Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №906/1661/25 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2026Справа № 906/1661/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп»

до Міністерства юстиції України

товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф»

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровська Оксана Миколаївна

державний реєстратор Гладковицької сільської ради Левківська Олена Миколаївна

товариство з обмеженою відповідальністю «Океан сільвер маркетинг трейд»

про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

Представники:

від позивача Муравський М.А.

від відповідача-1 Барановська А.М.

від відповідача-2 Пустовіт О.Ю.

від третіх осіб не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Житомирської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп» з позовом до Міністерства юстиції України (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агро Ф» (відповідача-2) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.11.2025 № 3198/5 «Про задоволення скарг» в частині задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22.08.2025 за №СК-3260-25, щодо анулювання рішень, які були вчинені:

державним реєстратором Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровською Оксаною Миколаївною від 30.12.2020 № 56013194, від 31.12.2020 № 56038345, № 56037762, № 56038161, № 56036873, № 56040516, № 56037283, № 56037101, №56037946;

державним реєстратором Гладковицької сільської ради Левківською Оленою Миколаївною від 10.02.2023 № 66367436, від 09.02.2023 № 66355872, № 66355678, № 66355611, № 66355230, № 66355160, № 66355062, № 66354992, № 66354681;

- зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів щодо рішень:

державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровської Оксани Миколаївни від 30.12.2020 № 56013194, від 31.12.2020 № 56038345, № 56037762, № 56038161, № 56036873, № 56040516, № 56037283, № 56037101, № 56037946;

державного реєстратора Гладковицької сільської ради Левківської Олени Миколаївни від 10.02.2023 № 66367436, від 09.02.2023 № 66355872, № 66355678, № 66355611, № 66355230, № 66355160, № 66355062, № 66354992, № 66354681.

24.12.2025 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалі про направлення позовної заяви товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп» до Міністерства юстиції України та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агро Ф» за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Господарський суду міста Києва ухвалою від 06.01.2026 відкрив провадження у справі № 906/1661/25, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровську Оксану Миколаївну, державного реєстратора Гладковицької сільської ради Левківську Олену Миколаївну, товариство з обмеженою відповідальністю «Океан сільвер маркетинг трейд», яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Діва агроком».

В основу підстав позову позивача покладає такі підстави:

- оскаржуваний наказ прийнято за результатами розгляду скарги ТОВ «Агро Ф» після закінчення встановленого двомісячного законом строку для її подачі. На думку позивача, ТОВ «Агро Ф» могло дізнатися про порушення своїх прав, у зв`язку з тим, що земельні ділянки, які є предметом розгляду скарги, йому не поверталися, тому останній був обізнаний про те, що оренда була продовжена шляхом продовження користування земельними ділянками, права оренди, які є предметом скарги скаржника. Також ТОВ «Агро Ф» могло знати про оскаржувані реєстраційні дії з листа ТОВ «Акріс груп» від 09.02.2024, у якому йшлося про те, що останній просить надати рахунки з актуальними банківськими реквізитами для можливості здійснення безготівкового перерахунку грошових коштів пов`язаних з оплатою орендної плати за використання землі у 2023 році, згідно з укладеними договорами оренди землі;

- відсутність у скарзі ТОВ «Агро Ф» дати її складання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» відхилило позовні вимоги. За твердженням відповідача-2, права позивача не порушені, оскільки у нього відсутні будь-які права на земельні ділянки відповідача-2.

Міністерство юстиції України позовні вимоги відхилило повністю. Заперечення відповідача ґрунтуються на такому:

- оспорюваний наказ виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством;

- товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» зазначило у скарзі, що дізнався про порушення його прав 08.08.2025, а позивач не надав доказів іншого;

- формальна відсутність у скарзі ТОВ «Агро Ф» дати її складення за наявності достеменно встановленої дати її подання та реєстрації Міністерством юстиції України не є істотним порушенням вимог закону та не могла вплинути ані на можливість її ідентифікації, ані на правильність розгляду скарги по суті.

09.03.2026 товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» подало клопотання про об`єднання в одне провадження та здійснити їх подальший розгляд в межах справи № 906/1661/25 справ № 906/1662/25, № 906/1663/25, № 906/1664/25 та № 906/1661/25.

Суд 09.03.2026 відмовив у задоволенні цього клопотання, ухвалу про що заніс до протоколу судового засідання. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд керувався ч. 3 ст. 173 ГПК України, за якою об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання. Оскільки підготовче засідання у справі № 906/1661/25 розпочалось 09.02.2026, процесуальні підстави для такого об`єднання відсутні.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 1822083200:01:000:0409, 1822083200:01:000:0194, 1822083200:01:000:0357, 1822083200:01:000:0396, 1822083200:01:000:0003, 1822083200:01:000:0117, 1822083200:01:000:0241, 1822083200:01:000:0004, 1822083200:01:000:0118 (далі - земельні ділянки), право власності на які за реєстровано у Державного реєстрі речових прав.

26 грудня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Діва агроком» (орендар) уклали договори оренди земельних ділянок на 5 років (далі - Договори).

Додатковими угодами до договорів оренди землі від 21.10.2020 було внесено зміни до договорів оренди землі в частині строку дії договорів та зазначено, що договори укладено не на 5 років, а на 7 років до 26.12.2021 без автоматичного продовження строку.

Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровська Оксана Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни до записів про право оренди на земельні ділянки, а саме: додала відомості про додаткові угоди до договорів оренди землі від 21.10.2020, розмір плати за користування, змінила строк дії договорів оренди з 5 років на 7 років, опис об`єкта іншого речового права, зазначила дати закінчення дії договорів - 26.12.2021, проставила відмітку про автоматичне продовження дії договорів на підставі додаткових угод до договорів оренди землі від 21.10.2020 та відомостей з Державного земельного кадастру.

Державний реєстратор Гладковицької сільської ради Левківська Олена Миколаївна зареєструвала у Державного реєстру речових прав перехід права оренди на земельні ділянки від товариства з обмеженою відповідальністю «Діва агроком» до нового орендаря товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп» (далі - ТОВ «Акріс-груп») та продовжила строк дії договорів оренди до 26.12.2028 з автоматичним продовженням, правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

22 серпня 2025 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.08.2025 за № СК-3260-25) (далі - скарга) на рішення:

від 30.12.2020 № 56013194, від 31.12.2020 №№ 56038345, 56037762, 56038161, 56036873, 56040516, 56037283, 56037101, 56037946 (далі - оскаржувані рішення 1) державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровської Оксани Миколаївни (далі - державний реєстратор Ходоровська О.М.);

від 09.02.2023 №№ 66355872, 66355678, 66355611, 66355230, 66355160, 66355062, 66354992, 66354681, від 10.02.2023 № 66367436 (далі - оскаржувані рішення 2) (далі разом - оскаржувані рішення) державного реєстратора Гладковицької сільської ради Левківської Олени Миколаївни (далі - державний реєстратор Левківська О.М.) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1822083200:01:000:0409, 1822083200:01:000:0194, 1822083200:01:000:0357, 1822083200:01:000:0396, 1822083200:01:000:0003, 1822083200:01:000:0117, 1822083200:01:000:0241, 1822083200:01:000:0004, 1822083200:01:000:0118.

У скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» зазначило, що про оскаржувані реєстраційні дії йому стало відомо тільки 08.08.2025 з витягу з Державного реєстру речових прав, отриманим адвокатом, який додано до скарги.

Скарга не містить дату її складання.

Ця скарга була розглянута разом із скаргами Іщука Олеся Івановича, приватного підприємства «Форпост-ПВП», товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер М», товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Т».

16 жовтня 2025 року Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) розглянула скаргу та прийняла висновок, яким рекомендувала:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» задовольнити.

2. Визнати вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровської Оксани Миколаївни від 30.12.2020 № 56013194, від 31.12.2020 №№ 56038345, 56037762, 56038161, 56036873, 56040516, 56037283, 56037101, 56037946,

3. Визнати вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Гладковицької сільської ради Левківської Олени Миколаївни від 09.02.2023 №№ 66355872, 66355678, 66355611, 66355230, 66355160, 66355062, 66354992, 66354681, від 10.02.2023 № 66367436

4. Визнати вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Дем`янчук Ірини Антоліївни від 15.02.2921 № 56629148.

5. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Гладковицької сільської ради Левківській Олені Миколаївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

6. Анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Сербсько-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровській Оксані Миколаївні.

Колегія дійшла висновків про те, що оскаржувані рішення прийнято за обставин, коли подані документи не давали змогу встановити автоматичне продовження дії договорів та подальший перехід права оренди на земельні ділянки від ТОВ «Діва агроком» до ТОВ «Акріс-груп», не містили положень щодо автоматичної пролонгації договорів.

Міністерство юстиції України погодилось з висновками Колегії від 16.10.2025 та 21.11.2025 видало наказ № 3198/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ), яким:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» задоволено.

2. Визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровської Оксани Миколаївни від 30.12.2020 № 56013194, від 31.12.2020 №№ 56038345, 56037762, 56038161, 56036873, 56040516, 56037283, 56037101, 56037946.

3. Визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Гладковицької сільської ради Левківської Олени Миколаївни від 09.02.2023 №№ 66355872, 66355678, 66355611, 66355230, 66355160, 66355062, 66354992, 66354681, від 10.02.2023 № 66367436.

4. Визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювано рішення державного реєстратора Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Дем`янчук Ірини Антоліївни від 15.02.2921 № 56629148.

5. Тимчасово блокувано доступ державному реєстратору Гладковицької сільської ради Левківській Олені Миколаївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

6. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Сербсько-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Ходоровській Оксані Миколаївні.

Суд вирішує спір щодо сформованих позивачем підстав позову, не досліджуючи обставин ухвалення реєстраторами рішень.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону).

У розумінні Закону (ст. 2) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення реєстрації врегульовано розділом IV Закону, і така реєстрація яка здійснюється на підставі документів, поданих у паперовій або електронній формі. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону).

Закон передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. (ч. 1 ст. 37 Закону). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 3 ст. 37 Закону). Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі безпосередньо до суб`єкта розгляду скарги та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції», має містити обставини, якими суб`єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. (ч. 4 ст. 37 Закону).

Наслідком розгляду скарги Міністерством юстиції України та його територіальних органів є прийняття одного з двох рішень, що повинне бути мотивоване: про відмову у задоволенні скарги; про задоволення (повне чи часткове) скарги (ч. 6 ст. 37 Закону).

Якщо предметом оскарження є рішення про державну реєстрацію задоволення скарги полягає рішенні про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав) (п. 1 ч. 7 статті 37 Закону).

Отже, наслідком скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію прав є позбавлення особи, щодо якої це право зареєстровано, офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття нею речового права на нерухоме майно. За своїм характерам компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги пов`язана з вирішенням спору, предметом якого є правомірність рішення реєстратора у контексті дотримання ним вимог реєстраційного законодавства. Оскільки позбавлення особи офіційного визнання державою її речових прав тягне за собою обмеження у здійсненні таких прав, і ці правовідносин носять приватноправовий характер, суб`єктом звернення, за результатами розгляду якого скарга може бути задоволена, є особа, права якої таким рішенням порушені.

З огляду на викладене, розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф» впливає на права позивача у цій справі.

У контексті сформованих позивачем підстав позову підлягає з`ясуванню наявність такої підстави для відмови, як закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Процедура розгляду скарги врегульована Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1128 (тут і далі застосовується редакція, що була чинна у 2025 році) розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 826/3442/17, від 17 липня 2018 року у справі № 911/4006/16.

Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, оскарження рішення територіального органу Міністерства юстиції, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

ТОВ «Агро Ф» у скарзі вказало 08.08.2025 як дату, з якої йому стало відомо про оскаржувані рішення, надавши докази цього. Строк для подання скарги, відповідно, спливає 08.10.2025.

Суд погоджується з доводами Міністерства юстиції України про те, що твердження позивача про можливість скаржника бути обізнаним з оскаржуваними реєстраційними діями раніше ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивних оцінках, що суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої початок перебігу строку на оскарження пов`язується не з абстрактною можливістю дізнатися, а з наявністю об`єктивних даних, підтверджених належними доказами.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позивач не довів порушення відповідачем процедури розгляду скарги. Скарга ТОВ «Агро Ф» подана в межах строку, визначеного частиною третьою статті 37 Закону.

Посилання позивача на те, що у скарзі ТОВ «Агро Ф» відсутня дата її складення не є самостійною та безумовною підставою для відмови у її розгляді або для визнання протиправним рішення Міністерства юстиції України, оскільки Закон та Порядок № 1128 не містять припису, за яким формальна відсутність дати складення скарги, за умови наявності дати її реєстрації суб`єктом розгляду, автоматично унеможливлює її розгляд.

З огляду на викладене позов не підлягає задовленню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп» у позові до Міністерства юстиції України та товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ф».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-груп».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 07.08.2026.

Суддя С. А. Ковтун