Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №368/171/13- ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/8640/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 368/171/13-ц

07 травня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Стеценка Максима Владленовича на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Шевченко І.І., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №368/171/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №368/171/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обгрунтована тим, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області № 368/171/13-ц від 24.09.2013 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11129550000 від 19.03.2007 року у загальному розмірі 60 703,24 грн.

18.09.2019 року між ПАТ "Дельта банк" та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11129550000 від 19.03.2007 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

14.04.2022 року між ТОВ "ФК Довіра та гарантія" та ТОВ «Діджи фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги № 1404ДФВ, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11129550000 від 19.03.2007 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Діджи фінанс».

20.12.2023 року ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області №368/171/13- ц замінено стягувача у цивільній справі № 368/171/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника ТОВ «Діджи фінанс».

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1404ДФВ від 14.04.2022 року між ТОВ "ФК Довіра та гарантія" та ТОВ «Діджи фінанс», новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ «Дельта Банк».

Оригінал виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області у справі №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11129550000 від 19.03.2007 року, від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», і як наслідок до ТОВ «Діджи фінанс» не передавався.

Також, згідно даних сайту автоматизованої системи виконавчих проваджень, даний виконавчий лист після його повернення повторно до органів виконавчої служби не пред`являвся.

Таким чином, виконавчий лист у справі №368/171/13-ц, який видав Кагарлицький районний суд Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11129550000 від 19.03.2007 року у загальному розмірі 60 703,24 грн, є втрачений та його місцезнаходження встановити не є можливим.

До того ж, заявник ТОВ «Діджи фінанс», набувши права стягувача за виконавчим документом у справі №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11129550000, пропустив встановлений строк його пред`явлення до виконання до органів виконавчої служби по причині того, що цього виконавчого документа у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» ніколи не було і товариство не мало змоги пред`явити його довиконання.

Про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконаннясвідчить і введенння на території України карантину (постанова Кабінету України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211), а потім і введення в Україні режиму воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з подальшим його продовженням.

Посилаючись на те, що виконавчий лист втрачений та пропущено строк його пред`явлення до виконання з незалежних від ТОВ «Діджи фінанс» причин, заявник просив суд одночасно з розглядом справи про видачу дубліката виконавчого листа поновити строк його пред`явлення до виконання.

З урахуванням викладених обставин, заявник ТОВ «Діджи фінанс» просив суд постановити ухвалу про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» дублікатавиконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 60 703,24 грн та визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та поновити строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 60 703,24 грн.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» задоволено.

Визнано поважними та поновлено строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 60 703,24 грн.

Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» дублікат виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 60 703,24 грн.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Стеценко Максим Владленович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновленні строку для його пред`явлення у цивільній справі № 368/171/13-ц - відмовити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса 4112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП_НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та не обґрунтованою, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» ОСОБА_1 дізнався після ознайомлення з ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2026 року №368/171/13-ц про призначення до судового розгляду на 11 лютого 2026 року. При цьому, примірник заяви від ТОВ «Діджи фінанс» не отримував, а тому не зміг в стислий проміжок часу надати пояснення та докази в обґрунтування своїх заперечень.

По суті вирішення заяви ТОВ «Діджи фінанс» зазначає, що факт відсутності даних з сайту автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 свідчить про те, що виконавчий лист у справі № 368/171/13-ц не видавався та не пред`являвся на примусове виконання до органів виконавчої служби.

Також в ухвалі суду про заміну сторони у виконавчому провадженні від 22.11.2019 року № 368/171/13-ц суд чітко сформулював, що на момент постановлення ухвали -відсутнє відкрите виконавче провадження.

З цією заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання ТОВ «Діджи фінанс» звернулось до суду через 12 років, що, на переконання відповідачча, свідчить про те, що з травня 2014 року ні первісний стягувач, ні його подальший правонаступник, який отримав право вимоги за даним виконавчим листом 22.11.2019 року, та заявник у даній справі, який отримав право вимоги за даним виконавчим листом 20.12.2023 року, не цікавилися ходом виконання судового рішення, у зв`язку з чим, ними був пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Посилання заявника на положення пунктів 12 і 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження відповідних строків під час карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану не регулюють спірні правовідносиниоскільки, в силу вимог п.1 ч.2 ст.22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, строк пред`явлення виконавчого листа № 368/171/13-ц до виконання, виданого на підставі рішення, яке набрало законної сили 24.10.2013 року - минув 25.10.2014року.

Щодо понесених витрат на правничу допомогу сторона відповідача зазначає, що 23.02.2026 року між адвокатом Стеценко Максимом Владленовичем та клієнтом ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги №2302/26. Сторони погодили фіксований гонорар адвоката в розмірі 4000 грн.

Вказана вартість послуг включає в себе комплекс робіт по повному супроводженню справи в суді першої та апеляційної інстанції, починаючи з консультації Клієнта протягом всього часу розгляду справи № 368/171/13-ц, складання (підготовка) всіх необхідних процесуальних документів (клопотань, пояснень, відзивів, заперечень, заяв тощо), проектів таких документів для їх направлення до суду, та за підписом адвоката, участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, моніторинг та повідомлення Клієнта щодо результатів розгляду справи, до отримання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» просить апеляційну скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Стеценка Максима Владленовича залишити без задоволення, а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року - без змін.

Зазначає, що доводи відповідача щодо відсутності у нього заборгованості є такими, що вводять суд в оману та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача про те, що він нібито пізно дізнався про розгляд справи, також є безпідставними. Заявник, виконуючи вимоги ст. 177 ЦПК України щодо належного повідомлення учасників справи, направив відповідачу копію позовної заяви з додатками за адресою реєстрації, яку сам відповідач зазначає у своїй апеляційній скарзі.

Також безпідставними є твердження відповідача про те, що виконавчий лист у справі не видавався, оскільки до матеріалів справи заявником було долучено копію виконавчого листа, у якому чітко зазначено дату його видачі - 18 березня 2014 року, що підтверджує факт його видачі судом.

Крім того, заявник звертає увагу на те, що відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання відповідачем рішення суду та умов кредитного договору не може бути підставою для уникнення відповідальності за зобов`язаннями.

28 квітня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Стеценко Максим Владленович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду відповідь на відзив, в якому, зокрема заначає, що ОСОБА_1 не отримував від ТОВ «Діджи фінанс» примірник заяви про видачу дублікату виконавчого листа 368/171/13-ц та поновлення строку для його пред`явлення, а тому не зміг в стислий проміжок часу надати пояснення та докази в обґрунтування своїх заперечень.

Про розгляд судом заяви ТОВ «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання ОСОБА_1 дізнався після ознайомлення з ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2026 року №368/171/13-ц про призначення до судового розгляду на 11 лютого 2026 року. У зв`язку з обмеженим часом, в понеділок, 09.02.2026року, ОСОБА_1 засобами Укрпошти направив на адресу Кагарлицького районного суду Київської області письмові пояснення та копію Довідки (вих. № 125/14) від 07.11.2014 року, виданої ПАТ «Дельта Банк» за підписом начальника Управління збору заборгованості АТ «Дельта Банк» Руденко С.В, про повне виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором перед кредитором. Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу від 11 лютого 2026 року у справі № 368/171/13- ц,судвище вказані пояснення та докази не дослідив.

У відповіді на відзив сторона відповідача заявила клопотання, в якому просить суд, у випадку неявки відповідача або його представника в судове засідання, розглядати апеляційну скаргу без їх участі, задовольнивши вимоги апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 у справі № №368/171/13-ц в повному обсязі.

В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

У відповіді на відзив сторона відповідача заявила клопотання, в якому просить суд, у випадку неявки відповідача або його представника в судове засідання, розглядати апеляційну скаргу справу без їх участі.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від24 вересня 2013 року у справі №368/171/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в сумі 60 703 (шістдесят тисяч сімсот три) грн. 24 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору в сумі 607 (шістсот сім) грн. 03 коп(а.с. 15-18).

Судове рішення у справі №368/171/13-ц набрало законної сили 23 січня 2014 року та Кагарлицьким районним судом Київської області 18 березня 2014 року видано виконавчі листі №368/171/13-ц (а.с.7-8, 9-10),

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 листопада 2019 року задоволено заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 34, м. Київ, 04112) у виконавчих листах № 368/171/13- ц.

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулось до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою, в якій просило суд замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у виконавчих листах, виданих на виконання рішення у справі № 368/171/13-ц.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: ПАТ «Дельта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДР 42649746) у виконавчих листах виданих на виконання рішення у справі № 368/171/13-ц (а.с. 20-23).

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №368/171/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із доводів заяви, серед іншого, слідує, щооригінал виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області у справі №368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11129550000 від 19.03.2007 року, від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», і як наслідок, до ТОВ «Діджи фінанс» не передавався. Також згідно даних сайту автоматизованої системи виконавчих проваджень, даний виконавчий лист після його повернення повторно до органів виконавчої служби не пред`являвся.

До заяви долучено, зокрема, копії виконавчих листів № 368/171/13-ц.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №368/171/13-ц, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що у ТОВ «Діджи фінанс» з моменту набуття права вимоги за кредитним договором відсутній оригінал виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 368/171/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11129550000 від 19.03.2007 року, оскільки він не передавався ПАТ "Дельта Банк", його місцезнаходження невідоме та встановити його місце знаходження неможливо. Беручи до уваги той факт, що виконавчий документ було втрачено не з вини стягувача та, як наслідок, стягувачем було порушено строк його пред`явлення до виконання з поважних причин, суд вважає можливим видати дублікат виконавчого листа стягувачу та поновити строк на його пред`явлення до виконання.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з наступних підстав.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції - частина 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Таке право стягувача передбачено також нормою статті 433 ЦПК України.

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, вказують на те, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 24 вересня 2013 року у справі №368/171/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в сумі 60 703 (шістдесят тисяч сімсот три) грн. 24 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору в сумі 607 (шістсот сім) грн. 03 коп(а.с. 15-18).

Судове рішення у справі №368/171/13-ц набрало законної сили 23 січня 2014 року та Кагарлицьким районним судом Київської області 18 березня 2014 року видано виконавчі листі №368/171/13-ц для пред?явлення стягувачем до виконання (а.с.7-8, 9-10),

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, чинній на час виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду у цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У справі, яка переглядається, установлено, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 вересня 2013 року у справі №368/171/13-ц, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало законної сили23 січня 2014 року.

Таким чином, стягувач протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням у справі №368/171/13-цзаконної сили мав можливість реалізувати своє право на пред`явлення виконавчих листів на примусове виконання до 23 січня 2015 року.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу,починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У справі, яка переглядається, доказів пред?явлення первісним стягувачем до органу, який здійснює примусове виконання рішень, протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від24 вересня 2013 року у справі №368/171/13-ц матеріали справи не містять.

Відповідно до даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо боржника - ОСОБА_1 , виконавчі листи, видані на виконання судового рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 вересня 2013 року у справі №368/171/13-ц, на виконанні не перебувають.

Наведені заявником Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» у заяві доводи про те, що виконавчі листи № 368/171/13-ц повертались стягувачуорганом виконавчої служби, спростовуються долученими до заяви в копіях виконавчими листами № 368/171/13-ц, в яких відсутні відмітки державного/приватного виконаця про повернення виконавчих листів стягувачу (а.с. 7-10).

Обставини щодо строку пред`явлення виконавчих документом № 368/171/13-ц до виконання та питання про його поновлення не перевірялись та не встановлювались судом першої інстанції у судових рішеннях (ухвалах) від 22 листопада 2019 року, від 20 грудня 2023 року про заміну сторони стягувача у справі № 368/171/13-ц, у зв?язку з переходом прав первісного кредитора ПАТ «Дельта Банк» до нового кредитора.

Зібрані та досліджені письмові докази у справі вказують на те, що строк пред`явлення виконавчого документу № 368/171/13-ц до виконанняне перервався відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження»та не поновлювався судом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, усі дії вчинені (або не вчинені) первісним кредитором (стягувачем) є обов`язковими та мають такі ж правові наслідки і для правонаступника цієї сторони.

Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Як встановлено колегією суддів апеляційного суду та вбачається з матеріалів справи, на момент придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» у квітні 2022 року права вимоги до боржника, первісний кредитор вже пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа №368/171/13-ц до виконаннята, звернувшись у січні 2026 року до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник (новий кредитор) Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» не навів обґрунтованих аргументів та не надав переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення, як первісним кредитором (позивачем, стягувачем) ПАТ «Дельта Банк», так і правонаступником первісного стягувача всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації своїх прав як кредитора (стягувача) для пред`явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а відступлення прав вимогне є підставою для відновлення прав стягувача або звільнення його від обов`язку добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки під час виконання рішення суду, а відтак, не може бути розцінена як така, що об`єктивно перешкоджала вчасно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Посилання заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на те, що запровадженням на території України карантину свідчить про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не ґрунтуються на вимогам закону,з огляду на таке.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Автоматичне продовження строку, визначеного частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до Закону № 540-ІХ не передбачено, тому він не поширюється на спірні правовідносини.

Також не поширюється на спірні правовідносини положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки на час набрання вказаним Законом чинності(26 березня 2022 року) строк для пред`явлення виконавчих листів №368/171/13-ц від 18 березня 2014 року, який визначався до 23 січня 2015 року, вже сплив.

Відхиляються колегією суддів апеляційного доводи заявника, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що невиконання відповідачем рішення суду та умов кредитного договору не може бути підставою для уникнення відповідальності за зобов`язаннями оскільки, відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України, з тих підстав, що сам по собі факт, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися, однак визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. А відступлення прав вимог не є причиною для відновлення прав стягувача або звільнення його від обов`язку добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки під час виконання рішення суду.

За таких обставин, установивши, що строк для пред`явлення виконавчого листа №368/171/13-ц від 18 березня 2014 року до виконання сплив, а підстави для його поновлення відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» в частині вимог про поновленням пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа, колегія суддів виходить з такого.

Процесуальний порядок вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа встановлений підпунктом 17.4 пункту17 частини 1 розділу ХІІІ перехідних положень Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Так, зазначеними положеннями ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз зазначеної норми процесуального права вказує на те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа правове значення для вирішення цього питання має сукупність таких умов, як втрата виконавчого документа, так і факт звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має обов`язок перевірити: чи не було виконано судове рішення, чи не втратило воно законної сили, чи звернувся заявник в межах строків пред`явлення його до виконання та докази, якими підтверджується втрата виконавчого листа.

У разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та порушення питання про його поновлення в межах заявлених вимог про видачу дубліката виконавчого листа, суд повинен також з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та, залежно від характеру цих причин, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів зробити висновок про їх поважність чи неповажність.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Пропуск стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення такого пропущеного строку. Інакше кажучи, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката такого втраченого документа вважається поданою у межах строку, встановленого для пред`явлення його до виконання. Коли цей строк сплив, а суд його не поновив, то немає підстав для задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

На підставі правової оцінки обставин, якими обґрунтовувалися вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», установивши, що строк для пред`явлення виконавчого листа №368/171/13-ц від 18 березня 2014 року до виконання сплив, а підстави для його поновлення відсутні, колегія суддів, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11про те, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду, дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» у частині вимогпро видачу дубліката виконавчого листа.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не перевірив їх належним чином, не взяв до уваги приведені норми закону, не дослідив усіх наданих заявником доказів в обґрунтування заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та не надав їм належної оцінки, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа №368/171/13-ц від 18 березня 2014 року до виконаннябез оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача (боржника) ОСОБА_1 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування апеляційним судом ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року та ухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

З урахуванням висновку суду апеляційної інстанції щодо суті апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, то понесені відповідач ем ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 532,48 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс».

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Стеценко Максим Владленович на підставі ордера серія АІ № 2134980 від 23 лютого 2026 року.

В апеляційній скарзі сторона відповідача просила суд за результатом апеляційного перегляду справистягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, із долученням договору про надання правничої допомоги №2302/26 від 23 лютого 2026 року, укладеного між адвокатом Стеценко Максимом Владленовичем та клієнтом ОСОБА_1 .

Із наданих стороною відповідача та досліджених письмових доказів колегією суддів встановлено, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №2302/26від 23 лютого 2026 року, укладеного між адвокатом Стеценко Максимом Владленовичем та клієнтом ОСОБА_1 , за цим договором адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, а останній зобов`язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Адвокат зобов`язується: надавати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру; захищати права, свободи законні інтереси Клієнта як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надавати правову допомогу Клієнту як свідку у кримінальному провадженні; здійснювати представництво інтересів Клієнта як потерпілого під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представляти інтереси Клієнту у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представляти інтереси Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо`інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надавати правову допомогу під час виконання та відбування кримінального покарання. надавати правничу допомогу Клієнту як Боржнику або Стягувану у відносинах з Державною виконавчою службою та/або приватними виконавцями в межах та з правами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження». Адвокат зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту незалежно від його статусу (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, свідок, цивільний позивач, цивільний відповідач, позивач або відповідач у справах адміністративного судочинства та господарському процесі, третя особа яка заявляє або не заявляє самостійні вимоги на предмет спору) з усіма правами визначеними Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України і Господарським процесуальним кодексом України.

За умовами розділу 4 договору «гонорар адвоката» сторони погодили порядок обчислення гонорару, якими передбачили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвокат погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору. Умови цієї додаткової угоди є строго конфіденційні.

У доводах апеляційної скарги представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Стеценко Максим Владленович зазначив, що сторони погодили фіксований гонорар адвоката в розмірі 4 000,00 грн. Вказана вартість послуг включає в себе комплекс робіт по повному супроводженню справи в суді першої та апеляційної інстанції, починаючи з консультації Клієнта протягом всього часу розгляду справи № 368/171/13-ц, складання (підготовка) всіх необхідних процесуальних документів (клопотань, пояснень, відзивів, заперечень, заяв тощо), проектів таких документів для їх направлення до суду, та за підписом адвоката, участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, моніторинг та повідомлення Клієнта щодо результатів розгляду справи, до отримання рішення суду.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогута, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15).

Колегія суддів ураховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

Оцінюючи подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Стеценком Максимом Владленовичем відповідачеві ОСОБА_1 у у цій справі послуг з підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року у справі №368/171/13-ц.

Вказані послуги адвокатом Стеценком Максимом Владленовичем фактично були надані, їх обсяг не є вочевидь необґрунтованим, надмірним та таким, що не відповідає критеріям необхідності та співмірності.

Крім того, колегія суддів ураховує, що заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідача, в якій містилась вимога про стягнення витрат на правничу допомогу, не подав до Київського апеляційного суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З урахуванням наведеного, висновків Київського апеляційного суду, зроблених за результатом розгляду апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Стеценка Максима Владленовича, та зазначених вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду, витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем ОСОБА_1 , підлягають стягненню із заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» у загальному розмірі 4 000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн відповідає критеріям розумності та реальності, є співмірним з витраченим адвокатом часом на надання правової допомоги при розгляді справи в суді апеляційної інстанції та підтверджується наданими документами.

Керуючись ст.ст. 59, 129-1 Конституції України, ст. 514 ЦК України, ст.22 Закону України « Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, ст.ст. 1,12 Закону України « Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, підпунктом 17.4 пункту17 частини 1 розділу ХІІІ перехідних положень Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 року,ст.ст. 15, 137, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 433 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Стеценка Максима Владленовича задовольнити.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №368/171/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса 4112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, що складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у загальному розмірі 4532,48 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: