Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №706/739/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/739/26

1-кп/706/119/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000454 від 13.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Севастянівка Христинівського району Черкаської області, громадянина України, із професійно – технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 12.04.2026 близько 19 год 43 хв, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги по вулиці Українська села Мала Севастянівка Уманського району Черкаської області біля службового поліцейського автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою уникнення адміністративної відповідальності, діючи з прямим умислом, направленим на надання поліцейським неправомірної вигоди, висловив пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США інспектору СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майору поліції ОСОБА_5 та інспектору СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітану поліції ОСОБА_6 , які відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до ч. 1 ст. 364 КК України є службовими особами та які згідно п. 1 абз. 1 ст. 255 КУпАП і п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» наділені повноваженнями складати матеріали про вчинення адміністративних правопорушень за ч.ч. 1, 3 ст. 126, ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, за не вчинення в його інтересах дій, з використанням наданого їм службового становища, а саме за нескладення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та не позбавлення його права керування транспортними засобами, які, відмовившись від пропозиції ОСОБА_4 у наданні неправомірної вигоди, попередили останнього про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України.

У подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, неодноразово наполягав на своїй пропозиції надати поліцейським СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду у різних сумах, з метою уникнення адміністративної відповідальності, висловлюючи її в усній формі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому злочині визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та повідомив, що подія сталася приблизно за два місяці до судового засідання у вечірній час – близько 19 год 43 хв. Він керував власним транспортним автомобілем марки Hyundai, коли його зупинили працівники поліції. Підставою для зупинки слугувало перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування із правоохоронцями обвинувачений запропонував їм неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США. При чому робив таку пропозицію більше одного разу, намагаючись домовитись, щоб його відпустили та не притягували до відповідальності за нетверезе водіння. Працівники поліції попереджали його про кримінальну відповідальність за такі дії та від запропонованих грошей відмовились. У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, повідомив, що засуджує свою поведінку та шкодує про те, що сталося.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згодою з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання, та документів щодо речових доказів у провадженні.

Наслідки розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз`яснені.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена і він повинен нести відповідальність за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто за пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь – якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, оскільки обвинувачений під час судового розгляду у вчиненому діянні розкаявся, критично оцінив свою протиправну поведінку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що обвинувачений скоїв нетяжкий злочин, який відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, немає не знятих та непогашених судимостей, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, під наглядом у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Приписами абзацу 20 статті 368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Дані досудової доповіді, досліджена інформація, що характеризує ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності та відносин у суспільстві, середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, відсутність судимостей, критичне засудження ним власної поведінки, оцінки своєї протиправної діяльності, правдиві показання про всі обставини вчиненого правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність обставини, яка його пом`якшує, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції статті.

На переконання суду призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі є недоцільним та таким, що покладатиме на обвинуваченого надмірний тягар.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям призначення покарання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися, клопотання про їх застосування до суду не надходили.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 369 – 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: DVD-R диск із відеозаписами з нагрудної камери поліцейського – залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026250320000454 від 13.04.2026.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8