Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №910/3020/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/3020/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Київської міської прокуратури та Львівської обласної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 (колегія суддів: Станік С. Р., Ткаченко Б. О., Гончаров С. А.)

за заявою Об`єднання профспілок Львівщини про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі

за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до 1) Львівської обласної ради, 2) Об`єднання профспілок Львівщини, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації,

за участю:

прокурора - Савицької О. В.,

представника відповідача-1 - Юрчук О. В.,

представника відповідача-2 - Семиренко П. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради, об`єднання профспілок Львівщини, в якому просив:

1) визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.10.1994 № 24 "Про внесення змін до ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 4 червня 1992 року № 236 "Про обласну комунальну власність";

2) скасувати державну реєстрацію права колективної власності за Радою об`єднання профспілок Львівщини (на даний час - об`єднання профспілок Львівщини) на адміністративний будинок на просп. Шевченка (вул. Академічна), 7 у м. Львові, яка проведена 27.10.1997 державним реєстратором Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (на даний час - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки") запис в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 993;

3) скасувати державну реєстрацію права колективної власності Ради об`єднання профспілок Львівщини (на даний час - об`єднання профспілок Львівщини) на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, м. Львів, просп. Т. Шевченка, буд. 7, загальною площею 3836,3 кв. м, яка проведена державним реєстратором обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 02.12.2008 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25620901).

4) скасувати державну реєстрацію права приватної власності об`єднання профспілок Львівщини на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, м. Львів, просп. Т. Шевченка, 7, загальною площею 3836,3 кв. м, яка проведена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 16.03.2020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2057348746101).

2. На обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що:

- прийнята Львівською облрадою народних депутатів ухвала від 19.10.1994 № 24 в частині виключення з додатку до ухвали від 14.06.1992 № 236 пункту 29 щодо будинку на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки, повноваженнями органів місцевого самоврядування, визначені Законом України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (в редакції від 04.06.1993) не передбачено такого способу розпорядження комунальним майном як виключення з переліку об`єктів комунальної власності. Тим більше, як вважає прокурор, будинок № 7 на просп. Т. Шевченка (у минулому вул. Академічній) у м. Львові ніколи не був переданий у власність відповідача-2, а перебував на його балансі;

- з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" вказаний будинок, як вказує прокурор, належав до житлового і нежитлового фонду місцевих рад, та був віднесений до складу об`єктів комунальної власності. При цьому, саме ухвала Львівської облради народних депутатів від 04.06.1992 № 236 як адміністративний акт вказує на приналежність будинку № 7 на просп. Т. Шевченка у м. Львові до комунальної власності;

- проте наслідком ухвалення відповідачем-1 рішення від 19.10.1994 № 24 стало виключення будівлі на просп. Шевченка, 7 у м. Львові з переліку нерухомого майна обласної комунальної власності, що призвело до порушення майнових прав територіальної громади Львівської області;

- крім того, підставою державної реєстрації права колективної власності за Радою об`єднання профспілок Львівщини, правонаступником якої є відповідач-2, на адміністративний будинок на просп. Шевченка, 7 у м. Львові, що була проведена 27.10.1997, стало рішення виконкому Львівської облради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315, проте, оскільки вказане рішення передбачало передачу об`єкта на баланс, а не у власність, то проведена зазначена державна реєстрація є незаконною та підлягає скасуванню;

- відповідно подальші реєстраційні дії, проведені державними реєстраторами на підставі рішення виконкому Львівської облради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315 про реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за відповідачем-2, також є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 16.11.1948 рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих № 1305 з метою створення необхідних умов для координації дій профспілок було вирішено: надати на орендних умовах облпрофраді під будинок профспілок будівлю № 7 на вул. Академічній; Облпрофраду та Обкоми профспілок зі своїми спортивними товариствами розмістити в будинку профспілок на вул. Академічній 7 у м. Львові; зобов`язано до 01.12.1948 відселити з будинку № 7 3 родини приватних мешканців.

4. 10.02.1949 постановою Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 155 на підставі рішення Львівської обласної ради депутатів трудящих від 16.11.1948 № 1305, постанови ЦНК та РНК СРСР від 29.04.1935 та постанови РНК СРСР від 15.02.1936 "Про порядок передачі державних підприємств, домобудівель та споруд, було вирішено: щоб компенсувати Львівській обласній раді професійних спілок будинок № 4 на площі Смолки, який використовується Управлінням МВС, а раніше належав профспілкам ("Дом профсоюзов"), передати на баланс Обласній Раді Професійних Спілок будинок № 7 на Академічній вул. м. Львова; доручити Сталінській Райраді депутатів трудящих до 15-го квітня відселити з вказаного будинку 3-х жильців, надавши їм відповідне приміщення.

5. 24.02.1949 рішенням Виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих № 315 було вирішено передати на баланс Львівській обласній раді професійних спілок будинок № 7 на вул. Академічній.

6. 26.12.1990 Львівською обласною радою народних депутатів прийнято ухвалу № 111 "Про обласну комунальну власність", якою визнано обласною комунальною власністю будинки, в яких розміщені і функціонують обласні та інші регіональні організації згідно з додатком № 1, зокрема, будинок Облпрофради (просп. Т. Шевченка, 7).

7. 04.06.1992 Львівською обласною радою народних депутатів прийнято ухвалу № 236 "Про обласну комунальну власність", якою віднесено до обласної комунальної власності будинки і споруди, у яких розміщені і функціонують обласна Рада народних депутатів та обласна державна адміністрація та їх підрозділи, обласні та регіональні організації, згідно затвердженого переліку (додаток до ухвали). У пункті 29 вказаного додатку (переліку) зазначено, що приміщення на просп. Т. Шевченка, 7 - користувачем якого є Облпрофрада, віднесено до обласної комунальної власності.

8. Пунктом 2 вказаної ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 04.06.1992 № 236 рекомендовано Обласній державній адміністрації завершити до 01.07.1992 інвентаризацію об`єктів обласної комунальної власності.

9. Пунктом 3 ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 04.06.1992 № 236 вирішено, що ухвалу Львівської обласної Ради народних депутатів від 26.12.1990 № 111 вважати такою, що втратила чинність.

10. 10.08.1992 за результатами проведення технічної інвентаризації адміністративний будинок на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові було зареєстровано за Фондом комунального майна Львівської обласної державної адміністрації. Підстава внесення запису: ухвала Х-ої сесії 1-го демократичного скликання від 04.06.1992 № 236.

11. 19.10.1994 Львівською обласною Радою народних депутатів було прийнято ухвалу № 24 "Про внесення змін до ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 04.06.1992 № 236 "Про обласну комунальну власність", якою виключено з додатку до ухвали від 04.06.1992 № 236 "пункт 29" щодо будинку на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові.

12. У пункті 2 вказаної ухвали від 19.10.1994 № 24 передбачено передачу адміністративного будинку № 7 на просп. Т. Шевченка у м. Львові на баланс правління профспілок Львівщини.

13. 27.10.1997 Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було видано реєстраційне посвідчення № 901 (серія КММ № 001693), у якому зазначено, що адміністративний будинок в цілому, який розташований на просп. Т. Шевченка (Академічна) за № 7 у м. Львові належить на праві колективної власності за Радою об`єднання профспілок Львівщини на підставі рішення Львівського облвиконкому від 24.02.1949 № 315. Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки внесено запис в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 993.

14. 02.12.2008 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" проведено державну реєстрацію та внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно про право колективної власності Ради об`єднання профспілок Львівщини на адміністративний будинок № 7 на просп. Т. Шевченка у м. Львові. Підстава державної реєстрації: рішення Львівського облвиконкому № 315 від 24.02.1949 (номер об`єкта в РПВН 25620901).

15. 16.03.2020 державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області проведено державну реєстрацію та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності Об`єднання профспілок Львівщини на адміністративний будинок на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові. Підстава державної реєстрації: рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер: 315, виданий 24.02.1949, видавник: Львівська обласна Рада депутатів трудящих (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057348746101).

16. З огляду на незаконність ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.10.1994 № 24 та державної реєстрації права власності за Об`єднанням профспілок Львівщини на адміністративний будинок на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави до Львівської обласної ради та Об`єднання профспілок Львівщини.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- матеріалами справи підтверджується передача у власність відповідачу-2 (об`єднанню профспілок міста Львова) будинку № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) у м. Львові в порядку, визначеному законодавством, чинним на момент передачі вказаного майна;

- керуючись Законом України "Про власність", постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною/республіканською/власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць/комунальною власністю", Львівською обласною радою народних депутатів було прийнято ухвалу від 04.06.1992 № 236 "Про обласну комунальну власність", відповідно до пункту 29 додатку якої приміщення на просп. Т. Шевченка, 7 (користувачем якого є Облпрофрада), віднесено до обласної комунальної власності;

- будь-яких доказів того, що на дату прийняття ухвали від 04.06.1992 № 236 "Про обласну комунальну власність" будинок Облпрофради перебував у складі житлового чи нежитлового фонду у матеріалах справи немає, у тому числі, в матеріалах інвентаризаційної справи на адміністративний будинок № 7, наданої Львівською обласною прокуратурою на вимогу суду;

- державна реєстрація права колективної власності відповідача-2 була проведена на підставі рішення виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315, яким затверджено постанову виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих від 10.02.1949 № 155 про передачу спірного будинку на баланс Львівської обласної ради професійних спілок у рахунок компенсації за раніше вилучений будинок профспілок;

- відомості про спірний будинок Облпрофради № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) у м. Львові були помилково включені до переліку об`єктів обласної комунальної власності. Тому Львівська обласна рада народних депутатів ухвалою від 19.10.1994 № 24 правомірно виключила ці відомості із вказаного переліку ("пункт 29" щодо будинку на просп. Т. Шевченка, 7 у м. Львові з додатку до ухвали від 04.06.1992 № 236);

- прокурором не доведено належними та вірогідними доказами незаконність ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.10.1994 № 24, а тому підстав для її скасування у суду немає;

- державна реєстрація права колективної власності за Радою об`єднання профспілок Львівщини (на даний час Об`єднання профспілок Львівщини) на адміністративний будинок на просп. Т. Шевченка (вул. Академічна), 7 у м. Львові була проведена із дотриманням вимог закону, тому підстав для її скасування немає;

- державна реєстрація права власності на вказаний будинок за відповідачем-2 була проведена ще 27.10.1997, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 901 (запис у реєстровій книзі № 3, реєстраційний № 993), на підставі правовстановлюючого документа - рішення Виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315, яке є чинним, а тому у суду відсутні підстави для скасування державної реєстрації, яка проведена 02.12.2008 державним реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25620901);

- відповідач-2 належними та вірогідними доказами довів наявність у нього права власності на адміністративний будинок № 7 на просп. Т. ІІІевченка у м. Львові до 01.01.2013 та проведення реєстрації цього права відповідно до чинного на той час законодавства, а тому суд не вбачає підстав для скасування державної реєстрації, яка проведена 16.03.2020 державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2057348746101).

19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов прокурора задоволено повністю.

20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

- прокурор правомірно та самостійно звернувся до суду в інтересах держави (дотримавшись статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), оскільки Львівська облрада ухвалила спірне рішення, відтак є відповідачем у справі і не може одночасно виступати позивачем;

- рішення виконкомів від 16.11.1948 № 1305, від 10.02.1949 № 155 та від 24.02.1949 № 315 не передбачали передачу будинку № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) у приватну чи колективну власність відповідача-2 (профспілок), а лише передавали його на баланс, що не породжує права власності;

- згідно з ухвалами Львівської облради від 26.12.1990 № 111 (пункт 13) та від 04.06.1992 № 236 (пункт 29) будинок належав до обласної комунальної власності, і 10.08.1992 був зареєстрований за Фондом комунального майна;

- ухвала Львівської облради від 19.10.1994 № 24 (про виключення будинку № 7 з переліку комунального майна) є незаконною. Положення статті 7 та статті 52 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (в редакції від 04.06.1993) та Регламенту облради (ухвала від 04.06.1992 № 235) не передбачали такого способу розпорядження майном як виключення з переліку об`єктів комунальної власності;

- первинна реєстрація права колективної власності від 27.10.1997 (посвідчення № 901, серія КММ № 001693, реєстрова книга № 3, запис № 993) є незаконною. Рішення від 24.02.1949 № 315 не є правовстановлюючим документом згідно зі ст. 21 Закону України "Про власність" (в ред. від 11.04.1995), ст. 4 ЦК УРСР (в ред. від 27.12.1996) та Правилами реєстрації (наказ № 56 від 13.12.1995). Крім того, висновок судової експертизи № 4541-Е від 16.03.2023 (у кримінальному провадженні № 42022142040000121) підтвердив, що підпис у реєстраційному посвідченні № 901 підроблено;

- державна реєстрація від 02.12.2008 (реєстраційний номер майна 25620901) проведена з порушенням закону, оскільки Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) (в ред. від 14.10.2008) не передбачав форми колективної власності. Рішення виконкому Львівської облради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315 не є підставою для реєстрації згідно зі статтями 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в ред. від 29.01.2006) та статті 34 Закону України "Про професійні спілки" (в ред. від 15.09.1999);

- реєстрація права приватної власності від 16.03.2020 (заява № 38964965, рішення № 51683961, номер об`єкта нерухомості 2057348746101) скасовується, оскільки перебування майна на балансі не підтверджує право власності, що суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в ред. від 16.01.2020).

21. 04.08.2025 Об`єднання профспілок Львівщини звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, в якій просило скасувати цю постанову та прийняти нову, якою залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

22. 21.04.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою задовольнив заяву Об`єднання профспілок про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, скасував зазначену постанову та залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 про відмову у задоволенні позову.

23. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

- об`єднання профспілок Львівщини звернувся із заявою про перегляд постанови суду від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами у встановлений строк, оскільки дізнався про ці обставини 07.07.2025 з листа Федерації профспілок № 50/01-27/410;

- нововиявленою обставиною є отримання копій архівної справи № 36/19 (частина ІІ), яка містить офіційні погодження вищих державних органів УРСР щодо передачі спірного будинку;

- у цій справі наявний лист заступника Голови Ради Міністрів УРСР (відповідь на лист від 21.03.1950 № У-710), який прямо вказує, що Рада Міністрів УРСР не заперечує проти передачі будинку № 7 на вул. Академічній Львівській облпрофраді (згідно з рішенням від 24.02.1949 № 315);

- також у матеріалах є лист Міністерства комунального господарства УРСР від 07.12.1950 № 36-6001, який підтверджує, що будинок № 7 був переданий у 1949 році саме як компенсація замість вилученого будинку на площі Перемоги, 3;

- суд визнав ці архівні документи нововиявленими обставинами, адже вони спростовують попередній висновок про передачу майна лише на "баланс" і доводять факт передачі будинку № 7 у власність профспілок із погодженням Ради Міністрів УРСР, відповідно до Порядку № 254 (постанова РНК СРСР від 15.02.1936);

- з огляду на ці архівні довідки до спірних правовідносин не можуть застосовуватися Закон УРСР "Про власність" (чинний з 15.04.1991) та постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311;

- відповідно, включення будинку до обласної комунальної власності (ухвала від 04.06.1992 №236) було помилковим, а його виключення з цього переліку ухвалою від 19.10.1994 № 24- правомірним;

- первинна держреєстрація права власності від 27.10.1997 (посвідчення № 901, книга № 3, запис № 993), а також наступні реєстрації від 02.12.2008 (номер майна 25620901) та від 16.03.2020 (номер об`єкта 2057348746101) були проведені законно на підставі чинного рішення від 24.02.1949 № 315, яке, як з`ясувалося, було належним чином погоджене вищими органами влади.

