Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №569/15230/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа № 569/15230/26,

учасники процесу:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про визнання відмови протиправною та примусове виконання обов`язку в натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, у якому просила визнати протиправною відмову відповідача у видачі їй документа про вищу освіту – диплома бакалавра з додатками, виготовленого за результатами навчання у 2021–2023 роках відповідно до договору про навчання у закладі вищої освіти № ФБ(НС)-21-017(В) від 03 серпня 2021 року; зобов`язати відповідача видати зазначений диплом з додатками та повернути документ про попередній рівень освіти, вилучений під час зарахування до закладу, стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 серпня 2021 року між сторонами було укладено договір про навчання у закладі вищої освіти № ФБ(НС)-21-017(В) та договір про надання освітніх послуг. Позивачка навчалася за освітньою програмою «Фармація, промислова фармація» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра, виконала освітню програму, пройшла атестацію та у 2023 році завершила навчання. На її ім`я відповідачем було замовлено та виготовлено диплом бакалавра НОМЕР_1 від 28 червня 2023 року з додатками.

Позивачка зазначала, що після завершення навчання їй не видано ані диплом бакалавра з додатками, ані документ про попередній рівень освіти, який був переданий закладу під час вступу та зберігається в її особовій справі. Відповідач пов`язує видачу документів з проходженням внутрішньої процедури оформлення обхідного листа та отриманням усіх передбачених ним відміток, у тому числі відмітки посадової особи, відповідальної за військовий облік.

На думку позивачки, така умова не передбачена Законом України «Про вищу освіту», укладеним між сторонами договором або іншим нормативно-правовим актом. Обхідний лист є внутрішнім організаційним документом закладу освіти, а тому не може встановлювати додаткові умови виникнення чи реалізації права на одержання документа про вищу освіту. Позивачка також посилалася на те, що заборгованість з оплати навчання відсутня, усі передбачені договором обов`язки нею виконані, а питання військового обліку не має правового зв`язку з видачею диплома.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Не заперечуючи факту навчання позивачки, завершення нею освітньої програми та виготовлення документа про вищу освіту, відповідач зазначив, що отримання оригіналів документів про освіту здійснюється після проходження процедури, визначеної Порядком оформлення обхідного листа та отримання оригіналів документів про освіту для здобувачів вищої/фахової передвищої освіти КЗВО «Рівненська медична академія», затвердженим рішенням Вченої ради, оформлення обхідного листа та проставлення необхідних відміток.

Відповідач посилався на автономію закладу вищої освіти, положення статей 32, 53, 63 Закону України «Про вищу освіту», статут закладу, правила внутрішнього розпорядку та умови договору, за якими здобувач освіти зобов`язаний дотримуватися законодавства, установчих та внутрішніх документів закладу. Також відповідач вказував на покладені на заклади освіти обов`язки у сфері організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів та необхідність отримання позивачкою відмітки посадової особи, відповідальної за військовий облік.

У відповіді на відзив позивачка заперечила проти доводів відповідача, наголосивши, що жоден закон не встановлює оформлення обхідного листа як передумову видачі диплома, внутрішній порядок 2025 року не може застосовуватися до правовідносин, що виникли після завершення нею навчання у 2023 році, а військово-облікові обов`язки закладу не надають йому права утримувати документ про освіту. У запереченнях відповідач підтримав викладену у відзиві позицію.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача проти його задоволення заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 03 серпня 2021 року між Комунальним закладом вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради та ОСОБА_1 укладено договір про навчання у закладі вищої освіти № ФБ(НС)-21-017(В). Предметом договору було навчання позивачки за освітньою програмою «Фармація, промислова фармація» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра.

Пунктом 6 договору передбачено обов`язок закладу, зокрема, здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти та видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Оформлення обхідного листа як окрема умова видачі диплома або повернення документа про попередню освіту договором не визначена.

Позивачка у 2023 році завершила навчання, успішно виконала освітню програму та пройшла атестацію.

Відповідач замовив і виготовив на її ім`я диплом бакалавра НОМЕР_1 від 28 червня 2023 року з додатками. Ці обставини сторонами не заперечуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про видачу диплома з додатками та повернення документа про попередній рівень освіти. У відповідях відповідач повідомляв, що документи будуть видані після повного оформлення обхідного листа встановленого зразка.

Копія обхідного листа містить частину відміток структурних підрозділів відповідача. Водночас відповідач не заявляв про наявність у позивачки академічної або фінансової заборгованості, неповернутого майна чи інших невиконаних майнових зобов`язань. На обхідному листі наявна відмітка бухгалтерії про відсутність заборгованості з оплати за навчання.

Відповідач не оспорює права позивачки на присуджений ступінь бакалавра, не посилається на скасування результатів атестації, анулювання або визнання недійсним диплома, відсутність акредитації освітньої програми чи невиконання позивачкою освітньої програми. Єдиною фактичною перешкодою для видачі виготовленого диплома та повернення документа про попередню освіту визначено неповне оформлення обхідного листа.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Диплом бакалавра є одним із видів документів про вищу освіту. Отже, закон пов`язує виникнення права особи на отримання диплома з двома юридичними фактами: успішним виконанням освітньої програми та проходженням атестації.

У цій справі обидві передбачені законом умови виконані. Більше того, відповідач, реалізуючи результати атестації, сформував замовлення та виготовив на ім`я позивачки конкретний документ про вищу освіту. Тому право позивачки на диплом не є спірним або таким, що залежить від майбутнього рішення закладу освіти, воно вже виникло, а спір стосується фактичного утримання документа та відмови у його видачі.

Такий висновок узгоджується з підходом Верховного Суду до визначення правового значення документа про вищу освіту. У постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 522/13762/14-ц (провадження № 61-11996св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що диплом про вищу освіту є документом, яким засвідчується факт здобуття особою вищої освіти та відповідної кваліфікації. Отже, видача диплома є юридичним оформленням уже встановленого результату успішного здобуття освіти, а не окремим дискреційним рішенням закладу освіти.

Крім того, у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 (провадження № К/990/398/25) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, тлумачачи положення законодавства про освіту, виходив із того, що після успішного виконання освітньої програми та проходження атестації особі присуджується відповідний ступінь і видається диплом, а отримання диплома підтверджує завершення навчання та здобуття вищої освіти відповідного рівня. Хоча фактичні обставини цієї справи відрізнялися, наведений правовий підхід підтверджує нерозривний зв`язок між установленим результатом навчання та обов`язком оформити і видати особі документ про освіту.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, у встановлений строк. Відповідно до статей 901, 902, 905 ЦК України виконавець за договором про надання послуг зобов`язаний надати послугу особисто, а строк договору визначається за домовленістю сторін.

Обов`язок відповідача видати документ про вищу освіту прямо передбачений пунктом 6 укладеного сторонами договору. Умовами договору видача диплома пов`язана з виконанням освітньої програми та акредитацією програми, але не з оформленням обхідного листа, отриманням відмітки територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншої посадової особи. Відповідач не довів, що сторони погодили таку додаткову умову договору або що вона прямо встановлена законом.

Верховний Суд послідовно наголошує на обов`язковості погоджених сторонами умов договору. Зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі № 920/730/16 зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а невиконання чи виконання з порушенням змісту зобов`язання є його порушенням. У спірних правовідносинах вимога про додаткове оформлення обхідного листа фактично змінює погоджені сторонами умови видачі документа про освіту в односторонньому порядку, що не узгоджується зі статтями 525, 526, 610 та 629 ЦК України.

Суд бере до уваги право закладу вищої освіти на автономію та самоврядування, передбачене Законом України «Про вищу освіту». Проте автономія реалізується в межах Конституції та законів України і не є джерелом повноваження звужувати зміст та обсяг права особи на отримання документа про вищу освіту або встановлювати додаткові, не передбачені законом умови його реалізації.

Внутрішні організаційно-розпорядчі документи закладу можуть урегульовувати порядок взаємодії структурних підрозділів, обліку майна, погашення заборгованості та технічну процедуру видачі документів. Однак вони не можуть змінювати визначені законом юридичні підстави видачі диплома та перетворювати обхідний лист на самостійну умову виникнення права на документ про освіту.

Посилання відповідача на пункт 6 договору про надання освітніх послуг, за яким одержувач зобов`язаний дотримуватися обов`язків, передбачених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», Статутом Академії, правилами внутрішнього розпорядку та іншими розпорядчими документами виконавця, не свідчить про виникнення у позивачки окремого договірного обов`язку пройти процедуру оформлення обхідного листа як передумову одержання диплома.

Зазначене положення договору має відсильний характер і не встановлює самостійного змісту обов`язку. Воно може застосовуватися лише щодо тих вимог, які є чинними, належно доведеними до відома здобувача, не суперечать закону та безпосередньо стосуються освітніх правовідносин. Саме по собі загальне зобов`язання дотримуватися внутрішніх документів виконавця не надає закладу права односторонньо доповнювати погоджені договором умови видачі документа про освіту новою істотною передумовою, якої не передбачено ані законом, ані самим договором.

Стаття 63 Закону України «Про вищу освіту» визначає загальні обов`язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, зокрема щодо дотримання законодавства, установчих документів і правил внутрішнього розпорядку, виконання освітньої програми, вимог охорони праці та дбайливого ставлення до майна закладу. Водночас ця норма не встановлює обов`язку проходити обхідний лист та не передбачає можливості відмовити у видачі документа про освіту через відсутність окремої відмітки у такому листі.

Не підтверджує правомірність позиції відповідача і Порядок оформлення обхідного листа для студентів Рівненського коледжу, затверджений директором 14 липня 2015 року. Із самого тексту цього Порядку не вбачається, який саме бланк обхідного листа ним затверджено, які його обов`язкові реквізити, перелік структурних підрозділів та посадових осіб, чи є форма обхідного листа додатком до Порядку. Додатки до цього Порядку, які б містили затверджений зразок обхідного листа, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За відсутності затвердженої та наданої суду форми обхідного листа неможливо перевірити, чи відповідає бланк, який фактично пропонувався позивачці, змісту Порядку від 14 липня 2015 року, чи були передбачені ним спірні графи, зокрема щодо військового обліку, а також чи мала відповідна посадова особа повноваження вимагати їх заповнення. Така невизначеність виключає можливість покладення на позивачку негативних правових наслідків за невиконання вимоги, зміст і форма якої належним чином не встановлені.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме на відповідача покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Однак відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що на час завершення позивачкою навчання існувала чинна, визначена за змістом та належно затверджена процедура, яка передбачала саме той обхідний лист, непроходження якого могло бути законною перешкодою для видачі диплома. Тому посилання на пункт 6 договору та Порядок від 14 липня 2015 року не спростовує доводів позову.

Посилання відповідача на Порядок оформлення обхідного листа, затверджений рішенням Вченої ради 27 червня 2025 року, не спростовує вимог позову. На час завершення позивачкою навчання, проходження атестації та виготовлення диплома у червні 2023 року зазначений Порядок не існував. Разом з тим вирішальним є те, що незалежно від часу прийняття такий внутрішній документ не може встановити додаткову матеріально-правову підставу для утримання диплома всупереч статті 7 Закону України «Про вищу освіту» та умовам договору.

Доводи відповідача про необхідність виконання обов`язків у сфері військового обліку суд оцінює окремо. Законодавство покладає на підприємства, установи, організації та заклади освіти обов`язки щодо організації і ведення персонального військового обліку, подання відповідних відомостей, сприяння прибуттю громадян до уповноважених органів та здійснення інших передбачених законом заходів.

Водночас жодна наведена відповідачем норма не передбачає права закладу освіти утримувати документ про вищу освіту до отримання випускницею певної військово-облікової відмітки. Належне виконання відповідачем публічно-правових обов`язків у сфері військового обліку має здійснюватися способами, визначеними спеціальним законодавством, і не може забезпечуватися шляхом обмеження цивільного права особи на отримання вже виготовленого документа про освіту.

Суд також ураховує, що предметом спору не є встановлення наявності або відсутності у позивачки конкретного військового обов`язку чи оцінка її військово-облікового статусу. Вирішення таких питань не впливає на встановлений законом обов`язок відповідача видати документ про вищу освіту особі, яка успішно виконала освітню програму та пройшла атестацію.

Щодо документа про попередній рівень освіти суд виходить із того, що цей документ належить позивачці, був переданий відповідачу під час вступу та зберігається в матеріалах її особової справи. Після завершення навчання та припинення освітніх правовідносин правова підстава для подальшого утримання відповідачем оригіналу належного позивачці документа відсутня. Відповідач не навів окремої законної чи договірної підстави для його неповернення.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу, зокрема шляхом визнання права, припинення дії, яка порушує право, та примусового виконання обов`язку в натурі. Обраний позивачкою спосіб захисту відповідає змісту порушеного права, є ефективним та спрямований на його реальне поновлення.

Відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти особа, та мати наслідком повне припинення порушення її права. Вимога повинна відповідати змісту порушеного права і характеру правовідношення, а засіб захисту має бути ефективним не лише формально, а й на практиці.

Вимога про визнання протиправною відмови відповідача у видачі документів у поєднанні з вимогою про зобов`язання їх видати забезпечує повний захист права позивачки. Саме зобов`язання відповідача передати конкретний диплом з додатками та повернути оригінал документа про попередню освіту усуває наслідки порушення і не потребує від позивачки повторного звернення до суду.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не довів існування передбаченої законом або договором підстави для утримання документів. Натомість позивачкою доведено виконання освітньої програми, проходження атестації, виготовлення диплома, відсутність фінансової заборгованості та неодноразове звернення за видачею документів.

За таких обставин невидача позивачці диплома бакалавра з додатками та неповернення документа про попередній рівень освіти є неналежним виконанням відповідачем договірного обов`язку та порушує право позивачки на отримання документа, що підтверджує здобуття нею відповідного ступеня вищої освіти. Позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про визнання відмови протиправною та примусове виконання обов`язку в натурі – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради у видачі ОСОБА_1 документа про вищу освіту - диплома бакалавра НОМЕР_1 від 28 червня 2023 року з додатками, виготовленого за результатами навчання у 2021–2023 роках відповідно до договору про навчання у закладі вищої освіти № ФБ(НС)-21-017(В) від 03 серпня 2021 року, а також у поверненні документа про попередній рівень освіти, вилученого при зарахуванні до закладу освіти.

Зобов`язати Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради видати ОСОБА_1 диплом бакалавра НОМЕР_1 від 28 червня 2023 року з додатками та повернути оригінал документа про попередній рівень освіти, переданий при зарахуванні до закладу освіти.

Стягнути з Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, код ЄДРПОУ 02011545, адреса: 33019, Рівненська область, м. Рівне, вул. Миколи Карнаухова, 53.

Суддя -