Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №170/377/26 — Шацький районний суд Волинської області

Справа № 170/377/26

Провадження № 2-а/170/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Матвійчука С.П.,

за участю секретаря – Копитко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Згідно ухвали Шацького районного суду Волинської області від 01 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви. 03 липня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення. Відповідно до ухвали Шацького районного суду Волинської області від 07 липня 2026 року було поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом та прийнято до розгляду зазначену позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 19 від 12 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Відповідно до даної постанови 03 січня 2026 року, о 15 год. 20 хв., у ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено через Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», що під час дії особливого періоду, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 28 липня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав направлення на військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби, однак в порушення вимог п.2.8.6 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» № 402 від 14 серпня 2008 року військово-лікарську комісію у встановлений термін не пройшов, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав. Він не є військовозобов`язаним, тому, що знятий з військового обліку у 2022 році, оскільки військово-лікарською комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний не придатним до військової служби з виключення з військового обліку. Повторному медичному пересвідченню не підлягає. Він також є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання довічно.

Однак, незважаючи на зазначені обставини, 03 січня 2026 року працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 склав на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та повідомив, що розгляд справи відбудеться у ІНФОРМАЦІЯ_4 12 січня 2026 року о 14 год. 30 хв. Він приїхав на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 і надав працівнику Роману відповідні документи на підтвердження зазначених обставин, який повідомив йому, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього буде скасований. Оскільки він вперше був в такій ситуації, то був впевнений, що протокол про адміністративне правопорушення буде скасований. Жодних поштових сповіщень та документів на його адресу проживання від відповідача не надходило, а про існування оскаржуваної постанови він дізнався 25 червня 2026 року, коли отримав листа від державного виконавця, в якому була постанова про відкриття виконавчого провадження.

Тому, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 19 від 12 січня 2026 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн. у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, судові витрати покласти на відповідача.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій зазначив, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає з наступних підстав. 03 січня 2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 без поважних причин, в особливий період, протягом 14 днів (з 28 липня 2026 року і по даний час) не пройшов медичний огляд, чим порушив підпункт 2.8.6 пункту 2.8 глави 2 розділу 1 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» № 402 від 14 серпня 2008 року та абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача 03 січня 2026 року було складено протокол № 19, роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього відбудеться 12 січня 2026 року о 14 год. 30 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаний день відбувся розгляд справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак без участі позивача, та було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. З огляду на викладене, постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена правомірно, тому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та розглядати справу у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити. ОСОБА_1 в судове засідання 07 серпня 2026 року не прибув, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Судом встановлено, що 03 січня 2026 року інспектором ВОМР ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 було складено протокол № 19 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КупАП, в якому останньому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього відбудеться 12 січня 2026 року о 14 год. 30 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_4 і вказано адресу.

Зі змістом даного протоколу ОСОБА_1 ознайомився та власноручно написав пояснення, що з порушенням не згідний.

12 січня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 19 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 та наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 03 січня 2026 року, о 15 год. 20 хв., у ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено через Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», що під час дії особливого періоду, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 28 липня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав направлення на військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби, однак в порушення вимог п.2.8.6 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» № 402 від 14 серпня 2008 року військово-лікарську комісію у встановлений термін не пройшов, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В судовому засіданні 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 зазначив, що розгляд справи щодо нього та винесення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржуваної постанови, відбувся без його участі, хоча він 12 січня 2026 року приїжджав до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи, однак працівник на ім`я ОСОБА_5 сказав йому, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього буде скасований і, що він може їхати додому.

З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 № 383/4/2022 встановлено, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку та знятий з військового обліку 08 вересня 2022 року.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією вбачається, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності довічно.

Відповідно до довідки № 9 виданої начальником відділення зв`язку сел. Шацьк ОСОБА_6 встановлено, що у період з 01 січня 2026 року по 29 червня 2026 року, листи від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 по ВПЗ Шацьк не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена ст. 210-1 КУпАП.

Вчинення таких дій в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема за ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами у адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

При цьому адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

На підставі оцінки доказів у їх сукупності, суд установив, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 всупереч вказаним вимогам закону розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 та за відсутності належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів наявності у діянні ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з цим оскаржувану постанову щодо ОСОБА_1 не можна вважати законною і обґрунтованою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова винесена 12 січня 2026 року, в ній вказаний строк пред`явлення її до виконання – 12 квітня 2026 року, а лише листом від 30 квітня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 направив для виконання вказану постанову до Любомльського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до вимог ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності потрібно визнати протиправною і скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Відповідно до вимог ст.ст. 132, 139, 143 КАС України потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 72, 77, 90, 91, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 19 від 12 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (протокол № 19 від 03 січня 2026 року), і закрити вказану справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ С.П. Матвійчук

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П. Матвійчук