Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №161/12248/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12248/26

Провадження № 1-кп/161/1224/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035580000010 від 07.01.2026, який надійшов до суду 05.06.2026 від Луцької окружної прокуратури Волинської області, про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, інвалід 3 групи, не працюючого, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст.296, ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_11 06 січня 2026 року, у період часу з 22 год. по 23 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні магазину «Сім-23», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Молоді, будинок № 21А, що є громадським місцем, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, усвідомлюючи протиправний характер своїх хуліганських дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, та призвели до тимчасового припинення нормальної діяльності вказаного магазину, де у зазначений час, перебували працівники та відвідувачі, серед яких був неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює у ТОВ «Клевер Сторс» на посаді продавця продовольчих товарів. Неповнолітній потерпілий намагався припинити протиправні дії ОСОБА_11 , після чого останній безпричинно застосував фізичну силу, нанісши один удар долонею лівої руки у праву сторону обличчя потерпілого, а правою рукою стиснутою у кулак в голову неповнолітнього, після чого повалив його на підлогу.

Надалі, під час сутички, перебуваючи на підлозі та тримаючи правою рукою за шию потерпілого, ОСОБА_11 спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 ушкодження у вигляді вертикально розташованої лінійної подряпини на правій боковій поверхні шиї потерпілого, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, ОСОБА_11 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.296 КК України.

Крім того, ОСОБА_11 20 травня 2026 року, близько 18 години 40 хвилин, перебуваючи у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , керуючись прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин із матір`ю своєї колишньої дружини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (в розумінні п. 2 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, після чого, схопив потерпілу обома руками за плечі та з силою їх стиснув.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці обличчя зліва, синці в ділянці правого та лівого плеча, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_11 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, вчинив вказані кримінальні правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. Цивільний позов потерпілого визнав частково.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_11 , при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. Щодо призначення покарання обвинуваченому покладалася на розсуд суду. Цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні в присутності законного представника неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 підтвердив факт вчинення відносно нього хуліганських дій обвинуваченим, при обставинах місця і часу, зазначених в обвинувальному акті. При призначенні покарання обвинуваченому просив суворо не карати останнього.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_11 , його винність у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень також підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.01.2026 року підтверджується факт звернення потерпілого ОСОБА_5 до правоохоронних органів з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень.

Протоколом огляду речей (відеозапису) від 08.01.2026 із якого встановлено, що слідчим оглянуто відеозаписи з камер відео спостереження, які знаходяться у магазині «СІМІ23», за адресою м.Луцьк, пр.Молоді, 21А, на яких зафіксовано обставини конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, та момент нанесення ОСОБА_11 ударів потерпілому ОСОБА_5 .

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.01.2026 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_11 , як особу, що завдала йому тілесних ушкоджень.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.01.2026 відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 відтворив обставини нанесення йому ударів ОСОБА_11 .

Із висновку експерта №13 від 07.01.2026, вбачається, що у гр. ОСОБА_5 виявлені ушкодження у вигляді вертикально розташованої подряпини лінійної форми на правій боковій поверхні шиї. Дана тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого твердого предмета з дещо витонченим вільним краєм, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.01.2026 відповідно до якого свідок ОСОБА_13 детально відтворила всі обставини кримінального правопорушення.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.01.2026 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнала особу під №4, яка завдала тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .

Протоколом слідчого експерименту від 07.01.2026 року, з якого вбачається, що в ході проведеної слідчої дії свідок ОСОБА_14 детально відтворив всі обставини нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.01.2026 року, згідно якого свідок ОСОБА_14 впізнала особу під №2, яка завдала тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2026 року підтверджується факт звернення потерпілої ОСОБА_6 до правоохоронних органів з приводу вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 29.05.2026 вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 детально відтворила всі обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Протоколом огляду речей (відеозапису) від 26.06.2026 із якого встановлено, що слідчим оглянуто відеозаписи з камер відео спостереження, які знаходяться в під`їзді багатоквартирного житлового будинку, на яких зафіксовано обставини конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_6 .

Із врахуванням зазначеного, суд оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.296 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.

Із висновку судово-психіатричного експерта №159 від 21.05.2026, вбачається, що ОСОБА_11 на період інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так і на даний час, страждає на психічний розлад у формі помірно вираженого органічного емоційно-лабільного (астенічного) розладу внаслідок симптоматичної генералізованої епілепсії (F07.83), через які він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Згідно ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_11 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 296, ч.1 ст.125 КК України у стані обмеженої осудності, що є підставою, одночасно із призначенням покарання, для застосування обвинуваченому примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, як про це зазначено у вищевказаному висновку судово-психіатричної експертизи.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та дані особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.296 КК України, визнав повністю, не оспорюючи фактичні обставини справи та вказав, що шкодує про скоєне.

Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_11 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, вчинив у стані обмеженої осудності два умисних кримінальних правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю 3 групи, офіційно не працює, однак отримує пенсійні виплати. А тому, врахувавши наведені обставини в їх сукупності, а також думку потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого та призначити покарання на розсуд суду, а тому суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання в межах санкції статей кримінального закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, та за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді штрафу.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також, на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_11 обмежувальні заходи у виді обов`язку пройти програму для кривдників.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1166 ЦК України цивільний позов ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 в користь потерпілого ОСОБА_6 10 000 грн. завданої моральної шкоди. При цьому, суд враховує обсяг та характер спричинених страждань потерпілій ОСОБА_6 та ступінь вимушених змін у її життєвих стосунках, а також виходив із засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди є справедливим відшкодуванням понесених нею страждань та незручностей внаслідок нанесених тілесних ушкоджень.

Згідно ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 128,129, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст.ст.1166 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

-за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі п.1 ч.1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_11 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_11 обмежувальні заходи на строк 3 (три) місяці, поклавши на нього такий обов`язок:

-направлення для проходження програми для кривдників.

Попередити ОСОБА_11 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 в користь потерпілої ОСОБА_6 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовити.

Речові докази: 2 DVD-R диск – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий