Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №712/5718/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №712/5718/26

Суддя: Пересунько Я. В.

Справа № 712/5718/26

Провадження № 2/712/3645/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участі позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Ястремської А.М.,

представників органу опіки та піклування – Троян О.В., Внукової Ю.А.,

представника військової частини НОМЕР_1 – Кучера О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. Позов обгрунтовано тим, що 05 червня 2010 року він та відповідачка зареєстрували шлюб, за час перебування в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .

1.3. 18 квітня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано.

1.4. Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з батьком; мати дитини участі у вихованні та утриманні сина не брала, що підтверджується актом відвідування неповнолітнього від 30 вересня 2019 року, складеного за участі соціального працівника та працівника школи.

1.5. Крім цього, відповідача є громадянкою Російської Федерації, куди вона виїхала після розірвання шлюбу і з того часу не підтримує жодного зв`язку з дитиною. Дитина фактично не знає своєї матері та не отримує від неї жодної матеріальної допомоги чи моральної підтримки, а з огляду на відсутність дипломатичних відносин з РФ, участь матері у вихованні дитини є об`єктивно неможливою.

1.6. Згідно з довідками Черкаської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6, мати ОСОБА_2 контакти зі школою не підтримує, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує; вихованням та прийняттям рішень стосовно освіти, здоров`я та розвитку дитини займається батько, який сприяє всебічному розвитку дитини та заохочує бажання сина навчатись на додаткових курсах.

1.7. Позивач також зауважує, що відповідачка демонструвала систематичне нехтування своїми батьківськими обов`язками і щодо іншої своєї дитини, що підтверджується постановою Соснівського районного суду м.Черкас від 20 квітня 2017 року у справі 712/4229/17 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

1.8. На час звернення до суду з цим позовом, відповідачка не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною взагалі; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.

1.9. Фактично мати зникла з життя дитини та самоусунулась від його виховання та утримання.

1.10. Відзиву на позов від відповідачки до суду не надходило.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 до участі у справі в якості третьої особи; зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради надати висновок по суті спору.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 18 червня 2026 року замінено третю особу ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову частину НОМЕР_1 , в якій позивач проходить військову службу за мобілізацією; витребувано в Державній прикордонній службі України відомості про перетин кордону відповідачкою за період із 01 січня 2019 року; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

2.3. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Ястремська А.М. позовні вимоги підтримали. ОСОБА_1 пояснив, що через деякий час після розірвання шлюбу відповідачка зателефонувала йому та повідомила, що перебуває на борту літака і відлітає до Росії та не збирається повертатись до України. Він був у шоковому стані, оскільки залишився з 8-річним сином, мав організовувати своє життя, а також життя і побут дитини. Через цю ситуацію він навіть звертався до Черкаського міського центру соціальних служб та працював разом із сином із психологом, оскільки дитина була замкнутою, лякалась при спогадах про матір та боялась осіб жіночої статі старшого віку. Просив врахувати, що дуже тривалий час мати дитини не виходить на зв`язок та не спілкується з дитиною, не надає утримання дитині, не цікавиться його побутом та життям, що свідчить про її самоусунення від участі у вихованні дитини. Додав також, що у сина є бабуся по лінії матері, але вона також припинила спілкуватись із позивачем та її онуком.

2.4. Представники органу опіки та піклування Троян О.В., Внукова Ю.А., а також представник військової частини НОМЕР_1 Кучер О.І. просили ухвалити рішення в якнайкращих інтересах дитини.

2.5. Відповідачка у судові засідання не з`являлася, причини неявки суду не повідомила; про дату, час та місце розгляду справи повідомлена шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає положенням ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

2.6. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 14 липня 2026 року, внесеною до протоколу судового засідання, вирішено розглядати справу з ухваленням заочного рішення.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

3.7. Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

3.8. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

3.9. Згідно із ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

3.10. Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

3.11. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

3.12. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

3.13. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

3.14. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

3.15. Згідно із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 9 (провадження № 61-2175св20), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

3.16. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

3.17. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 05 червня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який було розірвано рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 квітня 2019 року (справа № 712/2566/19).

4.2. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

4.3. Згідно з повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 20 липня 2026 року, громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 05 березня 2019 року виїхала з України в напрямку РФ та 08 квітня 2019 року повернулась до України, 21 травня 2019 року виїхала за межі України в напрямку м.Мінськ та 24 травня 2019 року повернулась до України; 25 травня 2019 року виїхала за межі України в напрямку м.Мінська та 05 листопада 2019 року повернулась, 09 листопада 2019 року виїхала в напрямку м.Мінська та 22 серпня 2021 року повернулась до України і востаннє виїхала за межі України в напрямку м.Стамбул 03 вересня 2021 року.

4.4. Відповідно до акта відвідування неповнолітнього ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року, складеного комісією у складі соціального педагога, класного керівника дитини, що затверджений директором Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 19, на момент відвідування було встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . У помешканні створені всі умови для навчання та відпочинку. Зі слів батька стало відомо, що після розлучення з дружиною вдень дитина перебувала у сім`ї матері (в школу сина водила бабуся), а ночувати дитина приходила до батька. Але з кінця літа 2019 року дитина проживає разом з батьком, який утримує його фінансово. Місце перебування матері не відоме. Зі слів батька, вона знаходиться за межами країни. Із сином матір спілкується у телефонному режимі (зворот а.с.7).

4.5. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітнього від 30 вересня 2019 року, складеного комісією в складі соціального педагога, класного керівника дитини, що затверджений директором Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 19, неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 . У приватному будинку 3 кімнати, кухня, туалет, ванна, будинок газифікований. Матеріальний стан сім`ї – задовільний; моральний клімат в родині – доброзичливі відносини. Дитина має окрему кімнату, в якій є окремий куточок для навчання та відпочинку дитини, письмовий стіл, окреме ліжко, комп`ютер. (а.с. 7).

4.6. Відповідно до довідки Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 від 14 червня 2024 року про участь батьків учня 8А класу ОСОБА_3 у шкільному житті дитини, мати ОСОБА_2 контакту зі школою, де навчається дитина, не підтримує, із вчителями не спілкується, не відвідує батьківські збори (зворот а.с. 9).

4.7. Згідно з актом опитування сусідів від 23 квітня 2026 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтверджують, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 дійсно проживають разом за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11).

4.8. Згідно з довідкою Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 6 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_9 , учень 9-А класу, з 30 квітня 2020 року по 20 квітня 2026 року навчається у вказаній школі. Приводив та забирав дитину до школи батько ОСОБА_1 , який систематично цікавиться розвитком і успішністю дитини. Мати дитини ОСОБА_2 за час навчання контакту зі школою не підтримувала, з вчителями не спілкувалась, не цікавилась досягненнями та успіхами своєї дитини (зворот а.с. 6).

4.9. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28 травня 2026 року № 10764/12579-01-21, у зв`язку з неможливістю встановити дійсне місце перебування ОСОБА_2 та з`ясувати її особисту думку з означеного питання, враховуючи що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які порушують свої обов`язки щодо дитини, виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування вважає неможливим на даний час визначити доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 27-30).

У цьому ж висновку органу опіки та піклування зазначено, що представникам органу опіки та піклування не вдалось розшукати місце проживання чи будь-які інші контакти ОСОБА_2 ; під час під час обстеження місця проживання дитини 06 травня 2026 року неповнолітній ОСОБА_3 повідомляв, що не бачився та не спілкувався з матір`ю з 8-річного віку, а на засіданні органу опіки та піклування дитина повідомила членам комісії, що підтримує позбавлення батьківських прав матері.

4.10. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , 1974 р.н., повідомила суд, що тривалий час знає ОСОБА_1 та перебуває з ним у дружніх відносинах, оскільки багато років проживала з ним в одному багатоквартирному будинку у м.Черкаси. Зараз у цьому будинку проживає мати свідка і вона часто там буває. До сім`ї ОСОБА_1 входить його мати ОСОБА_8 , яка працювала вчителем у музичній школі, брат та неповнолітній син ОСОБА_3 . Про колишню дружину ОСОБА_1 свідку нічого не відомо, оскільки свідок бачила її лише один раз після їх одруження. Свідку також відомо, що в колишньої дружини ОСОБА_1 є ще один старший син від інших відносин, який проживав окремо і якому позивач допомагав по навчанню. Після розлучення ОСОБА_1 свідок жодного разу не бачила біля його сина ОСОБА_3 будь-якої жінки, крім бабусі. Крім того, свідок ніколи не бачила і не чула від будь-кого, щоб мати дитини коли-небудь щось йому передавала, наприклад одяг чи іграшки. За спостереженням свідка, обов`язки з виховання та утримання дитини постійно виконує батько. Неповнолітній ОСОБА_3 ніколи нічого не розповідав про маму при короткочасних зустрічах зі свідком. Одного разу, коли свідок, прощаючись із ОСОБА_3 на вулиці, попросила передати привіт мамі, маючи на увазі бабусю, то дитина абсолютно ніяк на це не відреагувала. На думку свідка, мати дитини самоусунулась від його виховання.

4.11. Свідок ОСОБА_11 , 1977 року народження, суду пояснила, що з дитинства знає ОСОБА_1 , оскільки вони жили та росли в одному багатоквартирному будинку у м.Черкаси. Свідку відомо, що ОСОБА_1 на даний час разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 проживає в приватному будинку, а в старій квартирі проживає мати позивача. Свідок також знає, що ОСОБА_1 був одружений на ОСОБА_2 , яка була старшою за нього, та був сильно закоханий в неї. Свідок бачила дружину ОСОБА_1 лише один раз 01 вересня 2018 року, коли їх син ОСОБА_3 та дитина свідка йшли до першого класу школи. У свідка склалось неприємне враження від спілкування з ОСОБА_2 .. Свідку здалось, що це людина, якій нічого не цікаво. Крім того, на першому дзвонику ОСОБА_2 була одна з небагатьох батьків, у кого був професійний фотоапарат і хто багато фотографував клас. Вона обіцяла батькам однокласників зробити фотографії з цього пам`ятного дня, але своєї обіцянки так і не виконала та зникла. Причина розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідку не відома, але останній їй повідомляв, що колишня дружина просто покинула його з дитиною. Свідок бачила, що деякий час дитину до школи водила мати ОСОБА_2 , але згодом і вона почала поводитись дивно: хоч проживає в м.Черкаси, але ні з ким не вітається та з онуком не спілкується. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідок перестала бачити маму біля дитини і ОСОБА_1 сказав їй, що начебто ОСОБА_2 поїхала назавжди в м.Москву. За спостереженнями свідка, тривалий час обов`язки з виховання та утримання дитини виконує сам ОСОБА_1 ; дитини прив`язана до батька і батько навчив дитину всьому. Свідок ніколи не бачила неповнолітнього ОСОБА_3 пригніченим, він завжди привітний та веселий. Водночас дитина ніколи не згадувала при свідку про матір і нічого не говорила про неї.

4.12. Свідок ОСОБА_12 , 1966 року народження, суду повідомила, що знає ОСОБА_3 як свого учня, в якого вона є класним керівником і якому в школі викладає біологію. Про матір ОСОБА_3 свідку нічого не відомо, оскільки ніколи її не бачила і мати ніколи не намагалась зв`язатись із класним керівником. Дитина прийшла в їх школу у 6 клас і батько одразу попередив, що сам виховує хлопця. ОСОБА_3 перевівся до школи, в якій працює свідок, оскільки начебто було важко добиратись до школи. Під час навчання дитина ніколи не згадувала про матір. Водночас неповнолітній ОСОБА_3 є здібним, начитаним, всесторонньо розвиненим та дуже самостійним учнем. Він займається музикою, гарно співає, займається спортом. На думку свідка, мати самоусунулась від виховання своєї дитини, тому що її просто немає в житті дитини.

4.13. Свідок ОСОБА_13 , 1994 року народження, суду повідомив, що знає ОСОБА_1 як клієнта, якому свідок як психолог протягом 3 чи 4 місяців у 2019 році надавав послуги психологічного консультування при Черкаському міському центрі соціальних служб. Свідок пам`ятає, що це було консультування ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 у зв`язку з розлученням батьків хлопця. Наскільки свідок пам`ятає, то причиною їх звернення до психолога Центру був пригнічений психологічний стан дитини через те, що перед розлученням мати своїми словами й поведінкою лякала дитину розмовами про батька. Під час консультування свідок застосовував певні психологічні методики, під час яких малолітній ОСОБА_3 розповідав про епізоди домашнього насильства в сім`ї, коли мати під час сварок дорослих нападала на батька, кидала в нього речі та могла маніпулювати дитиною. На початку консультування у хлопця був тривожний стан, страх перед матір`ю і навіть страх перед дорослими жінками; було помітне сильне напруження при згадках про матір; дитина всіляко уникала згадувань про матір. На певному етапі дитина замкнулась в собі, але в процесі роботи з писхологом він ставав все більш комунікабельним, а потім почалось покращення. Дитина почала казати, що без мами в сім`ї стало спокійніше. Водночас було помітно, що дитина близька до батька, оскільки саме батько проводив з ним багато часу, привив любов до читання. Під час консультування свідок намагався з`ясувати цілісну картину відносин у сім`ї та поспілкуватись з обома з батьків. Тому через батьків матері йому вдалось знайти її телефон і навіть двічі зателефонувати до неї за кордон. При спілкуванні по телефону мати пробувала згладжувати гострі кути, представляла себе люблячою матір`ю та обіцяла, що невдовзі повернеться. Але ці слова не співпадали з її поведінкою і тим, що говорила дитина. Під час консультацій із ОСОБА_1 було помітно, що він був закоханий у свою дружину, хотів побудувати з нею сім`ю та не помічав поганого у її поведінці. Він був сильно засмучений і навіть розгублений після того, як вона покинула його з дитиною та поїхала за кордон.

4.14. Неповнолітній ОСОБА_3 за присутності представника органу опіки та піклування, класного керівника, представника військової частини НОМЕР_1 та без присутності батька пояснив суду, що наразі перейшов із 9 класу школи № 6 у Першу міську гімназію. Під час навчання в школі найбільше любив зарубіжну літературу та інформатику, а також біологію. Одного разу навіть зайняв 3 місце в міській олімпіаді з біології. Крім того, він любить декламувати й читати вірші і в 2025 році зайняв 1 місце на конкурсі читців, коли читав вірш В.Симоненка «Герострат». Також він займається музикою та співом, любить співати в стилі джаз, зокрема пісні ОСОБА_14 . Через 10 років бачить себе успішним чоловіком, планує закінчити вуз, мати гарну роботу та сім`ю. Щодо участі матері у своєму житті, то пояснив, що йому важко щось пригадати, що пов`язано з матір`ю. Єдиним позитивним спогадом є те, що вони колись їхали кудись на автомобілі, але куди саме – не зміг пригадати. Своє 1 вересня 1 класу він пам`ятає, особливо знайомство з однокласниками, але хто саме вів його до школи і чи була там мати згадати не зміг. Пояснив, що більше 6 років тому востаннє говорив з мамою по телефону. Вона дзвонила йому з-за кордону на його особистий мобільний телефон. Ті дзвінки були нечастими і про що саме вони говорили – пригадати не зміг. З тих пір він не бачив матір і не спілкувався з нею, хоча номера телефону не міняв. За таких обставин він не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав.

5. Оцінка Суду

5.1. Оцінені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_2 після набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 у травні 2019 року виїхала за межі України, після чого декілька разів приїздила до України та остаточно виїхала за кордон 3 вересня 2021 року, але жодного разу у цей період часу з сином ОСОБА_3 не бачилась, кошти на його утримання та розвиток не виділяла, не піклувалась про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя.

5.2. Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що як психолог консультував малолітнього ОСОБА_3 у 2019 році і останній повідомляв про випадки застосування домашнього насильства та агресії ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , свідком чого був малолітній ОСОБА_3 , що на той час завдавало дитині психологічних страждань та призвело до небажання згадувати про матір, страху при згадках про неї та навіть страху перед дорослими жінками.

5.3. При цьому суд враховує, що постановою Соснівського районного суду м.Черкас від 20 квітня 2017 року у справі № 712/4229/17 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 51 грн за те, що 23.02.2017 року приблизно о 20 год. 00 хв. вона за місцем проживання ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та догляду за своїм старшим неповнолітнім сином – ОСОБА_15 .

5.4. Інші допитані свідки також підтвердили, що жодного разу не бачили матір неповнолітнього ОСОБА_3 після розірвання шлюбу.

5.5. Досліджені судом докази також свідчать про те, що покинувши територію України у вересні 2021 року, ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_3 , оскільки протягом вказаного часу без жодних поважних причин не цікавилась його життям та розвитком, не забезпечувала дитині необхідного харчування, медичного догляду; не спілкувалася з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення дитини; не надавала дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяла засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляла інтересу до її внутрішнього світу.

5.6. Невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина, з огляду на викладені обставини, негативно впливає на розвиток дитини, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в якнайкращих інтересах дитини.

5.7. Під час вирішення цієї справи враховується також думка дитини, висловлена в судовому засіданні, згідно з якою він більше 6 років не бачив та не спілкувався з матір`ю, хоча не змінював свого номера телефону, а весь цей час про нього піклувався та займався його розвитком і вихованням виключно батько та бабуся по лінії батька.

5.8. Рішення суду про позбавлення матері батьківських прав щодо сина становить втручання в права, гарантовані статтею 8 ЄКПЛ, проте таке втручання за обставин справи відповідає закону (базується на ст. 164 СК України), переслідує легітимну мету (захист якнайкращих інтересів дитини) та є пропорційним.

5.9. Водночас мати не позбавлена права звернутись до суду із позовом про поновлення її батьківських прав, за умови зміни ставлення до участі в житті сина.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Соснівським районним судом м. Черкас за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Соснівського районного суду м. Черкас протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст заочного рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua