Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №524/5528/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5528/26

Провадження № 1-кп/524/583/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, військовослужбовця, судимого : 30.06.2026 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ст. 185 ч.4, ст. 190 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від призначеного судом покарання звільнений із випробуванням з іспитовим строком на 2 рокита встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, без місця реєстрації , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.1, ст.190 ч.1,2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 29.01.2025 року ОСОБА_5 перебував на посаді оператора котельні, дільниці з перевезення померлих в морг КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , основним видом діяльності якого є організування поховань і надання суміжних послуг.

29.01.2025 року потерпілий ОСОБА_7 звернувся до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо надання послуг з транспортування тіла померлого батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з адреси: АДРЕСА_2 , до моргу.За даним зверненням потерпілого прибули працівники вищевказаної установи у складі старшого зміни ОСОБА_5 .У процесі спілкування ОСОБА_5 , виходячи із корисливих мотивів , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, та не маючи наміру на повернення грошових коштів запевнив потерпілого ОСОБА_7 , що він може допомогти в оформленні документів про смерть, а також виплати допомоги на поховання батька , яка виплачується органами Пенсійного фонду України, відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30 серпня 1999 року «Про затвердження Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», за умови передачі йому довідки про смерть, оригіналу паспорта померлого та реквізитів банківської картки для зарахування допомоги.

У свою чергу , потерпілий ОСОБА_7 ,погодившись на пропозицію ОСОБА_5 , передав йому оригінал паспорта громадянина України, який належав померлому ОСОБА_8 , довідку про смерть та реквізити картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 .

Після отримання зазначених документів, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді допомоги на поховання, яка виплачується органами Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», 30.01.2025 року прибув до відділу обслуговування громадян №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 9) з метою отримання виплати допомоги на поховання ОСОБА_8 і надав провідному спеціалісту ОСОБА_9 заяву про виплату допомоги на поховання, копію паспорта громадянина України (ID) на своє ім`я, копію довідки про реєстрацію місця проживання, копію картки платника податків, довідку про державну реєстрацію смерті ОСОБА_8 , свідоцтво про смерть та реквізити банківського рахунку, відкритого у АТ «ПУМБ» НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5

31.01.2025 року о 16 год. 25 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , отримав на свій банківський рахунок у АТ «ПУМБ» НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 11 632 грн 22 коп., які були виплачені Пенсійним фондом України, як допомога на поховання ОСОБА_8 , таким чином незаконного заволодів грошовими коштами в сумі 11632,22 грн. , чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.Вказаними грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, перерахувавши їх на рахунок онлайн-казино.

Епізод ІІ. 01.02.2025 року ОСОБА_5 перебував на посаді оператора котельні, дільниці з перевезення померлих в морг КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , основним видом діяльності якого є організування поховань і надання суміжних послуг.

01.02.2025 року потерпілий ОСОБА_10 звернувся до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо надання послуг з поховання його померлої матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У процесі спілкування ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , повторно, виходячи із корисливих мотивів , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, та не маючи наміру на повернення грошових коштів запевнив потерпілого ОСОБА_10 , що він може допомогти в оформленні документів про смерть, а також виплати допомоги на поховання матері , яка виплачується органами Пенсійного фонду України, відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30 серпня 1999 року «Про затвердження Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», за умови передачі йому довідки про смерть, оригіналу паспорта померлого та реквізитів банківської картки для зарахування допомоги.

У свою чергу , потерпілий ОСОБА_10 ,погодившись на пропозицію ОСОБА_5 , передав йому оригінал паспорта громадянина України, який належав померлій ОСОБА_11 , довідку про смерть та реквізити картки АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_3 .

Після отримання зазначених документів, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді допомоги на поховання, яка виплачується органами Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»,03.02.2025 року прибув до відділу обслуговування громадян №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 9) з метою отримання виплати допомоги на поховання ОСОБА_11 і надав провідному спеціалісту ОСОБА_9 заяву про виплату допомоги на поховання, копію паспорта громадянина України (ID) на своє ім`я, копію довідки про реєстрацію місця проживання, копію картки платника податків, довідку про державну реєстрацію смерті ОСОБА_11 , свідоцтво про смерть та реквізити банківського рахунку, відкритого у АТ «ПУМБ» НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5

04.02.2025 року о 16 год. 25 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , отримав на свій банківський рахунок у АТ «ПУМБ» НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 23 247 грн 70 коп., які були виплачені Пенсійним фондом України, як допомога на поховання ОСОБА_11 , таким чином незаконного заволодів грошовими коштами в сумі 23247 грн 70 коп , чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоди на вказану суму.Вказаними грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, перерахувавши їх на рахунок онлайн-казино.

Епізод ІІІ. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

ОСОБА_5 в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_12 , тобто вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах за наступних обставин.

18.03.2026 року приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебуваючи на порозі квартири АДРЕСА_4 , побачив в квартирі свою колишню співмешканку потерпілу ОСОБА_12 , яка розпивала спиртні напої , у зв`язку з чим він їй зробив зауваження , щоб вона припинила вживати спиртні напої та йшла додому , але між ним та потерпілою ОСОБА_12 , які перебували у сімейних відносинах, з цього приводу виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 у зв`язку з чим він підійшовши до потерпілої ОСОБА_12 , схопив лівою рукою за її праве плече та почав трясти, після чого штовхнув потерпілу ОСОБА_12 , внаслідок чого вона вдарилася потиличною частиною голови об одвірок вхідних дверей квартири та впала на підлогу в приміщенні загального коридору будинку на спину, після чого ОСОБА_5 наніс їй удари ногою в область обох ніг та коли потерпіла ОСОБА_12 встала з підлоги , схопив її рукою за її праву верхню кінцівку та почав вигинати їй пальці, після чого наніс один удару долонею лівої руки в область обличчя справа, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_12 згідно висновку експерта № 278 від 20.03.2026 року тілесні ушкодження у виді : садна на правій щоці; забою м`яких тканин тім`яної ділянки голови справа і 4-5 пальців правої кисті; синців на внутрішній поверхні правого плеча, переднє-зовнішній поверхні правого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Епізод ІV. 06 травня 2026 року приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку №37 по вул. Університетська м. Кременчука Полтавської області,побачив потерпілого ОСОБА_13 , у якого попросив сигарету закурити . Під час спілкування із потерпілим ОСОБА_13 у ОСОБА_5 , повторно , виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме , під приводом здійснення дзвінка він попросив у потерпілого ОСОБА_13 належний останньому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» SM-A165F/DSB 4/128 GB, вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/8733-ТВ від 11.05.2026 становить 4951,85 грн. , який ОСОБА_13 введений в оману ОСОБА_5 та не знаючи його протиправних намірів, добровільно передав свій мобільний телефон для того, щоб останній зателефонував. У подальшому ОСОБА_5 отримавши мобільний телефон від потерпілого ОСОБА_13 та не маючи наміру його повертати останньому , залишив місце події та пішов в невідомому напрямку, мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим завадав потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 4951,85 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, від дачі показань по справі відмовився , підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень , які викладені в обвинувальному акті та на питання суду пояснив , що він раніше працював старшим зміни в КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, займався організацією поховання людей та допомагав громадянам в оформленні допомоги на поховання померлих. 29.01.2025 року потерпілий ОСОБА_7 звернувся до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо надання послуг з транспортування його померлого батька. Він запевнив ОСОБА_7 , що може допомогти в оформленні документів про смерть, а також у виплаті допомоги на поховання, яка здійснюється органами Пенсійного фонду України. Потерпілий ОСОБА_7 , погодився на його пропозицію та передав йому оригінал паспорта громадянина України, який належав його померлому батьку, довідку про смерть та реквізити картки АТ «Універсал Банк». 30.01.2025 він прийшов до відділу обслуговування громадян №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 9), надав провідному спеціалісту ОСОБА_9 заяву про виплату допомоги на поховання, необхідні документи і 31.01.2025 року, отримав на свій банківський рахунок у АТ «ПУМБ» грошові кошти у сумі 11 632 грн 22 коп., які були виплачені Пенсійним фондом України як допомога на поховання ОСОБА_8 . Гроші потерпілому ОСОБА_7 на його банківську картку він не перерахував , а витратив їх в онлайн - казино, але він потерпілому ОСОБА_7 добровільно частково відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн. 01.02.2025 року потерпілий ОСОБА_10 звернувся до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Махоркова, 31, щодо надання послуг з поховання його померлої матері ОСОБА_11 . У процесі спілкування із потерпілим, він запевнив ОСОБА_10 , що може допомогти в оформленні документів про смерть, а також у виплаті допомоги на поховання, яка здійснюється органами Пенсійного фонду України, потерпілий ОСОБА_10 , погодився на його пропозицію та передав йому оригінал паспорта громадянина України, який належав померлій ОСОБА_11 , довідку про смерть та реквізити своєї картки АТ «ОТП Банк». Після отримання зазначених документів, він прибув до відділу обслуговування громадян №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з метою отримання виплати допомоги на поховання ОСОБА_11 та надав провідному спеціалісту заяву про виплату допомоги на поховання, копію паспорта громадянина України (ID) на своє ім`я, копію довідки про реєстрацію місця проживання, копію картки платника податків, довідку про державну реєстрацію смерті ОСОБА_11 , свідоцтво про смерть та реквізити банківського рахунку, відкритого у АТ «ПУМБ» на його ім`я. 04.02.2025 року він отримав на свій банківський рахунок у АТ «ПУМБ» грошові кошти у сумі 23 247 грн 70 коп., які були виплачені Пенсійним фондом України як допомога на поховання ОСОБА_11 , які він витратив в ігрові автомати , шкоду потерпілому ОСОБА_10 не відшкодував. 18.03.2026 року він прийшов до свого товариша ОСОБА_14 , а саме до квартири АДРЕСА_4 ,та побачив в квартирі свою колишню співмешканку ОСОБА_12 , з якою він проживав разом однією сім`єю 8 років та яка розпивала спиртні напої, у зв`язку з чим він їй зробив зауваження , щоб вона припинила вживати спиртні напої та йшла додому , але між ним та потерпілою ОСОБА_12 , з цього приводу виникла сварка, в ході якої він завдав потерпілій ОСОБА_12 легкі тілесні ушкодження .Не заперечує , що саме від його дій у потерпілої ОСОБА_12 утворились легкі тілесні ушкодження. 06 травня 2026 року біля будинку №37 по вул. Університетська м. Кременчука він побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_13 , у якого попросив сигарету закурити і побачив , що в нього є мобільний телефон марки "Самсунг" , він під приводом здійснення дзвінка, попросив у потерпілого належний останньому мобільний телефон та отримавши його, залишив місце події, телефон потерпілому ОСОБА_13 не повернув , він мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, а саме здав його у ломбрад , отримавши за нього 2800 грн., які витратив в ігрові автомати. Цивільні позови потерпілого ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди визнає у повному обсязі. У скоєному щиро кається, просить його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, надав у провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука заяву, в якій він просить суд розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст.190 ч.1,2 КК України проводити без його участі. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання на розсуд суду (а.с. 29).

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав у провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука заяву, в якій він просить суд розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст.190 ч.1,2 КК України проводити без його участі. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання на розсуд суду (а.с. 30).

Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась, надала у провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука заяву, в якій вона просить суд розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст.190 ч.1,2, 125 ч.1 КК України проводити без її участі. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання на розсуд суду (а.с. 45).

Потерпілий ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився, надав у провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука заяву, в якій він просить суд розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст.190 ч.2 КК України проводити без його участі. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання на розсуд суду, цивільний позов заявляти не буде (а.с. 79).

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим кримінального проступку і нетяжкого злочину та кваліфікує його дії за ст. 190 ч.1 КК України по епізоду від 29.01.2025 року, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), по епізоду від 01.02.2025 року, 06.05.2026 року за ст.190 ч.2 КК України , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) , вчинено повторно, по епізоду від 18.03.2026 року, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які на призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 суворого покарання не наполягають, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , його молодий вік .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст.. 67 КК України є вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах .

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Наведені приписи закону стосуються призначення, як основного так і додаткового покарання.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому у даній справі, суд ураховує й припис пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочинипротижиття і здоров`я особи», де зауважено, що при призначенні покарання суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненного діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Отже виходячи з наведеного, при визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з урахуванням приписів частини 2 статті 61 Конституції України, статті 65 Кримінального кодексу України, суд бере до уваги ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які в силу статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до кримінальних проступків та нетяжкого злочину, враховує фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, кількість епізодів кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який у вчиненому кримінальному правопорушенні розкаявся, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 , сімейний стан та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , який до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність; офіційно не працевлаштований, наявність у нього постійного місця проживання, де він характеризується задовільно, думку потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які просили суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до вимог закону, на розсуд суду, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Приймаючи до уваги все вищевикладене у своїй сукупності та співвідношенні, виходячи з положень статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в ізоляції його від суспільства, а тому останньому слід призначити покарання в межах санкції, передбаченою статтями 125 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; - за ст. 190 ч.1 КК України у виді 1-го року обмеження волі, за за ст.190 ч.2 КК України у виді 1-го року позбавлення волі. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно буи призначено на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, так як він вчинив декілька кримінальних правопорушень, тому суд вважає призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного ) року позбавлення волі, й саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання", у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно, тому суд приходить до висновку про те, що вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30.06.2026 року, за яким ОСОБА_5 засуджено за ст. 185 ч.4, ст.190 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, необхідно виконувати самостійно, так як за даним вироком ОСОБА_5 призначається покарання , яке йому небхідно відбувати реально.

Підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 Кримінального кодексу України, або ж застосування статті 69, чи норм статті 69-1, а також статтей 96 і 96-1 даного Кодексу до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

На переконання суду призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 06.08.2026 року.

На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме: з 20.05.2026 року по 05.08.2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі .

Цивільний позов , заявлений потерпілим ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної і відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню .

В частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 23247,70 грн. позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 177 ч.1 ЦК України зазначено , що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 91 ч.1 п.3 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ст.92 ч. 1 КПК України обов`язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілому ОСОБА_10 завдана матеріальна шкода у зв`язку із незаконним заволодінням , шляхом обману обвинуваченим ОСОБА_5 грошовими коштами в розмірі 23247,70 грн.

Таким чином, матеріальна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_10 складає 23247,70 і саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн. вважає суд підлягає задоволенню частково у розмірі 5 000 грн. виходячи із наступного :

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Як вбачається з встановлених судом обставин справи, потерпілий ОСОБА_10 дуже хвилювався через те, що обвинувачений ОСОБА_5 відносно нього вчинив протиправні дії, а саме шляхом обману завлодів належними йому грошовими коштами, він не міг спати , також обвинувачений скористався смертю його рідної людини матері і шляхом обману незаконно заволодів коштами , він витрачав свій час , щоб відвідувати правоохоронні органи та приймати участь в слідчих діях .

З огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при відшкодуванні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 10000 гривень є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 5000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану обвинуваченим потерпілому ОСОБА_10 моральну шкоду.

Цивільний позов , заявлений потерпілим ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної і відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню .

В частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 9632,22 грн. позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 177 ч.1 ЦК України зазначено , що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 91 ч.1 п.3 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ст.92 ч. 1 КПК України обов`язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілому ОСОБА_7 завдана матеріальна шкода у зв`язку із незаконним заволодінням , шляхом обману обвинуваченим ОСОБА_5 грошовими коштами в розмірі 11632,22 грн.

Таким чином, матеріальна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_7 складає 9632,22 грн., так як обвинувачений ОСОБА_5 добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 2000 грн. і саме сума 9632,22 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн. вважає суд підлягає задоволенню частково у розмірі 5 000 грн. виходячи із наступного :

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Як вбачається з встановлених судом обставин справи, потерпілий ОСОБА_7 дуже хвилювався через те, що обвинувачений ОСОБА_5 відносно нього вчинив протиправні дії, а саме шляхом обману завлодів належними йому грошовими коштами, він не міг спати,також обвинувачений скористався смертю його рідної людини батька і шляхом обману незаконно заволодів коштами , він витрачав свій час, щоб відвідувати правоохоронні органи та приймати участь в слідчих діях .

З огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при відшкодуванні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 10000 гривень є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 5000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану обвинуваченим потерпілому ОСОБА_7 моральну шкоду.

Цивільний позов потерпілими ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не заявлений.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України на користь держави процесуальні витрати пов`язані з проведенням по справі судово - товарознавчої експертизи у сумі 1925,44 грн.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 615 ч.15 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 ч.1, ст. 190 ч.1,2 КК України та призначити йому покарання :

- за ст. 125 ч.1 КК України - штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

- за ст. 190 ч.1 КК України - 1 рік обмеження волі ;

- за за ст.190 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі ;

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 06.08.2026 року.

На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме: з 20.05.2026 року по 05.08.2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.06.2026 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ст.185 ч.4, ст.190 ч.1, ст.70 ч.1КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки -виконувати самостійно.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 23247,70 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 9632,22 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з проведенням по справі судової експертизи у розмірі 1925,44 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_15