Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №364/803/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/803/26

Провадження № 3/364/252/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л.,

розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює слюсарем ПП Агрофірма «Розволожжя»

про вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

28.07.2026 до Володарського районного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Ознайомившись із вказаними адміністративними матеріалами, суддею встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 135298 та серії ВАД № 135299 складено відносно однієї і тієї ж особи, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, справи про адміністративні правопорушення були об`єднані в одне провадження.

Першочергово судовий розгляд справи призначено на 29.07.2026 та відкладено на 07.08.2026 через неявку у судове засідання особи, відносно якої складено протокол.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 15.07.2026, близько 23:39, на автодорозі 0-102002 в с. Веснянка Білоцерківського району Київської області, вчиняв дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та оточуючих, шарпав працівників поліції за формений одяг та ліз в бійку, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Одночасно, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135298 від 16.07.2026 ОСОБА_1 , того ж дня злісно не виконував законну вимогу працівників поліції, а саме не припиняв вчиняти правопорушення, ліз в бійку до працівників поліції та агресивно себе поводив. Таким чином визначено, що він своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП, не з`явився.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні дрібного хуліганства визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Пояснив, що така його поведінка була зумовлена складними життєвими обставинами, в яких він опинився на даний час. Також зазначив, що є учасником бойових дій, має проблеми зі здоров`ям, пов`язані, за його словами, з перенесеними трьома контузіями, у зв`язку з чим інколи йому складно контролювати власну поведінку. Запевнив суд, що надалі подібних дій не допускатиме, та просив не застосовувати до нього суворого адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Так, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, окрім визнання ним своєї провини, стверджується оглянутими та дослідженими матеріалами адміністративної справи, а саме:

- обставинами вчинення правопорушення, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135299 від 16.07.2026;

- протоколом про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП серії АПЗ 18 № 004390 від 16.07.2026;

- даними відеозапису, приєднаного до матеріалів справи, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які стверджують обставини зазначені у протоколі.

Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративні правопорушення, визнається щире розкаяння винного.

Зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення обставина щодо перебування ОСОБА_1 15.07.2026 під час вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп`яніння не знайшла підтвердження під час судового розгляду. Матеріали справи не містять доказів проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та результатів такого огляду, а також інших належних і допустимих доказів, які б достовірно підтверджували перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння на час вчинення правопорушення.

За таких обставин суд не враховує зазначену у протоколі обставину при встановленні фактичних обставин правопорушення та не визнає вчинення правопорушення у стані сп`яніння обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП.

Інших обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, визнання вини та щире розкаяння у вчиненому, а також установлені під час розгляду справи обставини його особистого життя.

Водночас, беручи до уваги наявність однієї обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, приходжу до переконання, що з метою виховання і запобігання вчинення нових правопорушень на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті ст. 173 КУпАП, тому що саме такий вид стягнення зможе забезпечити його виправлення.

При цьому встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП є встановлення того, яке саме законне розпорядження чи вимогу було пред`явлено поліцейським, у зв`язку з виконанням яких службових обов`язків така вимога висувалася, а також у яких конкретних діях особи проявилася злісна непокора такому розпорядженню чи вимозі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.

Разом із тим зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135298 від 16.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 поставлено у вину те, що він «злісно не виконував законну вимогу працівників поліції, а саме не припиняв вчиняти правопорушення, ліз в бійку до працівників поліції та агресивно себе поводив». При цьому у протоколі не конкретизовано зміст вимоги (розпорядження), яку було пред`явлено ОСОБА_1 , ким саме та за яких обставин її було висловлено, не зазначено правової підстави такої вимоги, а також не наведено конкретних обставин, які б характеризували невиконання такої вимоги саме як злісну непокору.

Саме по собі посилання у протоколі на те, що особа «не припиняла вчиняти правопорушення», «лізла в бійку» та «агресивно себе поводила», без конкретизації законної вимоги поліцейського та характеру умисної відмови від її виконання не є достатнім для встановлення всіх обов`язкових ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

При цьому обставини щодо нецензурної лайки, чіпляння до працівників поліції, шарпання їх за формений одяг та намагання вчинити бійку судом уже досліджені та оцінені в межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 173 КУпАП. Натомість належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність окремої законної вимоги поліцейського та злісної непокори ОСОБА_1 саме цій вимозі, матеріали справи не містять.

Суд не вправі самостійно конкретизувати фабулу адміністративного правопорушення, встановлювати замість органу, який склав протокол, зміст законної вимоги поліцейського чи доповнювати обвинувачення обставинами, які у протоколі не зазначені, оскільки це суперечило б принципам змагальності, неупередженості суду та праву особи знати, у вчиненні якого саме правопорушення її обвинувачують.

За таких обставин сукупність досліджених судом доказів не підтверджує наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності його вини підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Також, в справі «Пол іОдрі Едвардспроти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи.

За результатами оцінки доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору та враховуючи встановлені під час розгляду справи відомості про особу ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, його складні життєві обставини та наведені ним відомості щодо стану здоров`я, суддя, з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40-1, ст. ст. 173, 185, 247, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 коп.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказати керівнику батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області на неприпустимість складання та направлення до суду адміністративних матеріалів без дотримання вимог КУпАП, що тягне за собою закриття провадження у справі. Про вжиті заходи повідомити суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

Звільнити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Копію постанови направити до батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області (09401, селище Ставище, вул. Сергія Цимбала, 44) – до відома та виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. Л. Моргун

Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.