Короткий зміст касаційних скарг

24. 12.06.2026 прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 21.04.2026, залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції від 02.10.2024.

25. 14.06.2026 Львівська обласна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 21.04.2026, відмовити у задоволенні заяви об`єднання профспілок Львівщини про перегляд постанови апеляційного суду від 02.10.2024, залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції від 02.10.2024.

26. Підставою касаційного оскарження скаржники визначили пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16, від 03.02.2021 у справі № 826/20239/16, від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, від 08.09.2022 у справі № 9901/400/20, від 14.01.2026 у справі № 361/161/13-ц, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 917/1212/21 та постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16, від 28.07.2021 у справі № 345/1362/20, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21, від 03.02.2026 у справі № 924/480/23, від 10.03.2026 у справі № 902/1446/23, від 22.05.2026 у справі № 916/542/18, від 01.05.2026 у справі № 906/1549/23 - щодо застосування статті 320 ГПК України;

- у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, від 18.05.2021 у справі № 916/2255/18, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18 та від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 17.03.2021 у справі № 910/15963/19, від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21, від 20.01.2022 у справі № 916/2869/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 24.11.2020 у справі № 481/227/18, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18 - щодо застосування статей 76- 79, статті 86 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності, вірогідності доказів, їх безпосереднього дослідження та належної оцінки;

- у постановах Верховного суду від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19, від 11.06.2019 у справі № 918/1400/14, від 26.09.2019 у справі № 911/2531/17, від 02.04.2019 у справі № 915/1002/16, від 08.02.2019 у справі № 915/1344/17, від 31.08.2018 у справі № 924/1020/17, згідно з якими перебування майна на балансі не визначає підстав знаходження майна у власності;

- у постановах Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 917/264/15, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17, від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, згідно з якими необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту);

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28), від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38) та в постанові Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 904/2828/22, згідно з якими не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.

27. Узагальнено доводи касаційної скарги прокурора зводяться до:

1) порушення норм процесуального права:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 320 ГПК України та проігнорував усталену практику Верховного Суду щодо інституту нововиявлених обставин;

- надані відповідачем матеріали архівної справи № 36/19 (частина ІІ), зокрема лист заступника Голови Ради Міністрів УРСР К. Литвина та лист Міністерства комунального господарства УРСР № 36-6001 від 07.12.1950 є за своєю правовою природою новими доказами, а не нововиявленими обставинами; Зазначені листи відображають лише процес службового листування і погодження передачі будинку "на баланс", а не рішення про передачу його "у власність", тому вони не впливають на ключові висновки та правову кваліфікацію спору;

- взявши до уваги ці документи, апеляційний суд фактично здійснив переоцінку доказів, які вже оцінювалися судом, що прямо заборонено частиною четвертою статті 320 ГПК України;

- відповідач-2 (Об`єднання профспілок) не довів відсутність об`єктивної можливості отримати ці архівні документи з Центрального державного архіву раніше (до липня 2025 року), чим порушив обов`язок доказування за статтею 74 ГПК України;

2) відсутність правових підстав для набуття майна у власність:

- рішення Львівського облвиконкому від 16.11.1948 № 1305 та від 24.02.1949 № 315, а також постанова Львівського міськвиконкому від 10.02.1949 № 155 передбачали виключно передачу будинку № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) на баланс або на умовах оренди, а не у власність;

- перебування майна на балансі не є тотожним праву власності згідно зі статтею 21 Закону України "Про власність", статтею 4 ЦК УРСР, а також статтею 34 Закону України "Про професійні спілки" (в ред. від 15.09.1999);

- долучені листи не відповідають вимогам постанови РНК СРСР від 15.02.1936 № 254, оскільки для передачі майна вимагалися саме постанови Ради Народних Комісарів, а не просто листи про відсутність заперечень;

3) незаконність ухвали облради та наступних державних реєстрацій:

- будинок № 7 правомірно належав до комунальної власності на підставі ухвал Львівської облради від 26.12.1990 № 111 та від 04.06.1992 № 236, і був зареєстрований за Фондом комунального майна Львівської ОДА 10.08.1992;

- ухвала Львівської облради від 19.10.1994 № 24, якою будинок виключено з переліку комунальної власності, є незаконною. Статті 7, 52 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (в ред. від 04.06.1993) та Регламент ради (ухвала від 04.06.1992 № 235) не дозволяли розпоряджатися майном шляхом виключення з переліку;

- первинна держреєстрація від 27.10.1997 (посвідчення № 901, серія КММ № 001693, книга № 3, запис № 993) є незаконною. Крім того, висновок експерта від 16.03.2023 № 4541-Е довів, що підпис начальника БТІ на цьому посвідченні підроблено іншою особою;

- наступні реєстраційні дії від 02.12.2008 (реєстровий номер майна 25620901) та від 16.03.2020 (реєстровий номер об`єкта 2057348746101) були проведені безпідставно. Рішення виконкому Львівської облради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315 про передачу на баланс не є правовстановлюючим документом відповідно до статей 18, 19, 22, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакціях від 29.01.2006 та від 16.01.2020) та статей 325- 327 ЦК України (в редакції від 14.10.2008).

28. Узагальнено доводи касаційної скарги Львівської обласної ради зводяться до того, що:

- апеляційний суд неправильно застосував статтю 320 ГПК України, визнавши архівні документи (справа № 36/19, частина ІІ), отримані 07.07.2025 від Федерації профспілок, нововиявленими обставинами, хоча вони є лише новими доказами, які існували раніше і могли бути своєчасно витребувані заявником. Замість встановлення нових істотних фактів, апеляційний суд здійснив заборонену законом переоцінку вже досліджених доказів (листів, довідок та виписок 1944- 1951 років, зокрема від 02.08.1944, 21.03.1950, 22.03.1950, 07.09.1950, 21.09.1950, 09.10.1950, 11.10.1950, 20.10.1950, 17.11.1950, 07.12.1950 та 15.01.1951), які лише підтверджують обставини передачі майна, відомі судам під час попередніх розглядів;

- апеляційний суд помилково прирівняв передачу будинку № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) "на баланс" (відповідно до рішень облвиконкому від 16.11.1948 № 1305, від 24.02.1949 № 315 та постанови міськвиконкому від 10.02.1949 № 155, прийнятих на базі постанов від 29.04.1935 та від 15.02.1936 № 254) до набуття права власності. Згідно з національними стандартами бухобліку (наказ Мінфіну від 07.02.2013 № 73) та практикою Верховного Суду перебування майна на балансі є лише формою фінансової звітності і не визначає правових підстав його знаходження у власності організації, тому відповідні висновки суду суперечать статтям 76- 79 та 86 ГПК України і є безпідставною переоцінкою доказів;

- спірний будинок правомірно належав до обласної комунальної власності на підставі Закону УРСР "Про власність" (статті 31, 32, 35, чинний з 15.04.1991 за постановою № 885-ХІІ від 26.03.1991), постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, а також ухвал Львівської облради від 26.12.1990 № 111 та від 04.06.1992 № 236, після чого у зв`язку з реформою виконавчої влади у 1992 році його було передано в розпорядження Фонду комунального майна ЛОДА та обліковано 10.08.1992. Відповідно, ухвала облради від 19.10.1994 № 24 про виключення будинку з комунальної власності була незаконною, оскільки статтями 5, 7, 22, 51, 52 профільного Закону (в ред. від 04.06.1993) та Регламент ради не передбачали такого способу розпорядження майном, а всі наступні державні реєстрації права власності за профспілками (від 27.10.1997, 02.12.2008 та 16.03.2020) були здійснені без належних правовстановлюючих документів і є недійсними;

- суд апеляційної інстанції грубо порушив принцип правової визначеності (res judicata) та практику ЄСПЛ, дозволивши перегляд справи, незважаючи на те, що профспілки раніше вже зловживали процесуальними правами, подаючи касаційні скарги (повернуту ухвалою Верховного суду від 20.12.2024 та відхилені трьома ухвалами від 16.05.2025). Крім того, апеляційний суд повністю проігнорував той факт, що Львівська обласна рада у відзиві від 05.06.2023 визнала позов прокурора у повному обсязі, що відповідно до частини першої статті 75, частин першої та четвертої статті 191 та статті 14 ГПК України звільняло відповідні обставини від доказування.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

29. Відзивів на касаційні скарги від інших учасників справи не надійшло, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

30. 05.08.2026 від Об`єднання профспілок Львівщини надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю залучення іншого адвоката у зв`язку з тим, що відповідач-2 припинив повноваження свого адвоката Пастернака П. І., який здійснював представництво його інтересів у цій справі.

