Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №361/12433/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12433/25

Провадження № 2/361/4740/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.26

30 липня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 23.08.2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. На момент звернення з позовною заявою, в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа №361/10123/25 про розірвання шлюбу між сторонами.

У період шлюбу, за спільні грошові кошти, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.02.2015 року на ім`я відповідача було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , споруди №І,ІІ, №1-2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3221289001:01:039:0051.

Враховуючи наявну позовну заяву про розірвання шлюбу між сторонами, та відсутність наміру у відповідача на мирне врегулювання спору, посилаючись на вимоги діючого законодавства щодо визначення майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, позивач просить суд поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на вказане майно по її частині за кожним.

Ухвалою суду від 30.10.2025р. у справі було відкрито загальне позовне провадження, та призначено підготовче судове засідання.

26.11.2025р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за змістом якого не оспорюється факт придбання за період шлюбу вищевказаного майна, однак зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 41,7 кв.м – вже не існує, оскільки знесений позивачем, а на його місці побудований новий будинок, який не введений в експлуатацію та технічна документація на нього відсутня. На підтвердження цієї інформації до відзиву долучено фотозйомку від 21.11.2025р.; супутниковій знімок із ресурсу ОСОБА_5 станом на 09.08.2015р. та аналогічний знімок станом на 26.11.2025р. Представником відповідача зазначено про відсутність спору між сторонами, оскільки відсутній предмет спору, тому у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача адвокат Сімутін Р.В. підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, вважав недоведеним належними та допустимими доказами факт існування іншого будинку на місці того, що є предметом позову.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача адвокат Мариненко О.В. позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні змісту відзиву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України). Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України). Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Як встановлено у судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.08.2002 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2025р. у справі №361/10123/25 шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало чинності 02.12.2025р.

У період шлюбу, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.02.2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , подружжям було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , споруди №І,ІІ, №1-2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3221289001:01:039:0051. Вказана обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2015р.

Вказане майно слід визнати спільним сумісним майном подружжя, оскільки належних та допустимих доказів відсутності спірного майна суду не надано. Долучені представником відповідача письмові докази не є такими, що заслуговують на увагу, оскільки не містять інформації щодо місця та часу їх створення. Клопотань щодо призначення та проведення судових експертиз з приводу підтвердження наявності або відсутності спірного майна – до суду не надходило.

Враховуючи наведене, суд вважає належними доказами існування спірного майна - копію договору від 28.02.2015 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2015р.

Приписами частин 1 та 2 статті 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З врахуванням зазначеного, на думку суду, розподіл майна подружжя у рівних частках кожному по відношенню до сторін буде справедливими, відповідатиме інтересам осіб та не буде порушувати їх прав.

Також суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.60, 69, 70, 57, 65 Сімейного кодексу України,ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати спільним сумісним майном подружжя: житловий будинок АДРЕСА_4 Городня, а також земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3221289001:01:039:0051.

Поділити майно подружжя - визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на ідеальну частку за кожним, на житловий будинок АДРЕСА_4 Городня.

Поділити майно подружжя - визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на ідеальну частку за кожним, на земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3221289001:01:039:0051, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Писанець Н.В.