Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №711/7503/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7503/26

Номер провадження2-о/711/178/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

за участі заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Вакуленко О.П.

заінтересованої особи ОСОБА_2

представника заінтересованої особи адвоката Кусь Ю.О.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 15.07.2026 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про видачу обмежувального припису, зазначивши заінтересованою особою ОСОБА_2 . Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 створює реальну загрозу психологічного спокою та безпеці для неї та її неповнолітньої дитини. Колишній чоловік приходить в квартиру, співвласником якої є, створює конфлікти, скандали та психологічний тиск. Приходив на роботу та вчиняв тиск. Через поведінку була вимушена викликати поліцію. Неповнолітня донька боїться батька, коли він приходить, вона ховається та збирає ручі. Така поведінка батька негативно впливає на стан дитини, вона погано спить, прокидається в сльозах. Заявник перебуває в стані страху за своє життя, оскільки чоловік неодноразово підіймав на неї руку. До березня 2026 мав проблеми з зловживанням алкоголю, через що був прецедент приховування місця перебування доньки, подачі в розшук заявниці. Заявник боїться, що бувший чоловік викраде дитину і її буде забирати з поліцією. Просить видати обмежувальний припис, заборонити вчиняти щодо неї та її доньки будь-які форми насилля, заборонити наближатись до неї та доньки на визначену судом відстань, заборонити переслідувати її, створювати конфліктні ситуації за місцем її проживання та роботи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2026 відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи в порядку окремого провадження.

У заяві від 27.07.2026 ОСОБА_1 уточнила свої вимоги та зазначила, що з ОСОБА_2 на даний час, рішенням суду шлюб розірвано за ініціативою останнього. Спільне життя стало нестерпним. Маючи реєстрацію за вищевказаною адресою, де ОСОБА_3 має також 1/3 частини квартири у спільній частковій власності, останні місяці співвласник вдома майже не проживає.

Навідується набігами, щоб створити їй та доньці нестерпні умови проживання, погрожуючи фізичною розправою не відомо за що, психологічно тисне на дитину та на неї. Також присилаючи в телефон різні погрози з малюнками насильства. Після народження дочки вона терпіла, бо надіялась на виправлення його, а тим більше дитині потрібен був батько.

Звертає увагу на те, що це друге(обоюдне) розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , бо жовтні 2019 році, вона не витримала спільне життя, постійні рукоприкладства, побої, зневажливе ставлення до малолітньої дитини від першого шлюбу і інше.

Подіючись на клятву ОСОБА_3 про взаємну повагу то неї та спільної дочки і сина від першого цивільного шлюбу, 30.06.2022 вони повторно зареєстрували шлюб у РАЦС м. Черкаси, але сімейне життя не склалося знову.

Син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від першого цивільного шлюбу, проживає також зі ними за вищевказаною адресою та постійно чує приниження зі сторони вітчима та психологічний тиск, що він в квартирі ніхто, а тому сина вона іноді віддавала на проживання до своєї мами в село Байбузи.

Крім домашнього насильства за місцем реєстрації, ОСОБА_3 часто заходить до заявниці на роботу і влаштовує там конфлікти, з застосуванням нецензурної лайки, тиснучи на неї як психологічно так і економічно, обзиваючи брудними словами непристойного значення та висловлюваннями, що вижене з спільної квартири, бо йому ніде жити зі своєю новою співмешканкою.

Вважає, що це наслідки кодування від алкоголізму в березні місяці 2026 року, коли ОСОБА_3 в чергове пішов в запій і за її наполяганням вони звернулися в Медичний центр ОСОБА_5 , бо наслідки були б більш плачевні.

Після винесеного термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_3 як кривдника 09.07.2026, останній своєї поведінки не змінив, продовжував застосовувати психологічне та економічне насильство до заявниці і дітей, що переросло в систему, погрожуючи фізичною розправою та не наданням матеріальної допомоги спільній дочці (має заборгованість по сплаті аліментів), а також ігноруючи оплату комунальних послуг по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а також влаштовуючи конфлікти в присутності дітей, що негативно впливало і впливає на дочку ОСОБА_6 , в зв?язку з чим 16.07.2026р. вона звернулася до Центру соціальних служб у м. Черкаси для отримання послуг, як осіб, постраждалих від домашнього насильства.

На цей час вважєю, що існує реальна загроза продовження домашнього насильства.

Заявниця боїться за своє життя та дітей, а тому змушена була звернутись до суду із заявою про видачу обмежувальною припису стосовно ОСОБА_2 та визначити декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника.

Просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заходів тимчасово обмеження прав на строк 6(шість) місяців. Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та покласти на нього терміном на 6 (шість) місяців наступні обов?язки: заборонити перебувавати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити йому наближатися на 300 метрів до іншого місця перебування ОСОБА_7 та заборонити йому переслідувати останню за місцем її роботи, в місцях її частих відвідувань, а саме: школах, магазинах, інших торгівельних закладах, комунальних і медичних установах та громадському транспорті, та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, в тому числі вести телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв?язку як особисто, так і через інших осіб; обмежити спілкування з постраждалими дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши ОСОБА_2 наближатися на 200 метрів до місць перебування постраждалих дітей в місцях їх частих відвідувань, а саме: школах, магазинах, інших торгівельних закладах. державних, комунальних і медичних установах та громадському транспорті.

Через систему Електронний суд до суду 29.07.2026 надійшли заперечення на заяву про видачу обмежувального припису, уточнення та додаток заяви про видачу обмежувального припису від адвоката Кусь Ю.О. У них адвокат наголошує, що заявницею у порушення вимог ст. 350-4 ЦПК України подані уточнення та додаток заяви про видачу обмежувального припису, при цьому без жодного належного обґрунтування причин такого подання документів після відкриття судом провадження у справі за первинною редакцією заяви про видачу обмежувального припису. Тому, в даному випадку ураховуючи необхідність дотримання принципу належної правової процедури, указані уточнення заяви з додатками не повинні братись судом до уваги при прийнятті рішення по суті первинної заяви про видачу обмежувального припису. Однак, якщо суд дійде протилежного висновку, нижче викладені аргументи із урахуванням указаних вище документів у їх сукупності; ОСОБА_1 звертаючись із заявою про видачу обмежувального припису, як у первинній заяві так і уточненій заяві чітко не зазначила, які ж форми насильства вчиняв ОСОБА_2 що неї та її дітей, чи мали вони системний характер, у чому саме вони проявлялись та якими доказами це підтверджується; як видно із матеріалів справи, що і не заперечується ОСОБА_2 , між сторонами існує конфлікт щодо участі у реалізації права спільної часткової власності на квартиру у АДРЕСА_1 , а також іншого нерухомого майна, участі в утриманні та вихованні їх спільної дитини – ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 (більш детальні пояснення з даного приводу надасть ОСОБА_2 у судовому засіданні); проте, заявник не урахувала, що наявність конфлікту між сторонами (навіть тривалого конфлікту) не є достатньою підставою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (див. наприклад постанову Верховного Суду від 08 липня 2026 року справа № 127/7231/26); із долученого заявницею талону -повідомлення єдиного обліку № 52495, убачається, що 09.07.2026 року о 21:32 год. до поліції звернулась ОСОБА_1 з повідомленням про те, що у АДРЕСА_1 колишній чоловік риється в її особистих речах, імовірно шукає документи аби їх забрати. Тобто навіть із змісту повідомлення заявниці до поліції видно, що мова йде про певний конфлікт щодо майна, яке як указано вище стосувалося саме документів на нерухоме майно; надалі по факту указаного звернення поліцейські склали відносно ОСОБА_2 терміновий заборонний припис (заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особо протягом трьох діб з 09.07.2026 року по 12.07.2026 року), в якому між іншим чітко не указано в чому саме полягало вчинення ОСОБА_2 домашнього насильство. При цьому, ОСОБА_2 виконав даний припис в частині заборони спілкування із ОСОБА_1 , і будь яких інших додаткових заходів адміністративного характеру з боку органів державної влади до нього не застосовувалось. У свою чергу заявниця доказів протилежного суду не надала; по факту складання термінового заборонного припису варто звернути увагу на поведінку заявниці, яка після закінчення строку дії припису (12.07.2026 року о 22:30 год.) через короткий проміжок часу (15.07.2026 року ) звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, хоча сторони двічі перебували у шлюбі ( перший шлюб з 10.06.2016 року по 25.11.2019 року (дата набрання рішення Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області у справі № 473/3797/19, про розірвання шлюбу, законної сили); другий шлюб з 30.06.2022 року по 30.07.2026 року (дата коли набере законної сили рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 30.06.2026 року у справі № 711/5356/26 про розірвання шлюбу)) і за цей тривалий період часу ОСОБА_1 жодного разу не зверталась ані до поліції із заявою про вчинення ОСОБА_2 відносно неї домашнього насильства, ані із заявою про видачу обмежувального припису; щодо заяви ОСОБА_1 до поліції, яка була подана 15.07.2026 року, то слід зауважити , що вона стосується ймовірних фактів неправомірних дії поліцейських та ОСОБА_2 стосовно її виселення з будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, така поведінки заявниці є суперечливою, адже у заяві про видачу обмежувального припису остання зазначає, що проживає за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ), тоді як у заяві до правоохоронних органів скаржиться на її примусове виселення з житла за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ). Також слід урахувати, що указане звернення до поліції надійшло уже після подання ОСОБА_1 до суду заяви про видачу обмежувального припису (дані талону-повідомлення єдиного обліку № 53751); щодо посилання заявниці на заборгованість ОСОБА_2 по аліментах на дитину, то із долученої до матеріалів постанови про відкриття виконавчого провадження видно, що вона прийнята лише 24.06.2026 року і це на підставі заяви саме ОСОБА_1 , яка тривалий час не порушувала питання про стягнення аліментів в примусовому порядку за рішенням суду (виконавчий документ видано 14.05.2019 року), так як сторони перебували в шлюбі і ОСОБА_2 повною мірою виконував свої батьківські обов`язки з утримання їх спільної дитини; інші матеріали долучені заявницею не містять жодних доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства; Резюмуючи викладене уважаю, що доводи заяви про видачу обмежувального припису разом з уточненнями до неї, а також докази, надані заявником на підтвердження заявлених вимог, не свідчать про необхідність вжиття у цій ситуації спеціальних заходів протидії домашньому насильству; як згадувалось вище, ураховуючи, що дана справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, уважаю, що вимога заявниці не заслуговує на довіру з огляду на неправдивість її тверджень та відсутність доказів щодо заявлених нею вимог. Тому, вважає, що у задоволенні заяви належить відмовити

В судовому засіданні заявниця та її представник адвокат Вакуленко О.П. підтримали заяву про видачу обмежувального припису, просили її задовольнити. Заявниця ОСОБА_1 повідомила, що наразі існує конфліктна ситуація через майно і бувший чоловік через це тисне на неї. Квартиру, у якій зараз вона проживає, отримав бувший чоловік та вона з дитиною, як родина військовослужбовця. Вона зазнала психологічного, економічного та фізичного насилля. Бувший чоловік обмежував її у коштах, не утримував її, бив, забороняв працювати, ображав. Також через його поведінка страждає і їх спільна дитина, вона боїться батька. Також ОСОБА_2 приходив до неї на роботу (вона там працювала не офіційно) та вчиняв скандали. До органів поліції з приводу цього вона не зверталась. Крім того, він зловживає алкоголем. Не заперечувала того, що отримавши у 2019 році судовий наказ про стягнення аліментів спочатку звернулась з ним до виконавчої служби, потім на прохання чоловіка забрала, а потім знову у 2026 році звернулась з ним до виконавця. Пояснила, що її бувший чоловік виселив з поліцією її сина з будинку в селі і лишив його самого на вулиці. Пояснила, що син сам забажав поїхати в село, він там сам переночував і на наступний день його виселили. Будинок не її, орендований. Також пояснила, що заява про обмежувальний припис носить запобіжний характер.

Адвокат Вакуленко О.П. підтримав заяву про видачу обмежувального припису. Повідомив, що відносно заявниці вчинилось насилля. ОСОБА_2 зловживає алкоголем, лікувався. Іноді приходить додому та влаштовує скандали. Має заборгованість за сплату аліментів, що є економічним насиллям. Додав, що через поведінку батька страждає дитина. Після виклику поліції відносно ОСОБА_2 було видано заборонний припис.

Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви. Повідомив, що є учасником бойових дій, має ЧМТ та контузію. Коли перебував у зоні бойових дій, то всі карти були у дружини. Крім того він перераховував їй кошти. Дружина офіційно не працювала. Він, його бувша дружина та їх спільна донька з 15.08.2025 стали власниками квартири. Оскільки йому були нараховані кошти за поранення і за них він придбав квартиру. Наразі в квартирі проживає його бувша дружина, їх спільна донька, мати бувшої дружини та син бувшої дружини. За комунальні послуги є заборгованість. Повідомив, що він, його бувша дружина, їх спільна донька та син колишньої дружини раніше проживали в с. Байбузи, в орендованому ним будинку. Чекали, коли донька закінчить навчальний рік і її переведуть до школи в м. Черкаси. Оскільки ОСОБА_1 переїхала в м. Черкаси працювати, то з дітьми залишилась її мати, яка потім теж за онукою переїхала до міста. В селі сам лишився син бувшої дружини. Він запустив навчання, не атестувався в школі, жив сам, невідомо що їв, до нього його мати не їздила. ОСОБА_2 телефонували зі школи, повідомляли про це, бо матері не могли додзвонитись. Після цього він вирішив висилити сина дружини з будинку. Цей будинок був ним орендований, має договір. Коли приїхав, то побачив не прибраний будинок, в будинку жило декілька кішок. Він був з працівниками поліції. Не забрав сина дружини з собою, то поліція сказала, що він не може так зробити, оскільки дитина не його. Ініціатором розлучення був він, оскільки його дружина висміювала його та його травми в соціальних мережах. Він не є наркоманом чи алкозалежним. На прохання дружини, щоб їй догодити він був у ОСОБА_9 . З донькою він був в гарних відносинах, займався з нею, одягав, готував їжу, влаштовував свято, любить її і зараз. Вважає, що це її налаштовує так мати. Додав, що організував відпочинок з дитиною на морі, все оплатив, але через припис поліції і дії заявниці ніхто не поїхав. Щоб уникнути скандалів він пішов з дому, бо бувша дружина його провокує. Не заперечує, що його можна спровокувати, але він тримає себе в руках, замикається в собі. Вважає, що заявниця здійснює на нього наклеп.

Представник заінтересованої особи адвокат Кусь Ю.О. заперечив щодо задоволення заяви. Вважає її безпідставною, недоведеною та не обґрунтованою. Відсутні дані щодо вчинення насилля ОСОБА_2 щодо заявниці, пояснення якої не заслуговують на довіру. Додані документи виглядають так, щоб щось треба подати, оскільки відсутні відомості щодо якогось насилля.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладали шлюб один з одним двічі (з 10.06.2016 по 25.11.2019 та з 30.06.2022 по 30.07.2026).

Сторони мають у спільній частковій власності квартиру131 по АДРЕСА_3 . Дане визнається учасниками процесу та не підлягає доказуванню.

Стаття 350-2 ЦПК України передбачає вичерпний перелік осіб, які можуть звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Така заява може бути подана:

1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";

2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";

3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз`яснень, наведених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №369/7782/19 (провадження №61-21337св19) зроблено висновок, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

З урахуванням наведеного, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків, тобто вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Суд під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів як заявника, так і осіб, відносно яких заявник просить видати обмежувальний припис, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди також мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як випливає із змісту ст. 350-4 ЦПК України особа, яка звертається до суду із заявою про видачу обмежувального припису, повинна зазначити обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та надати докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

До заяви ОСОБА_1 долучила копії особистого паспорту та коду, витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію заявника за адресою: АДРЕСА_1 ; копію свідоцтва про народження дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 від 06.05.2019р.; копію постанови про відкриття виконавчого провадження; копію витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію дочки за адресою: АДРЕСА_1 ; копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08.08.2025р.; копію витягу з Держреєстру речових прав від 14.08.2025 р. про належність 1/3 частини квартири заявниці та копію витягу з Держреєстру речових прав від 14.08.2025 р. про належність 1/3 частини квартири доньці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію сина за адресою: АДРЕСА_1 ; копію талону-повідомлення за N?52495 звернення на «102» 09.07.2026 року щодо вчинення домашнього насилля в сім?ї зі сторони ОСОБА_2 ; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_2 за N?492307 від 09.07.2026р. про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ( ОСОБА_1 ) строком на 3(три) доби до 12.07.2026р.; копію письмової заяви до правоохоронних органів від 15.07.2026р.; копію талону-повідомлення за N?53751 звернення на «102» - 15.07.2026 року щодо вчинення домашнього насилля в сім?ї зі сторони ОСОБА_2 ; копію звернення до Служби соціального захисту; копію довідки із Черкаського міського центру соціальних служб від 24.07.2026р.; копію характеристики на заявника по місцю роботи.

Судом встановлено, що заявниця зверталася на спецлінію 102 із заявою про вчинення можливих неправомірних дій стосовно неї, однак не зазначено хто і які дії вчиняє відносно ОСОБА_1 , та з заявою щодо того, що колишній чоловік риється в її речах імовірно шукає документи, що б їх забрати. Постанов суду, які прийняті за наслідками таких звернень до матеріалів справи не надано. Самі по собі ці звернення не можуть свідчити, що ОСОБА_2 вчиняється відносно заявниці домашнє насильство, та не вказує на наявність ризиків з боку ОСОБА_2 вчинення протиправної поведінки.

У судовому засіданні сторонами пояснено, що в спільній квартирі у заявниці перебували правовстановлюючі документи на спільну квартиру, їх дійсно шукав ОСОБА_2 .

Встановлено, що терміновий заборонний припис було видано як заявниці ОСОБА_1 , так і заінтересованій особі ОСОБА_2 .

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч.1. ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відтак, встановивши, що докази, надані заявницею в обґрунтування заявлених вимог, не вказують безумовно на вчинення ОСОБА_2 жодного з видів зазначеного вище насильства стосовно ОСОБА_1 у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», не визначають ризиків, тобто чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для заявниці, що є необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені вказаним Законом, а свідчать лише про наявність конфлікту з бувшим чоловіком щодо їх майна, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.

Керуючись ст.ст.259, 265, 294, главою 13 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви про видачу обмежувального припису – відмовити.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата складення повного тексту рішення – 07.08.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька