Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №948/718/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/718/26

Номер провадження 3/948/145/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026

Машівський районний суд Полтавської області, в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Порохні І.І.,

представника потерпілого Мазного В.А.,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА :

11 липня 2026 року, близько 14.30 год., ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , умисно нанесла один удар журналом «Буквар» по плечу малолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого утворилося почервоніння, дитина плакала, чим завдала шкоду його фізичному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 06.08.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не визнала. Проте, обставини, які мали місце 11.07.2026 близько 14.30 та інцидент, який стався між нею та малолітнім сином, ОСОБА_3 , підтвердила та пояснила таке.

Вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 . Від шлюбу має двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею. 11.07.2026 близько 14.00. год вона попросила своїх дітей прибрати в кімнаті розкидані речі та навести лад. Діти не послухали її, не відреагували на зауваження. Вона емоційно відреагувала на неслухняність дітей. Між нею та сином ОСОБА_6 трапився словесний конфлікт, в результаті чого вона не стрималась та нанесла один удар синові по плечу журналом « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Також не стримавши емоції через погане самопочуття, вона запхала до рота дитині обгортку від цукерки. Син розплакався та невдовзі дітей забрав до себе їх батько, ОСОБА_4 , який в подальшому звернувся до поліції та поскаржився на її поведінку.

Зазначає, що це був одиничний випадок, таким чином вона намагалась привернути увагу дітей та змусити навести лад в кімнаті. Наразі діти проживаються разом з нею, конфлікт вичерпаний. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки ніякої фізичної шкоди своєму синові ОСОБА_6 вона не завдала.

Законний представник малолітнього ОСОБА_2 , його батько, ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що 11.07.2026 близько 14.00. він їхав забрати дітей від колишньої дружини, ОСОБА_1 . Під час телефонної розмови зі старшим сином, ОСОБА_7 , він почув конфлікт між ОСОБА_1 та їх сином ОСОБА_6 . Приїхавши на місце, він побачив, що діти заплакані, схвильовані, а ОСОБА_6 поскаржився, що матір його один раз вдарила журналом. Він вирішив відреагувати на емоційну поведінку колишньої дружини, оскільки вважає такий метод вихання неприпустимий та зателефонував з цього приводу до поліції. В подальшому працівниками поліції був складений відповідний протокол на дружину.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Ця форма домашнього насильства з об`єктивної сторони повинна характеризуватися діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними.

Разом із цим, вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 в судовому засіданні, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими доказами:

-рапортом чергового ВП № 3, відповідно до якого 13.07.2026 о 10.05 годнадійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_4 про те, що у п`ятницю 10.07.2026 він поїхав забирати дітей , дружина не дала побачитись, потім зателефонував старший син 13 років та повідомив, що матір вдарила молодшого брата 6 років, діти не хочуть йти додому до матері ( а.с.2);

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396286 від 17.07.2026, в якому викладені дата та час (11.07.2026 близько 14.30 год), місце ( АДРЕСА_1 ) та обставини (нанесення удару книгою по плечу неповнолітньому сину, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.3);

-поясненнями ОСОБА_4 , де він пояснив, що з ОСОБА_1 має двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , за рішенням суду діти залишилися проживати з матір`ю, 11.07.2026 близько 14 год. він був біля двору своєї колишньої дружини та набрав до свого сина ОСОБА_8 , у відповідь почув, що він збирається та вийде, в цей час слухавку взяла колишня дружина яка була у збудженому стані та почала скаржитися на дітей, при цьому паралельно кричала на ОСОБА_6 , потім поклала слухавку, через 10 хв він знову зателефонував, проте трубку взяла ОСОБА_9 і сказала, що ОСОБА_6 нікуди не їде, він поїхав у власних справах, потім йому зателефонував старший син та попросив забрати їх, після цього повідомив, що мама вдарила ОСОБА_10 в область правої щоки, а також силоміць запхала бумажку від цукерки йому до рота, до медичного закладу сина не возив, бо до вечора почервоніння зійшло (а.с.5).

-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.07.2026 від ОСОБА_4 де він просить притягнути до відповідальності колишню дружину ОСОБА_1 , яка 11.07.2026 вдарила журналом «Буквар» по обличчю ОСОБА_6 , а також силоміць запхала бумажку від цукерки йому до рот(а.с.7).

-письмовими пояснення ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, де вона , підтвердила, що 11.07.2026 між нею та дітьми виник конфлікт через розкидані речі, в ході якого взяла журнал і вдарила ним по плечеві ОСОБА_6 , після чого останній розплакався (а.с.8).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 цього Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо методів виховання дітей та її емоційного реагування на неслухняність.

В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження факт нанесення тілесних ушкоджень дитині, в результаті яких дитини плакала.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 17.07.2026 вину визнала, в поясненнях також не заперечувала та фактично підтвердила, що завдала сину ОСОБА_6 один удар журналом по плечу, в результаті чого син плакав та образився на неї.

Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, її ставлення до вчиненого, майновий стан, наявність пом`якшуючих обставин, та відсутність обтяжуючих обставин та доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 245,247, 252, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Г.Л. Тимофєєва