31. Колегією суддів під час судового засідання 05.08.2026, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 ГПК України, було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи згідно із положеннями частини п`ятої статті 233 цього Кодексу без оформлення окремого документа із зазначенням мотивів такої відмови.

Позиція Верховного Суду

32. Предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

33. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

34. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

35. Частиною четвертою статті 320 ГПК України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

36. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

37. Пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

38. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13), процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

39. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).

40. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (пункт 26)).

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 також наголосила, що не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

42. Судам необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як засобу підтвердження факту) (див. постанову Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 921/96/18).

43. Переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що лист заступника Голови Ради Міністрів УРСР К. Литвина, адресований Виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих у відповідь на лист № У-710, та лист Міністерства комунального господарства УРСР від 07.12.1950 № 36-6001 з матеріалів архівної справи № 36/19 (частина ІІ) є нововиявленими обставинами, які підтверджують передачу у власність Об`єднанню профспілок Львівщини будинку № 7 на вул. Академічній (просп. Т. Шевченка) у м. Львові.

44. Однак колегія суддів Верховного Суду вважає такі висновки апеляційного суду помилковими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням та порушенням норм процесуального права, адже надані заявником матеріали справи № 36/19 (частина ІІ) не є самостійними юридичними фактами, а є лише додатковими письмовими доказами щодо тієї самої обставини, яка вже була предметом розгляду, доказування та оцінки під час ухвалення постанови від 02.10.2024 - а саме, правової природи передачі будинку № 7 на вул. Академічній профспілковій організації у 1948- 1950 роках.

45. Зазначені листи не містять беззаперечних відомостей про прийняття уповноваженим органом рішення про передачу будинку у власність, а відображають процес службового листування та погодження питань передачі на баланс.

46. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 та постановах Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 904/2828/22 вказано, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на наданні нової правової оцінки обставинам, що вже були предметом дослідження суду.

47. Ухвалюючи постанову від 21.04.2026, апеляційний суд фактично здійснив повторну оцінку тих самих доказів, а саме: рішення Львівського облвиконкому від 16.11.1948 № 1305 та від 24.02.1949 № 315, а також постанови Львівського міськвиконкому від 10.02.1949 № 155.

48. Зокрема, під час первісного апеляційного перегляду справи суд дослідив рішення Львівського облвиконкому від 16.11.1948 № 1305, постанову Львівського міськвиконкому від 10.02.1949 № 155 та рішення Львівського облвиконкому від 24.02.1949 № 315. У постанові від 02.10.2024 суд надав їм правову оцінку, зазначивши про те, що цими актами не передбачено передачу спірного будинку у приватну чи колективну власність відповідача-2, а майно передавалося виключно "на баланс".

49. Натомість, ухвалюючи оскаржувану постанову від 21.04.2026 за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, апеляційний суд розглянув ті самі рішення виконкомів і дійшов протилежного висновку, вказавши, що у сукупності з новими архівними листами вони свідчать про передачу у власність відповідачу-2 будинку № 7 на вул. Академічній.

50. Таким чином, у постанові від 21.04.2026 апеляційний суд вийшов за межі процедури, визначеної статтею 320 ГПК України, оскільки не встановив нових юридичних фактів, а лише необґрунтовано переоцінив наявні докази. Змінивши свій попередній висновок щодо "передачі майна на баланс" на висновок про "передачу майна у власність", суд фактично здійснив новий апеляційний перегляд власного рішення та змінив позицію щодо правового статусу спірного майна.

51. Більше того, як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16, від 28.07.2021 у справі № 345/1362/20, від 07.01.2025 у справі № 460/7179/23), особа має довести, що вона об`єктивно не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду. Якщо особа могла дізнатися про обставину чи отримати доказ за умови добросовісного ставлення до справи, підстава для перегляду відсутня.

52. Судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 904/2828/22).

53. Суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнив дату отримання заявником копій архівних документів за листом Федерації профспілок України № 50/01-27/410 від 07.07.2025 з об`єктивною неможливістю отримати їх раніше. Зазначені документи зберігалися у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України і були публічно доступними. Об`єднання профспілок Львівщини, будучи фактичним користувачем будівлі та відповідачем у справі, не довело наявності об`єктивних перешкод для витребування цих матеріалів з архіву під час первісного розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій у 2023- 2024 роках, чим не виконало вимоги статті 74 ГПК України.

54. Сам факт отримання копій цих документів від Федерації професійних спілок України 07.07.2025 (листом № 50/01-27/410) не доводить, що вони об`єктивно не могли бути відомі Об`єднанню профспілок Львівщини раніше за умови належної процесуальної добросовісності

55. Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції також порушив вимоги статей 77- 79, 86 ГПК України щодо належності, допустимості, вірогідності та всебічної оцінки доказів. Апеляційний суд надав перевагу окремим новим доказам, ізолювавши їх від решти доказової бази, та залишив поза увагою докази, що спростовують доводи заявника (зокрема ті, що вже були покладені в основу постанови від 02.10.2024), чим допустив вибіркову оцінку, що є недопустимим (див. постанови Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 та від 20.01.2022 № 916/2869/19).

56. Крім того, Суд звертає увагу на необхідність дотримання критерію істотності як необхідної ознаки існування нововиявлених обставин. Як зазначалось раніше, істотність обставини означає, що врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним, і суд вирішує його з огляду на те, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

57. Оскаржуючи постанову апеляційного суду від 21.04.2026, прокурор та обласна рада доводять, що надані Об`єднанням профспілок архівні документи (зі справи № 36/19, частина ІІ) не відповідають критерію істотності, оскільки вони жодним чином не спростовують висновків постанови суду від 02.10.2024 і не могли б призвести до ухвалення іншого рішення.

58. Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19, від 11.06.2019 у справі № 918/1400/14, від 26.09.2019 у справі № 911/2531/17), перебування майна на балансі підприємства чи організації є формою бухгалтерського обліку, а не безспірною ознакою виникнення права власності.

59. Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення заяви Об`єднання профспілок Львівщини про перегляд постанови апеляційного суду від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами є помилковим та зробленим внаслідок порушення статей 77-79, 86, 320 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

61. Згідно із частиною третьою статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

62. За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 361/161/13-ц (постанова від 14.01.2026), суд касаційної інстанції під час касаційного перегляду ухвалених судами судових рішень щодо задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може надавати оцінку наявності / відсутності цих обставин та відповідно постановити нове судове рішення щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й відмовити у її задоволенні (пункт 126).

63. Оскільки апеляційний суд під час перегляду постанови від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами неправильно застосував норми статті 320 ГПК України, здійснивши переоцінку доказів, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 21.04.2026 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача-2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 підлягає залишенню в силі.

Судові витрати

64. З огляду на те, що касаційні скарги підлягають задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на заявника (Об`єднання профспілок Львівщини) згідно зі статтею 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги заступника керівника Київської міської прокуратури та Львівської обласної ради задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 910/3020/23 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Об`єднання профспілок Львівщини про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/3020/23 за нововиявленими обставинами.

4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/3020/23 залишити в силі.

5. Стягнути з Об`єднання профспілок Львівщини (код ЄДРПОУ 05505801) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) 17 177,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

6. Стягнути з Об`єднання профспілок Львівщини (код ЄДРПОУ 05505801) на користь Львівської обласної ради (код ЄДРПОУ 22340506) 17 177,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

7. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач