Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №917/1003/24(917/2288/24) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Харків Справа № 917/1003/24(917/2288/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників: від Скаржника від Боржника від Кредитора Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А. Ламанова А.В. Заматов Р.В. на підставі довіреності №659 від 22.03.2024, свідоцтво №2030 від 26.10.2005; не з`явився; не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Полтавської області

постановлену05.05.2026 (повний текст складено 25.05.2026)

у справі за заявою про № 917/1003/24 (917/2288/24) (суддя Ореховська О.О.) Глуховського Олександра Володимировича, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область визнання грошових вимог кредитора до боржника

за заявою до про Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя Селянського (фермерського) господарства "Греков", смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область банкрутство

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст розглядуваних вимог та ухвали суду першої інстанції:

1. Приватне підприємство "БВК Компанія" (далі - ПП "БВК Компанія", ініціюючий кредитор) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Греков" (далі СФГ "Греков", боржник) (код ЄДРПОУ 13946032).

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство СФГ "Греков"; визнано грошові вимоги ПП "БВК Компанія" до СФГ "Греков" в сумі 2 993 683,22грн заборгованості та 30 280,00грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну (далі - Бурцева І.Ю.).

3. 17.12.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) (вх. № 2389/24) з кредиторськими вимогами до боржника - СФГ "Греков" на суму 7 706 244,64 грн.

4. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24(917/2288/24) заяву кредитора ОСОБА_1 задоволено частково; визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника СФГ "Греков" на суму 7 232 876,70грн; в іншій частині вимоги кредитора відхилено; зобов`язано розпорядника майна СФГ "Греков" - арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю. включити грошові вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу розпорядника майна СФГ "Греков" арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24(917/2288/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 залишено без змін.

6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2025 касаційну скаргу розпорядника майна СФГ "Греков" арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 (щодо грошових вимог ОСОБА_1 у справі №17/1003/24(917/2288/24) скасовано, справу №917/1003/24(917/2288/24) в скасованій частині (щодо грошових вимог ОСОБА_1 ) направлено до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.

7. Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що:

7.1. У постанові від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов таких висновків:

- судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство;

- при цьому, суд, який розглядає справу про банкрутство, не зв`язаний судовими рішеннями, ухваленими судами проти боржника, відтак може відхилити вимоги, підтверджені судовим рішенням;

- під час розгляду заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів (окрім кредиторів, ініціюючих провадження у справі про банкрутство), рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, не є обов`язковим, а при його наявності оцінюється судом поряд з іншими доказами, а саме первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно/господарсько-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22.

7.2. З метою виконання передбачених у ст. 2 ГПК України завдань господарського судочинства, виконання яких здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів на засадах, серед іншого, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суди у цій справі мали ex officio правильно кваліфікувати вимоги кредиторів ОСОБА_1 , дослідивши та надавши оцінку доказам та обставинам:

- щодо надання Кредитором Боржнику позичених коштів;

- щодо спроможності зазначеного кредитора запозичити відповідні суми кошти Боржнику та джерел походження цих коштів у зазначеного кредитора;

- щодо напрямків використання позичальником запозичених у кредитора коштів, щодо причин їх неповернення позичальником кредитору;

що судами попередніх інстанцій між тим дотримано не було.

8. На новому розгляді, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.11.2025 суддя Ореховська О.О. прийняла заяву ОСОБА_1 від 16.12.2024, б/н (вх. №2389/24 від 17.12.2024) про грошові вимоги до боржника до свого провадження та призначила до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2025. Також зазначеною ухвалою суду задоволено клопотання ПП "БВК Компанія" (вх. № 17274 від 19.12.2024) про витребування доказів; зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 20.11.2025 надати копії (оригінали для огляду в судовому засіданні) документів згідно наведеного переліку; витребувано у Чутівського районного суду Полтавської області надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів справи № 550/1098/24; задоволено клопотання розпорядник майна боржника - арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю (вх. 265 від 09.01.2025) про витребування доказів; зобов`язано СФГ "Греков" у строк до 20.11.2025 надати копії (оригінали для огляду в судовому засіданні) документів згідно наведеного переліку.

9. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) визнано грошові вимоги ОСОБА_1 частково, в сумі 7 232 876, 70 грн основного боргу (четверта черга, кредитор без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). В іншій частині вимоги кредитора відхилено. Зобов`язано розпорядника майна внести вимоги вищевказаного кредитора у визнаних судом розмірах та черговості до реєстру вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства "Греков".

10. Означена ухвала суду обґрунтована тим, що СФГ "Греков" було отримано відповідно до умов договору позики грошові кошти в сумі 6 000 000,00 грн в обумовлений строк в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №1-120, виданих за період з 10.01.2023 до 14.08.2023 включно, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023 -15.08.2023, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6851 за 01.01.2023 -15.08.2023, а також не заперечується жодною із сторін Договору.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 позов ОСОБА_1 до СФГ "Греков" про стягнення заборгованості за договором позики задоволено повністю. Стягнуто з СФГ "Греков" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № б/н від 10 січня 2023 року в сумі 7 232 876, 70 грн.

На виконання вказаного рішення 20.11.2024 було видано виконавчий лист, оскільки, воно в апеляційному/касаційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 15.11.2024.

Крім того, місцевим господарським судом наголошено на тому, що за результатами розгляду позову "БВК Компанія" (ініціюючий кредитор у справі № 917/1003/24 про банкрутство СФГ "Греков") до СФГ "Греков" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 10.01.2023 (вх. № 756/25) рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі № 917/1003/24 (917/730/25), залишеним без змін за підсумками апедяційного перегляду, відмолено у задоволені.

Місцевий суд, посилаючись на ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України в контексті вказаних рішень загального та господарського судів, дійшов висновку, що вимога кредитора ОСОБА_1 до боржника - СФГ "Греков" в розмірі 7 232 876,70 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

10.1. Також судом відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимог до боржника щодо стягнення 203 278,16 грн. процентів та 270 090,08 грн. індексу інфляції, оскільки вони нараховані заявником в період дії мораторію (з 15.10.2024 по 16.12.2024).

10.2. З огляду на пропуск ОСОБА_1 тридцятиденного строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника, встановленого ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - ОСОБА_1 є конкурсними, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлюється у порядку та відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, суд зобов`язав розпорядника майна боржника включити визнані судом грошові вимоги ОСОБА_1 у визначених судом розмірах до реєстру вимог кредиторів СФГ "Греков" відповідно до черговості, встановленої ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: 7 232 876, 70 грн основного боргу (четверта черга, кредитор без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

11. Приватне підприємство "БВК Компанія", м. Запоріжжя, не погодившись з постановленою ухвалою суду, звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, якою просило скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до СФГ «Греков» у повному обсязі.

12. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що:

12.1. Верховний Суд сформулював чіткі та обов`язкові для суду першої інстанції вказівки щодо предмета дослідження при новому розгляді. Однак, як буде показано нижче, суд першої інстанції ці вказівки фактично не виконав.

Незважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 30.09.2025 містила конкретний перелік обставин, які підлягали з`ясуванню при новому розгляді, суд першої інстанції фактично обмежився повторним аналізом тих самих доказів і дійшов тотожного висновку, вдруге відмовившись досліджувати ключові питання.

12.2. Суд не з`ясував:

- яке офіційне джерело доходів ОСОБА_1 мав, щоб накопичити або мати у розпорядженні 6 000 000,00 грн у готівковій формі;

- чи підтверджено декларацією про доходи, банківськими виписками або іншими документами наявність у кредитора таких коштів станом на початок 2023 року;

- звідки пенсіонер (до матеріалів справи залучено пенсійне посвідчення ОСОБА_1 ) міг мати вільні готівкові кошти у розмірі 6 000 000,00 грн.

Відсутність будь-якого дослідження цих обставин є самостійною та достатньою підставою для скасування ухвали, оскільки суд повторно проігнорував пряму вказівку Верховного Суду.

12.3. В ухвалі відсутній аналіз:

- на які потреби СФГ «Греков» витратив 6 000 000,00 грн;

- чи відображені ці кошти у фінансовій звітності господарства;

- чому при наявних обігових активах (9,7 млн грн на початок 2023 р., 10,6 млн грн на кінець 2023 р.) та додатковому банківському кредиті (2 190 000,00 грн від ПриватБанку у червні 2023 р.) СФГ «Греков» не повернуло позику.

Суд першої інстанції визнав достатніми доказами реального руху коштів такі документи: квитанції до прибуткових касових ордерів № 1– 120; касову книгу (форма КО-4); журнал реєстрації касових документів; оборотно-сальдові відомості по рахунку 6851; акт звірки взаємних розрахунків.

Скаржник звертає увагу на те, що всі зазначені документи є внутрішніми обліковими документами самого боржника та/або сторін правочину, який перевіряється. Вони складаються та підписуються виключно сторонами оспорюваного договору і не містять жодного підтвердження з незалежних джерел.

Прийнявши оборотно-сальдові відомості та акт звірки як самостійні докази передачі коштів, суд першої інстанції порушив сталу практику Верховного Суду.

Квитанції до прибуткових касових ордерів також не є доказами реального руху коштів без незалежного підтвердження

Квитанції до ПКО складаються самим боржником (СФГ «Греков») і підписуються його ж посадовою особою. Вони лише свідчать про те, що оформлено документ про приймання готівки, але не підтверджують самого факту фізичного отримання грошей від конкретної особи.

12.4. Постанова Верховного Суду від 30.09.2025 містила чітку вказівку: суд, який розглядає справу про банкрутство, не зв`язаний судовими рішеннями, ухваленими судами проти боржника. Верховний Суд прямо констатував, що саме тому рішення Чутівського районного суду від 15.10.2024 не могло бути підставою для автоматичного визнання вимог кредитора, – і скасував попередні рішення саме через неврахування цієї позиції.

Попри це, оскаржувана ухвала фактично відтворює скасований підхід. Суд посилається на ч. 4 ст. 75 ГПК України та зазначає: «Факти встановлені у рішенні Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі № 550/1098/24 та рішенні Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі № 917/1003/24 (917/730/25) не потребують повторного доказування».

Окрім того, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі № 917/1003/24 (917/730/25) скасовано постановою Верховного Суду від 04.06.2026.

Таким чином, правова підстава, на яку опирався суд першої інстанції при визнанні вимог (факт набрання законної сили рішенням про дійсність договору позики), відпала. Апеляційний суд має врахувати цю обставину при розгляді даної скарги, оскільки скасовані судові рішення не можуть слугувати доказом у цій справі.

12.5. З урахуванням наведеного вбачається, що ОСОБА_1 передав за період з січня 2023 по серпень 2023 СФГ «Греков», на підставі договору позики кошти у загальному розмірі 6 млн грн, в той час коли дохід ОСОБА_2 за цей період складає на набагато меншу суму, лишу і розмірі 650116,78 грн.

З урахуванням встановлених обставин, твердження про щоденне передання ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 50 000 грн. СФГ «Греков» протягом 8 місяців (загалом 120 прибуткових касових ордерів) викликає обґрунтовані сумніви у правдоподібності. Для реалізації такої схеми ОСОБА_1 мав би щоденно долати близько 60 км в один бік із с. Мачухи до смт Чутове і 60 км у зворотному напрямку, що вимагає значних витрат часу та ресурсів.

Крім того, відсутність у ОСОБА_1 власних коштів у сумі 6 млн грн. на момент укладення договору позики додатково підтверджує сумнівність реальності таких операцій та узгоджується з висновком про штучний характер кредиторських вимог. Сукупність цих фактів свідчить, що передання коштів у заявленому обсязі та способом, зазначеним у прибуткових касових ордерах, є малоймовірним та не підтверджує фактичного виконання договору позики.

12.6. Незважаючи на наведені скаржником заперечення, при наявності ознак фраудаторності правочину, суд не здійснив належної оцінки цим доказам у їх сукупності, чим порушив вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку надати оцінку кожному доказу та їх взаємному зв`язку.

Більше того, судом були витребувано оригінали документів, на які посилається ОСОБА_1 і СФГ «Греков» як на підтвердження передачі коштів, однак такі оригінали надані не були. Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона не подає оригінал письмового доказу, суд має право визнати відповідні обставини недоведеними. Також згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язок доказування покладається на сторону, яка посилається на відповідні обставини, а ст. 76 ГПК України визначає, що належними є лише ті докази, які підтверджують заявлені обставини.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

13. Іншими учасниками справи в межах визначеного апеляційним судом строку в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

14. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2026 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.

15. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 (повний текст складено 25.05.2026) у справі №917/1003/24(917/2288/24) залишено без руху.

16. Після усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №917/1003/24 (917/2288/24) за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 (повний текст складено 25.05.2026) та призначено розгляд апеляційної скарги на "03" серпня 2026 р. о 10:15 годині, а також витребувано у Господарського суду Полтавської області копії матеріалів справи №917/1003/24 (917/730/25).

17. Враховуючи викладене в п.п.14,16 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу членів судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А. та Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

18. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою засобів відеофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

19. У судовому засіданні 03.08.2026 представник Скаржника з`явився у судове засідання, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, а також надав відповіді на запитання суду.

Інші учасники справи попри вжиті судом заходи з належного повідомлення не з`явились, про причини неявки не повідомили, що за висновком судової колегії, враховуючи визнання їх явки необов`язковою, також не перешкоджає розгляду справи по суті.

20. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначені відповідно до них правовідносини:

21. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Приватне підприємство "БВК Компанія" (далі - ПП "БВК Компанія", ініціюючий кредитор) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Греков" (далі СФГ "Греков", боржник) (код ЄДРПОУ 13946032) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

22. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство СФГ "Греков"; визнано грошові вимоги ПП "БВК Компанія" до СФГ "Греков" в сумі 2 993 683,22грн заборгованості та 30 280,00грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну (далі - Бурцева І.Ю.) (свідоцтво № 353 від 28.02.2013 р., адреса: а/с 1, м. Запоріжжя, 69041, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

23. Оголошення про відкриття провадження у справі № 917/1003/24 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Греков" було опубліковано на офіційному веб сайті Вищого господарського суду України 11.09.2024 за № 74032.

24. ОСОБА_1 звернувся до суду з кредиторськими вимогами до боржника - Селянського (фермерського) господарства "Греков" на суму 7 706 244,64 грн.

25. Обґрунтовуючи подану заяву кредитор посилався на ту обставину, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі №550/1098/24 позов ОСОБА_1 до СФГ "Греков" про стягнення заборгованості за договором позики задоволено повністю та стягнуто з СФГ "Греков" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № б/н від 10 січня 2023 року в сумі 7 232 876,70 грн. Враховуючи, що вказане рішення суду відповідачем не було виконано, ОСОБА_1 на підставі умов Договору позики та приписів чинного законодавства України додатково нарахував та заявив до стягнення з СФГ "Греков" 203 278,16 грн процентів (за період з 15.10.2024 року по 16.12.2024) та 270 090,08 грн індексу інфляції (за період з 15.10.2024 по 16.12.2024).

Таким чином, загальний розмір заборгованості, яку заявник просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Греков" становить 7 706 244,64 грн., яка включає в себе: суму неповернутої позики в розмірі 6 000 000,00 грн., 1 436 154,56 грн. процентів за користування грошовими коштами та 270 090,08 грн. індексу інфляції.

25.1. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі №550/1098/24 позов ОСОБА_1 до СФГ господарства "Греков" про стягнення заборгованості за договором позики задоволено повністю, присуджено до стягнення з СФГ "Греков" на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № б/н від 10 січня 2023 року в сумі 7 232 876,70грн, присуджено до стягнення з СФГ "Греков" на користь державного бюджету судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15 140, 00грн (а.с. 11-12 т. 1).

При ухваленні вказаного рішення Чутівський районний суду Полтавської області встановив, посилаючись на надані позивачем копії документів, що протягом періоду з 10.01.2023 до 14.08.2023 Відповідач отримав від позивача грошові кошти на загальну суму 6 000 000,00 грн, що підтверджується квитанціями відповідача до прибуткових касових ордерів №№ 1-120, виданих за період з 10.01.2023 до 14.08.2023 включно, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023 - 15.08.2023, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6851 за 01.01.2023-15.08.2023, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Відповідач зобов`язався отриману суму коштів повернути в строки, визначені договором позики від 10 січня 2023 року, тобто до 15.08.2024.

27.08.2024 позивач вручив відповідачу особисто вимогу про усунення порушення від 26.08.2024, про свідчить власноручний підпис відповідача на вимозі.

25.2. Місцевим судом встановлено, що суму боргу у визначений у договорі позики строк відповідач не повернув, і тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики від 10.01.2023 у розмірі 7 232 876,70 грн, що складається із 6 000 000,00 грн основного боргу та 1 232 876,70 грн 20% за користування грошовими коштами за період з 15.08.2023 до 26.08.2024 включно. Позовні вимоги відповідачем не заперечувалися, а також не повідомлялось про наявність вже відкритого провадження у справі про його банкрутство.

На виконання вищевказаного рішення у справі №550/1098/24 Чутівським районним судом Полтавської області було видано відповідний виконавчий лист від 20.11.2024, із зазначенням, що рішення набрало законної сили 15.11.2024 (а.с. 13 т. 1).

Матеріали справи не містять доказів сплати СФГ "Греков" заборгованості за договором позики №б/н від 10.01.2023 в сумі 7232876,70 грн на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі №550/1098/24.

25.3. Водночас, матеріали справи містять копію договору позики між ОСОБА_1 та СФГ "Греков" від 10.01.2023, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язувався передати у власність позичальника, а позичальник зобов`язувався прийняти у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 6 000 000,00 грн та зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 6 000 000,00 грн, строком до 15.08.2024.

Пунктом 8 вказаного договору позики встановлено, що за домовленістю сторін за користування грошовими коштами позичальник сплачує на користь позикодавця проценти у розмірі 20%, починаючи з 15.08.2023 за кожен рік користування фактично отриманих грошових коштів визначених у пунктах 1,2 даного договору. Сторонами також узгоджено, що нарахування процентів за даним договором з 10.01.2023 до 14.08.2023 включно не здійснюється.

У пункті 13 договору позики сторони узгодили, що у разі прострочення виконання зобов`язання за даним договором, позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи, що рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі №550/1098/24 СФГ "Греков" не було виконано, ОСОБА_1 , на підставі умов Договору позики та приписів чинного законодавства України, додатково нарахував та заявив до стягнення з СФГ "Греков" 203 278,16 грн процентів (за період з 15.10.2024 по 16.12.2024) та 270 090,08 грн індексу інфляції (за період з 15.10.2024 по 16.12.2024).

26. В обґрунтування заявлених кредиторських вимог ОСОБА_1 до заяви про грошові вимоги до боржника залучив, такі документи (копії): договір позики від 10.01.2023, рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 у справі №550/1098/24, виконавчий лист у справі №550/1098/24, пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , медичну довідку, витяг з Реєстру територіальної громади.

27. У перебігу розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника ініціюючий кредитор - ПП "БВК Компанія" звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів (вх. № 17274 від 19.12.2024), у якому просило суд зобов`язати ОСОБА_1 надати копії (оригінали для огляду в судовому засіданні) наступних документів: договору позики від 10.01.2023 року; квитанції СФГ "Греков" до прибуткових касових ордерів № 1-120 виданих за період з 10.01.2023 по 14.08.2023 включно; актів звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023-15.08.2023; оборотно-сальдові відомості по рахунку за період з 01.01.2023-15.08.2023; вимогу ОСОБА_1 до СФГ "Греков" від 26.08.2024, а також просить витребувати з Чутівського районного суду Полтавської області справу № 550/1098/24.

28. Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Бурцева І.О. також звернулась до суду з клопотанням (вх. 265 від 09.01.2025) про витребування у СФГ "Греков" доказів, а саме: журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів в якому відображені готівка яка надійшла від ОСОБА_1 ; касову книгу в якій відображені готівка яка надійшла від ОСОБА_1 ; книгу обліку доходів і витрат в якій відображені готівка яка надійшла від ОСОБА_1 ; книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) в якій відображені готівка яка надійшла від ОСОБА_1 ; книгу обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, в якій відображені готівка яка надійшла від ОСОБА_1 ; звіти про залишок готівки за ті дні коли ОСОБА_1 передавав готівку; звіти касира щодо руху грошей у касі за ті дні коли ОСОБА_1 передавав готівку СФГ "Греков"; договір про повну матеріальну відповідальність особи яка відповідальна за касове обслуговування в СФГ "Греков"; порядок оприбуткування готівки в касі СФГ "Греков" розроблений на підставі Положення; прибуткові касові ордера в яких зафіксовано отримання готівки від ОСОБА_1 ; касові ордери про здавання готівки отриманої від ОСОБА_1 до банку.

29. У перебігу нового розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 , ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.11.2025 вищевказані клопотання ініціюючого кредитора та розпорядника майна боржника про витребування доказів задоволено.

30. На виконання вимоги ухвали суду від 03.11.2025 ОСОБА_1 разом із заявою за вх. № 14862 надав оригінали таких документів: договір позики № б/н від 10.01.2023, акт звірки взаємних розрахунків за договором позики від 15.08.2023, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6851 СФГ "Греков" станом на 15.08.2023 (за період з 01.01.2023-15.08.2023), завірену головою СФГ "Греков"; вимогу про усунення порушення до СФГ "Греков" від 16.08.2024 з власноручно написаною розпискою голови СФГ "Греков" від 27.08.2024 про її отримання разом з додатками; квитанції СФГ "Греков" до прибуткових касових ордерів в кількості 120 штук за період часу з 10.01.2023 по 15.08.2023 (а.с. 61-186 т. 2).

31. На виконання вимоги ухвали суду від 03.11.2025 СФГ "Греков" надало оригінали таких документів (а.с. 1-392 т. 3):

1) Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів 2023 року (типова форма №КО-3а), який містить інформацію за період часу з 10.01.2023 року по 14.08.2023 року прошитий пронумерований та скріплений печаткою СФГ "Греков" на 21 сторінці;

2) Касову книга на 2023 рік (типова форма №КО-4), підписану головою СФГ "Греков" 14.08.2023 та скріплену печаткою Господарства на 360 сторінках, дана касова книга містить інформацію про:

- готівку яка надходила від ОСОБА_1 ;

- видану та прийняту касиром готівку;

- інформацію про залишок готівки в ті дні коли ОСОБА_1 передавав готівку;

- рух коштів в касі за ті дні коли ОСОБА_1 передавав готівку СФГ "Греков";

- видаткові та прибуткові касові ордера за період часу з 10.01.2023 року по 14.08.2023

року.

3) Посадову інструкція касира, що буда складена та затверджена Головою СФГ "Греков" 09.01.2023, відповідно до якої касир несе повну матеріальну відповідальність за касове обслуговування СФГ "Греков";

4) Наказ №1/2023 від 09.01.2023, про порядок розрахунку та встановлення ліміту каси, який винесений на виконання вимог пункту 50 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в У країні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 № 148, згідно якого СФГ "Греков" розраховувало ліміт каси за середньоденним надходженням готівки за перші три місяці з останніх дванадцяти, з дня першого готівкового розрахунку, встановлено ліміт залишку готівкових коштів у касі у розмірі 0,00 грн. в період часу з 10.01.2023 по 31.03.2023.

5) Наказ №2/2023 від 03.04.2023 про порядок розрахунку та встановлення ліміту каси, який винесений на виконання вимог пункту 50 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 № 148, згідно якого СФГ "Греков" розраховувало ліміт каси за середньоденним надходженням готівки в наступні календарні місяці поточного року, що слідують за першими трьома місяцями роботи поточного року, з дня першого готівкового розрахунку, встановлено ліміт залишку готівкових коштів у касі у розмірі 0,00 грн в період часу з 03.04.2023 по 31.08.2023.

32. 09.04.2025 ПП "БВК Компанія" (ініціюючий кредитор у справі №917/1003/24 про банкрутство СФГ "Греков") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до СФГ "Греков" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 10.01.2023 (вх. № 756/25).

33. Позов мотивовано тим, що договір позики від 10.01.2023 року укладений без спрямування на настання реальних наслідків та для штучного створення боргу, що вказує на фіктивність і недійсність такого договору.

На підтвердження поданого позову ПП"БВК Компанія" посилалося на наступне:

- з дати 18.06.2024, на думку позивача, у СФГ "Греков" починається недобросовісне господарське життя, з`являється оспорюваний договір позики, подається позов про стягнення коштів по спірному договору, а земельний банк СФГ "Греков" став зменшуватися;

- квитанції до прибуткового касового ордеру та оборотно-сальдові відомості, а також акти звірки взаємних розрахунків на думку позивача не є належними доказами передачі коштів;

- у спірному договорі зазначено, що його метою є забезпечення фінансової стабільності. Позивач в свою чергу вказує на те, а чи була ця нестабільність у підприємства? На думку позивача на момент укладення договору стан СФГ «Греков» був стабільний;

- ОСОБА_1 є власником 8 компаній, в 4 з яких є керівником. Позивач вважає, що за цих обставин останній повинен був укласти договір позики так, щоб гроші перевести на банківський рахунок СФГ «Греков»;

- подібних договорів позики у СФГ "Греков" з фізичними особами, окрім оспорюваного, більше не існувало;

- СФГ "Греков", на думку позивача, навіть якщо і хотів погасити заборгованість то не мав такої можливості у зв`язку з законодавчим обмеженням видачі готівки одній особі протягом робочого дня;

- відсутні докази з незалежних джерел за допомогою яких є можливість перевірити, що передача коштів дійсно мала місце;

- з рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 по справі №550/1098/24 вбачається, що відповідач не заперечував відносно боргу, що позивач по справі розцінює як протиріччя стратегії відповідача.

34. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі №917/1003/24 (917/730/25) (повний текст складено 12.02.2026, суддя Білоусов С.М.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського від 23.03.2026 рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі №917/1003/24 (917/730/25) залишено без змін.

35. Постановою Верховного Суду від 03.06.2026 касаційну скаргу Приватного підприємства "БВК Компанія" задоволено частково:

- постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 та рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі №917/1003/24(917/730/25) скасовано;

- cправу №917/1003/24(917/730/25) передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що:

- Суд першої і другої інстанції, розглядаючи спір, проігнорували принцип підвищеного стандарту доказування, який підлягає застосуванню у справах про банкрутство, що прямо випливає з правових висновків Верховний Суд, викладених у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22. Зокрема, суд не врахував, що за наявності обґрунтованих сумнівів у реальності заборгованості, сам лише договір позики та похідні від нього документи не можуть вважатися достатніми доказами існування грошового зобов`язання, а кредитор зобов`язаний довести реальність передачі коштів, джерела їх походження та фактичне виконання правочину;

- На переконання колегії суддів, відсутність в матеріалах справи витребуваних судом документів, які підприємство має оформлювати та/або вести при розрахунках готівкою у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, та які є підставою для підтвердження факту передачі готівкових коштів, у даному випадку, у розмірі 6 млн. грн, свідчить про передчасність висновків судів про доведення відповідачами реальності спірних господарських операцій за укладеним договором позики в готівковій формі і його виконання;

- Суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку пасивній процесуальній поведінці відповідачів, при винесені рішення, яка проявилася у невиконанні обов`язку щодо подання витребуваних судом доказів та відсутності належних дій, спрямованих на підтвердження реальності спірних господарських операцій, що призвело до неповного з`ясування обставин справи;

- Зазначивши, що за оскаржуваним договором позики наявні первинні документи, які містять вичерпну інформацію про відповідну господарську операцію, що дозволяє точно та однозначно її ідентифікувати, і такі документи є належними і беззаперечними доказами, суди попередніх інстанцій не вказали, на підставі яких саме конкретних, наявних в матеріалах справи доказах вони сформували цей висновок;

- Крім того, суди відхиливши доводи позивача про відсутність у позикодавця коштів для позики у підтвердження чого надано відомості з податкової про доходи ОСОБА_1 , зазначили, що вони не відображають повний обсяг інформації, у зв`язку з чим не підтверджують беззаперечно відсутність коштів;

- Разом з тим, зі змісту судових рішень вбачається, що суди не проаналізували ні зміст аргументів позивача, ні надані ГУ ДПС у Полтавській області (на виконання ухвали суду від 17.06.2025) відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за період з січня 2023 року по грудень 2024 року по гр. ОСОБА_1 . Тобто, обмежившись загальним твердженням про те, що відомості з податкового органу не відображають повного обсягу доходів фізичної особи, суд не навів жодних мотивів, чому саме такі дані є неповними у конкретних правовідносинах, не зазначив, які саме доходи могли залишитися поза обліком, а також не встановив жодних обставин, які б свідчили про фінансову спроможність відповідача-2 ОСОБА_1 надати боржнику суму позики у 6 млн. грн у відповідний період;

- Судами також не було перевірено доводи позивача щодо пов`язаності сторін оспорюваного договору, оскільки не погодившись з таким аргументом, суд не навів жодних мотивів, з яких саме підстав подані позивачем докази не підтверджують наявність ознак заінтересованості у розумінні статті 1 КУПБ, не здійснив їх аналіз та не спростував наведених аргументів по суті.

36. Оскільки Апелянт обґрунтовував доводи апеляційної скарги посиланням на матеріали справи №917/1003/24 (917/730/25), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 було витребувано у Господарського суду Полтавської області копії матеріалів зазначеної справи для їх безпосереднього дослідження під час апеляційного перегляду. Надані матеріали були приєднані до матеріалів апеляційного провадження та враховані судом при вирішенні спору.

37. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні правовідносини в контексті приписів Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) та Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

VІ. Оцінка апеляційного суду:

38. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновків місцевого господарського суду про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до СФГ «Греков» у сумі 7 232 876,70 грн за договором позики від 10.01.2023 в контексті таких аргументів Апелянта:

- під час нового розгляду справи місцевий господарський суд не виконав обов`язкових вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2025, оскільки повторно не дослідив ані реальність передачі позикових коштів, ані фінансову спроможність ОСОБА_1 надати позику у розмірі 6 000 000 грн, ані джерела походження цих коштів, ані напрями їх використання боржником та причини неповернення (1);

- суд першої інстанції безпідставно визнав належними доказами виникнення спірної заборгованості виключно документи внутрішнього бухгалтерського обліку сторін (квитанції до прибуткових касових ордерів, касову книгу, журнал реєстрації касових документів, оборотно-сальдову відомість та акт звірки), які самі по собі не підтверджують фактичного руху коштів та не усувають сумнівів щодо реальності господарської операції (2);

- місцевий господарський суд фактично надав преюдиційне значення рішенню Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 та рішенню Господарського суду Полтавської області у справі №917/1003/24(917/730/25), хоча Верховний Суд прямо зазначив, що у справі про банкрутство такі рішення підлягають самостійній оцінці поряд з іншими доказами, а останнє із зазначених судових рішень на момент апеляційного перегляду взагалі скасовано Верховним Судом (3);

- кредитором не подано незалежних доказів, які б підтверджували наявність у нього коштів для надання позики, їх походження, фактичне передання боржнику чи фізичний рух готівкових коштів, тоді як надані Апелянтом відомості органів ДПС щодо доходів ОСОБА_1 , обставини щоденного передання протягом понад семи місяців готівкових коштів по 50 000 грн, а також наведена хронологія подій після відкриття провадження у справі про банкрутство, на думку Скаржника, свідчать про штучний характер заявленої кредиторської заборгованості та вимагали застосування судом підвищеного стандарту доказування (4);

- незважаючи на витребування судом оригіналів документів, кредитором такі оригінали не подані, однак місцевий господарський суд не застосував наслідків, передбачених ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та безпідставно визнав відповідні обставини доведеними (5).

39. У відповідності до приписів ч.3 ст.3 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Наразі, КУзПБ, норми якого згідно ч.1 ст.2 цього Кодексу мають пріоритет (порівняно із, зокрема, ГПК) у провадженнях у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не встановлюють виключення із вказаного правила про визначення процесуального закону, який регламентує вчинення процесуальних дій і розгляд справ.

40. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення учасників справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, погоджується з доводами Апелянта про недоведеність заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог у світлі стандартів доведення таких вимогу у межах справи про банкрутство та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині їх визнання.

41. Як убачається з постанови Верховного Суду від 30.09.2025 у цій справі, попередні судові рішення були скасовані у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, які мають визначальне значення для встановлення самого факту виникнення заявленої заборгованості. Верховний Суд прямо зобов`язав суд першої інстанції дослідити фактичне надання ОСОБА_1 . Боржнику позикових коштів, фінансову спроможність Кредитора надати позику у сумі 6 000 000 грн та джерела походження таких коштів, а також напрями використання Боржником отриманих коштів і причини їх неповернення. Саме ці обставини становили предмет нового розгляду.

Втім із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що зазначені вказівки Верховного Суду місцевим господарським судом фактично не виконано.

41.1. Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну фінансову можливість надати Боржнику позику у розмірі 6000000 грн. Кредитором не подано банківських виписок, документів про зняття відповідних сум готівки, декларацій про доходи чи інших незалежних доказів, які підтверджували б наявність у нього відповідних коштів або законних джерел їх походження. Натомість із наданих Апелянтом відомостей Державної податкової служби вбачається, що офіційний дохід ОСОБА_1 є очевидно неспівмірним із сумою заявленої позики, тоді як будь-яких належних пояснень або документального підтвердження існування інших фінансових ресурсів Кредитором не надано.

41.2. Не усунуто й сумнівів щодо самого факту виконання договору позики: за твердженням Кредитора, передання 6 000 000 грн здійснювалося виключно у готівковій формі шляхом оформлення 120 прибуткових касових ордерів із щоденним внесенням приблизно по 50 000 грн протягом понад семи місяців. Разом із тим матеріали справи не містять жодного незалежного доказу походження чи фактичного руху зазначених коштів. За відсутності підтвердження їх накопичення, зняття з банківських рахунків або інших об`єктивних доказів реального передання коштів наведений Кредитором спосіб виконання договору сам по собі породжує обґрунтовані сумніви щодо фактичного здійснення відповідної господарської операції. Саме тому Верховний Суд і наголосив на необхідності застосування у цій справі підвищеного стандарту доказування.

Крім того, сумнівним є спосіб використання цих коштів - шляхом їх видачі в день отримання за видатковими касовими ордерами за грошовим зобов`язанням Боржника, дійсність якого наразі не підтверджена доказово, тоді як спосіб оформлення руху грошових коштів не узгоджується із принципом розумності і добросовіності (п.6 ст.3 ЦК), а покликаний уникнути сторонньої об`єктивної фіксації такого руху за участю банківських установ, що у сукупності із іншими вказаними вище вадами доведеності (у тому числі, покладанням керівником Боржника функцій касира на самого себе, що "звужує" коло фізичних осіб для документального оформлення та можливості подальшої веріфікації реального руху коштів) за змістом принципу вірогідності (ст.79 ГПК) дозволяє дійти висновку про необгрунтованість таких вимог.

41.3. Натомість, всупереч вказівкам Верховного Суду, місцевий господарський суд повторно поклав в основу своїх висновків судові рішення в інших справах, фактично надавши їм преюдиційного значення замість самостійного встановлення фактичних обставин виникнення спірного грошового зобов`язання.

Так, рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 було ухвалене за наслідками визнання позову самим Боржником. За таких умов суд не досліджував фактичне передання позикових коштів, не перевіряв фінансову спроможність позикодавця та не встановлював реальний рух грошових коштів, а лише надав оцінку копіям документів, поданих сторонами за відсутності між ними спору. Водночас преюдиційне значення мають лише встановлені судом фактичні обставини, а не оцінка доказів чи правові висновки суду.

Більш того, на момент звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом провадження у справі про банкрутство СФГ «Греков» уже було відкрито. Відповідно до ст. 7 КУзПБ всі майнові спори щодо Боржника підлягали розгляду виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство. За таких обставин районний суд мав передати відповідний спір для розгляду в межах справи про банкрутство, а тому ухвалене ним рішення не могло підміняти собою встановлення господарським судом фактичних обставин виникнення спірної заборгованості та не може розглядатися як належна підстава для підтвердження існування грошового зобов`язання у межах цієї справи.

41.4. Так само безпідставним є посилання місцевого господарського суду на рішення Господарського суду Полтавської області та постанову апеляційного господарського суду у справі №917/1003/24 (917/730/25), якими було відмовлено у визнанні недійсним договору позики, адже правова оцінка дійсності такого договору за вказаними судовими актами не може ототожнюватися (і замінювати) дослідження та встановлення обставин фактичної спроможності кредитора надати позику та її дійсне надання у спосіб, відображений у представлених первинних і бухгалтерських документах. Колегією суддів відмічається, що за змістом ст.ст.203, 215 ЦК питання дійсності договору вирішується щодо моменту його вчинення (укладання), тоді як для визнання кредиторських вимог більше принципового значення має саме фактичне надання позики - обставина виконання договору, яка хронологічно за наявними умовами мала слідувати за моментом укладання та тривати значний проміжок часу.

Більш того, постановою Верховного Суду від 04.06.2026 зазначені судові рішення скасовано, у зв`язку із чим вони втратили юридичну силу та у будь-якому разі не можуть вважатися джерелом преюдиційних обставин.

При цьому документи, покладені місцевим судом в основу висновків про реальність позики, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів, касова книга, журнал реєстрації касових документів, оборотно-сальдові відомості та акт звірки взаєморозрахунків, походять виключно від сторін спірного договору. Такі документи самі по собі не підтверджують фактичного руху грошових коштів та не можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо реальності виникнення заявленого грошового зобов`язання.

Таким чином, місцевий господарський суд повторно не встановив тих фактичних обставин, дослідження яких було прямо визначено Верховним Судом як необхідне, а фактично відтворив підхід, який уже був визнаний касаційною інстанцією помилковим, на що слушно вказував Апелянт.

42. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 не довів ані наявності у нього реальної фінансової можливості надати Боржнику позику у сумі 6 000 000 грн, ані фактичного передання таких коштів, тоді як існуючі сумніви щодо реальності виникнення заявленої заборгованості не були усунуті належними та допустимими доказами. З урахуванням застосування у справах про банкрутство підвищеного стандарту доказування така недоведеність виключає можливість визнання заявлених кредиторських вимог.

Відтак апеляційна скарга Приватного підприємства «БВК Компанія» підлягає частковому задоволенню (адже Апелянт вимагав її скасування у повному обсягу - у тому числі і щодо відхилених позовних вимог, хоча жодних доводів в цій частині не навів), ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 — скасуванню із прийняттям нового рішення про віхилення цих кредиторських вимог у повному обсязі.

43. З огляду на наведені висновки ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 підлягає скасуванню лише в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 , а в іншій частині (в частині відмови) – залишенню без змін. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені Скаржником витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Інші учасники справи відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України заяв про відшкодування судових витрат не подавали, що виключає вирішення питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 136, 137, 269-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 9, 45, 47 КУзПБ, Східний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 (повний текст складено25.05.2026) у справі №917/1003/24 (917/2288/24) задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 7 232 876, 70 грн основного боргу (четверта черга, кредитор без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) та ухвалити в цій частині нове рішення про відхилення таких грошових вимог.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "БВК Компанія", м. Запоріжжя (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Патріотична, будинок 56-А, квартира 38, ЄДРПОУ 31921048) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7 268,00грн.

5. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2026р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна