її син ОСОБА_6 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2022 року солдата ОСОБА_6 призначено водієм автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних Сил України.

Сповіщенням сім`ї № 256 Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 березня 2024 року повідомлено, що водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення оборони в населеному пункті Кринки Херсонської області, в результаті ворожого артилерійського обстрілу сталося пряме влучення в укриття, де перебував військовослужбовець, внаслідок чого він опинився під завалами, зв`язок був втрачений.

На даний час вважається зниклим безвісті.

За даним фактом було проведено службове розслідування. Згідно з пунктом 3.1.4 акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців солдат ОСОБА_6 водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення частини НОМЕР_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків у відрядження з 03 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_2 , з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.

В пункті 3.2 цього акту зазначено, що згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 № 03-55/350 ДСК/КСП від 01 лютого 2024 року група у складі 7 військовослужбовців до якої входив солдат ОСОБА_6 висунулася та закріпилася на спостережному пункті в н.п. Кринки Херсонської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 16:40 годин, в населеному пункті Кринки Херсонської області, по спостережному пункту влаштованому в руїнах будинку, під час ворожого артилерійського обстрілу сталося пряме влучання в укриття, де перебував ОСОБА_6 з іншими військовослужбовцями, внаслідок чого вони опинилися під завалами, а зв`язок з групою було втрачено. В той же день, близько 20:00 год., група піхоти здійснила огляд завалів на спостережному пункті, згідно доповіді розібрати завали без техніки неможливо, особовий склад, що знаходиться під завалами акустично не відповідає, на радіозв`язок не виходить. Проведення рятувальної операції на лінії зіткнення з противником неможливе через постійний ворожий обстріл.Вказана інформація підтверджена витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 за 25 лютого 2024 року. Вказані обставини підтвердили в своїх поясненнях військовослужбовці ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 135 від 25 березня 2024 року про підсумки службового розслідування за фактом безвісті зникнення визнано солдата ОСОБА_6 таким, що є безвісно відсутнім військовослужбовцем за особливих обставин. Зникнення сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 17 березня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження № 12024111310000522 за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом безвісті зникнення військовослужбовця ОСОБА_6 .

З 25 березня 2024 року як було прийнято рішення про визнання його безвісно відсутнім до сьогодні ОСОБА_6 не з`являвся, ніяких відомостей про його місцеперебування не надходило ні заявнику, ні родичам. Також відсутні відомості щодо ОСОБА_6 і в Міністерстві оборони України.

Заявник зазначала, що оголошення ОСОБА_6 померлим є необхідним для вступу у спадщину його спадкоємців та отриманням пільг та виплат передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З урахуванням наведених обставин, заявник ОСОБА_1 а просила суд оголосити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Боярська державна нотаріальна контора, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою задоволено.

Оголошено померлим громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 25 лютого 2024 року, під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області.

Датою смерті громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем смерті громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати с. Кринки Херсонського району Херсонської області.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_14 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2025 у справі № 369/15650/24, а заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний, зокрема, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Однак судом першої інстанції не враховано, що син заявниці, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 зник безвісти 25.02.2024 року під час бойових дій в н.п. Кринки Херсонської області.

Олешківська міська територіальна громада Херсонського району Херсонської області, до складу якої входить с. Кринки, поблизу якого зник безвісти солдат ОСОБА_6 - є тимчасово окупованою територією України з 24.02.2022 року.

Разом з тим, законодавець визначив можливість оголосити фізичну особу померлою лише після закінчення воєнний дій: за загальним правилом після 2 років від такої дати, а у якості винятку, з урахуванням конкретних обставин, раніше, але у будь-якому разі, не раніше 6 місяців.

Отже, відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій.

Крім того, відповідно підпункт 8 пункту 35 розділу ІІ до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, що затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, не виключаються зі списків особового складу військовослужбовці, які зникли безвісти, - до визнання їх у судовому порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», сім`ям безвісно відсутніх військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення таких військовослужбовців, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, на підставі наказів командирів військових частин у порядку, що визначений Кабінетом Міністрів України в постанові від 30.11.2016 № 884.

Виплата грошового забезпечення таким особам здійснюється, зокрема, до визнання судом осіб безвісно відсутніми чи оголошення їх судом померлими. Наведене, на думку Міністерства оборони України, свідчить про необхідність залучення до участі в цій справі військової частини НОМЕР_1 в якості заінтересованої особи, однак суд першої інстанції проігорував таке клопотання Міністерства оборони України в поясненнях від 13.05.2025.

До того ж, коло осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, визначено в ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, суд першої інстанції не встановив обставин наявності у зниклого безвісти військовослужбовця інших членів сім`ї, окрім заявниці.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу малолітнього сина ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законним представником якого є його мати ОСОБА_4 .

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Речицький Микола Леонідович та заінтересована особа ОСОБА_2 заперечували проти доводів апеляційної скарги заінтересованої особи Міністерства оборони України, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Законний представник ОСОБА_9 - ОСОБА_4 просила рішення суду першої інстанції інстанції залишити без змін.

Заінтересовані особи Боярська державна нотаріальна контора, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони Україниучасть представників в судовому засіданні апеляційного суду не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції вказані учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Боярська державна нотаріальна контора подала до Київського апеляційного суду заяву від 02 квітня 2026 року, від 30 квітня 2026 року про розгляд справи без участі представника Боярської державної нотаріальної контори.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності заінтересованих осіб Боярської державної нотаріальної контори, Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства оборони України.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 13 березня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис від 16 березня 1993 року № 78. Його батьками є:батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2022 року солдата ОСОБА_6 а призначено водієм автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних Сил України (а.с. 13).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 811/133/45/476ПС від 13 травня 2024 року, солдат ОСОБА_6 дійсно в період з 25 лютого 2024 року по 25 лютого 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Кринки Херсонського району Херсонської області (а.с. 12).

Сповіщенням сім`ї № 256 Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_10 від 11 березня 2024 року повідомлено, що водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення оборони в населеному пункті Кринки Херсонської області, в результаті ворожого артилерійського обстрілу сталося пряме влучення в укриття, де перебував військовослужбовець, внаслідок чого він опинився під завалами, зв`язок був втрачений. На даний час вважається зниклий безвісті(а.с. 10).

За даним фактом було проведено службове розслідування (а.с. 20-45).

Згідно з пунктом 3.1.4 акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця, солдат ОСОБА_6 водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення частини НОМЕР_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків у відрядження з 03 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_2 , з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.

В пункті 3.2. цього акту зазначено, що згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 № 03-55/350 ДСК/КСП від 01 лютого 2024 року група у складі 7 військовослужбовців, до якої входив солдат ОСОБА_6 , видвинулась та закріпилася на спостережному пункті, н.п. Кринки Херсонської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 16:40 годин, в населеному пункті Кринки Херсонської області, по спостережному пункту влаштованому в руїнах будинку, під час ворожого артилерійського обстрілу сталося пряме влучання в укриття, де перебував ОСОБА_6 з іншими військовослужбовцями, внаслідок чого вони опинилися під завалами, а зв`язок з групою було втрачено. В той же день, близько 20:00, група піхоти здійснила огляд завалів на спостережному пункті, згідно доповіді розібрати завали без техніки неможливо, особовий склад, що знаходиться під завалами акустично не відповідає, на радіозв`язок не виходить. Проведення рятувальної операції на лінії зіткнення з противником неможливе через постійний ворожий обстріл.

Вказана інформація підтверджена витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 за 25 лютого 2024 року. Вказані обставини підтвердили в своїх поясненнях військовослужбовці ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 135 від 25 березня 2024 року про підсумки службового розслідування за фактом безвісті зникнення, солдата ОСОБА_6 визнано таким, що є безвісно відсутнім військовослужбовцем за особливих обставин. Зникнення безвісті сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області(а.с. 46-48).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000522 від 17 березня 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення частини НОМЕР_1 , під час ведення оборони в н.п. Кринки Херсонської області зник безвісті(а.с. 18).

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 , беручи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 25 лютого 2024 року під час ведення оборони в населеному пункті Кринки Херсонської області, в результаті ворожого артилерійського обстрілу сталося пряме влучення в укриття, де перебував військовослужбовець, внаслідок чого він опинився під завалами, зв`язок був втрачений. На даний час вважається зниклим безвісті.

На підставі сукупності наданих доказів суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим від дня його вірогідної смерті (загибелі).

Суд першої інстанціївважав за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас, суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцязнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.

Колегія суддів апеляційного судупогоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність досліджених у розглядуваній справі доказів дає підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_6 .

Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини та документи кримінального провадження щодо обставин ймовірної загибелі ОСОБА_6 .

Також колегія суддів апеляційного судузвертає увагу, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцязнаходження останків такої особи.

Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою і передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги заінтересованої особи Міністерства оборони України про те, що відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що син заявниці, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 зник безвісти 25 лютого 2024 року під час бойових дій в н.п. Кринки Херсонської області.

Олешківська міська територіальна громада Херсонського району Херсонської області, до складу якої входить с. Кринки, поблизу якого зник безвісти солдат ОСОБА_6 ,є тимчасово окупованою територією України з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Оголошення громадянина померлим має на меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені у частині другій статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 містяться також інші висновки, а саме:

«Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» с. Кринки Олешківської міської територіальна громади Херсонського району Херсонської області з 24 лютого 2022 рокутимчасово окупована рф територія України.

Наведене також підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який був чинний на час звернення ОСОБА_1 до суду.

За встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_6 , є тимчасово окупована рф територія України з ІНФОРМАЦІЯ_7 у, на момент такої події (25 лютого 2024 року) формально не є зоною активних бойових дій, але має прямий зв`язок з воєнними діями (збройним конфліктом).

Оскільки за сукупністю досліджених у розглядуваній справі доказів у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_6 під час ведення оборони в населеному пункті Кринки Херсонської області в результаті ворожого артилерійського обстрілу загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, може бути здійснений у цій справі з 25 лютого 2024 року.

Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення (29 травня 2025 року) сплив, що спростовує доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України у цій частині.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив обставин наявності у зниклого безвісти військовослужбовця інших членів сім`ї, окрім заявниці, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції.

Колегією суддів апеляційного суду враховано, що відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмовиу задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, провадження № 61-6732св24;від 13 листопада 2024 року у справі № 308/14160/21, провадження № 61-5293св24.

Врахувавши вищенаведені норми права та правові позиції Верховного Суду, колегія суддів апеляційного суду залучила до участі у справі як заінтересовану особу малолітнього сина ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законним представником якого є його мати ОСОБА_4 , про що постановив протокольну ухвалу від 24 квітня 2026 року

У наданих поясненнях в суді апеляційної інстанції законний представник ОСОБА_9 - ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_6 є її колишнім чоловіком та батько їх спільного сина ОСОБА_3 . Після розлучення з колишнім чоловіком вони спілкувалась з приводу дитини. Із заявами про отримання виплат вона до компетентних органів не зверталась. Щодо оголошення ОСОБА_6 померлою особою покладалась на розсуд суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_14.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а судове рішення без змін, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_14 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: