Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №904/5724/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Київ

Справа № 904/5724/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка І. М. , Булгакової І. В. ,

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О. ,

представників учасників справи:

прокурора - Декалюк Д. Є. , С`єдін О. Ю. ,

позивача - ОСОБА_7 ,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року (суддя Ліпинський О. В. )

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року (колегія суддів: Верхогляд Т. А. , Іванов О. Г. , Парусніков Ю. Б. )

у справі № 904/5724/24

за позовом керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової

частини НОМЕР_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 ")

про стягнення штрафних санкцій за договором у сумі 4 642 000 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 (далі - Військова частина, позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (далі - Товариство, відповідач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 4 642 000 грн, який обґрунтовано неналежним виконанням договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 18 січня 2023 року № 180123/1 (далі також - договір закупівлі) шляхом поставки неякісного товару, що встановлено висновком експертизи, проведеної за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 травня 2024 року № 62024170030001249.

Короткий зміст судових рішень

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05 червня 2025 року у справі № 904/5724/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року, у задоволенні позову відмовив.

3. Судові рішення мотивовані тим, що наявні у справі докази свідчать про поставку відповідачем погодженого у специфікації товару, а також прийняття позивачем та оплату його вартості в повному обсязі без зауважень та без наявності доказів виявлення недоліків товару під час його прийняття позивачем, на підставі підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання-передачі до них.

4. Стосовно наведеного прокурором висновку експерта суди виснували про відсутність доказів підтвердження зберігання позивачем переданого йому товару з дати отримання до дати відбору зразків у спосіб, який запобігав би його змішуванню з іншим однорідним товаром. Відповідно у спірному випадку не можна визнати доведеним передачу для експертизи саме того товару, який поставлений відповідачем позивачу за договором закупівлі. Водночас наявність кримінальних проваджень по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень не є належним та допустимим доказом поставки Товариством Військовій частині товару неналежної якості. В зазначеному випадку наявні у справі докази з більшою вірогідністю підтверджують заперечення відповідача, зокрема щодо недоведення факту невідповідності товару поставленого за договором закупівлі вимогам технічних специфікаціям ІНФОРМАЦІЯ_6 , що виключає підстави для застосування до Товариства відповідальності, передбаченої договором закупівлі шляхом застосування штрафної санкції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення її недоліків), в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

6. Підставами касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень у цій справі скаржник визначив пункти 1, 4 абзацу 1 частини другої

статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -

ГПК України, Кодекс) та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 01 травня 2026 року для розгляду касаційної скарги прокурора у справі

№ 904/5724/24 визначено колегія суддів у складі: Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В. , Малашенкової Т. М .

8. Верховний Суд ухвалою від 16 червня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі № 904/5724/24 на підставі пунктів 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

9. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28 липня 2026 року

№ 32.2-01/1276 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/5724/24 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М .

10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року справа № 904/5724/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка І. М. , Булгакової І. В .

11. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. У частині четвертій статті 300 ГПК України зазначено, що Верховний Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. Військова частина (замовник) та Товариство (постачальник) 18 січня 2023 року уклали договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 180123/1, за пунктами 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язався у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (Індивідуальне обмундирування відповідно до специфікації) (далі -товар).

15. Номенклатура товару, згідно яких виготовляється товар, терміни виконання договору, визначаються в цьому договорі та у специфікаціях, які складені у вигляді додатків до цього договору та є невід`ємними його частинами. Товар постачається партіями, які формуються відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару допускається не витримувати пропорційність за розмірами, встановленими ростовкою ІНФОРМАЦІЯ_6 , але з гарантованим подальшим дотриманням ростовки за розмірами сумарно за усіма партіями (пункти 1.3, 4.7 договору закупівлі).

16. ДСТУ та ГОСТи застосовуються у частині, яка не суперечить

ТУ 14Д-132-00034022:2016, А01XJ.32473-361:2022(01), ТС А01XJ.68577- 337:2022(01), ТУ 15.2-114- 00034022-2016, ТС А01XJ.30655-291:2020(01) (далі - нормативна та / або технічна документація).

17. Ціна договору 23 684 000 грн (ПДВ не передбачене), яка може змінюватися у порядку, визначеному у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". (пункт 2.1 договору закупівлі).

18. Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату. До рахунку додаються: видаткова накладна постачальника; акт приймання передачі військового майна, який оформлюється замовником відповідно до додатку 22 Інструкції обліку військового майна у Збройних Силах України, що затверджена наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17 серпня 2017 року № 440 з відміткою про перевірку його якісного стану; повідомлення-підтвердження, яке оформлюється замовником товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що затверджений Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 31 грудня 2016 року № 757 (пункти 3.2, 3.4 договору закупівлі).

19. За рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати (авансу) у розмірі, що становить 30 % вартості товарів за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати (пункт 3.6 договору закупівлі).

20. Товар поставляється за адресою Військової частини власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та / або упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами. Строк (термін) поставки товару до 06 березня

2023 року включно (пункт 4.1 договору закупівлі).

21. Якість, кількість комплектність товарів повинні відповідати нормативній документації та діючим нормативно-правовим актам. Здійснення контролю за якістю товару проводиться представниками замовника у місцях його здачі за місцезнаходженням замовника. Товар, що постачається, повинен відповідати вимогам нормативної та / або технічної документації. Товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативній або / та технічній документації на товар, прийманню не підлягає (пункти 4.2,

4.4 договору закупівлі).

22. Під час приймального контролю товару за якістю замовник перевіряє комплектність та лінійні виміри товару згідно з нормативною та / або технічною документацією. Постачальник зобов`язаний надати замовнику гарантійний лист про можливість заміни товару в разі виявлення виробничих дефектів за власний рахунок Результати приймального контролю якісного стану товару відображаються у розділі 5 акту приймання-передачі та засвідчуються підписом та печаткою замовника. Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього договору, здійснюється замовником відповідно до вимог Інструкції про прийняття продукції виробничого-технічного призначення та товарі народного споживання за кількістю № П-6. (пункти 4.5, 4.6 договору закупівлі).

23. Постачальник гарантує відповідність товару вимогам замовника та медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини згідно із чинним законодавством України протягом всього гарантійного строку експлуатації і зберігання, відповідно до умов нормативної та / або технічної документації на товар та діючих нормативно-правових актів, при дотриманні споживачем умов та правил експлуатації та зберігання товару (пункт 5.1. договору закупівлі).

24. Гарантійні строки на товар встановлені у нормативній або технічній документації на товар або гарантійному листі. Постачальник бере не себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти протягом 30 календарних днів у разі, коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання товару. (пункти 5.2, 5.3 договору закупівлі).

25. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (пункт 7.1 договору закупівлі)

26. За порушення умов договору щодо якості та / або комплектності товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного (некомплектного) товару. Витрати по заміні неякісного товару, а також на доукомплектування відносяться на рахунок постачальника. Якщо протягом гарантійного строку виявлено в поставленому товарі виробничі дефекти, постачальник зобов`язаний замінити такий товар або відновити його своїми силами та за свій рахунок протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення замовником, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості товару, який визначений неякісним (пункт 7.3.1 договору закупівлі).

27. Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору закупівлі) сторони визначили, що продавець зобов`язаний поставити, а покупець прийняти товар наступною вартістю та кількістю: - рукавички зимові (ТС А01XJ.32473-361:2022(01): вартість 550 грн, кількістю 8720 шт., сума 4 796 000 грн;

- костюм маскувальний зимовий (ТС А01XJ.68577- 337:2022(01): вартість 1 548 грн, кількість 4 000 шт., сума 6 192 000 грн; - бахіли утеплені вид 2

(ТУ 15.2-114- 00034022-2016): вартість 1 893 грн, кількість 4000 шт., сума

7 575 000 грн; - куртка костюму утеплювача вид 2 (ТС А01XJ.30655-291:2020(01): вартість 1 550 грн, кількість 3 000 шт., сума 4 650 000 грн;

- кашкет польовий: вартість 158 грн, кількість 3000 шт., сума 474 000 грн. Додатком № 2 до договору сторони визначили перелік розмірів, а також кількість одиниць товару кожного розміру, яка підлягає поставці в рамках договору закупівлі.

28. Платіжним дорученням від 24 січня 2023 року № 28 Військова частина сплатила на користь Товариства попередню оплату за індивідуальне обмундирування за вказаним договором у сумі 7 105 200 грн.

29. За наявними у справі копіями видаткових накладних від 27 січня

2023 року № 32, від 01 лютого 2023 року № 33, від 08 лютого 2023 року № 35, від 14 лютого 2023 року № 37, від 16 лютого 2023 року № 40, від 24 лютого 2023 року № 41 та від 15 березня 2023 року № 43, а також актів приймання-передачі до них, підписаних сторонами без зауважень, Товариство здійснило на користь Військової частини поставку погодженої кількості одиниць товару на загальну суму 23 684 000 грн. В свою чергу, Військова частина здійснила оплату поставленого товару у сумі 16 578 800 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30 січня 2023 року № 29 у сумі 3 120 740 грн,

від 03 лютого 2023 року № 36 у сумі 1 119 720 грн, від 10 лютого 2023 року

№ 38 у сумі 385 000 грн, від 15 лютого 2023 року № 40 у сумі 1 229 060 грн,

від 16 лютого 2023 року № 43 у сумі 2 678 280 грн, від 27 лютого 2023 року

№ 45 у сумі 4 260 000 грн, від 21 березня 2023 року № 46 у сумі 3 786 000 грн.

30. Товар прийнятий без зауважень та застережень. Матеріали справи не містять доказів приймання Військовою частиною товару відповідно до вимог підпункту 7.3.1 договору закупівлі та положень Інструкції П-7, зокрема щодо виклику постачальника для складання акту, порядку відбору зразків поставленого товару для проведення лабораторних досліджень з метою підтвердження або спростування припущень щодо наявності у нього прихованих недоліків.

31. Прокурор, звертаючись з позовом до суду стверджував, що частина товару, який поставлений Товариством в рамках договору закупівлі, зокрема, рукавиці зимові, костюм маскувальний, бахіли утеплені вид 2, куртка утеплювача вид 2, на загальну суму 23 210 000 грн, не відповідає вимогам технічних специфікацій та технічних умов, що підтверджується висновком експерта від 12 липня 2024 року № 5021. В означеному аспекті прокурор посилається на результати експертизи матеріалів, речовин та виробів

(від 12 липня 2024 року висновок № 5021), яка проведена в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 01 травня 2024 року

№ 62024170030001249.

32. 07 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2024 року у справі

№ 203/2351/24, слідчим ДБР здійснено тимчасовий доступ до речей і документів у приміщенні Військової частини. В ході проведення відповідних процесуальних дій, представниками Військової частини слідчому надані договори про закупівлю для державних потреб, які укладені військовою частиною з ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", у тому числі договір від 18 січня

2023 року № 180123/1, стягнення неустойки за неналежне виконання якого, є предметом цієї господарської справи, а також інші документи щодо укладення та виконання зазначених договорів.

33. За змістом протоколу тимчасового доступу до речей і документів

від 07 червня 2024 року, в ході проведення відповідних процесуальних дій, слідчим відібрано зразки військового обмундирування, яке поставлене до Військової частини, в тому числі на виконання договору від 18 січня 2023 року № 180123/1: рукавиці зимові - 12 шт.; бахіли утеплені вид 2 - 7 шт.; куртка костюму утеплювача вид 2 - 6 шт. Слідчим також відібрані зразки аналогічного військового обмундирування (рукавиці зимові, бахали утеплені вид 2, куртка утеплювача вид 2), яке поставлене Військовій частині за договором від 17 жовтня 2022 року № 171022/1.

34. Постановою слідчого від 13 червня 2024 року призначено експертизу матеріалів, речовин та виробів, проведення якої доручено експертам Національного центру " Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса ". На вирішення експертизи поставлене питання, чи відповідають надані на дослідження об`єкти, поставлені Військовій частині НОМЕР_1 за договором від 18 січня 2023 року № 180123/1, зокрема рукавички зимові вимогам ТС А01XJ.32473-361:2022(01), бахіли утеплені вид 2 - ТУ 15.2-114- 00034022-2016, куртка костюму утеплювача вид 2 - ТС А01XJ.30655-291:2020(01).

35. Висновком експерта від 12 липня 2024 року № 5021 встановлено, що надані на дослідження об`єкти, поставлені військовій частині НОМЕР_1 за договором від 18 січня 2023 року № 180123/1, не відповідають вимогам технічних специфікацій та технічних умов, зокрема рукавички зимові вимогам ТС А01XJ.32473-361:2022(01), бахіли утеплені вид 2 - ТУ 15.2-114- 00034022-2016, куртка костюму утеплювача вид 2 - ТС А01XJ.30655-291:2020(01).

36. Зазначені дії Товариства, на думку прокурора, свідчать про порушення інтересів держави, що стало підставою для звернення прокуратури в особі Військової частини з цим позовом про стягнення з Товариства штрафу, передбаченого пунктом 7.3.1 договору закупівлі, в розмірі 20 % від вартості неякісного товару, який за наданим розрахунком становить 4 642 000 грн

(23 210 000 грн х 20 % = 4 642 000 грн).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

37. Прокурор, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що під час ухвалення оспорюваних рішень, суди попередніх інстанцій не врахували правового висновку у подібних правовідносинах щодо застосування Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року (далі - Інструкція № П-7), викладеного у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі

№ 911/1249/22 (в контексті того, що ця Інструкція розповсюджувалася на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення; зазначений відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і до того ж містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості).

38. Скаржник, мотивуючи підставу касаційного оскарження визначену пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України у його взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, вказує про порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, як мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не дослідження змісту висновку експерта від 12 липня 2024 № 5021 в його сукупності з іншими наявними у справі доказами у порушення статей 86, 104 ГПК України, ненадання мотивованої оцінки зазначеному висновку експерта як належному, допустимому та достовірному доказу у розумінні статей 76, 77, 78,

79 ГПК України, а також немотивування судами причин, з яких вказаний висновок експерта не взятий до уваги в порушення частини другої

статті 104 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

39. У відзиві на касаційну скаргу Товариство проти доводів прокурора заперечує, просить Суд оскаржувані рішення судів залишити без змін, а в задоволенні касаційної скарги відмовити, з посиланням, зокрема, на необґрунтованість її доводів.

40. Військова частина не скористалася своїм правом на подання відзиву.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

41. Предметом касаційного перегляду у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволені позову прокурора в інтересах держави в особі Військової частини до Товариства про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору закупівлі для державних потреб товарів речової служби (індивідуального обмундирування).

42. Обґрунтовуючи касаційну скаргу підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, прокурор вказує на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях помилково застосувавши до спірних правовідносин положення Інструкції № П-7, без урахування висновків Верховного Суду, зазначених у пункті 37 цієї постанови, оскільки ця Інструкція розповсюджувалася на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення. Водночас як свідчать встановлені обставини спірної справи етап передання-приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах закінчився та відбувся без зауважень. Спір у справі виник в процесі використання / експлуатації товару. Натомість зазначена Інструкція № П-7, яка є відомчим актом колишнього СРСР, не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, містить приписи, несумісні із законодавством України, які практично невиконувані (зокрема щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо). Наслідком зазначеного стало неправильне вирішення спору по суті та необґрунтована відмова у позові про стягнення штрафу, передбаченого умовами договору закупівлі у розмірі 20 % від вартості неякісного товару на загальну суму штрафних санкцій 4 642 000 грн.

43. Також в уточненій редакції касаційної скарги прокурор зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2026 року у справі № 904/5722/24 відкрито касаційне провадження у справі з подібними правовідносинами за касаційною скаргою Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі № 904/5722/24.

44. Водночас при підготовці справи до розгляду Суд з`ясував, що ухвалою від 16 червня 2026 року Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі № 904/5722/24 за касаційною скаргою Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року до закінчення розгляду Верховним судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/6530/24.

45. Колегія суддів у цій справі (№ 904/5724/24) з`ясувала, що на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передана справа № 910/6530/24 за позовом керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 та Військової частини до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_13 " про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України в частині включення до ціни вказаних правочинів суми ПДВ та стягнення 790 410,45 грн, з яких: 701 595,77 грн безпідставно сплачена Військовою частиною сума ПДВ за договорами, 58 199,81 грн інфляційні втрати та 30 614,87 грн 3 % річних. Предметом касаційного оскарження у справі № 910/6530/24 є рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про залишення позову прокурора в інтересах держави в особі Військової частини без розгляду та відмову в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 .

46. У справі № 910/6530/24 на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_14 , зокрема, питання щодо можливості / неможливості звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі військової частини.

47. 17 липня 2026 року об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову, (повний текст якої опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень для надання загального доступу 21 липня 2026 року).

48. Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

49. У вирішенні доводів касаційної скарги прокурора Суд вважає за необхідне звернутися до релевантних висновків, які викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24 (ухвалена після подання скаржником касаційної скарги у цій справі), в якій Верховний Суд підтвердив висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 910/4017/24 щодо неможливості звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі військової частини.

50. Так, у наведеній постанові у справі № 910/6530/24 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду констатувала, що:

"8.5. Об`єднана палата зауважує, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". [...]

8.7. Крім того, Конституційний Суд України в пунктах 4.1, 4.2 свого рішення

від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024 (59/24) зазначив, що представництвом інтересів держави в суді, що його здійснює прокурор відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, є правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначену цим пунктом функцію прокуратури, вчиняє в суді відповідні процесуальні дії у разі, якщо цього вимагає захист інтересів держави. Визначальним за пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є те, що ці інтереси мають узгоджуватись із принципами, закріпленими в Конституції України, включно з тими, які встановлюють спосіб та межі втручання держави у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це випливає із засад конституційного ладу України, зокрема зі статей 1, 8, 19 Конституції України в їх посутньому зв`язку з пунктом 3 частини першої її статті 131-1. Неодмінною умовою для реалізації прокуратурою цієї функції є потреба в захисті інтересів держави. Конституційний Суд України наголосив, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

8.8. У пункті 7.1 зазначеного рішення Конституційний Суд України також роз`яснив, що визначити законами України вичерпний перелік інтересів держави, які потребують захисту прокурорів у межах функції прокуратури, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, практично неможливо. Інакше виник би ризик того, що окремі інтереси держави, які об`єктивно потребують утручання прокурора, залишаться незахищеними через відсутність їх у такому переліку. Водночас Закон покладає на прокурора обов`язок під час звернення до суду в таких інтересах самостійно визначати та обґрунтовувати підстави для представництва (абзац другий частини третьої, абзац перший частини четвертої статті 23). Умовою такого представництва визначено порушення або загрозу порушення інтересів держави, що зумовлює обов`язок прокурора також указувати в позовній заяві, у чому саме вони полягають. Крім того, Закон передбачає, що прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді лише після підтвердження судом підстав для цього (абзац другий частини четвертої статті 23). Тобто контроль за тим, чи діє прокурор в інтересах держави, що порушені чи загрожені, звертаючись до суду з відповідним позовом, покладено на суд.

8.9. Об`єднана палата зазначає, що випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України "Про прокуратуру", частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. [...]

8.34. З аналізу пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) слідує, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

8.35. Із системного аналізу положень статей 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України", статті 1 Закону України "Про оборону України" та пункту 7 частини першої статті 4 КАСУ вбачається, що до суб`єктів владних повноважень належать, зокрема, органи військового управління та їх посадові особи під час здійснення публічно-владних управлінських функцій. Військові частини відповідно до законодавства входять до організаційної структури Збройних Сил України та є складовими військового формування, на яке покладено виконання завдань у сфері оборони держави.

8.36. За визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України "Про оборону України" органи військового управління - ІНФОРМАЦІЯ_6 , інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Військові частини відповідно до законодавства входять до організаційної структури Збройних Сил України та є складовими військового формування, на яке покладено виконання завдань у сфері оборони держави.

8.37. ІНФОРМАЦІЯ_6 як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, зокрема, виступає, відповідно до визначених ІНФОРМАЦІЯ_15 потреб, вимог та пріоритетів, державним замовником при здійсненні оборонних закупівель, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил України (частина перша, абзац восьмий частини другої статті 10 Закону України "Про оборону України"). [...]

8.43. Об`єднана палата зазначає, що дійсно відповідно до статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. [...]

8.46. Об`єднана палата виходить із того, що буквальне тлумачення положень Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" не дає підстав для безумовного застосування поняття "суб`єкт господарської діяльності", яке застосовується до військових частин у наведених вище випадках, до спірних правовідносин, заснованих на здійсненні оборонних закупівель, у яких військова частина виступила державним замовником та розпорядником бюджетних коштів у розумінні бюджетного законодавства. [...]

8.48. Водночас, як зазначено вище, військова частина не належить до органів військового управління та не має статусу суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАСУ.

8.49. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке є головним розпорядником бюджетних коштів для військових частин, забезпечує відповідно до законодавства виконання функцій уповноваженого органу з державного гарантування якості, головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель та державного замовника у сфері оборони; з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, в тому числі тих, що передбачені для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних; здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за їх використанням та усунення недоліків і порушень, виявлених органами державного фінансового контролю та правоохоронними органами. [...]

8.51. Об`єднана палата, враховуючи рішення Конституційного Суду України

від 03.12.2025, погоджується, що за умов воєнного стану питання забезпечення функцій з обороноздатності країни під час здійснення оборонних закупівель можуть мати виняткове значення, зумовлюючи підстави для представництва прокурором ІНФОРМАЦІЯ_6 у спірних правовідносинах, і прокурор має їх обґрунтовувати.

8.52. Щодо ВЧ НОМЕР_2 , то Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ВЧ НОМЕР_2 зазначив, що ВЧ НОМЕР_2 є стороною спірних договорів, і саме з цим пов`язаний її статус суб`єкта владних повноважень. Однак доводи прокурора спростовуються наведеним вище законодавством, яке не передбачає здійснення військовою частиною функцій органу владних повноважень як сторони зобов`язальних правовідносин, такі функції здійснюються ІНФОРМАЦІЯ_6 при організації своєї діяльності у сфері закупівель, у тому числі, й при укладенні договорів військовими частинами, як розпорядниками державного бюджету третього рівня.

8.53. З наведених вище мотивів, об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду

від 09.07.2025 у справі № 910/4017/24 про те, що військова частина Збройних сил України не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності.

8.54. Тож суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про залишення без розгляду позову, який поданий прокурором в інтересах військової частини".

51. Водночас у справі, що переглядається (№ 904/5724/24), суди попередніх інстанції самоусунулися від встановлення обставин щодо необхідності належного підтвердження дотримання прокурором передбаченого

статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Військової частини.

52. З урахуванням наведеної правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, за змістом якої об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 910/4017/24 про те, що військова частина Збройних сил України не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції протиправно залишили поза увагою питання правомірності звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Військової частини.

53. З огляду на це Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій повинні були залишили без розгляду позов поданий прокурором в інтересах Військової частини, оскільки у спірних правовідносинах Військова частина діяла як господарюючий суб`єкт, а не як суб`єкт владних повноважень, а тому звернення із позовом в інтересах Військової частини є неправомірним і виходить за межі повноважень прокурорського представництва.

54. Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

55. Разом з тим у разі якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).

56. З урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та висновків Верховного Суду , зроблених стосовно представництва прокурором військових частин, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Військової частини у цій справі. Відповідно касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Військової частини підлягають залишенню без розгляду.

57. Звертаючись із касаційною скаргою, прокурор визначив підставою касаційного оскарження, зокрема, пункт 1 абзацу 1 частини другої

статті 287 ГПК України. Водночас доводи касаційної скарги прокурора, як і його посилання на їх обґрунтування на висновок, викладений у судовому рішенні Верховного Суду (пункт 37 цієї постанови), не можуть бути проаналізовані на предмет їх подібності у зазначеному скаржником аспекті та враховані колегією суддів, зважаючи на обставини цієї справи та висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, відповідно і зазначена підстава касаційного оскарження не може бути підтвердженою.

58. Стосовно підстави касаційного оскарження, визначеної прокурором, передбаченої пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, то зміст вказаної процесуальної норми передбачає підставою для її застосування, в контексті касаційного оскарження судових рішень, наявність неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

59. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

60. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

61. Оскільки у цій справі не підтвердилася визначена прокурором підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 абзацу 1 частини другої

статті 287 ГПК України, Верховний Суд не вбачає правових підстав для розгляду доводів касаційної скарги скаржника за пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України.

62. Доводи відзиву Товариства на касаційну скаргу не спростовують викладеного у цій постанові, тому відхиляються як необґрунтовані.

63. Враховуючи все викладене, Верховний Суд вбачає, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме таких основних засад господарського судочинства, як диспозитивність та змагальність сторін, у зв`язку з чим вони не відповідають вимогам статті 236 ГПК України та підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

64. Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надана вичерпна відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. За приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

66. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

67. За змістом частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

68. Керуючись частиною четвертою статті 300 ГПК України, враховуючи висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, ухваленій після подання касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що в задоволенні касаційної скарги прокурора необхідно відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про залишення без розгляду позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Військової частини.

Судові витрати

69. Враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі № 904/5724/24 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Позов керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_4 " про стягнення штрафних санкцій за договором у сумі 4 642 000 грн залишити без розгляду.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. М. Бенедисюк

І. В. Булгакова