Постанова від 08 липня 2025 р. у справі №752/12099/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/1301/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року м. Київ

Справа № 752/12099/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», яка подана представником Крикуновим Олександром Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року, ухвалене у складі судді Шевченко Т.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-авто» про визнання майнових прав,

встановив:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ «Віа-авто», в якому просила визнати за нею майнове право на оформлення у власність двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,53 кв.м, вартістю 267 650 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 44 608 грн. 34 коп., з правом реєстрації цих майнових (речових) прав згідно чинного законодавства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 10.04.2013 року між нею та ТОВ «Віа-Авто» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № МЗК/01/141/10.04-13/42/3, за умовами якого відповідач продав, а позивач купив майнові права на об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема двокімнатна квартира, загальною площею 53,53 кв.м, на 14 поверсі 1 секції. Позивач свій обов`язок по договору виконав, сплатив загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомого майна в день укладення договору в сумі 267 650 грн., в тому числі 20% ПДВ, що становить 44 608 грн. 34 коп. Проте відповідач зобов`язання по договору не виконав, не закінчив будівництво об`єкту нерухомості в термін 1 квартал 2019 року. Будинок в експлуатацію не ввів. На сьогоднішній день об`єкт нерухомості - квартира не добудована.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання майнових прав - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнове право на оформлення у власність двохкімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,53 кв.м, вартістю 267 650 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 44 608 грн. 34 коп., з правом реєстрації цих майнових (речових) прав згідно чинного законодавства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто з ТОВ «Віа-авто» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2676 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з рішенням, представник особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» - Крикунов О.В. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі № 752/12099/21 необхідно скасувати та закрити провадження по справі, у зв`язку з наявністю рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року по справі № 752/2502/21, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Стверджує, що відповідач протиправно без згоди ТОВ «"Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» передав функції замовника спірного будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю "Секвойя Девелопмент". У зв`язку з чим ТОВ «"Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про розірвання і визнаних недійсним договору № 18/09-14 про часткову участь у будівництві і передачу функцій замовника. Під час розгляду справи № 910/9661/23 виявилося що за рядом позивачів визнано майнові права на квартири, в тому числі і позивачем ОСОБА_1 відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року по справі № 752/12099/21 визнано майнове право на оформлення у власність двокімнатної квартири загальною площею 53,53 кв.м, вартістю 267 650,00 грн. з правом реєстрації цих майнових (речових) прав згідно чинного законодавства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Наголошує, що у січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-Авто» про визнання права власності на незавершене будівництво. В обґрунтування позовних вимог позивачем ОСОБА_1 зазначено, що 10 квітня 2013 року між нею та ТОВ «ВІА-АВТО» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № МЗК/01/141/10.04-13/42/3.Згідно умов договору, відповідач - ТОВ «ВІА-АВТО» продає, а позивач купує майнові права на об`єкт нерухомості. Об`єкт нерухомості - це майнові права, на який передаються об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до договору № МЗК/01/141/10.04-13/42/3 об`єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_4 за зазначеною адресою.Рішення суду по справі № 752/2502/21 позивачем не оскаржувалося та набрало законної сили 11.05.2021 року.

Але, у травні 2021 року позивач ОСОБА_1 подає нову позовну заяву до ТОВ «Віа-Авто» про визнання майнових прав на ту саму квартиру, яка була предметом розгляду в судовій справі № 752/2502/21.

У своїх позовних вимогах просила суд визнати за нею майнове право на оформлення у власність однокімнатної квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 53,53 кв.м вартістю 267 650 грн. з правом реєстрації майнових (речових) прав згідно чинного законодавства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Голосїївського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до ТОВ «Віа-Авто» про визнання майнових прав - задоволено. Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 23.07.2021 року. А відтак вважає, що предметом спору позову повинно бути визнання майнових прав на об`єкт будівництва, а не визнання права власності на нього.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вважає що, в даній справі - права, інтереси та свободи ТОВ «ІБК «Дніпробуд» не підтвердились, оскільки рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року не вирішувалося питання про права та інтереси ТОВ «ІБК «Дніпробуд», яке на час розгляду справи не було наділене будь-яким майновим правом (у тому числі встановленим судом) щодо квартири. Відтак вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотримання процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» - Крикунов О.В. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, правом на подання відзиву відповідач ТОВ «Віа-авто» не скористався, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення місцевого суду відповідно до частини третьої статті 360 і частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю виконала зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав № МЗК/01/141/10.04-13/42/3 від 04.04.2013 року, сплативши ТОВ «Віа-Авто» відповідні кошти за цим договором, проте, позивачу квартира у власність не передана.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам та зроблений з порушенням норм процесуального права.

За змістом статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Право власності на річ набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Згідно частини другої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент розгляду справи, а тому не може існувати й право власності на нього.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Інвестор, як особа за кошти якої й на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

В разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, з урахуванням повної та вчасної сплати за майнові права, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі359/5719/17 (провадження 14-8 цс 21)).

Верховний суд у своїй постанові від 21 грудня 2022 року у справі №569/5399/20 (провадження №61-7682св21) зазначив, що у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Таким чином, особа, яка повністю оплатила пайові внески, у випадку, якщо його майнові права не визнаються або оспорюються, має право звернутися до суду із позовом про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, однак лише у випадку відсутності факту введення будинку в експлуатацію.

Укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Відповідно до статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

Враховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об`єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об`єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації.

Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (провадження №14-8цс21).

З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2012 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» та ТОВ «Віа-Авто» був укладений договір про часткову участь у будівництві № 02-19/07-12.

Предметом даного договору є будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим номером 8000000000:82:083:0045, площею 0,9794 га, розташованої в АДРЕСА_5 , законним орендарем якої є ТОВ «Дніпробуд».

Відповідно до абз. 3 п. 2.1 вказаного договору ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» передає ТОВ «Віа-Авто» за актом приймання-передачі будівельний майданчик та всі належні їм функції замовника, за винятком права продажу майнових прав третім особам (фізичним/юридичним) на частину об`єкту, що належить ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» визначені у пункту 6.2 статті 6 даного договору та права обтяження ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» будь-якими зобов`язаннями перед третіми особами, а ТОВ «Віа-Авто» здійснює всі необхідні дії для будівництва об`єкту, продажу прав на частини об`єкту, що належить ТОВ «Віа-Авто» відповідно до пункту 6.2 статті 6 даного договору третім особам (фізичним/юридичним), оформлення за сторонами та/або третіми особами прав власності на частини об`єкту відповідно до умов цього договору та законодавства, а також право здійснювати всі інші дії, які є необхідними для досягнення мети за даним договором.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» зобов`язана підписанням цього договору передати ТОВ «Віа-Авто» всі функції замовника в обсязі, необхідному, згідно з вимогами чинного законодавства України для реалізації цього Договору. Факт передачі ТОВ «Віа-Авто» функцій замовника підтверджується підписанням цього Договору. Також ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» у момент підписання цього Договору надає ТОВ «Віа-Авто» довіреності, форма яких викладена у Додатку № 2 до цього Договору. Вказані довіреності видаються строком до закінчення будівництва об`єкту і не можуть бути достроково відкликані без розірвання цього Договору.

Відповідно до п. 4.3.1 договору ТОВ «Віа-Авто» зобов`язане підписанням цього договору прийняти на себе делеговані ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Дніпробуд» згідно з умовами цього договору функції замовника з метою забезпечення виконання цього Договору в обсязі, визначеному цим Договором та необхідному згідно з вимогами законодавства для виконання цього Договору.

04 квітня 2013 року між ТОВ «Віа-Авто» та ОСОБА_1 було укладено договір № МЗК/01/141/10.04-13/42/3 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого позивач набула майнові права на об`єкт нерухомості, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,53 кв.м. (а.с. 9).

Позивачем повністю здійснено оплату вартості майнових прав у розмірі 267 650 грн, про що відповідачем видано довідку від 12.04.2013 року про оплату вартості майнових прав за договором № № МЗК/01/141/10.04-13/42/3 від 10.04.2013 року (а.с. 15).

Також вказана вище обставина підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 264 від 11.04.2013 року (а.с. 16).

Разом з тим, багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 не прийнятий до експлуатації в установленому порядку, тому статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права не отримав.

Згідно даних договору оренди земельної ділянки від 27 серпня 2008 року убачається, що Київська міська рада на підставі рішення Київської міської ради від 24 травня 2007 року №613/1274, за актом приймання-передачі передає, а ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Дніпробуд" приймає в оренду земельну ділянку площею 0,9794 га, кадастровий номер 8000000000:82:083:0045, цільове призначення - для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Згідно пункту 3.1. договір укладено на 5 років (а.с. 81).

03 червня 2019 року Київською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисаном В.І., 27 серпня 2008 року за реєстровим №3728 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 10 вересня 2008 року №79-6-00647.

Частиною 1 статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому, на відміну від оскарження рішення суду учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Рішення суду, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Вказаний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування ухваленого в справі рішення.

Звертаючись із апеляційною скаргою, представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» зазначав, що ТОВ «Віа-Авто» своїх зобов`язань за договором від 19 липня 2012 року № 02-19/07-12 не виконало, а у подальшому делегувало функції замовника ТОВ «Секвойя Девелопмент», уклавши з ним договір про часткову участь у будівництві і передачу функцій замовника від 17 вересня 2014 року № 18/09-14, чим порушило заборону не передавати отримані права та обов`язки третім особам без згоди ТОВ «ІБК «Дніпробуд». З 2015 року будівництво припинене, об`єкт будівництва визнано самочинним за ознакою відсутності дозвільних документів, а ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2015 року у справі № 757/8872/15-к накладений арешт на земельну ділянку із забороною розпорядження. Відтак, зобов`язання перед інвесторами, кошти яких залучені у будівництво, не виконані.

Для захисту своїх інтересів, з метою законної добудови житлового комплексу «Мозаїка», інвестори будівництва об`єктів на орендованій земельній ділянці об`єдналися у громадську організацію «Об`єднання інвесторів «ЖК Мозаїка» (код ЄДРПОУ 40595139) та відповідно до договору купівлі-продажу від 19 січня 2017 року викупили у ТОВ «РСБ Компані» 100 % статутного капіталу ТОВ «ІБК «Дніпробуд», єдиним учасником якого стало ГО «Об`єднання інвесторів «ЖК Мозаїка».

У подальшому за клопотанням саме громадської організації ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 року із земельної ділянки знятий арешт і дозволено отримання вихідних умов на будівництво, розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримання її в користування з метою завершення будівництва, проєктування і отримання дозвільної документації на завершення будівництва, фактичне завершення будівництва.

Зняття арешту надало змогу поновити за ТОВ «ІБК «Дніпробуд», власником 100 % корпоративних прав якого фактично стали інвестори, право користування земельною ділянкою, шляхом укладення з Київською міською радою договору про поновлення договору оренди землі. Відтак, ТОВ «ІБК «Дніпробуд», кінцевими вигодонабувачами від діяльності якого стали інвестори, поновило за собою право на виконання функцій замовника по завершенню будівництва житлового будинку.

З матеріалів справи апеляційним судом установлено, що 19 липня 2012 року між ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Дніпробуд" та ТОВ "Віа-Авто" укладено договір про часткову участь у будівництві, предметом якого є будівництво об`єкту сторонами, на умовах визначених цим договором. Кожна із сторін виконує свою частку робіт, функцій, обов`язків, необхідних для будівництва об`єкту та отримує у власність частину об`єкту відповідно до умов договору.

Установлено також, що орендарем земельної ділянки розміром 0,9794 га кадастровий номер 8000000000:82:083:0045, за адресою Стратегічне шосе у Голосіївському районі м.Києва є ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», що підтверджується договором оренди. 03 червня 2019 року між Київською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки ( а.с. 81-82)

Враховуючи умови вказаних договорів, а також обставини, наведені заявником, зокрема щодо усунення ТОВ «Віа-Авто» від виконання функцій замовника будівництва житлового будинку, об`єднання інвесторів «ЖК Мозаїка» з метою добудови житлового будинку, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено, впливає на права та обов`язки ТОВ «ІБК «Дніпробуд», як замовника будівництва житлового будинку.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 658/4112/16-ц Верховний Суд вказав, що висновки судів по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Розгляд справи за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє колегію суддів можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.

Таким чином, за відсутності належного складу відповідачів при розгляді справи судом першої інстанції та відповідно до змісту норми частини 6 статті 367 ЦПК України щодо меж апеляційного розгляду, у суду апеляційної інстанції немає повноважень розглянути по суті та перевірити обґрунтованість доводів скарги щодо недоведеності позову та ухвалити з цього приводу нове рішення по суті заявлених вимог. Такі аргументи та докази мають бути розглянуті судом першої інстанції у новому провадженні за належного суб`єктного складу учасників справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в частині, що суд першої інстанції всупереч статті 263 ЦПК України вищевказаних обставин не з`ясував та не залучив до розгляду справи у порядку статті 51 ЦПК України скаржника ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд».

Доводи апеляційної інстанції про існування підстав для закриття провадження апеляційний суд відхиляє, оскільки з рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 752/2502/21 випливає, що предметом спору справі № 752/2502/21 була квартира АДРЕСА_6 , а предметом спору у цій справі - квартира АДРЕСА_4 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року підлягає скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

За подання апеляційної скарги ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» сплатило судовий збір у розмірі 4014,75 грн.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4014,75 грн.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», яка подана представником Крикуновим Олександром Володимировичем, - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-авто» про визнання майнових прав - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» витрати по сплаті судового збору в сумі 4014 грн. 75 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.